Норми бракування канатів вантажопідіймальних кранів і машин
1. Бракування канатів вантажопідіймальних кранів і машин, що перебувають в експлуатації, має проводитися відповідно до вимог настанови з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини. За відсутності в настанові з експлуатації відповідного розділу бракування проводиться відповідно до рекомендацій, наведених у цьому додатку.
Для оцінки безпеки використання канатів застосовують такі критерії:
характер та кількість обривів дротів, у тому числі наявність обривів дротів біля кінцевих закріплень, наявність місць зосередження обривів дротів, інтенсивність зростання кількості обривів дротів;
розрив сталки;
поверхневе та внутрішнє спрацювання;
поверхнева та внутрішня корозія;
місцеве зменшення діаметра каната, у тому числі й через стан осердя;
зменшення площі поперечного перерізу дротів каната (утрати внутрішнього перерізу);
деформація у вигляді хвилястості, кошикоподібності, видавлювання осердя, дротів і сталок, роздавлення, перекручувань, заломів, перегинів, місцеве збільшення діаметра каната тощо;
пошкодження в результаті термічної дії або електричного дугового розряду.
2. Бракування канатів, що працюють на сталевих та чавунних блоках, слід провадити за кількістю обривів дротів згідно з табл. 10.1 та рис. 10.1.
У разі виявлення місць зосередження обривів дроту (наявність трьох та більше обривів на одній сталці, розташування вказаної в табл. 10.1 кількості обривів на довжині каната менше ніж 6d), а також у разі інтенсивного зростання кількості обривів канат має бракуватися.
Канати вантажопідіймальних кранів і машин, призначені для підіймання працівників, а також транспортування розплавленого металу та шлаку, розжареного металу, вогненебезпечних, отруйних та вибухових речовин, ядерного палива бракують за вдвічі меншої кількості обривів дротів.
3. У разі виявлення в канаті однієї або декількох обірваних сталок канат для подальшої роботи не дозволяється.
4. У разі зменшення діаметра каната в результаті погіршення стану осердя – внутрішнього поверхневого спрацювання, зминання, розриву тощо (на 3 % від номінального діаметра в канатів, що не розкручуються, та на 10 % у інших канатів), канат підлягає бракуванню навіть за відсутності видимих обривів дротів.
5. У разі зменшення діаметра каната в результаті поверхневого спрацювання або корозії на 7 % і більше порівняно з номінальним діаметром канат підлягає бракуванню навіть за відсутності видимих обривів дротів.
Таблиця 10.1.
Кількість обривів дротів, за наявності яких канати подвійної звивки вибраковуються
Кількість несучих дротів у зовнішніх сталках, n | Конструкція канатів | Тип звивки | Група класифікації (режиму роботи) механізму | ||||||||
М1, М2, М3 та М4 М5, М6, М7 та М8 | |||||||||||
за міжнародними стандартами (типові зразки конструкцій) | за міждержавними стандартами | хрестова звивка | одностороння звивка | хрестова звивка | одностороння звивка | ||||||
довжина ділянки | |||||||||||
6d | 30d | 6d | 30d | 6d | 30d | 6d | 30d | ||||
п<50 | 6x7 (6/1) | 6х7(1+6)+1х7(1+6) | ЛКО | 2 | 4 | 1 | 2 | 4 | 8 | 2 | 4 |
6х7(1+6)+1 о.с. | ЛКО | ||||||||||
8х6(0+6)+9 о.с. | ЛКО | ||||||||||
51<п<75 | 6x19 (9/9/1)* | 6х19(1+9+9)+1о.с* | ЛКО | 3 | 6 | 2 | 3 | 6 | 12 | 3 | 6 |
6х19(1+9+9)+7х7(1+6)* | ЛКО | ||||||||||
76 < п < 100 | 18х7(1+6)+1о.с. | ЛКО | 4 | 8 | 2 | 4 | 8 | 16 | 4 | 8 | |
101 <п< 120 | 8x19(9/9/1)* | 6х19(1+6+6/6)+7х7(1+6) | ЛКР | 5 | 10 | 2 | 5 | 10 | 19 | 5 | 10 |
6x19(12/6/1) | 6х19(1+6+6/6)+1о.с. | ЛКР | |||||||||
6xl9(12/6+6F/l) | 6x25(1+6; 6+12)+1о.с. | лкз | |||||||||
6x25FS(12/12/l)* | 6x25(1+6; 6+12)+ 7x7(1+6) | лкз | |||||||||
121 <п< 140 | 8х 16(0+5+11)+9 о.с. | тк | 6 | 11 | 3 | 6 | 11 | 22 | 6 | 11 | |
141 <п< 160 | 8xl9(12/6+6F/l) | 6 | 13 | 3 | 6 | 13 | 26 | 6 | 13 | ||
161 <п< 180 | 6x36(14/7+7/7/1)* | 6х30(0+15+15)+7о.с. | ЛКО | 7 | 14 | 4 | 7 | 14 | 29 | 7 | 14 |
6х36(1+7+7/7+14)+1о.с* | ЛКРО | ||||||||||
6х36(1+7+7/7+14)+7х7(1+6)* | ЛКРО | ||||||||||
181<n<200 | 6x31(l+6+6/6+12)+lo.c. | ЛКО | 8 | 16 | 4 | 8 | 16 | 32 | 8 | 16 | |
6x31(1+6+6/6+12)+7x7( 1+6) | ЛКО | ||||||||||
6x37(l+6+15+15)+lo.c* | ТЛКО | ||||||||||
201<n<220 | 6x41(16/8+8/8/1)* | 9 | 18 | 4 | 9 | 18 | 38 | 9 | 18 | ||
221<n<240 | 6x37(18/12/6/1) | 18xl9(l+6+6/6)+lo.c. | ЛКР | 10 | 19 | 5 | 10 | 19 | 38 | 10 | 19 |
241<n<260 | 10 | 21 | 5 | 10 | 21 | 42 | 10 | 21 | |||
261<n<280 | 11 | 22 | 6 | 11 | 22 | 45 | 11 | 22 | |||
281<n<300 | 12 | 24 | 6 | 12 | 24 | 48 | 12 | 24 | |||
300< n | 0,04n | 0.08n | 0.02n | 0.04n | 0.08n | 0.16n | 0.04n | 0.08n | |||
Примітки:
1. d – діаметр каната, мм.
2. Дроти заповнення не вважаються несучими, тому не підлягають обліку. У канатів з декількома шарами сталок ураховуються дроти тільки видимого зовнішнього шару. У канатів з металевим осердям останнє розглядається як внутрішня сталка і не враховується під час підрахування кількості несучих дротів.
3. Кількість обривів не слід плутати з кількістю обірваних кінців дротів, яка може бути в 2 рази більше.
4. Клас конструкції канатів, у яких діаметр зовнішніх дротів перевищує діаметр дротів нижніх шарів, знижений та позначений зірочкою.
5. У разі роботи каната повністю або частково на блоках із синтетичного матеріалу або з металу із синтетичною футерівкою характерна поява значної кількості обривів дротів усередині каната до появи видимих ознак обривів дротів або інтенсивного спрацювання на зовнішній поверхні каната. Такі канати вибраковуються з урахуванням утрати внутрішнього перерізу.
6. Незаповнені рядки в графі “Конструкція канатів” означають відсутність конструкцій канатів з відповідною кількістю дротів. У разі появи таких конструкцій канатів, а також для канатів із загальною кількістю дротів більше 300 кількість обривів дротів, за яких канат вибраковується, визначається за формулами, наведеними у нижньому рядку таблиці, у цьому разі знайдене значення округлюється до цілого в більший бік.
7. Конструкція канатів за міжнародними стандартами:
знаком “/” відокремлено один шар дротів від іншого або в одному шарі відокремлені дроти різного діаметра;
кількість дротів сталок указано від периферії до центра каната;
F – канати з дротами заповнення, SF – канати з синтетичним осердям.
Рис. 10.1. Приклад визначення кількості обривів зовнішніх дротів
сталевого каната 1 – на ділянці контролю в обірваного дроту виявлений тільки один кінець, відповідний кінець обірваного дроту відсутній. Цей дефект відповідає одному обриву; 2 – на ділянці контролю в обірваного дроту є два кінці. Цей дефект відповідає одному обриву; 3 – на ділянці контролю один з дротів має двократне порушення цілісності. Оскільки дефекти цілісності належать тільки одному дроту, цей дефект у цілому відповідає одному обриву.
За наявності у каната поверхневого спрацювання або корозії дротів кількість обривів, як ознака бракування, повинна бути зменшена відповідно до табл. 10.2.
Таблиця 10.2.
Норми бракування каната залежно від поверхневого спрацювання або корозії
Зменшення діаметра дротів у результаті поверхневого спрацювання або корозії, % | Кількість обривів дротів, % від норм, зазначених у табл. 10.1 |
10 | 85 |
15 | 75 |
20 | 70 |
25 | 60 |
30 та більше | 50 |
У разі зменшення первинного діаметра зовнішніх дротів через спрацювання або корозії на 40 % і більше канат бракується.
Визначення спрацювання або корозії дротів по діаметру повинно провадитись за допомогою мікрометра або іншого інструмента, що забезпечує аналогічну точність.
За меншої, ніж наведено в табл. 10.1, кількості обривів дротів, а також за наявності поверхневого спрацювання дротів без їх обриву канат може експлуатуватися за умови ретельного спостереження за його станом під час періодичних оглядів із записом результатів до вахтового журналу та заміни каната у разі досягнення спрацювання, зазначеного в табл. 10.2.
Якщо вантаж підвішений на двох канатах, то кожен з них бракується окремо, при цьому допустима заміна одного, більш спрацьованого, каната.
6. Для оцінки стану внутрішніх дротів, тобто для контролю втрати металевої частини поперечного перерізу каната (втрати внутрішнього перерізу), що спричинилася через обриви, механічне спрацювання та корозію дротів внутрішніх шарів сталок, канат необхідно піддавати дефектоскопії за всією його довжиною. У разі реєстрації за допомогою дефектоскопа втрати перерізу металу дротів, що досягає 17,5 % і більше, канат бракується. Необхідність застосування дефектоскопії сталевих канатів визначають згідно з вимогами НД.
7. Деформація каната у вигляді хвилястості характеризується кроком і напрямком її спіралі (рис. 10.2). У разі збігу напрямків спіралі хвилястості й звивки каната та рівності кроків спіралі хвилястості Нв і звивки каната Нк канат бракується при dв > 1,08d, де dв діаметр спіралі хвилястості, d номінальний діаметр каната.
У разі розбіжності напрямків спіралі хвилястості та звивки каната і нерівності кроків спіралі хвилястості та звивки каната або збігу одного з
параметрів канат підлягає бракуванню при dв > 1,33d. Довжина ділянки каната, що розглядається, не повинна перевищувати 25d.
Рис. 10.2. Хвилястість каната
8. Канати не повинні допускатися до подальшої роботи в разі виявлення таких видів деформації: кошикоподібної деформації (рис. 10.3), видавлювання металевого осердя (рис. 10.4), видавлювання дротів сталок (рис. 10.5), місцевого збільшення діаметра каната (рис. 10.6), місцевого зменшення діаметра каната (рис. 10.7), роздавлених ділянок (рис. 10.8), перекручувань (рис. 10.9), заломів (рис. 10.10), перегинів (рис. 10.11), пошкоджень у результаті термічних впливів або електричного дугового розряду.
Рис. 10.3. Кошикоподібна деформація Рис. 10.4. Видавлювання металевого осердя
А б
Рис. 10.5. Видавлювання дротів сталок: а – в одній сталці; б – у декількох сталках
Рис. 10.6. Місцеве збільшення діаметра каната
Рис. 10.7. Місцеве зменшення діаметра каната на місці руйнування органічного осердя
Рис. 10.8. Роздавлювання каната
