- під час роботи на підйом попереду трубоукладачів повинен прямувати трактор-буксир, а під час роботі на спуск - позаду трубоукладачів повинен переміщатися бульдозер-якір;

- усі трубоукладачі між собою і з тракторами-тягачами або бульдозерами-якорями повинні бути з’єднані сталевим канатом;

- кількість тракторів-буксирів або бульдозерів-якорів і перетин канатів розраховується залежно від схилу місцевості, стану ґрунтів тощо;

- в окремих випадках для якоріння можна використати нерухомо встановлені трактори з лебідками;

- очисну та ізоляційну машини прикріпляти сталевим канатом до найближчих трубоукладачів (до переднього - під час руху на підйом і до заднього – під час руху на спуск).

10.5.5. Під час опускання секції (дільниці) ґрунт, що обвалився, дозволяється видаляти тільки після того, як під неї упоперек траншеї будуть підведені спеціальні сталеві або дерев'яні опори, що надійно втримають її над траншеєю. Розміри опор визначається розрахунком. Роботи дозволяється виконувати тільки під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за їх виконання.

10.5.6. Під час укладання заізольованого трубопроводу в траншею рух трубоукладачів по будівельній смузі не повинен відбуватись в зоні призми обвалення траншеї.

10.5.7. Під час виконання укладки трубопроводу в траншею машиніст трубоукладача повинен обов’язково виконувати такі вимоги безпеки:

- піднімати трубопровід не вище 1 м від поверхні землі;

- не допускати ривків при підніманні й опусканні трубопроводу;

- не допускати щоб, заізольована частина трубопроводу при опусканні на дно траншеї торкалася ії стінок;

- виводити несправний трубоукладач із колони тільки після перехоплення трубопроводу іншим трубоукладачем;

- при нестійкому положенні трубоукладача не піднімати і не переміщати вантаж.

10.5.8. Під час опускання трубопроводу в траншею заборонено знаходження людей під піднятою секцією, між траншеєю і трубопроводом, а також у зоні можливого падіння стріли.

10.5.9. Під час укладання трубопроводу зимою, вдовж його траси повинна бути розчищена від снігу смуга шириною не менше 4 м від краю траншеї.

10.5.10. Під час укладання трубопроводу в гірських умовах не дозволяється робити різких поворотів і зупинок на схилах і косогорах, щоб не допустити сповзання механізмів.


10.6. Експлуатація очисних і ізоляційних машин


10.6.1 Експлуатація очисних і ізоляційних машин здійснюється згідно з вимогам ГОСТ 12.2.004-75*, ГОСТ 12.2.011-75*.

10.6.2. Під час насадження і зняття машин з трубопроводу та переміщення їх на стрілі трубоукладача повинні виконуватися вимоги ГОСТ 12.2.004-75*, ГОСТ 12.3.009-76* і ГОСТ 12.3.020-80*.

10.6.3. Робота на машинах повинна починатися після перевірки їх справності і випробовування дії механізмів.

10.6.4. Під час роботи машин забороняється знаходитися під піднятим трубопроводом або на ньому.

10.6.5. Заправляння ґрунтовки в баки очисних машин повинно проводитися за допомогою насоса. Облиті ґрунтовкою частини машини повинні бути досуха витерті.

10.6.6. Під час запуску двигуна важіль коробки передачі ходового механізму повинен знаходитися в нейтральному положенні.

10.6.7. Під час роботи машин необхідно забезпечувати узгодженість дій машиністів очисних, ізоляційних машин і трубоукладачів.

10.6.8. Щоб уникнути перекидання машини під час руху по трубопроводу необхідно стежити за з'єднанням утримуючої штанги («хобота») машини з тросом трубоукладача.

10.6.9. Про всі помічені недоліки в роботі механізмів машиніст зобов'язаний доповісти механіку або керівнику робіт. До усунення несправностей приступати до роботи забороняється.


11. Будівництво переходів через природні й штучні перешкоди

11.1 Загальні вимоги


11.1.1. Під час виконання робіт з будівництва підводних переходів слід виконувати вимоги цих Правил, а також Єдиних правил безпеки на водолазних роботах (НАОП 5.1.21-1.08-80), ГОСТ 12.3.012-77*, СНиП ІІІ -42 – 80* і СНиП III – 4-80*.

11.1.2. Проект виконання підводно-технічних робіт через ріки й водоймища узгоджується:

- з Міністерством транспорту України - під час будівництва переходу на дільницях суднового ходу;

- з Міністерством аграрної політики України – під час перетину водоймищ, які мають рибогосподарське значення;

- з управлінням експлуатації комунікацій - за наявністю в районі переходу комунікацій, які випадково можуть бути пошкоджені під час проведення робіт (лінії зв'язку, лінії електропередачі та ін.).

11.1.3. Під час проведення підводно-технічних робіт на ріках і водосховищах для отримання щоденних прогнозів погоди необхідно встановити регулярний зв'язок із гідрометеослужбою.

11.1.4. Усі роботи на плавучих засобах і спуск водолазів під воду можна проводити при хвилюванні водної поверхні до трьох балів. На дільницях суднового ходу, де виконуються водолазні роботи, на суднах підіймаються попереджуючі сигнали: два зелених прапори розміром від 1000 до 700 мм у день або два зелених вогні в темний час доби. Прапори або вогні розташовуються один над іншим на відстані від 1 до 2 м. Ці сигнали підіймаються на ноці рей того борту, із якого ведуться водолазні роботи. На плавучих засобах, які не мають постійної щогли для підйому сигналів, повинна встановлюватися тимчасова, добре видима щогла. Суднам і плавучим засобам швартуватися до водолазних ботів, з яких ведуться водолазні роботи, забороняється. Прохідні судна і плавучі засоби повинні прямувати малим ходом на відстані не менше за 50 м від борта судна, із якого виконуються водолазні роботи.

11.1.5. У разі виявлення мін або інших боєприпасів потрібно негайно припинити роботи в небезпечній зоні, визначити це місце буєм і повідомити про небезпеку районний військовий комісаріат і місцеві органи влади для вживання відповідних заходів.

11.1.6. Усі працівники, які беруть участь у підводно-технічних роботах, повинні носити рятувальні жилети.

11.1.7. Під час монтажу й укладання трубопроводу до роботи на кранах-трубоукладачах допускаються тільки особи, що пройшли навчання роботам на вантажопідіймальних механізмах, мають право на управління і виробничий стаж не менше 1 року


11.2. Будівництво переходів через залізниці і шосейні дороги


11.2.1. Будівництво переходу на перетині із шосейною дорогою або залізницею повинно здійснюватися згідно з ПВР, узгодженого з організацією, що експлуатує дану дорогу. Проект виконання робіт повинен передбачати заходи проти осідання земляного полотна дороги або можливого винесення ґрунту ґрунтовими водами.

11.2.2. Виконання робіт по горизонтальному бурінню в нічний час дозволяється тільки у виняткових випадках із дозволу керівника управління і при наявності достатнього освітлення згідно з ГОСТ 12.1.046-85. Кордони небезпечної зони позначаються сигнальними ліхтарями. Під час виконання робіт на УГБ освітлення повинно бути напругою не більше за 12 В. Стінки котловану для установки горизонтального буріння (УГБ) повинні мати стійкі укоси або надійне кріплення.

11.2.3. Між машиністом трубоукладача і машиністом установки горизонтального буріння, а також між працівниками, які беруть участь у процесі буріння, повинна бути встановлена надійна сигналізація.

11.2.4. Трубоукладач, що використовується при роботі установки горизонтального буріння, повинен знаходитися за межами призми обвалення ґрунту.

11.2.5. Кожух (з вмонтованим шнеком) при допомозі одного або двох трубоукладачів необхідно опустити в робочий котлован на роликові опори і нівеліром вивірити правильний його напрям. Потім на задній кінець кожуха трубоукладачем опустити установку і закріпити стяжними хомутами. При опусканні кожуха в котлован (траншею) забороняється знаходитися людям під піднятим вантажем. Після закінчення монтажу правильність установки потрібно вивірити рівнем, встановленим на машині. У процесі роботи установка горизонтального буріння підтримується трубоукладачем, а її положення контролюється за рівнем.

11.2.6. По мірі просування кожуха в свердловині швидкість його подачі потрібно зменшити у зв'язку із збільшенням опору ґрунту. По мірі збільшення кількості рядів намотування сталевого канату на барабан лебідки тягове зусилля меншає. Зусилля в сталевому канаті повинно контролюватися динамометром, який монтується в одну з його ниток. Якщо зусилля подачі, яке доводиться на одну нитку сталевого канату, перевищило тягове зусилля лебідки, необхідно перепасувати сталевій канат на більшу кількість ниток у поліспасті.

11.2.7. У процесі роботи установки для попередження забивання шнека слід стежити за кількістю ґрунту, що поступає з кожуха, і періодично припиняти подачу тягової лебідки для випорожнення кожуха. У сипучих ґрунтах не треба робити зупинки для випорожнення кожуха, оскільки під дорогою (де проводиться буріння) при значному виробленні ґрунту можуть з'явитися порожнини, які викликають осідання полотна дороги.

11.2.8. Під час виникнення небезпечних умов робіт (обвали ґрунту, обрив проводів ліній електропередачі та ін.) всі працівники повинні бути виведені, а небезпечне місце позначено.

11.2.9. Для спуску людей у котлован потрібно користуватися переносними сходами. Під час опускання ланок труб для нарощування патрону всі працівники з котловану повинні піти за межі небезпечної зони.

11.2.10. Для попередження виникнення завалів ґрунт із котловану потрібно своєчасно видаляти.

11.2.11. Котловани й траншеї повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407-78, а перед ними встановлені попереджуючі знаки безпеки.

11.2.12. Біля діючих підземних комунікацій, згідно з НАОП 1.1.23-1.16-79, земляні роботи повинні виконуватись під наглядом особи, відповідальної за виконання цих робіт. Розробку ґрунту механізмами необхідно припинити на відстані не менше 2 м від підземних комунікацій. Розробляти ґрунт дозволяється тільки лопатами. Користуватись при цьому ударними інструментами (лом, кирка тощо) не дозволяється.

11.2.13. Під час розробки ґрунту усередині труби, яку горизонтально продавлюють, згідно з СНиП ІІІ - 4-80*, землекоп повинен дотримуватись наступних вимог:

- розробляти ґрунт на дільниці довжиною не більше 40 м, знаходячись усередині труби, яку продавлюють;

- знаходитись усередині трубопроводу (діаметром не менше 1020 мм), який продавлюють, не більше 1 год. з інтервалами між робочими циклами не менше 30 хв.

11.2.14. Не дозволяється розробляти вручну будь-який ґрунт за межами ножа. Перебування працівників в трубі, а також у небезпечній близькості від нарощених патрубків під час продавлювання трубопроводів, не допускається.

11.2.15. Під час ручної розробки ґрунту усередині труби-футляра (довжиною 10 м і більше), який прокладають біля ії ходу, повинен знаходитись робочий, який має сигнальний зв’язок із прохідником, що знаходиться у вибої, при цьому повинна бути забезпечена подача свіжого повітря до робочого місця не менше 10 м3 /год.

11.2.16. На час руху поїздів усі працівники, які знаходяться у футлярі під дорогою, повинні вийти із вибою.

11.2.17. Забороняється прокладка футляра, якщо в робочому котловані є вода.


11.3. Переходи через водні перешкоди


11.3.1. Плавучі технічні засоби, що використовуються при розробці підводних траншей і укладанні трубопроводів, повинні відповідати вимогам Річкового регістру України і бути укомплектовані штатним спорядженням і рятувальними засобами.

11.3.2. Під час транспортування секцій трубопроводу методом сплавляння слід виконувати вимоги “Правил пропуску судов, составов и плотов через судоходные шлюзы” і “Правил плавания по внутренним судоходным путям”.

Не дозволяється причалювання човнів до секції і знаходження на ній людей.

11.3.3. Під час буксирування секцій трубопроводу до місця укладання необхідно:

- мати по одному буксиру в головній і хвостовій частині трубопроводу;

- забезпечити надійність кріплення трубопроводу до буксиру плавучих засобів;

- не причалювати шлюпки до трубопроводів.

11.3.4. Переправляти людей через водоймища слід на катерах. З порядком посадки і висадки з катера (шлюпки) та про правила поведінки під час переправи пасажирів ознайомлює капітан (відповідальна особа) катера.

11.3.5. Вантажопідйомність або місткість шлюпки повинна бути написана на її носовій частині. Забороняється навантажувати шлюпку понад встановленої норми, а також переправляти людей на шлюпках, призначених для перевезення якорів.

11.3.6. Посадка і висадка з катера (шлюпки) дозволяється тільки після повної зупинки й швартування до причалу або плавучих засобів.

11.3.7. Усі шлюпки на об'єкті повинні бути закріплені за відповідальними особами. Кожну шлюпку потрібно забезпечити необхідним інвентарем і пристосуванням: веслами (не менш трьох пар), стопорним крюком, ліхтарем, фалінем, відром-черпаком, рятувальними кругами (із розрахунку один круг на дві людини).

11.3.8. Під час шторму більше ніж 3 бали, а також у нічний час переправа людей на шлюпках (човнах) забороняється.

11.3.9. Забороняється користуватися випадковими плавучими засобами для виробничих цілей і переправи працівників.

11.3.10. Щоб уникнути попадання води в човен (шлюпку), її потрібно вести упоперек хвилі, а не паралельно гребеню.

11.3.11. Під час причалювання човна (шлюпки) до судна необхідно дотримуватися наступних вимог:

- не підходити на ній до судна, яке рухається;

- причалювати до судна тільки після того, як із нього буде подана команда “прийняти човен”; при цьому човен потрібно направити носом по ходу судна.


11.4. Підводні земляні роботи


11.4.1. Під час виконання днопоглиблювальних робіт і розробки підводних траншей на переходах слід дотримуватися вимог “Правил техники безопасности при производстве дноуглубительных робот и обслуживания специальных механизмов и устройств на дноуглубительных снарядах”, “Правил техники безопасности при производстве подводно-технических работ на реках и водохранилищах” і НАОП 5.1.21-1.08-80.

11.4.2. Під час експлуатації плавучого ґрунтопроводу необхідно:

- секції плавучого ґрунтопроводу забезпечити обмежувальними ланцюгами і ходовим настилом з леєрною огорожею висотою не менше за 1 м;

- плавучий ґрунтопровід кінцевою частиною закріпити на якорях або опорах;

- плавучий ґрунтопровід забезпечити рятувальними кругами;