ховуватися поверх, більше половини висоти якого знаходить-

ся вище планувальної відмітки землі, що примикає до бу-

динку.

- 5 -

1.16. Можливість будівництва каркасно-блокових будинків

(по п.1 табл.2) до розгляду результатів натурних випробувань

допускається в кожному окремому випадку за дозволом Держком-

містобудування України з врахуванням експертизи проектів спе-

ціалізованою організацією з точки зору дотримання вимог сейсмо-

стійкості.

1.17. Видовжені в плані будинки заввишки до 5 поверхів ре-

комендується проектувати з поздовжніми несучими стінами.

1.18. В будинках заввишки понад 5 поверхів рекомендується

передбачати підвальний поверх.

1.19. Влаштування несучих стін, які опираються на виносні

консольні конструкції, не дозволяється.

1.20. Влаштування еркерів, як правило, не допускається.

При достатніх обгрунтуваннях може бути дозволено виконання ерке-

рів, які опираються на фундамент, з підсиленням отворів в пло-

щині стіни залізобетонною рамною конструкцією.

1.21. Відстань між осями поперечних стін повинна перевіряти-

ся розрахунком і бути не більшою наведеної в табл. 3.

Таблиця 3

------------------------------------------------------------------

| | Відстань, м, не більше |

|Конструкції стін |-----------------------------------------|

| | Розрахункова сейсмічність, бали |

|----------------------------------------------------------------|

| | 7 | 8 | 9 |

|----------------------------------------------------------------|

|1. Стіни з великих |15 |12 |9 |

|блоків двохрядної роз-| | | |

|різки, підсилені за | | | |

|вимогами п.п.2а, 2б, | | | |

|2в, 2г табл.2 | | | |

|----------------------------------------------------------------|

|2. Стіни з блоків |15 |12 |9 |

|багаторядної розрізки,| | | |

|підсилені за вимогами | | | |

|п.3 табл.2 | | | |

|----------------------------------------------------------------|

|3. Стіни з каменів | | | |

|пиляного вапняку при | | | |

|кладці: | | | |

|а)Rnt >= 120 кПа |15 |12 |9 |

|б) 120 кПа>Rnt>=60 кПа|12 | 9 |- |

------------------------------------------------------------------

1.22.Розміри елементів несучих і самонесучих стін із кам'яної

кладки повинні визначатись за розрахунком і мають задовольняти ви-

моги, наведені в табл.4.

Таблиця 4

-------------------------------------------------------------------

| | Розміри елементів стін |

| Елементи стін |-----------------------------------------|

| | Сейсмічність площадки, бали |

| |-----------------------------------------|

| | 7 | 8 | 9 |

|-----------------------------------------------------------------|

|1.Ширина простінків не | | | |

| менше, при кладці: | | | |

|а) з каменів пиляного | | | |

| вапняку при | | | |

| Rnt>=120 кПа |0,8 |1,2 |1,6 |

| 120кПа>Rnt>=60kПа |1,0* |1,6* | - |

|б) з великих блоків |0,8 |1,0 |1,6 |

-------------------------------------------------------------------

- 6 -

-------------------------------------------------------------------

| | Розміри елементів стін |

| Елементи стін |-----------------------------------------|

| | Сейсмічність площадки, бали |

| |-----------------------------------------|

| | 7 | 8 | 9 |

|-----------------------------------------------------------------|

|2.Ширина отворів не бі-| | | |

| льше, м, при кладці: | | | |

|а) з каменів пиляного | | | |

| вапняку при | | | |

| Rnt>=120 кПа |3,0 |2,5 |2,0 |

| 120кПа>Rnt>=60kПа |2,5 |2,0 | - |

|б) з великих блоків |3,0 |2,5 |2,0 |

|-----------------------------------------------------------------|

|3.Відношення ширини |0,33 |0,5 |0,75 |

| простінку до ширини | | | |

| отвору, не менше | | | |

|-----------------------------------------------------------------|

|4.Виступ стін в плані, | | | |

| не більше, м, для | | | |

| будинків: | | | |

|а) каркасно-блокових |4,0 |3,2 |2,0 |

|б) з кам'яними стінами |2,0 |1,0 | |

|-----------------------------------------------------------------|

|5.Винос карнизу, не | | | |

| більше, м: | | | |

|а) з матеріалу стін |0,2 |0,2 |0,2 |

|б) з залізобетонних |0,4 |0,4 |0,4 |

| елементів,зв'язаних | | | |

| з антисейсмічним | | | |

| поясом | | | |

-------------------------------------------------------------------

ПРИМІТКА.

1.Ширину наріжних простінків з каменів пиляного вапняку потрі-

бно приймати на 20 см більше вказаної в таблиці.

2.При необхідності влаштування простінків, які мають ширину

меншу, ніж указано в таблиці, їх необхідно зміцнювати залі-

зобетонними включеннями по торцях простінків з арматурою,

заанкерованою у вижче і нижче розташовані антисейсмічні по-

яси. При цьому ширина простінка з підсиленням повинна бути

не менше 70% від указаної в даній таблиці. При влаштуванні

простінків завширшки менше 70% від указаної в таблиці їх

необхідно виконувати залізобетонними.

3.Зміцнення простінків відмічених "*" (п.1,а), виконується за

рекомендаціями п.1.52.

4.При необхідності виконання отворів завширшки більше вказа-

них у таблиці їх необхідно обкантовувати залізобетонною ра-

мкою, утвореною вертикальними залізобетонними сердечниками

і антисейсмічними поясами. При цьому ширина отворів з поси-

ленням не повинна перевищувати вказану в таблиці більше ніж

на 20%. При влаштуванні окремих отворів завширшки понад 20%

від наведеної в таблиці їх необхідно підсилювати залізобе-

тонними рамними конструкціями.

1.23. Перші поверхи для одержання в них великих вільних площ,

необхідно виконувати в залізобетоннім каркасі з діафрагмами жорс-

кості, розташованими в напрямку двох осей будинку симетрично в

плані або розташовувати приміщення, які потребують великих віль-

них площ, в прибудованих до будинку блоках.

1.24. В будинках 3-х і вище поверхів в рівні підлоги першого

поверху повинно влаштовуватися перекриття. В будинку не вище 2-х

поверхів, при достатньому обгрунтуванні при грунтах I і II кате-

горій за сейсмічними властивостями на площах сейсмічнічтю 7 балів,

допускається виконання підлоги по грунту, однак у цьому випадку в

рівні підлоги першого поверху повинні бути виконані по стінах на-

скрізні залізобетонні пояси і відстань між сполучними стінами (ра-

мами, фундаментами) не повинна перевищувати 12 м.

- 7 -

1.25. В проекті повинна бути вказана середня об'ємна вага

блоків і каменів з розрахунку потрібного опору теплопередачі

стінових конструкцій будинків для даних кліматичних умов.

КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

ФУНДАМЕНТИ

1.26. Проектування підвалів будинків і споруд для будівництва

в сейсмічних районах потрібно виконувати по вимогам розділів ДБН

по проектуванню основ будинків і споруд і будівництва в сейсмічних

районах.

Глибина закладання фундаментів приймається як для несейсмічних

районів, але не менше 1,2 м.

1.27. Фундаменти будинку або його відсіку, як правило, повинні

закладатися на одному рівні. Підвали потрібно розташовувати, як

правило, під всіх відсіках. У випадку закладання фундаментів на рі-

зних відмітках перехід від більш заглибленої частини до менш загли-

бленої виконується уступами. Уступи повинні бути не крутішими 1:2,

а висота уступу - не більшою 60 см. Фундаменти прилеглих відсіків

повинні мати однакове закладання не менше 1 м в обидва боки від

сейсмічного шва.

1.28. Застосування блоків з пиляних вапняків для фундамент-

них подушок не дозволяється.

Підземні частини стін і зовнішні стіни підвалів з блоків і ка-

менів пильних вапняків дозволяється споруджувати в сухих і малово-

логих грунтах при марці каменів не нижче 100,1, морозостійкості не

менше Мрз 15 для будинків зі строками служби до 50 років, Мрз 25

для будинків зі строками служби більше 50 років. При розрахунках

на міцність усі розрахункові опори кладки на стиск і по перерізу в

припущенні зруйнування по каменю потрібно приймати з коефіцієнтом

0,7.

СТІНИ

1.29. Для кладки несучих та самонесучих стін і для заповнення

каркасу, яке бере участь у роботі на сейсмічне навантаження, потрі-

бно застосовувати блоки або камені з вапняку або з черепашнику мар-

ки не менше 35.

Висота поверхів будинків з несучими стінами приймається відпо-

відно з розділом СНиП "Строительство в сейсмических районах".

1.30. Для кладки ненесучих стін, які не беруть участі в роботі

на сейсмічні впливи, можна застосовувати камені низьких марок

(4-25). Міцність кладки при цьому повинна бути перевірена розрахун-

ком у площині і із площини стіни.

Висота ненесучої стіни не повинна перевищувати 3,5 м.

1.31. Ділянки стін, парапети над покриттям, які мають висоту

більше 40 см, повинні підсилюватися монолітними залізобетонними

включеннями, заанкереними в антисейсмічний пояс.

1.32. Винос балконів не повинен перевищувати 1,5 м в 7-8 баль-

них зонах і 1,0 м - в 9-бальних. Плити балконів повинні бути

надійно з'єднані з конструкціями перекриття, замонолічені з обв'яз-

ками і привантажені вагою верхньої кладки.

1.33. Кріплення облицювальних плит рекомендується виконувати,

керуючись технічними рішеннями "Альбома наружной облицовки камен-

ных стен плитками пильного известняка", розробленого КримНДІпроек-

том і затвердженого Кримським облвиконкомом.

- 8 -

ПЕРЕКРИТТЯ

1.34. Збірні залізобетонні перекриття і покриття будинків по-

винні бути замоноліченими, жорсткими і міцними в горизонтальній

площині. Вони повинні мати надійне анкерування в несучі вертикаль-

ні конструкції і забезпечувати спільну роботу цих конструкцій на

сейсмічні впливи.

1.35. Жорсткість збірного залізобетонного перекриття повинна

забезпечуватись:

- створенням залізобетонних антисейсмічних поясів з ан-

керуванням в них панелей перекриттів і заливкою швів між панелями

цементним розчином;

- створенням монолітних обв'язок з анкеруванням панелей

перекриттів в обв'язці і застосуванням зв'язків між панелями, які

сриймають зсувні зусилля.

Бічні грані панелей перекриттів повинні мати шпонкову або риф-

лену поверхню, а для анкерування в антисейсмічному поясі в торцях

панелей повинні бути випуски арматури.

В суцільних або ребристих панелях перекриттів анкерування мо-

же здійснюватися за допомогою анкерних випусків, приварених до зак-

ладних деталей.

Укладка в швах між панелями арматурних каркасів для зв'язку з

поясами не дозволяється.

Шви між панелями заливаються цементним розчином не нижче М 100

або полімерцементним розчином, або дрібнозернистим бетоном В 7,5.

1.36. Обпирання панелей перекриттів по двох сторонах приймає-

ться не менше:

- для кам'яних стін - 120 мм;

- для стін з монолітного або збірного залізобетону - 90 мм.

Обпирання панелей по контуру на кам'яні стіни - не менше 90мм.

1.37. В будинках крапкового типу перекриття рекомендується

виконувати з панелей з обпиранням по контуру. При перекритті з

панелей балочного типу доцільне укладання панелей на суміжних по

висоті поверхах у взаємоперпендикулярних напрямках.

СХОДИ

1.38. Сходи, як правило, потрібно застосовувати з укрупнених

збірних елементів у вигляді залізобетонних площадок і маршів або у

вигляді суцільного елемента в складі маршового сходу з двома пло-

щадками. З'єднання маршу з площадкою виконується за допомогою зва-

рювання у 4-х місцях.

1.39. Площадки сходів, які розташовані в рівні міжповерхових

перекриттів, повинні бути надійно зв'язані з поясом або безпосеред-

ньо з перекриттям. Балки проміж площадок сходів потрібно анкерувати

в стіни сходових кліток.

1.40. Зовнішні внутршні двірні і віконні отвори в кам'яних

стінах сходових кліток при розрахунковій сейсмічності 8-9 балів по-

винні мати залізобетонне обрамлення.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ВЕЛИКОБЛОКОВИХ БУДИНКІВ

1.41. При проектуванні стін з великих стінових блоків пиляних

вапняків застосовується двохрядна, трьохрядна або чотирьохрядна

розрізка поля стін. Стінові блоки в сейсмічних районах як для зов-

нішніх, так і для внутрішніх стін, повинні застосовуватися тільки

з пазами на торцевих вертикальних гранях.

1.42. В рівні перекриттів і покриттів будинків по всіх поз-

довжніх і поперечних стінах без розривів влаштовується

антисейсмічний пояс.

- 9 -

Як антисейсмічний пояс у великоблокових будинках повиннні ви-

користовуватися збірномонолитні армовані блоки-перемички, які ук-

ладаються на стінові блоки і з'єднуються між собою в двох рівнях

по висоті шляхом зварювання випусків арматури або закладних дета-

лей з наступним замоноліченням стиків бетоном класу В15.

Стіни, по яких неможлива укладка поясних блоків або влашту-

вання монолітного поясу (наприклад, стіни з залізобетонних блоків

або діафрагм), повинні обкантовуватися в рівні диску прилеглого

перекриття монолітними залізобетонними обв'язками завширшки не мен-

ше 150 мм. Обв'язки армуються при односторонньому примиканні до

стін каркасами з 4-х поздовжніх стержнів діаметром 12 мм, при дво-

сторонньому приляганні - каркасами з 2-х стержнів того ж діаметра з

кожної сторони. Каркаси виконуються наскрізними і анкеруються в

обв'язках стін перпендикулярного напрямку. Бетон обв'язок класу

В15. Прилегла поверхня стін повинна мати рифлення і випуски для

сполучення з монолітними обв'язками.

1.43. Зв'язок між поздовжіми і поперечними стінами забезпечу-

ється старанним бетонуванням вертикальних пазів прилеглих блоків,

укладенням арматурних сіток в кожному горизонтальному розчинному

шві і антисейсмічними поясами.

1.44. Стіни з великих блоків, як правило, підсилюються одним

із наступних засобів: вертикальними залізобетонними включеннями,

вертикальним напруженним або ненапруженним армуванням, створенням в

об'ємі будинку комплексу елементів жорсткості (ядер жорсткості) з

залізобетонних елементів і при двохрядній розрізці стін - короти-