- цілі виконання інженерно-гідрогеологічних вишукувань;
- відомості про раніше виконані інженерно-гідрогеологічні вишукування;
- відомості про водообіг, впливи на підземну гідросферу, режим підземних вод;
- характеристики функціонуючих гідротехнічних споруд;
- схему водонесучих комунікацій і топографічний план території в межах природнихкордонів живлення й розвантаження водоносних горизонтів;
- технічні вимоги до результатів вишукувань.
С. 22 ДБН А.2.1-1:2008
3.2.7.7У програмі виконання інженерно-гідрогеологічних робіт (або у розділі комплекс-ної програми) передбачають:
- збір і аналіз літературних і фондових матеріалів та оцінку можливості їх використання;
- попередню оцінку складності інженерно-гідрогеологічних умов;
- обґрунтування планового положення гідрогеологічних меж території, що підлягає вив-ченню;
- обсяги польових і лабораторних робіт із зазначенням методів їх виконання;
- методи виконання камеральних робіт і методи відображення отриманої інформації(таблиці, графіки, карти, схеми тощо);
- додаткові вимоги до змісту звіту (якщо це необхідно).
Застосування нестандартних методів і методик необхідно обґрунтовувати у програмі виконання робіт.
3.2.7.8Дослідно-фільтраційні роботи (відкачки, наливи, нагнітання) включають до-складу робіт з метою одержання гідрогеологічних параметрів для розрахунків дренажів, водо-понижувальних систем, протифільтраційних завіс, водопритоку в котловани і колектори, ту-нелі, витоків із водосховищ, накопичувачів, а також для розроблення прогнозів.
Склад і кількість випробувань визначають, виходячи зі складності інженерно-гідрогеологічних умов, ступеня вивченості території та конкретної цілі робіт.
3.2.7.9Гідрохімічне опробування та хімічний аналіз підземних вод виконують для оцінкиагресивних властивостей води до бетонів і металів, а також для оцінки видів і ступеня забруд-нення підземних вод (див. дод. С). Число відібраних проб і аналізів повинне бути не меншимтрьох.
- Результати інженерно-гідрогеологічних вишукувань оформляють у вигляді главив звіті про комплексні інженерно-геологічні вишукування або у вигляді окремого звіту.
- Глава звіту "Гідрогеологічні умови території (ділянки)" повинна містити відо-мості й дані, необхідні для гідротехнічних розрахунків:
- перелік і глибини залягання водоносних горизонтів у зоні активної існуючої та плано-ваної взаємодії об'єктів будівництва і підземної гідросфери;
- опис і графічне відображення граничних умов з оцінкою їх ролі у формуванні гідроди-намічного режиму території;
- воднобалансові характеристики і особливості режиму підземних вод;
- гідродинамічну характеристику підземних вод;
- фільтраційні характеристики ґрунтів до глибини вивчення;
- наявність і характеристику негативних і небезпечних процесів у підземній гідросфері;
- виділення і опис інженерно-гідрогеологічних районів та ділянок;
- пошуковий і нормативний прогнози розвитку підземної гідросфери в зоні взаємодії;
- висновки та рекомендації.
3.2.8 Стаціонарні спостереження за станом елементів геологічного середовища, конструкцій будівель і споруд здійснюють як у процесі моніторингу, так і у процесі виконання ви-шукувальних робіт, якщо це передбачено програмою.
Стаціонарні спостереження проводять з метою отримання інформації про розвиток інженерно-геологічних та гідрогеологічних процесів, їх циклічність, вплив на стан і експлуатаційну придатність будівель і споруд. Тривалість стаціонарних спостережень повинна бути обґрунтована програмою виконання робіт.
ДБН А.2.1-1-2008С.23
Системи стаціонарних спостережень створюють при будівництві об'єктів підвищеного рівня відповідальності у складних інженерно-геологічних умовах з метою визначення оцінки впливів об'єкта на резонансні фактори навколишнього середовища і оцінки фактичних впливів цього середовища на об'єкт.
3.2.9 Вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ виконують на основі аналізу і синтезу інформації, отримуваної на усіх етапах виконання польових, лабораторних і камеральних робіт. За відповідного обґрунтування у програмі виконання робіт передбачають спеціальні види робіт (у т.ч. аерокосмічна зйомка, стаціонарні наземні спостереження, геофізичні роботи, лабораторні випробування та моделювання).
Додаткові вимоги до інженерно-геологічних вишукувань у районах розвитку небезпечних геологічних процесів (карст, суфозія, зсуви, обвали, селі, перероблення берегів водосховищ, озер і рік, сейсмічність тощо):
3.2.9.1 у районах розвитку карсту:
1)під час проведення інженерно-геологічних вишукувань необхідно встановлювати:
- геоморфологічні, гідрологічні, геологічні й гідрогеологічні умови розвитку карсту;
- розповсюдження, характер та інтенсивність прояву карсту, історію й закономірностійого розвитку;
- зони згідно з районуванням території за умовами розвитку карсту, характером і ступе-нем закарстованості;
- стійкість території відносно карстових провалів і осідань;
- особливості фізико-механічних властивостей ґрунтів і гідрогеологічних умов, пов'яза-них із карстом;
- можливість розвитку карсту під впливом природних і техногенних факторів у періодибудівництва і експлуатації об'єктів;
- умови раціонального використання території та протикарстові заходи;
- до складу інженерно-геологічних робіт повинні входити маршрутні спостереження зкарстологічним обстеженням місцевості та геофізичні роботи, які виконують у поєднанні зіншими видами робіт;
- у звіті про інженерно-геологічні вишукування додатково відображають (див. дод. Н):
- умови залягання, мінералогічний, літолого-петрографічний склад карстівних порід;
- наявність древніх похованих долин;
- структурно-тектонічні умови, наявність ослаблених тектонічних зон;
- тріщинуватість карстівних, покривних і підстильних порід;
- гідрогеологічні умови в товщі карстівних, покривних і підстильних порід, гідроген-логічні параметри, хімічний склад, температуру, режим підземних вод, гідродинамічнуі гідрохімічну зональність, умови живлення, руху і розвантаження, взаємозв'язок водо-носних горизонтів між собою і з поверхневими водами, агресивність вод по відношень-ню до карстівних порід;
- прояви карсту на земній поверхні - кари, понори, воронки, складні карстово-ерозійнівпадини (котловини, яри, долини тощо), мульди осідання, входи до печер, виходи кар-стових порожнин у відслоненнях, карстові останці та інші форми рельєфу, джерела,осередки та ділянки поглинання поверхневих вод закарстованими гірськими порода-ми, карстові провали та пов'язані з ними деформації будівель і споруд;
- досвід будівництва, експлуатації будівель і споруд, застосування протикарстових заходів;
С. 24 ДБН А.2.1-1:2008
- оцінку змін природних умов під час будівництва і експлуатації проектованих об'єктівта їх вплив на активізацію карсту;
- рекомендації з запобігання наслідкам небезпечних змін геологічного середовища дляіснуючих і проектованих будівель та споруд;
- на карті закарстованості, що додається до звіту, обов'язково відображають дані пропрояви карсту (розширені розчиненням тріщини, каверни, різноманітні порожнини й їхрозміри за даними пройдених виробок, зруйновані та розущільнені зони в товщі карстівних іпокривних порід, порушення залягання гірських порід над карстовими порожнинами, зруй-нованими й розущільненими зонами), ступінь і склад заповнювача карстових порожнин, тек-тонічно ослаблені зони;
- під час районування за результатами виконаних вишукувань встановлюють категоріїстійкості території відносно карстових провалів за інтенсивністю провалоутворення та за се-редніми діаметрами карстових провалів згідно з наведеними показниками:
Інтенсивність провалоутворення,Категорії стійкості території
км /рік, випадки:відносно карстових провалів:
понад 1,0І
від 0,1 до 1,0II
від 0,05 до 0,1III
від 0,01 до 0,05IV
до 0,01V
можливість провалів виключенаVI
Середні діаметри карстових провалів, м:Категорії стійкості території
відносно карстових провалів:
понад 20А
від 10 до 20Б
від 3 до 10В
до 3Г
- під час вишукувань допускається розміщувати виробки на відстані менше 20 м для оконтурювання й виявлення карстових порожнин, а також проходити свердловини підокремі опори та фундаменти для обґрунтування протикарстових заходів і прийняття проект-тних рішень;
- на території інтенсивного розвитку карсту, виявленого за результатами маршрутнихспостережень і геофізичних робіт, окремі свердловини треба проходити через усю зону актив-ного розвитку карсту із заглибленням їх не менше ніж на 5 м у підстильні та незакарстованіпороди;
- під час вишукувань слід максимально використовувати наземні і свердловиннігеофізичні методи для вирішення таких завдань:
ДБН А.2.1-1-2008С.25
- вивчення умов розвитку карсту (літологічне розчленування геологічного розрізу, вста-новлення тектонічних особливостей, виявлення і вивчення древніх долин, визначенняположення рівня підземних вод тощо);
- вивчення похованого карстового рельєфу, потужності, ступеня тріщинуватості і кавер-нозності карстівної товщі;
- картування карстових порожнин, зруйнованих і розущільнених зон у карстівній товщіпокривних порід;
- вивчення тріщинно-карстових вод;
- визначення змінюваності фізико-механічних властивостей гірських порід (карстівнихта покривних);
- вивчення напружено-деформованого стану масиву гірських порід у межах карстівноїтовщі;
9)при обґрунтуванні в програмі виконання робіт використовують статичне, динамічне,вібраційне зондування, радіоізотопний каротаж для вирішення завдань:
- виявлення та оконтурювання у товщі покривних порід ослаблених розущільнених зон іпорожнин;
- виявлення та оконтурювання слабких ґрунтів як поверхневих, так і похованих карсто-вих форм рельєфу;
- уточнення геологічного розрізу, в тому числі вивчення рельєфу покриву скелевихпорід у разі їх залягання на досяжній для зондування глибині;
- для визначення фільтраційних властивостей порід, встановлення проникних зон іліній (зон) течії підземних вод, швидкості фільтрації виконують польові дослідно-фільтраційні роботи: кущові відкачування з декількома променями спостережних свердло-вин; кущові наливи у свердловини; нагнітання води та повітря у свердловини, а також засто-совують індикаторні методи (хімічний, електрохімічний, калориметричний, радіоіндика-торний);
- лабораторні роботи повинні включати визначення складу, стану і фізико-механічнихвластивостей як розчинних, так і нерозчинних порід, що входять до складу карстівної товщіта покриваючих відкладень, в тому числі вивчення заповнювача карстових порожнин ітріщин. Визначають хімічний склад підземних і поверхневих вод, їх агресивність докарстівних порід аналітичними і експериментальними методами.
Загальну кількість лабораторних визначень встановлюють залежно від необхідності отримання характеристики всіх основних літологічних різниць та інженерно-геологічних елементів, що входять до складу карстівної та покривної товщ, заповнювача карстових порожнин, усіх водоносних горизонтів і гідрохімічних зон.
За обґрунтування в програмі виконання робіт виконують спеціальні експериментальні дослідження розчинення гірських порід агресивними водами та промисловими стоками й визначення суфозійної стійкості;
- при вишукуваннях для проектування великих і складних об'єктів, а за необхідності йневеликих об'єктів, проводять стаціонарні спостереження за зміною напружено-деформова-ного стану масиву гірських порід, режимом підземних вод, за розвитком проявів карсту наземній поверхні. їх треба проводити у комплексі зі стаціонарними гідрометеорологічнимиспостереженнями;
- при вишукуваннях у карстових районах потрібно чітко дотримуватись вимог з охоро-ни навколишнього природного середовища, передбачати та вживати заходів, що унеможлив-люють порушення геолого-гідрогеологічної обстановки буровими, дослідно-фільтра-ційними та іншими роботами, які можуть призвести до небезпечної активізації карсту, пов'я-
С. 26 ДБН А.2.1-1:2008
заних із ним суфозійних процесів, провалів та осідань у товщі ґрунтів і на земній поверхні. Обов'язковим є ліквідаційний тампонаж свердловин глиною або цементним розчином і контроль за своєчасним та якісним його виконанням;
3.2.9.2у районах розвитку суфозійних процесів:
- виконують комплекс польових і лабораторних робіт (у місцях просідання та провалівземної поверхні також), щоб отримати дані про суфозійну стійкість ґрунтів (гранулометрич-ний склад, вміст розчинних солей), гідрогеологічні особливості та наявність порожнин у ма-сиві ґрунтів.
- за результатами інженерно-геологічних вишукувань встановлюють:
- тип суфозійного процесу (механічний, хімічний);
- глибину поширення, характер проявлення;
- розробляють рекомендації з підвищення суфозійної стійкості масиву ґрунтів.
3.2.9.3у районах розвитку схилових процесів (зсуви, обвали):
1)на основі інженерно-геологічних вишукувань виконують:
- інженерно-геологічне районування території за небезпекою виникнення зсувних і об-вальних процесів, а також за особливостями їх розвитку;
- оцінку стійкості схилів і очікуваних її змін із зазначенням типу можливих зсувних і об-вальних процесів, їх місцезнаходження, розмірів, а також величин і швидкості пе-реміщення ґрунтових мас;
- оцінку непрямих наслідків, викликаних зсувними і обвальними процесами (деформаціїіснуючих будівель і споруд, затоплення долин при утворенні обвально-зсувних загат,виникнення високої хвилі при швидкому зміщенні земляних мас у акваторію тощо);