1. Елементи повітропроводів

Експозиція/дія:

- стандартний температурний режим;

  • дія вогню зсередини (при впускному отворі повітропроводу).

Критерії експлуатаційних характеристик:

а) механічна стійкість;

б) збереження форми поперечного перерізу під дією вогню;

в) цілісність;

г) теплоізолювальна здатність;

д) негерметичність.Класифікація:

- Е 30, Е 60, Е 90, Е 120;

- ЕІ 30, ЕІ 60, ЕІ 90, ЕІ 120.

2. Клапани димо- і тепловидалення

Експозиція/дія:

- стандартний температурний режим;

- дія вогню зсередини і ззовні.

Критерії експлуатаційних характеристик:

а) механічна стабільність;

б) збереження форми поперечного перерізу під дією вогню;

в) цілісність;

г) теплоізолювальна здатність;

д) негерметичність;

е) надійність клапанів.

Класифікація:

- Е 30, Е 60, Е 90, Е 120;

- ЕІ 30, ЕІ 60, ЕІ 90, ЕІ 120.

3. Протидимні штори

Експозиція/дія: заданий температурний режим, що відповідає стандартному температурному режиму, принаймні до 600 °С .

Критерії експлуатаційних характеристик: механічна стійкість/деформація. Класифікація: тривалість збереження механічної стійкості.

4.Силові вентилятори димо- і тепловидаленняЕкспозиція/дія: дія гарячих газів.

Критерії експлуатаційних характеристик:

а) здатність підтримувати газовий потік за встановлених умов експозиції;

б) надійність системи приведення в дію.

Класифікація: відповідає/не відповідає із зазначенням тривалості дії.

5. Вентиляційні пристрої природної вентиляції для димо- і тепловидалення

Експозиція/дія: дія гарячих газів.

Критерії експлуатаційних характеристик:

а) здатність відкриватись і працювати за вказаних значень температури та/або густини диму в разі приведення в дію за встановлених умов;

б) відсутність деформацій, які можуть призвести до зменшення аеродинамічної вільної зони;

в) аеродинамічна вільна зона.Класифікація: відповідає/не відповідає.

6.3.1.7.3 Системи підпору повітря (див. 6.2.3.4.2 г)

Ця система зазвичай містить: вентилятори (у тому числі допоміжні вентилятори для подавання повітря в зону нагнітання; повітропроводи; вентиляційні отвори для виходу повітря; джерела живлення, у тому числі аварійне джерело живлення, автоматичні чутливі елементи (наприклад, димові сповіщувачі) або ручні вимикачі для приведення системи в аварійний режим роботи; протипожежні/димові клапани у відгалуженнях від системи повітропроводів, якщо ця система розташована за межами захищеного приміщення; решітки і дифузори.

6.3.1.8 Вироби й елементи обладнання для евакуації

6.3.1.8.1 Обладнання аварійного освітлення (аварійне освітлення, освітлення шляхів евакуації) (див. 6.2.5.2 в, 8)

Обладнання аварійного освітлення складається з:

а) освітлювальних пристроїв (які підключаються до центрального аварійного джерела живлення або забезпечуються автономними джерелами живлення, у тому числі зарядними пристроями), електричних з'єднань з елементами для захисту, контролю і переключення (передачі і відключення) та/або

б) набору люмінесцентних знаків, що світяться (позначення вихідних дверей і покажчики напрямку руху), щоб у разі виходу з ладу нормального освітлення (наприклад, через пошкодження системи енергопостачання), забезпечити достатній рівень освітлення.

6.3.1.8.2 Позначення знаками безпеки (див. 6.2.5.1 в), 9)

Евакуаційні виходи обладнують знаками, які складаються з літер або символів. Вони можуть освітлюватись або засобами аварійного освітлення (внутрішнього чи зовнішнього), вмонтованими у знаки, або матеріалами, що самостійно світяться.

Критерії експлуатаційних характеристик: знаки повинні бути також видимі у разі виходу з ладу джерела живлення.

6.3.1.8.3 Пристрої безпеки, що встановлюються на дверях:

а) двері на шляхах евакуації, які зачиняються

Пристрої безпеки для дверей на шляхах евакуації (наприклад, вихідних дверей), які можуть бути зачинені в звичайному режимі, повинні забезпечувати можливість проходження крізь них людей під час евакуації без використання ключів або будь-яких інших інструментів і без затримки звільнення евакуаційного виходу.

Механізм замикання (наприклад, аварійні засувки тощо) може розблоковуватись автоматично і вручну, але в разі збою джерела живлення він має бути автоматичним. Автоматичне розблокування може поєднуватись із приведенням у дію автоматичної установки виявлення пожежі або автоматичної установки пожежогасіння, а в разі ручного відчинення може здійснюватись із центрального пункту та/або біля самих дверей;

б) двері, що відчиняються і зачиняються автоматично

Пристрої безпеки для дверей, які відчиняються і зачиняються автоматично в звичайному режимі, повинні забезпечувати їх легке відчинення вручну у разі виходу з ладу джерела живлення так, щоб люди могли безпечно залишити об'єкт.

У звичайному режимі ці двері приводяться в дію за допомогою таких сигналів, як світлові промені, сенсорні килимки тощо. В разі виходу з ладу джерела живлення, призначеного для відчинення або формування сигналу для приведення в дію, двері повинні відчинялись автоматично або легко відчинятись вручну так, щоб люди могли безпечно залишити об'єкт.

Експозиція/дія:

- кліматичні умови навколишнього середовища всередині приміщення;

- зусилля розблокування системи зачинення дверей.

Критерії експлуатаційних характеристик: можливість відчинення заблокованих і зачинених дверей на шляхах евакуації вручну людьми або автоматично, без використання ключів або інших інструментів тощо.

Автоматичне розблокування зачинених дверей у разі виходу з ладу основного джерела живлення.

6.3.1.9 Протипожежне обладнання

6.3.1.9.1 Пожежні кран-комплекти (див. 6.2.3.3.2 г), 1)

Пожежний кран-комплект складається з стаціонарних блоків, змонтованих на стінах або в шафах, постійно з'єднаних з системою водопостачання. Стаціонарні блоки складаються зі з'єднувальної головки, вентиля з індикатором тиску, котушки з напівжорстким водяним рукавом або плоскоскладуваним (напірним) рукавом з опорою і насадкою.

6.3.1.9.2 Пристрої пожежних стояків (пожежних магістралей)

Це обладнання призначене для сприяння боротьбі з пожежею на об'єкті завдяки можливості приєднання пожежних рукавів у передбачених проектом місцях на об'єкті для забезпечення надійного і достатнього водопостачання. Стояк може бути постійно заповнений водою (водонаповненим) або бути порожнім (сухотрубний стояк) доти, доки його не заповнить пожежно-рятувальний підрозділ;

а) сухотрубні стояки/магістралі

Пристрій складається з трубопроводів із запірними кранами, вихідними патрубками і з'єднувачами у передбачених проектом місцях і впускним патрубком із зворотнім клапаном на рівні землі для підключення до насосної системи пожежно-рятувального підрозділу;

б) водонаповнені стояки/магістралі

Пристрій складається з таких же елементів, що вказані вище в пункті (а). Цей вузол стаціонарно підключений до джерела надійного і достатнього водопостачання, що включає насосний вузол.

Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища - тиск води.

Критерії експлуатаційних характеристик: здатність забезпечувати джерело надійного і достатнього водопостачання для боротьби з пожежею у передбачених проектом місцях на об'єкті із засобами для приєднання рукавів.

6.3.1.9.3 Обладнання пожежних гідрантів (див. 6.2.6.2 к)

Це обладнання складається з гідрантів (наземних чи підземних), підключених до труб основної магістралі водопостачання і розташованих у відповідних місцях. Наземні гідранти можуть бути заповнені або не заповнені водою.

Не заповнений водою наземний гідрант складається з пустотілого стояка (головки), змонтованого над рівнем землі і оснащеного з'єднувальними випускними патрубками, вентилем, що під'єднується за допомогою фланців до труби магістралі водопостачання і, за необхідності, втулки, що з'єднує головку з вентилем і приводить у дію клапан вентиля. Постійно заповнений водою наземний гідрант складається з стояка, оснащеного з'єднувальними випускними патрубками з робочим клапаном і з'єднувальним фланцем. Підземний гідрант складається з вентиля(ів) та з'єднувального випускного патрубка (патрубків) у підземній камері з кришкою на поверхні.

6.3.1.9.4 Обладнання ліфтів для транспортування пожежних підрозділів (див. 6.2.6.2 л)

Обладнання ліфтів для транспортування пожежних підрозділів зазвичай складається з: кабіни ліфта з розташованим у стелі люком, протипожежних дверей шахти ліфта, системи протидимного захисту, основного джерела живлення (електричного або гідравлічного); аварійного джерела живлення для використання в разі виходу з ладу основного джерела, яке може забезпечити роботу ліфта протягом заданого проміжку часу; двигуна; несучих тросів або підйомників; напрямних рейок; системи керування; аварійної системи зв'язку; пристрою безпеки для запобігання некерованому опусканню (падінню) кабіни ліфта; електричних кабелів/гідравлічного трубопроводу; амортизаторів.

6.3.1.9.5 Обладнання аварійного зв'язку (див. 6.2.6.2 м)

Обладнання аварійного зв'язку складається з центрального (пожежного) пункта, оснащеного аварійним джерелом живлення, до якого підключена мережа гучномовців, двосторонніх телефонів, кнопок голосового виклику або з інших відповідних пристроїв.

Експозиція/дія: стандартний температурний режим (для приміщення і для електричного обладнання та обладнання зв'язку).

Критерії експлуатаційних характеристик:

- здатність підтримувати зв'язок між визначеними місцями в межах об'єкта;

- здатність обладнання виконувати свої функції в разі виходу з ладу основного джерела живлення.

6.3.2 Експлуатаційні характеристики та оцінювання відповідності будівельних виробів

6.3.2.1 Експлуатаційні характеристики виробів

Наскільки це можливо на практиці, характеристики виробів повинні описуватись у вигляді показників експлуатаційних характеристик у нормативних документах категорії В. Методи розрахунку, вимірювання і випробування (де це можливо) разом із критеріями відповідності повинні подаватись або у відповідних нормативних документах, або у посиланнях, які містяться в цих документах.

Визначення експлуатаційних характеристик виробу повинно бути сумісним з принципами перевірки відповідності основній вимозі.

6.3.2.2 Оцінювання відповідності виробів

Оцінювання відповідності виробів означає, що дотримуються положень і процедури, викладених у технічному регламенті. Ці положення служать для підтвердження відповідності експлуатаційних характеристик виробу вимогам відповідного нормативного документа з належною вірогідністю.

У технічних завданнях повинні бути вказівки стосовно процедур оцінки відповідності в рамках технічного регламенту.

7 ТЕРМІН СЛУЖБИ, ДОВГОВІЧНІСТЬ

7.1 Держава, коли вважає за необхідне, приймає рішення щодо терміну експлуатації, який може вважатися доцільним для кожного виду об'єктів або для деяких із них, або для частин об'єкта з точки зору виконання основної вимоги.

7.2 Якщо положення стосовно довговічності об'єкта з точки зору основної вимоги пов'язані з характеристиками виробів, технічні завдання на розроблення стандартів та нормативних документів, які стосуються цих виробів, повинні враховувати аспекти довговічності.

7.3 Нормативні документи категорії В повинні включати вимоги, що стосуються терміну служби (експлуатації) виробів відповідно до їх призначення і методів оцінювання терміну служби.

7.4 Дані стосовно терміну експлуатації виробу не можна розглядати як гарантію, надану виробником, а тільки як засіб для вибору потрібних виробів залежно від очікуваного економічно доцільного терміну експлуатації об'єкта.

7.5 Оцінювання виробів з огляду на їх нормальну експлуатацію автоматично не передбачає довговічності характеристик пожежної безпеки.

Приклади

1. Вироби, які чутливі до впливу навколишнього середовища (погодних умов, хімічного впливу тощо), наприклад, вироби, оброблені вогнезахисними речовинами, матеріали, що спучуються.

2. Рухомі пристрої для зачинення дверей (якщо вони не зачиняються в звичайному режимі, то ризику для життя може і не бути, але він може бути в разі пожежі), наприклад, двері з пристроями самозачинення, ворота і клапани.

7.6 До методів оцінювання строку експлуатації належать, наприклад:

- випробування, що включають процедури миття і очищення;

- довгострокові та короткострокові випробування на вплив погодних умов;

- механічні випробування (випробування на зачинення, на стійкість до вібрації, на стійкість до удару);

- випробування на стійкість до корозії.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ,

НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В НОРМАХ

ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва

ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 2273:2006 Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 3855-99* Визначення пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій. Терміни та визначення

ДСТУ Б В.1.1-4-98* Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробування на вогнестійкість. Загальні вимоги

ДСТУ-Н Б А.1.1-81-2008 Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні вимоги до будівель та споруд. Настанова із застосування термінів основних вимог до будівель і споруд згідно з Тлумачними документами Директиви Ради 89/106

ЗМІСТ

___________________________________________________________________________________________

1 Сфера застосування3

2 Терміни та визначення понять3

3 Рівны та класи вимог до експлуатаційних характеристик будівельних виробів3

4 Основна вимога “пожежна безпека"4

4.1 Вступ до вимог пожежної безпеки4

4.2 Концепція забезпечення пожежної безпеки4

4.3 Інженерно -технічний підхід у забезпеченні пожежної безпеки4