Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах

пиляних вапняків Ео при короткочасному навантаженні визначається

згідно з розділом СНиП по проектуванню кам'яних і армокам'яних кон-

струкцій.

4.5. Відності деформації кладки е при короткочасному наванта-

женні можуть визначатися при будь-яких напругах, за формулою:

1,1 b

е = --- 1n (1- -----)

l 1,1R-

де R- - середня межа міцності (тимчасовий опір) кладки стиску;

b - напруга, при якій визначається е;

l - пружна характеристика кладки, яка визначається

за розділом СНиП по проектуванню кам'яних і ар-

мокам'яних конструкцій.

Для армованої кладки l = l

a

4.6. Відносні повні деформації стиску кладки (без врахування

усадки) при тривалому прикладанні навантаження обтиснення, яке не

перевищує 0,5 від руйнівної, які включають короткочасні деформації

і деформації повзучості, визначаються за формулою:

- 27 -

е = ev,

пов.

де е - відносна деформація кладки при короткочасному

навантаженні згідно з п.4.5;

v - коефіціент, який враховує вплив повзучості кладки

Для великих блоків v = 2,0, для каменів v = 2,5.

4.7. Коефіцієнти лінійного розширювання і тертя кладки з сті-

нових каменів пиляних вапняків слід приймати згідно з розділом СНиП

по проектуванню кам'яних і армокам'яних конструкцій.

4.8. Розрахункові значення коефіцієнтів теплопровідності сті-

нових матеріалів з пиляних вапняків приймаються по табл.11. Вели-

чини значень коефіцієнтів теплопровідності допускається уточнювати

на основі результатів експериментальних досліджень.

Таблиця 11

4.9. Питому теплоємкість Со блоків і каменів з пиляних вапня-

ків у сухому стані приймають рівною 0,88 кДж/кг град.

4.10. Величину коефіцієнта паропроникності стінових Rп блоків

і каменів з пиляних вапняків, а також опір повітряпроникності Ru

слід приймати згідно з розділом СНиП з будівельної теплотехніки.

4.11. Межі вогнестійкості конструкцій з стінових Rп блоків пи-

ляних вапняків приймаються згідно з розділом СНиП 2.01.02-85 "Про-

тивопожарные нормы" зі зменшенням при цьому товщини стін на 5 см, а

розмірів перерізу простінків на 10 см проти прийнятих в проекті.

- 28 -

Додаток 1

Довідковий

ДІЮЧА НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ НА ВИГОТОВЛЕННЯ

СТІНОВИХ БЛОКІВ І КАМЕНІВ ІЗ ПИЛЯНИХ ВАПНЯКІВ

Примітка. Стінові матеріали, виготовлені за ТУ, позначеними *,

можуть застосовуватись у сейсмічних районах тільки для

тимчасових споруд.

Додаток 2

Довідковий

ГАБАРИТНІ РОЗМІРИ БЛОКІВ

Примітка. Допускається виготовлення блоків інших геометричних

розмірів за узгодженням з виготовлювачем.

- 29 -

Додаток 3

Довідковий

МАРКИ БЛОКІВ ПО МІЦНОСТІ ПРИ СТИСКУ

Додаток 4

Довідковий

РОЗМІРИ СТІНОВИХ КАМЕНІВ

Примітка. Допускається за узгодженням із замовниками виготовлен-

ня каменів за спеціальними замовленнями з розмірами,

що відрізняються від наведених у таблиці.

- 30 -

Додаток 5

Довідковий

МАРКИ КАМЕНІВ ЗА МІЦНІСТЮ ПРИ СТИСКУ

Додаток 6

Довідковий

МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ СТІНОВИХ МАТЕРІАЛІВ

1. Споживач (замовник) здійснює контрольну перевірку відпо-

відності доставлених стінових блоків і каменів, які поставляються,

технічним вимогам, застосовуючи пр цьому вказаний нижче порядок ві-

дбору зразків і методи їх випробувань.

2. Для контрольної перевірки якості партії приймається наступ-

ний порядок відбору зразків.

Для контрольної перевірки якості партії великих блоків від ко-

жної партії відбирають 10 блоків попарно з будь-яких п'яти місць

штабелю. Відібрані блоки підлягають поштучному обміру і зовнішньому

огляду для перевірки відповідності вимогам п.3.6 даного нормативно-

го документа.

З двох блоків, які відповідають технічним вимогам за розмірами,

формою і зовнішньому вигляду, випилюють або висвердлюють з 3-х ша-

рів блока (верхнього, середнього і нижнього) необхідну кількість

зразків-кубів або циліндрів, призначених для визначення фізико-ме-

ханічних властивостей гірської породи.

Для контрольної перевірки якості стінових каменів від кожної

партії відбирають по 50 шт. каменів. Відбір каменів проводять з

різних 10 місць по 5 штук узятих підряд.

- 31 -

Відібрані камені піддаються поштучному обміру і зовнішньому

огляду для перевірки їх відповідності вимогам п.3.14 даного нор-

мативного документа.

З кожних 50 каменів, визнаних такими, що відповідають вимогам

даної інструкції по формі, розмірам і зовнішньому вигляду,

відбирають по 10 каменів (по 2 камені з 5 різних місць), з яких ви-

готовляють зразки для визначення середньої щільності, межі міцності

при стиску, морозостійкості, коефіцієнта розм'якшення.

3. Геометричні розміри каменів перевіряють металевою лінійкою

за ГОСТ 427, блоків - рулеткою за ГОСТ 7502 і лінійкою за ГОСТ 427

з похибкою вимірів не більше 1 мм.

4. Відхилення від перпендикулярності суміжних граней блока ви-

значають різницею діагоналей бокової грані заміром довжини рулеткою

за ГОСТ 7502.

Відхилення від площини визначають шляхом вимірювання

найбільшого просвіту під лінійкою за ГОСТ 427, яка накладається на

грань блока по діагоналі.

5. Пошкодження кутів блока контролюється висотою піраміди зру-

йнування. Вершина піраміди відновлюється за допомогою трикутника за

ГОСТ 3749. Найкоротша відстань між вершиною і площиною зруйнування

визначається за допомогою вимірювальної лінійки (ГОСТ 427).

6. Відколок ребра контролюється глибиною його зруйнування за

допомогою двох лінійок (ГОСТ 427), одна з яких служить для віднов-

лення зруйнованого ребра, а друга - для визначення найбільшої гли-

бини зруйнування.

7. Фізико-механічні властивості гірських порід слід визначати:

міцність при стиску за ГОСТ "Материалы стеновые. Методы определения

пределов прочности при сжатии и изгибе", середню щільність і моро-

зостійкість згідно з діючою технічною документацією.

Розміри зразків (кутів або циліндрів), що виготовляються для

визначення фізико-механічних властивостей, установлюють в залежнос-

ті від марки каменя за міцністю при стиску згідно з табл.1.

Таблиця 1

8. Морозостійкість оцінюється за ступенем пошкодження

дослідних зразків і втрати їх міцності при стиску після проведення

потрібного числа циклів поперемінного заморожування і відтавання.

Якщо пошкодження (розшарування, поява наскрізних тріщин) з'яв-

ляються більш ніж у двох зразків або втрата міцності при стиску

після нормативного числа циклів поперемінного заморожування і від-

тавання більша 25% порівняно з контрольними, то порода є нестійкою

до заморожування.

9. Коефіцієнт розм'якшування гірських порід вираховують як ча-

стку від поділу середнього арифметичного значення межі міцності при

стиску п'яти зразків, які випробувані в насиченому водою стані, на

середнє арифметичне значення межі міцності при стиску п'яти

зразків, що випробовувались у висушеному стані.

10. При одержанні негативних результатів контрольних випробу-

вань хоча б по одному показнику проводять по ньому повторне випро-

бування на подвійній кількості зразків. Результати повторних випро-