магістральні інженерні мережі ІН-3.
5.15 Комунально –складські зони КС.
- зона розміщення об’єктів 1-класу санітарної класифікації – КС-1;
Для розміщення полів асенізації, утильзаводів і потребує санітарно–захисних зон -1000 м.
- зона розміщення об’єктів 2-класу санітарної класифікації – КС-2;
Для розміщення скотомогильники із захороненням в ямах, сміттєспалювальних та сміттєпереробних заводів, полігонів твердих побутових відходів, ділянки компостування твердих побутових відходів та нечистот населеного пункту і потребує санітарно–захисних зон –500 м.
- зона розміщення об’єктів 3-класу санітарної класифікації – КС3;
Для розміщення кладовища, зливних станцій, ділянки для парників, теплиць з використанням сміття, компостування і потребує санітарно –захисних зон .
- зона розміщення об’єктів 4-класу санітарної класифікації – КС4;
Для розміщення бази районного призначення для збирання утильсировини, механізованих транспортних парків по очищенню міст, сміттєперевантажувальних станцій, складів тимчасового збереження утильсировини без її переробки, підприємства по обслуговуванню автомобілів (вантажні автомобілі, а також автобуси міського транспорту), автогазонаповнювальних компресорних станцій і потребує санітарно – захисних зон –
.
- зона розміщення об’єктів 5-класу санітарної класифікації – КС5;
Для розміщення підприємств по обслуговуванню автомобілів (легкові автомобілі, крім тих, що належать громадянам, і автобуси, крім автобусів міського транспорту) і і потребує санітарно –захисних зон .
5.16 Виробничі зони В.
До складу виробничих зон входять:
- зони підприємств І класу шкідливості В-1 призначені для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до ;
- зони підприємств ІІ класу шкідливості В - 2 призначені для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до ;
- зони підприємств ІІІ класу шкідливості В- 3 призначені для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до ;
- зони підприємств IV класу шкідливості В-4 призначені для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до .
- зони підприємств V класу шкідливості В-5 призначені для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до ;
5.17 Спеціальні зони С.
У спеціальних зонах передбачається розташування об’єктів, які несумісні із функціонуванням з іншими об’єктами в інших територіальних зонах, а створення і використання цих зон неможливе без встановлення спеціальних вимог. Режим використання цих зон визначається їх призначенням.
- рекреаційно-меморіальні зони С-1, призначені для збереження місць пам’ятних історичних поховань, що однозначно виконують рекреаційну та культурну функцію. Як правило, рекреаційно-меморіальні території розташовані в зонах дії обмежень за вимогами охорони пам’яток культурної спадщини;
- меморіальні зони С-2 призначені як для забезпечення умов охорони існуючих меморіальних комплексів, так і для організації нових в честь пам’ятних подій;
- зони режимних об’єктів зв’язку С-3, що виділяються для розташування радіотелевізійних передаючих та ретрансляційних центрів, антенних полів, телебашт;
- зони військових об’єктів С-4 для розташування підприємств, закладів і організацій державних органів виконавчої влади з питань оборони та безпеки;
- зони пенітенціарних установ С-5.
5.18 Зона земель історико-культурного призначення (ІК)
Для населених пунктів занесених до Списку історичних населених місць визначаються зони, щодо яких встановлюється спеціальний режим використання, обумовлений законодавством про охорону культурної спадщини:
5.19 Зона земель природно-заповідного фонду (ПЗФ)
Території з особливими умовами використання за природно - екологічними та санітарно - гігієнічними вимогами, обумовленні природоохоронним законодавством.
6 ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРОБЛЕННЯ ЗОНІНГУ
6.1 Основними етапами розроблення Зонінгу є:
І етап – аналітичний – збір та аналіз вихідної інформації;
ІІ етап – зонування території та розроблення пояснювальної записки;
ІІІ етап – погодження, проведення громадських слухань та затвердження Зонінгу;
ІV етап – розробка проектів землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту (у разі відсутності плану земельно-господарського устрою у складі генерального плану населеного пункту).
В процесі розроблення Зонінгу І-ІІ етапи можуть виконуватись одночасно.
На І етапі аналізуються наявна містобудівна та землевпорядна документація, нормативні документи, визначаються проблемні та перспективні території населеного пункту, визначаються планувальні обмеження, встановлюються вимоги щодо дотримання плану зонування.
На ІІ етапі – проводиться поділ території населеного пункту по зонах, визначаються та встановлюються єдині вимоги (умови та обмеження, перелік переважних і допустимих видів забудови) до території кожної зони та режими використання території в кожній зоні (підзоні).
Форми містобудівних умов та обмежень для кожної територіальної зони з урахуванням видів використання земельних ділянок встановлюють органи місцевого самоврядування при розробленні Зонінгу відповідно до встановленого Порядку.
На ІІІ етапі –здійснюється погодження проектних пропозицій Зонінгу з місцевими органами виконавчої влади та з організацією розробником генерального плану, проведення громадських слухань, затвердження Зонінгу.
На ІV етапі – розробка проекту земельно-господарського устрою згідно з положеннями Закону України «Про землеустрій».
Протягом другого та наступних етапів одночасно може виконуватися зонування декількох окремих частин території населеного пункту за умов відповідності загальній схемі зонування території.
6.2 Аналітичний етап включає:
аналіз містобудівних та землевпорядних документів (генеральний план, землевпорядні документи по встановленню межі населеного пункту, детальні плани території, проекти забудови окремих частин населеного пункту, історико-архітектурний опорний план (для історичних міст), матеріали містобудівного та земельного кадастрів;
місцевих нормативно-правових актів, що мають відношення до містобудівного та будівельного освоєння території населеного пункту.
6.3 За результатами аналізу містобудівної, землевпорядної та нормативної документації встановлюються:
перелік видів використання території, які характерні для конкретного населеного пункту;
визначення проблемних територій та прогнозних параметрів генерального плану.
характеристика території населеного пункту в структурі генерального плану;
види передбачуваних містобудівною документацією змін використання території населеного пункту;
стан та цільове призначення містобудівних об’єктів та можливість їх використання на перспективу.
6.4 За результатами аналітичного етапу розробляється схема зонування території населеного пункту, для виконання якої:
визначається перелік і межі функціональних зон на території населеного пункту (за видами використання та забудови);
визначається перелік і межі зон обмеженої містобудівної діяльності на території населеного пункту (схеми планувальних обмежень);
виконується креслення плану червоних ліній вулиць (план червоних ліній), у разі його відсутності у складі генерального плану населеного пункту;
визначається перелік і межі зон, пов’язаних з охороною культурної спадщини (історико-архітектурний опорний план, схема розміщення об’єктів культурної спадщини, археологічні зони);
визначається інші обмеження та, передбачені містобудівною документацією зміни, що регламентують використання території населеного пункту сьогодні та на перспективу.
6.5 Зонування території проводиться в такій послідовності:
зонування по функціональному призначенню, яке є базовим відповідно до генерального плану;
зонування за планувальними та іншими обмеженнями.
6.6 Шляхом використання відповідних схем встановлюються територіальні зони (підзони), для яких визначаються єдині зональні вимоги (містобудівні умови та обмеження).
6.7 Підставами для розгляду питань про внесення змін до може бути:
невідповідність Зонінгу генеральному плану населеного пункту, нормативно-правовим актам, державним будівельним нормам та інших випадків;
пропозиції щодо зміни меж територіальних зон, зміни містобудівних регламентів;
пропозиції (доручення, розпорядження, рішення) щодо внесення змін до Зонінгу направляються до місцевого спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури;
звернення органів державної влади щодо внесення змін до Зонінгу відносно розташування об’єктів будівництва державного значення;
звернення органів виконавчої влади населеного пункту щодо внесення змін до Зонінгу відносно розташування об’єктів будівництва муніципального значення;
рішення органів місцевого самоврядування у разі необхідності вдосконалення порядку регулювання використання та забудови території населеного пункту;
звернення фізичних та юридичних осіб, якщо є обґрунтовані підстави щодо реалізації положень Зонінгу які можуть привести до неефективного використання земельних ділянок для містобудівних потреб та об’єктів будівництва, знижує їх вартість, перешкоджає реалізації прав і законних інтересів громадян та їх об’єднань.
6.8 Відповідний спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури разом з уповноваженим органом у сфері охорони навколишнього середовища, охорони культурної спадщини та підрозділів виконавчого органу місцевої влади, протягом 10 днів від дня надання пропозицій про внесення змін до Зонінгу здійснює підготовку висновку з рекомендаціями щодо внесення змін до Зонінгу, чи щодо їх відхилення. Цей висновок надається до виконавчого органу місцевої ради населеного пункту, який у двотижневий термін приймає рішення про підготовку проекту внесення змін до Зонінгу або про відхилення пропозицій щодо внесення відповідних змін.
6.9 Проект Зонінгу та проект змін до Зонінгу підлягає громадському слуханню та затвердженню у встановленому порядку.
БІБЛІОГРАФІЯ
Закон України Про регулювання містобудівної діяльності. - К.,-2011.
Закон України Про охорону культурної спадщини. – К.,-2000.
Земельний кодекс України. – К.,-2000.
Закон України про землеустрій. – К.,-2003.
Постанова Кабінету Міністрів від 26.07.2001 року «Про затвердження Списку історичних населених місць». .
Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст. (Наказ Мінрегіону України від 07.07.2011р. № 109).
Порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (Наказ Мінрегіону України від 02.06.2011 р. № 64).
ДБН 360 -92 ** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
ДБН Б.1 -3-97 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів.
ДБН Б.2.4.-2-94 Види, склад, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівної документації для сільських поселень.
Довідник «Регулювання використання і забудови територій населених пунктів (Зонінг)» В. Гусаков, У.Валетта, В.Нудельман, О.Вашкулат – Київ-1996.
Методичний посібник з роробки та впроводження Правил використання та забудови території міст. В.Гусаков, Ю.Білоконь, В.Нудельман, О. Вашкулат –Київ-1998.
Ключові слова:: зонування, зона, види використання, єдині зональні вимоги, схема зонування, містобудівні умови та обмеження, територія, земельна ділянка, містобудівний регламент.
