---

тів в збірно-монолитних ригелях з

порожнистими збірними елементами.

При наявності в плитах перекриттів сталевих закладних деталей

рекомендується використовувати їх для прикріплення до плит за допо-

могою зварювання анкерних коротишів.

1.71. Для підвищення жорсткості збірних перекриттів у своїй

площині рекомендується передбачати в їх складі монолітні залізобе-

тонні вставки. Розташовувати вставки потрібно поблизу центра перек-

риття. Ширина вставок повинна бути не менше 20 см, а висота прий-

мається рівною товщині збірних плит перекриттів.

Поздовжня арматура вставок повинна надійно анкеруватися в ри-

гелях каркасу.

1.72. Для армування елементів каркасу потрібно, як правило,

застосовувати арматурні сталі з явно вираженими пластичними якос-

тями (класів A-I, A-II і звичайний арматурний дріт).

1.73. Стояки каркасу повинні анкеруватися симетрично відносно

двох головних осей. Потрібну за розрахунком площу поперечного пере-

різу слід прагнути забезпечувати, як правило, чотирма стержнями.

Мінімально допустиме поздовжнє армування стояків каркасу наве-

дено в табл.5.

Таблиця 5

-------------------------------------------------------------------

| | Поздовжня арматура стояків каркасу, |

| Поверх, який | діаметром, мм, не менше |

| розглядається |-------------------------------------------|

| | Розрахункова сейсмічність, бали |

| |-------------------------------------------|

| | 7 | 8 |

|-----------------------------------------------------------------|

| n, n-1 |4D14A-II(ГОСТ5781-82)|4D16A-II(ГОСТ5781-82)|

|-----------------------------------------------------------------|

| n-2, n-3 |4D16A (ГОСТ5781-82) |4D18A (ГОСТ5781-82) |

|-----------------------------------------------------------------|

| n-4, n-5 |4D18A (ГОСТ5781-82) |4D20A (ГОСТ5781-82) |

|-----------------------------------------------------------------|

| n-6, n-7 |4D20A (ГОСТ5781-82) |4D22A (ГОСТ5781-82) |

|-----------------------------------------------------------------|

| n-8 |4D22A (ГОСТ5781-82) | - |

-------------------------------------------------------------------

- 14 -

Примітка:

1. n > 9 - число поверхів будинку.

2. В стояках, відкритих з двох або трьох сторін, мінімальний

діаметр стержнів збільшується на 2 мм.

1.74. Поперечна арматура стояків виконується у вигляді замк-

нутих хомутів діаметром 8 мм. Крок хомутів в стояках, закритих

кладкою не менше ніж з двох сторін, повинен бути не більше вказа-

ного в табл.6.

Таблиця 6

-------------------------------------------------------------------

| | Крок хомутів, см, не більше |

| Діаметр поздовжніх |-------------------------------------------|

| стержнів, мм | Розрахункова сейсмічність, бали |

| |-------------------------------------------|

| | 7 | 8 |

|-----------------------------------------------------------------|

| 14 | 25/30 | 20/25 |

|-----------------------------------------------------------------|

| 16 | 25/35 | 20/25 |

|-----------------------------------------------------------------|

| 18 | 30/40 | 25/30 |

|-----------------------------------------------------------------|

| 20 | 30/40 | 25/30 |

|-----------------------------------------------------------------|

| 22 | 30/40 | 30/35 |

-------------------------------------------------------------------

Примітка:

1. В чисельнику вказаний крок хомутів у в'язаних каркасах, в

знаменнику - у зварних.

2. У стояках, захищених кладкою тільки з однієї сторони, крок

поперечних стержнів зменшується в 1,5 рази.

3. На ділянках завдовжки по 60 см в сторони від вузлів каркасу

крок поперечних стержнів в стояках зменшується в два рази.

1.75. Захисний шар бетону в стояках приймається рівним 20 мм,

а у сторін не захищених кладкою - 30 мм. Конструкція арматурних

каркасів повинна гарантувати виконання шару бетону потрібної тов-

щини.

1.76. Армування ригелів виконується по результатах розрахунку

переважно зварними каркасами. Поздовжня арматура збірних елементів

ригелів повинна з'єднуватися за допомогою зварювання.

Монолітна обв'язка ригелів повинна мати безперервне подвійне

армування. З цією метою рекомендується застосовувати трикутні кар-

каси (рис.6).

тів в збірно-монолітних ригелях з

порожнистими збірними елементами.

Мінімальний діаметр поздовжньої арматури обв'язки - 12 мм, а

поперечної - 6 мм при висоті ригелів до 40 см, 8 мм - при більшій

висоті.

1.77. Вузли каркасів рекомендується повністю виконувати з мо-

нолітного бетону і підсилювати косими стержнями (рис.7).

1.78. Розрахунок стін складається з трьох частин, перша з яких

передбачає складання розрахункової схеми стін і визначення значень

вертикальних сейсмічних навантажень, що діють на них, друга - виз-

начення зусиль (напруг) в розрахункових перерізах стін, а третя

включає в себе перевірку міцності заповнення і підбір перерізів

елементів каркасу.

1.79. Розрахункові значення сейсмічного навантаження на буди-

нок визначаються з врахуванням жорсткості заповнення в пружній ста-

- 15 -

дії роботи і з врахуванням підатливості основи.

1.80. Розрахунок стін будинків виконується за граничним станом

першої групи. При виконанні цих розрахунків необхідно:

а) перевірити міцність вузьких і широких (суцільних) ділянок

заповнення, параметри яких установлюються при розробці конструктив-

но-планувального рішення будівлі;

б) підібрати перерізи залізобетонних елементів каркасу.

При перевірці міцності заповнення вважається, що його розра-

хунковий стан настане тоді, коли напруга на окремих ділянках запо-

внення від спільної дії вертикальних та горизонтальних навантажень

досягне відповідних розрахункових опорів кладки або каменя. При

цьому пошкодження в елементах каркасу повинні бути відсутніми.

При підборі перерізів арматури збірно-монолітних ригелів вра-

ховується арматура як їх збірних, так і монолітних елементів за

умови надійного забезпечення єдності їх роботи за рахунок конструк-

тивних заходів.

1.81. Розрахункові характеристики бетону і арматури установлю-

ються за розділом СНиП "Бетонные и железобетонные конструкции".

1.82. Розрахункові опори великоблокового заповнення осьовому

розтяганню, зрізу, розтяганню при вигині і головних розтягальних

напругах, при можливому руйнуванні по каменю приймаються в

залежності від марки каменя за табл.10.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬ З НЕНЕСУЧИМИ СТІНАМИ

1.83. Ненесучі стіни повинні забезпечувати тільки огороджува-

льні функції і виконуватися відокремленими від основних несучих си-

стем будинку, які сприймають експлуатаційні сейсмічні навантаження.

З цією метою між несучими елементами будинку (колонами,

діафрагмами, несучими стінами, ригелями, плитами перекриттів і т.

ін.) і ненесучими стінами передбачається антисейсмічний шов, ширина

якого визначається розрахунком по максимальній величині перекосів

поверхів будинку при дії сейсмічних навантажень, але не менше 20

мм.

Шов повинен заповнюватися пружними синтетичними прокладками,

будівельною повстю або іншими аналогічними матеріалами, які не бу-

дуть перешкоджати незалежним переміщенням несучих конструкцій буди-

нків і прилеглих ненесучих стін. Відкритий шов з зовнішнього боку

будинку може закриватися еластичною профільованою прокладкою (гер-

ніт, пороізол), захищеною цементним розчином, проклеюватися елас-

тичною стрічкою, замазуватися герметичною мастикою по шару цемент-

ного розчину та іншими аналогічними матеріалами. Заповнення швів

розчином не дозволяється.

1.84. Кріплення ненесучих стін повинно здійснюватися зв'язка-

ми, які не перешкоджають незалежному переміщенню несучих систем

уздовж площі стін і запобігають випаданню стін із площин. Приклади

кріплень стін показані на рис.8.

ненесучих стін до колон

Кріплення здійснюється з кроком 60-100 см по висоті стін, але

не менше ніж у 3-х рівнях по висоті поверху. Якщо довжина несучої

стіни перевищує 3 м, то вона повинна бути прикріплена до конструк-

ції перекриття. Вузол кріплення виконується по аналогії з вузлом,

показаним на рис.8,а.

1.85. При товщині 200 мм стіни повинні армуватися в горизонта-

льних швах кладки на всю їх довжину з кроком по висоті 80-100 см,

загальним перерізом в шві поздовжньої арматури не менше 0,4 см кв.

- 16 -

1.86. Нормальне зчеплення в кладці ненесучих стін дозволяється

не менше Rnt >=60 кПа (0,6 кгс/см кв.).

1.87. Ненесучі стіни на 6-му і вище поверхах над віконними і

дверними отворами армуються наскрізними стержнями арматури

діаметром 6-8 мм (не менше 2 шт.), надійно з'єднаними з конструкці-

ями несучої системи.

1.88. Ненесучі стіни перевіряються розрахунком на роботу із

своєї площини на місцеве горизонтальне сейсмічне навантаження при

відповідному розглядуваному рівні споруди, але не менше 2.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ САМОНЕСУЧИХ СТІН

1.89. Самонесучі стіни каркасних будинків повинні проектува-

тися, як правило, без виступів у плані. В місцях перетину торцевих

і поперечних стін з поздовжніми влаштовуються антисейсмічні шви на

всю висоту стін.

Ширина вертикального антисейсмічного шва в місцях перетинів

поздовжніх стін з поперечними визначаються за формулою:

а = D + 20 мм, /D - в оригіналі "дельта"/

де D - максимальне переміщення каркасу.

1.90. Відстань між пристінними колонами не повинна перевищува-

ти 6,0 м. Між самонесучими стінами і конструкціями каркасу

необхідно передбачати зазор не менше 20 мм. Кріплення стін до

конструкцій каркасу повинно виконуватися з кроком по висоті не бі-

льше 1,2 м, за винятком випадків, коли висота стінових блоків

перевищує цей розмір. Конструкція кріплення не повинна перешкоджати

горизонтальним зміщенням каркасу вздовж стін.

1.91. По всій довжині стіни між вертикальними швами в рівні

верху віконних отворів, перекриттів і покриттів повинні влаш-

товуватися антисейсмічні пояси, з'єднані з каркасом будинку. Пояси

слід виконувати залізобетонними монолітними або збірно-монолітними

з безперервним армуванням. Антисейсмічні пояси слід зв'язувати з

кладкою вертикальними випусками арматури.

При влаштуванні самонесучих стін із блоків висотою на поверх

пояси слід передбачати через кожний ряд блоків.

При влаштуванні глухих стін з каменів чи блоків багаторядної

розрізки відстань між поясами по висоті не повинна перевищувати 6м.

Залізобетонні перемички (або обв'язувальні балки), з'єднані

між собою за допомогою зварювання закладних деталей і прикріплені

до конструкцій каркасу, можуть служити антисейсмічними поясами. Пе-

реріз і армування антисейсмічних поясів виконуються за вимогами

СНиП "Строительство в сейсмических районах".

1.92. При будівництві в районах сейсмічністю 9 балів і при

висоті стін понад 4 м в районах сейсмічністю 7-8 балів у самонесу-

чих стінах потрібно передбачати конструктивне вертикальне армування

(залізобетонні включення) з кроком не більше 6 м по довжині стін і

по гранях простінків. Вертикальна арматура підсилення повинна анке-

руватися в горизонтальнмх залізобетонних поясах. Стіни і простінки

з каменів пиляного вапняку або блоків багаторядної розрізки армую-

ться горизонтальними сітками з кроком по висоті 1,2-1,4 м, зв'яза-

ними вертикальними елементами підсилення. При сейсмічністі 9 балів

блоки і камені слід кріпити до горизонтальної сітки анкерами або

скобами з кроком 1-1,2 м.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ КАМ'ЯНИХ БУДІВЕЛЬ В РАЙОНАХ

СЕЙСМІЧНІСТЮ 6 БАЛІВ

1.93. Будинки слід, як правило, передбачати простої і симетри-

чної форми у плані. Загальна довжина відсіку не повинна перевищува-

ти 100 м.

- 17 -

В будинках прямокутної форми заввишки у 3 поверхи і вище слід

передбачати поздовжню внутрішню стіну.

1.94. Висоту будинків, які зводяться в 6-бальних зонах без ан-

тисейсмічних заходів, слід, як правило, обмежувати:

- зі стінами з каменів пиляного вапняку - 4-ма поверхами;

- зі стінами з великих блоків двохрядної або багаторядної

розрізки - 5-ма поверхами;

- зі стінами з великих блоків двохрядної розрізки, підсиле-

ними в кутах, перетинах і переломах стін, а також по гра-

нях отворів у внутрішніх стінах вертикальними коротишами

жорсткої арматури, заанкерованими в обв'язках, - 9-ма по-

верхами.

1.95. Відстань між поперечними стінами не повинна перевищувати

15 м. Не менше половини поперечних стін, в тому числі не менше од-

нієї внутрішньої, повинні бути наскрізними.

Ширина простінків з каменів або блоків пиляних вапняків не по-

винна бути меншою 0,7 м, ширина непідсилених отворів не більше

4,5 м. Простінки, які мають ширину менше 0,7 м, отвори завширшки

понад 4,5 м, слід підсилювати по гранях вертикальними залізобетон-

ними включеннями.

Великі стінові блоки слід, як правило, застосовувати з пазами

на торцевих вертикальних гранях.

1.96. По всіх поздовжніх і поперечних стінах слід передбачати

в рівні перекриттів і покриттів нерозривні пояси або монолітні об-

в'язки.

По стінах з великих блоків пиляного вапняку це можуть бути по-

ясні залізобетонні блоки з'єднані між собою зварюванням із

замоноліченням стиків. Шви між збірними плитами перекриттів і пояс-

ними блоками закладаються бетоном на дрібному щебені або високома-

рочним розчином.

По внутрішніх стінах, на які опираються панелі перекриттів,

виконується монолітна обв'язка, армована каркасом з двох стержнів

діаметром 10 мм, замоноліченим між торцями плит заанкерованим в

обв'язках прилеглих зовнішніх стін.

В будинках зі стінами з дрібних блоків пиляного вапняку в рі-

вні перекриттів повинно виконувати по несучих стінах монолітного

обв'язку, армовану каркасом з двох стержнів діаметром 10 мм.