8.5.9. Не дозволяється пересувати самохідну установку з піднятою щоглою або опущеною на опори щоглою але не закріпленою хомутами, а також з незакріпленою ведучою трубою.

8.5.10. Під час буксирування та переміщення бурової установки за допомогою лебідки не дозволяється знаходитися у створі натягнутих ланцюгів та канатів, а також ближче 1 м від барабана лебідки.

8.5.11. Тальовий канат має закріплюватися на барабані лебідки за допомогою спеціальних пристроїв, передбачених конструкцією барабана.

У всіх випадках під час спуско-підіймальних операцій на барабані лебідки має залишатися не менше 3 витків канату.

Всі працюючі канати перед початком зміни мають бути оглянуті бурильником.

8.5.12. З'єднання канату з підйомним інструментом має виконуватися за допомогою ковша і не менше ніж 3 винтовими зажимами або канатним замком.

8.5.13. У процесі роботи бурових станків не дозволяється:

переключати швидкості лебідки і обертача (ротора), а також переключати обертання з лебідки на обертач і навпаки до повної їх зупинки;

заклинювати рукоятки машин і механізмів;

користуватися патронами шпінделя з виступаючими головками зажим-них болтів;

проводити замір ведучої труби, що обертається;

підніматися на робочу площадку ("капітанський місток").

8.5.14. Під час спуско-підіймальних операцій не дозволяється:

працювати на лебідці з несправними гальмами;

стояти поблизу труб, що піднімаються (опускаються), і елеватора;

спускати труби з недокрученими різьбовими з'єднаннями;

перевіряти або чистити різьбові з'єднання голими руками;

8.5.15. Подовження рукояток трубних ключів може здійснюватися шляхом щільного одягання на них безшовних патрубків, що не мають будь-яких пошкоджень. Довжина сполучення має бути не менше 0,2 м. Загальна довжина ключа з патрубком не має перевищувати 2 м.

8.5.16. Під час буріння без вишок не дозволяється:

бурити на глибину більше 15 м;

піднімати і опускати бурильні труби свічами довжиною більше 4,5 м.

8.5.17. Під час згвинчування і розгвинчування різьбових з'єднань бурового снаряда слід виконувати такі вимоги:

колона труб має надійно утримуватися хомутом;

очищати різьби від грязі, але не змащувати;

на рукоятках інструментальних ключів мають бути скоби.

8.5.18. Не дозволяється підтягувати обсадні труби та інші вантажі через щоглу станка з відстані, більше як 10 м, при відсутності спеціальних направляючих роликів.

8.5.19. Для забивання і витягування обсадних труб необхідно корис-туватися спеціальними стандартними пристроями. Застосування всіляких підсобних засобів для забивання і витягування обсадних труб не дозволяється.


8.6. Механічне колонкове буріння


8.6.1. Під час роботи важелем управління не слід випускати його із рук, якщо немає впевненості в тому, що снаряд стоїть на забої.

Важіль має бути виключеним у всіх випадках, коли їм не користу-ються.

8.6.2. Не дозволяється користуватися несправними штангоутримувачами або підкладною вилкою; справність їх має бути перевірена буриль-ником до початку спуско-підіймальних операцій.

8.6.3. Для відведення в бік бурового снаряда або желонок, піднятих із свердловини, необхідно користуватися відвідними крючками, виготовленими із сталі діаметром не менше 20 мм.

8.6.4. Очистку бурильних труб під час підіймання слід виконувати спеціальними пристосуваннями.

8.6.5. Згвинчування і розгвинчування породоруйнуючого інструмента і витягування керна з підвішеної колонкової труби слід виконувати з дотриманням таких умов:

труба має утримуватися в підвішеному стані гальмом, яким керує бурильник;

відстань від нижнього кінця труби до підлоги має бути не більше 0,2 м.


8.7. Механічне ударно-канатне буріння


8.7.1. Балансири бурових станків під час їх огляду, ремонту, перестановки кільця кривошипу мають знаходитися в крайньому нижньому положенні; балансири, що знаходяться угорі, повинні бути укладені на опори.

8.7.2. Гальмуючі пристрої та фрикційні муфти слід відрегулювати. Хід рукоятки включення фрикційних муфт не має перевищувати для ходового механізму 250 мм, підйомного - 200 мм та ударного - 150 мм. Люфт в рукоятках включення не припустимий.

8.7.3. Перед початком роботи після підйому щогли лебідку, ударний механізм та ін. необхідно випробувати, включаючи їх вхолосту та під навантаженням.

8.7.4. Під час кріплення свердловин трубами і витягування труб не дозволяється підтримувати руками ударну штангу, забивну головку чи трубу.


8.8. Механічне шнекове буріння


8.8.1. Шнекові труби, які складають буровий снаряд вище гирла свер-дловини, перед використанням слід ретельно очистити від налиплого бурового шламу.

8.8.2. Забурювання свердловин шнеками дозволяється:

у разі наявності у станка направляючого пристрою, розташованого у безпосередній близькості від гирла свердловини;

після перевірки співвісності шнека і шпинделя.

8.8.3. Подача шнека має бути рівномірною і здійснюватися безперервним обертанням штурвала, не допускаючи подачі шнека вниз рукою.

8.8.4. Роз'єднання шнекових труб під час підйому дозволяється лише після посадки їх на вилку або ключ-скобу.


8.9. Буріння свердловин з поверхні води


8.9.1. Під час буріння свердловин з поверхні води буровими станками, встановленими на спеціально пристосованих для цієї мети плавзасобах, слід дотримуватися вимог безпеки, викладених у підрозділі 7.1 цих Правил.

8.9.2. Бурові роботи на судноплавних водоймах можуть бути розпочаті лише після отримання погодження у місцевій службі водного шляху.

8.9.3. Вантажопідйомність плавзасобів має відповідати умовам роботи бурових станків та їх обладнання, що застосовуються.

8.9.4. Під час буріння з плавзасобів на їх кормі або носі має облаштовуватися робоча площадка розміром не менше 2,5 х 2,5 м із дощок завтовшки не менше 50 мм.

8.9.5. Плавзасіб, на якому буде встановлений буровий станок, повинен мати огородження з поручнями заввишки 1,2 м і з прибитою на підлозі бортовою дошкою заввишки не менше 0,15 м. Перильне огородження має бути закріплено додатково двома проміжними паралельними рейками між підлогою і поручнями.

8.9.6. В нічний час установка має освітлюватися сигнальними вогнями, установленими так, щоб забезпечувалася їх видимість на відстані не менше 500 метрів.

8.9.7. Всі працівники установки повинні знати своє робоче місце і обов'язки на випадок подання тривоги, а також правила рятування потопаючих.

8.9.8. Канати, що застосовуються для розчалювання, повинні мати не менше ніж 6-кратний запас міцності.

8.9.9. Установка має бути розчалена, мати якорі на ланцюгах, які відповідають її вантажопід'ємності. В місці занурення розчалочного якоря має встановлюватися буй (поплавок).

8.9.10. Не дозволяється будувати плоти із деревини м'яких порід, слід застосовувати смолисті та тверді породи (смерека, сосна, ялиця та ін.).

8.9.11. Під час буріння з понтонів та спарованих вельботів висота вишки (щогли) і розміри робочої площадки мають визначатися розрахунком на остійність.

8.9.12. Для надання установці більшої остійності під час буріння з барж і шаланд останні мають бути завантажені тягарем (баластом). В цьому випадку не дозволяється використовувати як вантаж рідину наливом.

8.9.13. Робоча площадка придонної установки має бути розташована над поверхнею води з урахуванням висоти хвилі + 0,5 м.

8.9.14. Під час буріння з установок типу "козел" співвідношення між їх висотою і шириною (довжиною) основи має бути не менше 1:1.

На глибинах водоймища більше 2 м необхідно встановлювати “козли” з завантаженням їх основи.

На ріках із швидкістю течії води понад 2,5 м/с, на узмор'ях та озерах завширшки більше 0,5 км “ козли” мають розчалюватися якорями, а поблизу берега - канатами з берега.

До козлів, для запобігання їх ніг від занурення в м'який грунт, мають прикріплюватися подушки або опорні хрестовини.

8.9.15. Під час встановлення зрубів у водоймах, які мають різкі зміни рівня води (внаслідок приливів або штормової погоди), мають бути роз-кріплені відтяжками на якорях.

8.9.16. Технічний стан плавучої або придонної бурової установки має перевірятися щоденно до початку роботи бурильником та керівником вишукувального підрозділу, а плавзасобу - судноводієм.

8.9.17. Справний технічний стан плавучих бурових установок має підтверджуватися актами огляду їх комісіями кожен раз перед початком навігації чи виходом на буріння в новому місці, а також після закінчення складення плавзасобу і бурової установки.


8.10. Буріння свердловин з льоду


8.10.1. Виконання бурових робіт з льоду має починатися тільки за наявності необхідної (розрахункової) товщини льоду в місці організації площадки, але не менше 50 см та значень, наведених у таблиці 5.15.2 цих Правил. Для підвищення міцності бурової площадки можлива будова рубленого (із брусів і колод) настилу, який би перерозподіляв навантаження на більшу площу льоду.

8.10.2. Вогнища можна розпалювати лише на попередньо влаштованій земляній подушці розміром не менше 1,5 х 1,5 м і завтовшки не менше 0,25 м, розташованій не ближче 20 м від бурової установки.

8.10.3. Призначені для обігріву бурових бригад печі дозволяється встановлювати на металевому листі, укладеному на земляну підсипку завтовшки не менше 0,15 м.

8.10.4. Під час роботи з домкратами під них мають бути підкладені міцні бруси завтовшки не менше 25 см.

Припустиме зусилля у цьому випадку має визначатися в залежності від площі опори підкладок, стану і товщини льоду.


8.11. Проходка шурфів і канав


8.11.1. Робоча площадка по периметру біля шурфу чи канави має утримуватися в чистоті та регулярно очищатися від породи, снігу або льоду.

8.11.2. Ручний інструмент, що використовується для проходки шурфів та канав, має відповідати вимогам, викладених у пунктах 4.8.3-4.8.6 цих Правил.

Ударні частини кувалд (молотів) і клинів повинні мати гладку чуть випуклу поверхню без сколів, тріщин і задирок. Під час проходки шурфів працівникові більш безпечніше користуватися однобічними кайлами.

8.11.3. Грунт з канави має викидатися на обидва боки; для запобігання осипання його назад в канаву треба залишати берму завширшки не менше 0,3 м.

8.11.4. Під час проходки канав на схилах породу слід скидати вниз за схилом. Для запобігання травмування людей та пошкодження машин, механізмів, обладнання тощо кусками породи, що скочуються, на межі небезпечної зони мають установлюватися відповідні попереджувальні та заборонні знаки.

8.11.5. Перед допуском працівників у шурфи чи канави завглибшки понад 1,5 м керівник вишукувального підрозділу має перевірити стійкість укосів та кріплення їх стін.

8.11.6. Видалення грунту із шурфа завглибшки 2-2,5 м дозволяється виконувати викиданням, у разі більшої глибини мають влаштовуватися полки для перекидання грунту або він має видалятися баддями.

8.11.7. Розробляти грунт в шурфах і канавах "підкопом" не дозволя-ється.

8.11.8. Валуни і каміння, а також відшарування грунту, виявлені в сті-нах та на укосах шурфів і канав, мають видалятися.

8.11.9. Під час проходки шурфів методом розморожування грунту на "підпал" працівник повинен слідкувати за правильністю горіння вогнища в забої шурфу. Проходити шурфи на "підпал" дозволяється до глибини не більше 5 м з дотриманням відповідних заходів безпеки.

8.11.10. Проходка шурфів і канав з вертикальними стінками без кріп-лення в нескельних і незамерзлих грунтах вище рівня грунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруд дозволяється на глибину не більше:

1 м - в насипних, пісчаних і великоуламкових грунтах;

1,25 м - в супісках;

1,5 м - в суглинках і глинах.

8.11.11. Під час проходки шурфів у пливунах і сипучих грунтах має застосовуватися забивне кріплення з дощок завтовшки 50 - 100 мм, шириною 150 - 200 мм і завдовжки 1,2 - 1,6 м, виготовлених з рівної деревини.

8.11.12. Під час встановлення кріплення верхня частина його має виступати над брівкою виїмки не менше ніж на 15 см.

8.11.13. Кріплення встановлюється в напрямку зверху вниз по мірі розробки виїмки на глибину не більше 0,5 м від її дна.

Розбирання кріплення має виконуватися в напрямку знизу вверх по мірі зворотного засипання виїмки.


8.12. Ліквідація аварій у свердловинах

(витягування труб і бурового снаряду, що застряв у свердловині)


8.12.1. Роботи по ліквідації аварій, що виникли під час буріння свердловин, виконуються тільки під безпосереднім наглядом за участю керівника вишукувального підрозділу.

8.12.2. Перш ніж приступити до ліквідації аварії, необхідно:

точно визначити положення інструменту, який залишився у свердловині;

підібрати відповідний аварійний інструмент;

намітити спосіб ліквідації аварії.

8.12.3. Під час користування гідравлічними домкратами слід керуватися вимогами, викладеними у п. 8.4.5 цих Правил.

8.12.4. Для запобігання розльоту клинів домкрата у разі обриву труб, клини слід з'єднувати між собою і прив'язувати до домкрата.

8.12.5. Труби під час витягування їх за допомогою домкрата мають бути:

застраховані вище домкрата шарнірними хомутами;

підвішені на канаті, зайва слабина канату вибраною, а барабан лебідки надійно загальмований.

8.12.6. Під час витягування труб за допомогою домкратів не дозволяється:

застосовувати будь-які прокладки між головками домкратів з лафетами або хомутами;

виправляти перекоси домкратів, що знаходяться під навантаженням;

утримувати натягнуті труби тальовим канатом під час переставляння чи вирівнювання домкратів;

наближатися до домкратів, що знаходяться під навантаженням, на від-стань менше 1 м.

8.12.7. Під час роботи домкратів треба слідкувати за їх рівномірним підійманням або опусканням. У разі появи перекосів під час підіймання труб домкрат має звільнюватися і йому надаватися прямовісне вертикальне положення.

8.12.8. Працівники, які приводять насос домкрата в дію, під час пі-діймання труб мають знаходитися в безпечному місці або укритті.

8.12.9. Під час ліквідації зависання бурового снаряда в свердловині необхідно, щоб:

інструментальний канат мав невелику слабину;

бурильник знаходився коло важелів управління, а в разі його відсут-ності інструментальна лебідка була загальмованою.

8.12.10. Не дозволяється: