11.5.17 Рятувальні мотузки підлягають випробуванню на міцність один раз на шість місяців статичним навантаженням у 200 кг на протязі 15 хв. Після зняття навантаження на мотузкові не повинно бути ніяких слідів пошкоджень. Збільшення довжини мотузка від прикладеного навантаження не повинно перевищувати 5 % від його початкової довжини.

11.5.18 Всі випробування рятувальних поясів, карабінів та мотузків повинні проводитись комісією, що призначається наказом по підприємству, з оформленням відповідного акту.

Всі засоби індивідуального захисту, що не витримали випробування, повинні знищуватись. Кожному поясу i мотузкові, що витримали випробування, повинні надаватись інвентарні номери.

11.6 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування вантажопідіймального обладнання

11.6.1 Роботи із застосуванням вантажопідіймального обладнання, що проводяться на АГНКС, виконуються відповідно до вимог
ДНАОП 00.0-1.03.93 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», затверджених Держнаглядохоронпраці від 16.12.93 р. № 128 і цих Правил.

11.6.2 Керівництво підприємства (АГНКС) повинно забезпечити утримування вантажопідіймального обладнання, знімальних вантажозахватних пристроїв, які належать АГНКС, у справному стані та безпечні умови їх роботи шляхом організації відповідного опосвідчення, ремонту та обслуговування.

Для цього необхідно:

- призначити осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію вантажопідіймального обладнання, знімальних вантажозахватних пристосувань;

- встановити порядок профілактичних оглядів та ремонтів, які забезпечують утримання вантажопідіймального обладнання в справному стані;

- встановити порядок навчання та періодичної перевірки знань персоналу, який експлуатує вантажопідіймальне обладнання, згідно до
ДНАОП 00.0-1.03.93 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» і цих Правил;

- забезпечити інженерно-технічних працівників правилами та керівними вказівками з безпечної експлуатації вантажопідіймальних машин, а персонал - виробничими інструкціями;

- забезпечити виконання інженерно-технічними працівниками вимог
ДНАОП 00.0-1.03.93 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» та цих Правил, а обслуговуючим персоналом інструкцій.

11.6.3 Для нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідіймального обладнання АГНКС повинен бути призначений інженерно-технічний працівник з нагляду за вантажопідіймальними машинами після перевірки знань
ДНАОП 00.0-1.03.93 «Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» комісією та видачі відповідного посвідчення.

11.6.4 Періодична перевірка знань інженерно-технічного працівника з нагляду за вантажопідіймальними машинами проводяться через три роки. Оскільки АГНКС - підприємство з малою кількістю вантажопідіймальних машин інженерно-технічний працівник з нагляду за вантажопідіймальними машинами повинен призначатися організацією, якій підпорядкована АГНКС та може бути одним на кілька АГНКС.

11.6.5 У разі виявлення несправностей, а також порушень вимог
ДНАОП 00.0-1.03.93 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» і цих Правил під час роботи вантажопідіймального обладнання та його обслуговування, інженерно-технічний працівник з нагляду за ним повинен прийняти заходи з усунення цих несправностей або порушень, а у випадку необхідності повинен припинити роботу вантажопідіймального обладнання.

Вантажопідіймальне обладнання не дозволяється допускати до роботи в разі:

- обслуговування його неатестованими працівниками, а також у випадку коли не призначені особи, які відповідають за справний стан або безпечне проведення робіт з переміщення вантажів;

- експлуатації вантажопідіймального обладнання, термін технічного опосвідчення якого закінчився;

- невиконання приписів органів технагляду;

- виявлення на вантажопідіймальному обладнанні численних несправностей, які свідчать про відсутність нагляду за її технічним станом;

- наявності тріщин у відповідальних місцях металоконструкцій;

- неприпустимому зношенні крюків, ланцюгів.

12 Вимоги безпечного заправлення автомобілів стиснутим газом

12.1 Порядок заправлення автотранспорту та пересувних автогазозаправників (ПАГЗ) стиснутим газом на АГНКС визначається адмiнiстрацiєю підприємства, до якого належить АГНКС. Заправлення проводиться відповідно до Технологічного регламенту заправлення автомобілів стисненим природним газом на АГНКС та за місцевою «Інструкцією з заправлення автомобілів стисненим природним газом на АГНКС», розробленою на основі ПІ 1.1.23-96-2000 «Примірна інструкція з охорони праці при заправці автомобілів стисненим природним газом на АГНКС» і затвердженою відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», а також інструкцією з експлуатації підприємства-виробника ГЗК.

12.2 Заправлення автотранспорту та ПАГЗ стиснутим газом на АГНКС повинне проводитись у порядку черги, за виключенням автотранспорту спеціального призначення (автомобілі пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, мiлiцiї, тощо).

12.3 Заправлення ПАГЗ повинно виконуватись переважно в нічний час на спеціально виділених АГНКС за межами населених пунктів.

Перебування ПАГЗ на території АГНКС необхідно обмежувати періодом часу, необхідним для його заправлення.

12.4 На території АГНКС наповнювач повинен слідкувати за дотриманням водіями автотранспорту та ПАГЗ знаків дорожнього руху. Швидкість руху автотранспорту не повинна перевищувати 5,0 км/год.

12.5 В’їзд автотранспорту та ПАГЗ на заправлення повинен проводитись з дозволу оператора (наповнювача) або з дозволу відповідної світлової сигналізації. В’їзд автотранспорту та ПАГЗ на заправлення здійснюється за схемою руху автотранспорту на даній АГНКС і тільки за відсутності пасажирів у їх кабінах або кузовах.

12.6 Після зупинки автомобіля біля газозаправної колонки, наповнювач зобов’язаний впевнитись, що водій вимкнув двигун, ввімкнув стоянкове ручне гальмо, витяг ключ із замка запалювання, вимкнув акумуляторну батарею і залишив кабіну.

Не дозволяється здійснювати заправлення автотранспорту в разі наявності людей у боксі автотранспорту, що заправляється.

12.7 Не дозволяється здійснювати заправлення автомобілів, що знаходяться під час заправлення на гнучкому або жорсткому зчепленні для запобігання ускладнень в разі виникнення аварійної ситуації.

12.8 Не дозволяється здійснювати заправлення стиснутим газом автотранспорту та ПАГЗ у разі виявлення несправностей їх заправних вентилів, а також у разі візуального виявлення механічних пошкоджень (тріщин, зміни форми) газобалонного устаткування або за наявності в ньому нестандартних елементів та відсутності на них відповідних документів, а також заправлення автотранспорту в разі виявлення невiдповiдностi газобалонного обладнання виду та тиску газу, що заправляється.

12.9 Газобалонна установка автотранспорту, а також газове обладнання ПАГЗ є штатними одиницями автотранспорту та ПАГЗ, i за їх технічний стан персонал АГНКС відповідальності не несе.

12.10 Не дозволяється здійснювати заправлення стиснутим газом автотранспорту та ПАГЗ за наявності витікань газу на газозаправній колонці, у шлангах, а також на газобалонній установці автотранспорту та посудин ПАГЗ.

12.11 Якщо під час заправлення виявлені витікання газу з газобалонної установки автотранспорту або ПАГЗ слід вжити заходи, що передбачені планом локалізації та лiквiдацiї аварійних ситуацій і аварій.

12.12 Не дозволяється здійснювати заправлення автотранспорту та ПАГЗ під час грози.

12.13 Не дозволяється здійснювати заправлення автомобілів, завантажених балонами з киснем, пропан-бутаном та іншими горючими та отруйними газами, посудинами з паливно-мастильними матеріалами, вибуховими та іншими вибухопожежонебезпечними вантажами.

12.14 Заправлення автотранспорту та ПАГЗ стиснутим газом на АГНКС може проводитись або автоматично (дистанційно) з пульту управляння (операторної), або вручну через запiрнi пристрої, якi встановлені на газозаправній колонці.

Заправлення автотранспорту та ПАГЗ стиснутим газом на АГНКС виконується двома працівниками, один з яких (наповнювач) виконує заправлення автомобілів, контроль за роботою обладнання заправної галереї і дотриманням водіями транспортних засобів правил безпеки, а інший (оператор) контролює або здійснює управління процесом заправлення з пульту оператора.

У випадку вимушеної відсутності наповнювача балонів на робочому місці (хвороба, відпустка, тощо) роботу наповнювача може виконувати машиніст КУ, якщо він пройшов спеціальне навчання за професією наповнювача балонів у навчальному закладі і на даний момент не задіяний в якості машиніста КУ.

12.15 Під час ручного способу заправлення автотранспорту операції заправлення виконуються в такій технологічній послідовності:

  •     наповнювач зобов’язаний:

- переконатись, що запірні пристрої на підвідних газопроводах до газозаправної колонки - закриті;

- переконатись, що запірні пристрої, які встановлені на газозаправній колонці – закриті, а на «свічці» – відкриті (у випадку наявності на колонці трьохходового крану, останній повинен бути встановлений у положення «скид»);

- закрити запірний пристрій, який встановлений на «свічці» (у випадку наявності трьохходового крану, останній встановлюється в положення «закрито») і переконатись за манометром, встановленим на газозаправній колонці, що тиск газу дорівнює нулю;

  •     наповнювач дає дозвіл на здійснення операції заправлення водію автотранспортного засобу, який зобов’язаний:

- приєднати газозаправну головку шлангу газозаправної колонки до вентиля газобалонної установки автотранспорту та відкрити його (вентиль) попередньо впевнившись, що вентиль подачі палива на двигун закритий;

  •     наповнювач зобов’язаний:

- перевірити за манометром колонки надлишковий тиск газу в газобалонній установці автотранспортного засобу та відкрити запірні пристрої, які встановлені на газозаправній колонці (у випадку наявності трьохходового крану останній встановлюється в положення «відкрито») та здійснити подачу газу на газозаправну колонку.

Після закінчення заправлення автотранспорту (тиск газу на газозаправній колонці та в газобалонній установці автотранспорту не більше 20 МПа) наповнювач перекриває подачу газу на газозаправну колонку. Водій зобов’язаний закрити вентиль на газобалонній установці автотранспорту, а наповнювач зобов’язаний закрити запірні пристрої, що встановлені на газозаправній колонці, відкрити вентиль на «свічку» (у випадку наявності трьохходового крану, останній повинен знаходитись у положенні «скид»). Водій, переконавшись за манометром, що тиск газу в заправному шлангу дорівнює нулю, від’єднує шланг від вентиля газобалонної установки автотранспорту.

12.16 Під час автоматичного або дистанційного способах заправлення автотранспорту операції заправлення виконуються в такій технологічній послідовності:

  •     наповнювач зобов’язаний:

- перевірити положення запірної арматури, що встановлена на газозаправній колонці (вентиль подачі газу на колонку – «закритий», а вентиль, що встановлений на «свічці» – «відкритий» (у випадку наявності трьохходового крану, останній повинен знаходитись у положенні «скид»));

- закрити вентиль, що встановлений на «свічці», перевести трьохходовий кран у положення «відкрито»;

- впевнитись за манометром, який встановлений на газозаправній колонці, що тиск газу дорівнює нулю;

  •     наповнювач дає дозвіл на здійснення операції заправлення водію автотранспортного засобу, який зобов’язаний:

- підключити заправну головку шлангу газозаправної колонки до вентиля газобалонної установки автотранспорту, попередньо впевнившись, що вентиль подачі палива на двигун закритий і відкрити вентиль газобалонної установки;

  •     наповнювач балонів (оператор) зобов’язаний:

- перевірити за відповідними світловими сигналами на пульті управління необхідне (для заправлення) положення запірної арматури, яка встановлена на підвідних газопроводах до газозаправної колонки. У разі відсутності приладу (лічильника) для визначення кількості газу, що надходить на заправлення, перевірити наявність залишкового тиску в газобалонній установці автотранспорту (за манометром, який встановлено на пульті управління заправленням). Переконатись у відсутності сторонніх людей у боксі автотранспорту, що заправляється, здійснити заправлення автотранспорту шляхом відповідних переключень ключів управління або натисканням кнопок, які розміщенні на пульті управління.

Після закінченні заправлення автотранспорту:

  •     наповнювач (оператор) зобов’язаний:

- шляхом відповідних переключень ключів управління або натисканням кнопок, що розміщенні на пульті управління, встановити необхідне (для припинення заправлення) положення запірної арматури на підвідних до газозаправної колонки газопроводах;

  •     наповнювач дає дозвіл на завершення операції заправлення водію автотранспортного засобу, який зобов’язаний:

- закрити вентиль на газобалонній установці автомобіля;

  •     наповнювач (оператор) зобов’язаний:

- відкрити вентиль, який встановлений на «свічці» (у випадку наявності трьохходового крану, останній встановити в положення «скид»);

- переконатись (за манометром) у відсутності тиску газу на газозаправній колонці;

  •     наповнювач дає дозвіл на здійснення операції з остаточного завершення заправлення водію автотранспортного засобу, який зобов’язаний:

- від’єднати заправну головку зі шлангом від газобалонної установки автотранспорту.

12.17 Наповнювач, після завершення всіх операцій заправлення автомобіля та розрахунків за газ, дає дозвіл водію зайняти місце в кабіні автомобіля, запускати двигун і виїжджати із заправної галереї.

12.18 У разі впровадження на АГНКС автоматизованих систем заправлення нових типів необхідно керуватись під час заправлення автомобілів інструкцією, розробленої на основі інструкції (технічної документації) підприємства-виробника системи автоматичного заправлення.