ДБН 360-92 сторінка 12 з 29
| Житлово-експлуатаційні організації | |||
|---|---|---|---|
| Житлових кварталів (мікрорайону) | Об'єкт | 1 об'єкт на мікрорайон з населенням 20 тис.чол. | 0,12 - 0,15 га на об'єкт |
| Житлового району | - " - | 1 об'єкт на житловий район з населенням до 80 тис.чол. | 1 га на об'єкт |
| Пункт прийому вторинної сировини від населення | - " - | 1 об'єкт на 20 тис. жителів | 0,01 га на об'єкт |
| Примітка. У селищах міського типу з населенням менше 20 тис. жителів передбачається один пункт прийому вторсировини на селище. Пункти прийому вторсировини розміщуються: у житловій забудові при окремо розташованих житлово-експлуатаційних організаціях, на межі селітебних та промислових зон. | |||
| Правління колгоспу (дирекція радгоспу) | Робочих місць | При кількості жителів: до 1000 чол. - 15; 1001-2000 чол. - 15-10; 2001-2500 чол. - 10-8; більше 3500 чол. - 8,5 | 0,1 - 0,3 га на об'єкт |
| Пожежне депо при кількості жителів міста або іншого поселення: до 1 тис.чол. | Пожежна автомашина 15) | 1 | 0,3 - 0,6 га на об'єкт |
| більше 1 до 7 тис.чол. | 2 | 0,3 - 0,6 га на об'єкт | |
| більше 8 до 20 тис.чол. | 1 на 4 тис.чол. | 0,6 - 1,0 га на об'єкт | |
| більше 21 до 50 тис.чол. | 1 на 5 тис.чол. | 0,8 - 1,2 га на об'єкт | |
| більше 51 до 100 тис.чол. | 1 на 6, 5 тис.чол. | 0,9 - 1,75 га на об'єкт | |
| більше 101 до 200 тис.чол. | 1 на 7,0 тис.чол. | 0,9 - 1,75 га на об'єкт | |
| більше 201 до 500 тис. чол. | 1 на 8,0 тис.чол. | ||
| більше 501 до 1000 тис.чол. | 1 на 10,0 тис.чол. | ||
| більше 1000 до 2000 чол.тис. | 1 на 15,0 тис.чол. | 6,9 - 2,2 га на об'єкт | |
| понад 2001 тис.чол. і більше | 1 на 20,0 тис.чол. | ||
| Готелі | Місць | 4,8 | При кількості місць готелю, м на 1 місце: від 25 до 100 - 55; більше 100 до 500 - 30; більше 500 до 1000 - 20; більше 1000 - 2000 - до 15 |
| Примітка. У сейсмічних районах розмір земельних ділянок слід збільшувати до 10% (при зменшенні поверховості до 4-х поверхів). | |||
| Громадські вбиральні | Прилад | 1 | |
| Бюро похоронного обслуговуван- ня | Об'єкт | Не менше 1 на 0,05 млн.чол. | |
| Будинок траурних обрядів | Об'єкт | Не менше 1 на 0,25 млн.чол. | |
| Кладовище традиційного поховання16) | га | 0,24 | Розміри земельних ділянок, які відводяться для поховання, допускається уточнювати залежно від співвідношення кладовищ традиційного поховання і кладовищ для поховання після кремації, які встановлюються за місцевими умовами |
| Крематорій з кладовищем урнових поховань | одиниць/га | За завданням на проектування або 0,02 | |
| 1) Норми розрахунку установ і підприємств обслуговування не поширюються на проектування установ і підприємств обслуговування, розміщених на територіях промислових підприємств, вузів та інших місць прикладення праці. 2) У кожному центральному селі необхідно мати шкільну установу. 3) У центрі первинної сільської системи розселення нормативна величина по філіалах Будинку школярів визначена в 2,5% від загальної кількості школярів центру. 4) У міжгосподарському і районному центрі нормативна величина по дитячій школі мистецтв або музичній школі визначена в 1,5% від загальної кількості школярів центру; у центрі сільської первинної системи розселення - у 2% від загальної кількості школярів центру. 5) Норматив по будинках-інтернатах у розрахунку на 1 тис.чол. населення визначений 3,1 - 4 місця. 6) У дужках наведені норми розрахунку підприємств на рівні житлового кварталу (мікрорайону) і житлового району. 7) У сільських поселеннях з кількістю жителів до 2 тис.чол. передбачається один спортивний зал площею не менше 300 кв.м при нормі 100-200 кв.м загальної площі підлоги на 1 тис.чол. 8) Норматив місць відвідування на 1000 чол. населення у клубних установах та центрах дозвілля по містах з кількістю населення: понад 500 тис.чол. 35 місць 250-500 тис.чол. 40 місць 100-250 тис.чол. 50-40 місць 20-100 тис.чол. 60-50 місць менше 20 тис.чол. і райцентр 190-140 місць. 9) Норматив місць відвідування на 1000 чол. населення у клубних установах по сільських поселеннях з кількістю жителів: понад 1000 чол. 400-300 місць 500-1000 чол. 500-300 місць 300-500 чол. 500-300 місць менше 300 чол. 400-300 місць. 10) Наведені норми не поширюються на наукові, універсальні й спеціалізовані бібліотеки, місткість яких визначається завданням на проектування. 11) Села з населенням до 100 чоловік обслуговуються пересувними торговими підприємствами (автолавками). У сільських поселеннях з населенням більше 100 чол. розміщуються магазини, які забезпечують жителів товарами щоденного попиту (загальний норматив 120 кв.м торгової площі на 1000 чол., у т.ч. непродовольчих товарів - 40 кв.м і продовольчих - 80 кв.м), рештою товарів - за попереднім замовленням з доставленням додому. 12) КПП виконують роль філіалів сільських Будинків побуту і районного комбінату побутового обслуговування з приймання замовлення від населення. 13) У сільських населених пунктах з кількістю жителів більше 200 чол. нормативний показник дорівнює 40 кг білизни за зміну на 1000 чол. 14) Норматив визначено у 0,39 підприємств зв'язку на 1 тис.чол. населення, у т.ч. для міського населення - 0,16. 15) Йдеться про автоцистерни або автонасоси (включаючи резервні). Спеціальні автомобілі (автодрабини) нормуються відомчими актами. Радіус обслуговування пожежних депо треба приймати 3 км по дорогах загального користування. Нормативи на спеціальні пожежні автомобілі див. у додатку 3.1. 16) У сільській місцевості 0,1 га на 1000 чол. | |||
6.2 Установи й підприємства обслуговування у сільських поселеннях слід розміщувати з розрахунку забезпечення жителів кожного поселення послугами першої необхідності у межах пішохідної доступності не більше 30 хв. Забезпечення об'єктами більш високого рівня обслуговування треба передбачати на групу сільських поселень.
Для організації обслуговування необхідно передбачати, крім стаціонарних будинків, пересувні засоби і споруди сезонного використання, виділяючи для всіх відповідні майданчики.
6.3 При визначенні кількості, складу і місткості установ і підприємств обслуговування у містах-центрах системи розселення слід додатково враховувати населення, що приїжджає з інших міських і сільських поселень, розміщених у зоні, обмеженій витратами часу на пересування в міжобласний центр - не більше 3 год.; обласний центр - не більше 2 год.; у міжрайонний - 1,5 год.; у районний - не більше 1 год.; у міжгосподарський центр - не більше 30 хв. (додаток 6.1).
В історичних містах необхідно враховувати також туристів, у курортних - неорганізовано відпочиваючих.
Для орієнтовних розрахунків кількість і місткість установ і підприємств загальнокурортного обслуговування на 1000 чоловік, що лікуються й відпочивають, треба приймати за додатком 6.2.
Радіус обслуговування населення установами й підприємствами, які розміщуються у житловій забудові, приймають не більшим за той, що вказано у додатку 6.3 (таблиця 1 і 2).
Для поселень, розміщених у районах сейсмічністю 7-8 балів, як правило, поверховість громадських будинків цілодобового перебування (санаторно-курортні, оздоровчі і туристські установи, лікарні і готелі) слід встановлювати не більше 4 поверхів відповідно до чинних норм з урахуванням кількості місць і ступеня вогнестійкості будинків.
6.4 У сейсмічних районах будинки дитячих дошкільних установ повинні бути не вище за 2 поверхи, шкіл загального типу, спальні корпуси шкіл-інтернатів - не вище за 3 поверхи; спеціалізованих шкіл і шкіл-інтернатів (для дітей з порушенням фізичного й розумового розвитку), будинків для осіб похилого віку - не вище за 2 поверхи.
Спорудження громадських будинків більше 4 поверхів при належному архітектурно-композиційному і техніко-економічному обґрунтуванні може здійснюватись з дозволу відповідних державних органів.
Будівництво громадських будинків на територіях з сейсмічністю 9 балів допускається як виняток при техніко-економічному і містобудівному обґрунтуванні з дозволу відповідних державних органів, визначених Кабінетом Міністрів України.
6.5. Відстані від будинків і меж земельних ділянок установ і підприємств обслуговування треба приймати не менші, ніж ті, що наведені у таблиці 6.2.
Таблиця 6.2
| Будинки (земельні ділянки) установ і підприємств обслуговування | Відстань від будинків (меж, ділянок) установ і підприємств обслуговування, м --------------------------------------------- до червоної лінії ---------------- у містах | до стін житлових будинків у сільських посе- леннях | до будинків загально- освітніх | шкіл, дитячих дошкільних установ |
|---|---|---|---|---|
| Дитячі дошкільні установи і загальноосвітні школи (стіни будинку) | 25 | 25**) 50 | За нормами інсоляції та освітленості | |
| Приймальні пункти вторинної сировини | - | - | 20*) | 50 |
| Пожежне депо | 10 | 10 | - | - |
| Кладовища традиційного поховання і крематорії | 6 | 6 | 300 | 300 |
| Кладовища для поховання після кремації | 6 | 6 | 100 | 100 |
| Ванни відкритих басейнів | 15 | 15 | 50 | - |
| *) Будинок із входами і вікнами. **) Залежно від місцевих умов допускається зменшувати відстані, залишаючи зелену захисну смугу завширшки не менше 6 м. Числівник - відстані від меж ділянки, знаменник - відстані від будинку. Відстань від меж ділянки до житлового будинку з вікнами (у сільській місцевості) - не менше 10 м, до глухої стіни - 5 м. | ||||
| Примітка 1. Ділянки дитячих дошкільних установ, заново розміщуваних лікарень не повинні примикати безпосередньо до магістральних вулиць. Примітка 2. В умовах міської та сільської забудови, яка склалася, рішення щодо реконструкцій капітального ремонту житлових і громадських будинків, розміщення нових об'єктів у зонах, що примикають до закритих кладовищ, приймаються за згодою з місцевими органами санітарного нагляду залежно від природних умов (рельєф місцевості, гідрогеологія тощо) і ступеня інженерного обладнання території. Примітка 3. Приймальні пункти вторинної сировини слід ізолювати смугою зелених насаджень і передбачати до них під'їзні шляхи для автомобільного транспорту. Примітка 4. На земельній ділянці лікарні необхідно передбачати окремі в'їзди в зони господарську і корпусів: лікувальних - для інфекційних і неінфекційних лікарень (окремо) і патолого-анатомічного. | ||||
7 Транспорт і вулично-дорожня мережа
7.1 При проектуванні міських і сільських поселень слід передбачити єдину дорожньо-транспортну мережу поселень і районів, які тяжіють до них, для забезпечення зручних і безпечних зв'язків з усіма функціональними зонами, з іншими поселеннями системи розселення, місцями заміського відпочинку, з улаштуванням зовнішнього транспорту і автомобільними дорогами загальної мережі.
Витрати часу на пересування від місць проживання до місць прикладення праці для 90% трудящих (в один кінець), як правило, не повинні перевищувати: у містах з населенням понад 1 млн.чол. - 45 хв., від 500 тис. до 1 млн.чол. - 40 хв., від 250 до 500 тис.чол. - 35 хв., до 250 тис.чол. - 30 хв.
Примітка 1. Для тих, хто щоденно приїжджає на роботу у місто-центр з інших поселень, вказані норми витрат часу допускається збільшувати, але не більше ніж у два рази.
Примітка 2. Для жителів сільських поселень витрати часу на трудові пересування (пішохідні або з використанням транспорту) у межах сільськогосподарського підприємства, як правило, не повинні перевищувати 30 хв.
7.2 Пропускну здатність мережі вулиць, доріг і транспортних пересікань, кількість місць зберігання автомобілів слід визначати, виходячи з рівня автомобілізації на розрахунковий термін, автомобілів на 1000 чол.: 200-250 легкових автомобілів, включаючи 3-4 таксі, 4-5 прокатних і 2-3 відомчих автомобілів, 25-40 вантажних автомобілів залежно від складу парку. Кількість мотоциклів і мопедів на 1000 чол. треба приймати 50-100 одиниць для міст з населенням понад 100 тис.чол. і 100-150 одиниць - для решти поселень.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
ДБН 360-92** вид.2002р.
(зі змінами №1 - №10) Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень
ДБН 360-92** Градостроительство