ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 12782/10/31-0017 від 04.11.98
м.Київ
vd981104 vn12782/10/31-0017
Щодо роз'яснень деяких питань оподаткування
Головне управління по роботі з платниками податків ДПА
України проаналізувало листи-запити платників податків, що були
розглянуті останнім часом фахівцями галузевих управлінь, і
направляє відповіді на найбільш актуальні з них.
Зазначені матеріали доцільно використовувати при проведенні
семінарів та інших форм масово-роз'яснювальної роботи серед
платників податків.
Водночас просимо надіслати пропозиції щодо доцільності
подальшого проведення Головним управлінням такої роботи.
Заступник голови ДПА України О.Я.Савченко
З якого часу слід застосовувати положення щодо максимальної
величини витрат на оплату праці, з якої справляються збори
(внески) до соціальних фондів?
На виконання п.1 Указу Президента України від 25.05.98 р.
"Про обмеження максимальної величини фактичних витрат суб'єктів
господарювання на оплату праці працівників суми оподаткування
доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу, з яких
справляються збори (внески) до соціальних фондів" ( 506/98 )
Кабінет Міністрів України 13.07.98 р. прийняв постанову за N 1064
( 1064-98-п ) "Про встановлення максимальної величини фактичних
витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми
оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного
доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів".
Пунктом 1 зазначеної постанови (з урахуванням змін, внесених
постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 р. N 1478
( 1478-98-п ) встановлено, що така максимальна величина дорівнює
1000 гривням на місяць у розрахунку на кожного працюючого,
виходячи з якої відповідно до законів України справляються збори
(внески) до Фонду соціального страхування, Державного фонду
сприяння зайнятості населення, Пенсійного фонду і Фонду для
здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення.
Зазначена вище постанова набрала чинності з моменту
прийняття, тобто з 13 липня 1998 року. Таким чином, постанову з
урахуванням змін, прийнятих до неї, слід застосовувати по
виплатах, проведених з 13 липня цього року.
Санаторно-курортний заклад надає відповідні послуги за
реалізованими ним путівками. Яка дата буде вважатися датою
збільшення валового доходу звітного періоду, якщо у цьому періоді
путівки не було оплачено?
Підпунктом 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (в редакції від
22.05.97 р. ( 283/97-ВР ) з урахуванням змін і доповнень)
встановлено, що датою збільшення валового доходу вважається дата,
яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається
будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на
банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт,
послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт,
послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника
податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у
банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата
фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Виходячи з наведеного, у разі здійснення розрахунків із
закладом після закінчення звітного періоду, датою збільшення
валового доходу звітного періоду слід вважати дату фактичного
надання закладом послуг по відпочинку, тобто останній день
перебування особи на відпочинку у цьому закладі.
Чи є об'єктом нарахування збору до Фонду Чорнобиля суми
матеріальної допомоги?
Відповідно до ст.3 Закону України від 20.06.97 р. "Про
формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення"
( 386/97-ВР ) об'єктом стягнення збору є фактичні витрати
платників на оплату праці осіб, які перебувають у трудових
відносинах з платником збору, що включають витрати на виплату
основної і додаткової заробітної плати та інші заохочувальні та
компенсаційні виплати за виконання робіт (послуг) згідно з
договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати,
затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95
р. N 323 ( z0465-95 ) та зареєстрованою Мін'юстом України 21.12.95
р. за N 465/1001, суми матеріальної допомоги, а саме оздоровчі,
екологічні та інші виплати, включаються до інших заохочувальних та
компенсаційних виплат (п.2.41). Отже, суми матеріальної допомоги
чинним законодавством визначені як об'єкт нарахування
вищезазначеного збору.
Законом України від 13.02.98 р. "Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"
( 129/98-ВР ) визначено, що суми матеріальної допомоги в межах
дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати на рік не є
об'єктом оподаткування збором до вказаного Фонду.
Разом з тим, ст.7 Закону України "Про формування Фонду для
здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення" чітко встановлено, що
об'єкт оподаткування може змінюватися лише шляхом внесення змін до
цього Закону.
Оскільки в зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення
змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" відповідні зміни до Закону України "Про
формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" не
були внесені, то застосовуються норми цього Закону, а отже суми
матеріальної допомоги є об'єктом нарахування збору до Фонду в
повному обсязі.
Чи включається до складу валових витрат підприємства сума
компенсації втрати частки зарплати при її несвоєчасній виплаті?
Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) в редакції від 22.05.97 р. ( 283/97-ВР ) з
урахуванням змін і доповнень визначено, що додатково до виплат на
оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах
із платником податку і які включаються до складу валових витрат
такого платника, входять обов'язкові виплати, а також компенсація
вартості послуг, що надаються працівникам у випадках, передбачених
Законом (пп.5.6.2 п.5.6 ст.5).
Компенсація працівникам втрати частки заробітної плати у
зв'язку із порушенням строків її виплати передбачена ст.34 Закону
України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) і проводиться згідно з
Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини
заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати, яке
було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від
20.12.97 р. N 1427 ( 1427-97-п ).
Таким чином, вказана компенсація встановлена чинним
законодавством і є обов'язковою виплатою. Отже, сума цієї
компенсації відноситься до валових витрат платника податку
відповідного звітного (податкового) періоду згідно з пп.5.6.2
п.5.6 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств".
Чи включається до складу валових витрат підприємства сума
матеріальної допомоги, що надана його працівнику?
Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (в редакції від 22.05.97 р.
( 283/97-ВР ) з урахуванням змін і доповнень) визначено, що до
складу валових витрат платника податку відносяться будь-які
витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду,
пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва,
продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням
обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Підпунктом 5.6.1 п.5.6 ст.5 цього Закону передбачено, що до
складу валових витрат платника податку відносяться витрати на
оплату праці працівників, які включають витрати на виплату
основної і додаткової заробітної плати та інших заохочень і
виплат, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі,
встановлені за домовленістю сторін.
Оскільки матеріальна допомога не пов'язана з виробничим
процесом, кількістю і якістю праці найманого підприємством
працівника, а видається на задоволення його особистих потреб, така
сума не повинна включатися до складу валових витрат.
Як оподатковуються операції з продажу авіаквитків на
міжнародні та внутрішні рейси при наданні транспортних послуг по
перевезенню пасажирів?
Згідно з пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України від 03.04.97
N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" операції з надання
транспортних послуг по перевезенню пасажирів та вантажів за межами
митного кордону України (здійснення міжнародних авіарейсів)
обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. У
разі, коли надання таких транспортних послуг здійснюється у
вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з
транспортними квитками, проїзними документами, укладення договорів
або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною
особою перевізника, операції з таких послуг обкладаються податком
на додану вартість на загальних підставах.
На підставі зазначеного, у випадку, коли проводиться продаж
квитків на міжнародні авіарейси згідно з агентськими угодами,
об'єктом оподаткування є комісійна (агентська) винагорода агента,
яка оподатковується за ставкою 20 відсотків незалежно від того,
кому агентські послуги надані (авіакомпанії-резиденту чи
нерезиденту України).
У разі, коли авіакомпанія-нерезидент України для здійснення
операцій з продажу авіаквитків відкриває власне представництво,
через яке проводиться продаж квитків на міжнародні рейси без
комісійної (агентської) винагороди, база оподаткування операцій з
продажу послуг по реалізації квитків визначається у відповідності
із п.4.1 ст.4 зазначеного Закону. Кошти (незалежно від валюти),
матеріальні і нематеріальні активи, що виплачуються чи передаються
авіакомпанією-нерезидентом самостійно чи через будь-яку третю
особу представництву в зв'язку з компенсацією вартості його послуг
по продажу авіаквитків, включаються до бази оподаткування такого
представництва на загальних підставах.
Операції з продажу квитків на внутрішні рейси згідно зі ст.3
Закону є об'єктом обкладання податком на додану вартість. Порядок
та база оподаткування при цьому визначені п.4.7 ст.4. Зокрема, у
разі якщо продаж авіаквитків проводиться від імені та за
дорученням авіапідприємств чи авіакомпаній без передачі права
власності на квитки, базою оподаткування є продажна вартість
квитків. Датою збільшення податкових зобов'язань є дата
зарахування коштів від покупців, а датою збільшення суми
податкового кредиту є дата перерахування коштів на користь
авіапідприємств чи авіакомпаній або надання останнім інших видів
компенсації вартості зазначених квитків.
При здійсненні операцій з продажу авіаквитків сума податку на
додану вартість, що виділяється в квитках, повинна відповідати
тільки сумі податкових зобов'язань з продажу квитків продавця у
книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг), форма якої
затверджена наказом ДПА України від 30.05.97 N 165 ( z0233-97 ).
Чи оподатковуються податком на додану вартість операції з
реконструкції житла, що здійснюються за рахунок коштів фізичних
осіб?
Відповідно до пп.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України від
03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" від
податку на додану вартість звільнені операції з виконання робіт
(вартість робіт) з будівництва житла, що здійснюються за рахунок
коштів фізичних осіб, та передачі такого житла у власність таким
фізичним особам.
Враховуючи те, що згідно з Інструкцією про порядок складання
статистичної звітності з капітального будівництва, затвердженою
Мінстатом України від 28.03.96 р. N 93 ( z0231-96, za231-96 ), до
об'єктів будівництва належить не тільки нове будівництво, але й
реконструкція, то дія пп.5.1.20 п.5.1 ст.5 вказаного Закону
поширюється на виконання робіт з реконструкції житла за рахунок
фізичних осіб та передачі такого житла у власність фізичним особам
при виконанні вимог, викладених у спільному листі ( v_607201-98 )
Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації
України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової
політики України від 06.04.98 р. NN 03-404/607, 3743/10/16-1101,
8/4-87 "Про оподаткування податком на додану вартість у
будівництві".
"Налоговый, банковский, таможенный Консультант", N 46/98
