Страница 8: Посібник до ВБН 46/33-2.5-5-96 "Сільськогосподарське водопостачання. Зовнішні мережі і споруди. Норми проектування" (45246)

7.1.8 Завданням попередньої розвідки є визначення можливих експлуатаційних запасів підземних вод стосовно до водозаборів систем ШППВ в межах ділянок, виявлених за даними пошукових робіт.

7.1.9 Матеріалами попередньої розвідки обгрунтовуються проектні роботи на стадіях ТЕО або ТЕД і генеральних схем водопостачання.

7.1.10 Детальні вишукування виконуються на вибраних найперспективніших ділянках розміщення водозаборів і всього комплексу споруд в системах ШППВ. Результати детальної розвідки використовуються для складання техно-робочого проекту водопостачання.

7.1.11 У багатьох випадках, залежно від конкретних природних умов, ступеня їх складності й вивченості, окремі стадії вишукувань можуть бути виключені або об'єднані. Необхідні матеріали для проектування отримують на основі одночасного виконання вишукувальних робіт в обсязі, який відповідає вимогам проектувальних організацій.

7.1.12 Зміст, обсяг і технологія виконання робіт для вивчення геологічної будови гідрогеологічного та інженерно-геологічного обгрунтування об'єкта, що вивчається, повинні відповідати певній стадії передпроектних і проектних робіт.

7.2 Гідрогеологічне обгрунтування

7.2.1 Відповідно до діючої методики гідрогеологічного обгрунтування заборів підземних вод дослідно-вишукувальні роботи провадяться послідовно за стадіями: прогнозна, попередня розвідка, детальна розвідка, експлуатаційна розвідка.

Кожний з цих етапів гідрогеологічних робіт повинен відповідати певній стадії робіт для обгрунтування проекту водозабору з ШППВ відповідно до вимог ДБН А.2.2-3, СНиП 1.02.07, а також "Інструкції щодо застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр та родовищ питних, технічних підземних вод".

7.2.2 Залежно від наявності матеріалів попередніх досліджень, стадійності проектно-вишукувальних робіт для ШППВ і природних умов окремі стадії гідрогеологічного обгрунтування можуть не виконуватись або суміщуватися.

Вивченість території при проектуванні об'єктів ШППВ повинна забезпечити достовірну оцінку геологічних і гідрогеологічних умов, природних і штучно створених запасів підземних вод, їх якість і умови експлуатації при обов'язковому дотриманні вимог охорони навколишнього природного середовища.

7.2.3 На прогнозній стадії визначається принципова можливість створення систем ШППВ, виходячи із загальних гідрогеологічних та інженерно-геологічних умов. Роботи, пов'язані з гідрогеологічним обгрунтуванням, виконуються переважно в камеральних умовах на підставі наявних архівних, фондових, літературних та інших матеріалів. В окремих складних випадках можуть виконуватись обстеження та вишукувальні роботи на площах перспективних зон і об'єктів для підтвердження і перевірки даних про гідрогеологічні умови території, що вивчається, оцінка яких була виконана в камеральних умовах. Провадиться збір, узагальнення і аналіз наявних геологічних та гідрогеологічних матеріалів з метою геолого-гідрогеологічного районування за умовами створення систем ШППВ. На цій стадії досліджень особливу увагу необхідно приділяти геоморфологічним і геолого-структурним умовам, а також літологічному складу, потужності та фільтраційним характеристикам порід зони аерації і повного водонасичення. Для зон повного водонасичення необхідно з'ясувати в основних рисах потужність, умови залягання і розповсюдження водоносного горизонту та хімічний склад води.

Масштаб карт районування залежно від розмірів території, що вивчається, і складності умов приймається від 1:100000 до 1:500000.

За результатами оціночних робіт визначаються перспективні площі під системи ШППВ.

Прогнозна стадія гідрогеологічних робіт виконується для обгрунтування відповідного розділу при розробці ескізного проекту, науково-технічного обгрунтування.

Гідрогеологічне обгрунтування складається з пояснювальної записки і графічних матеріалів.

Прогнозні ресурси підземних вод кількісно оцінюються за спеціальними методиками, затвердженими в установленому порядку, на підставі загальних гідрогеологічних уявлень, регіональних досліджень, узагальнення та інтерпретації всього фактичного матеріалу, який є на період проведення підрахунку цих ресурсів.

В пояснювальній записці дається загальна гідрогеологічна характеристика району, який вивчається, і окремих, найбільш перспективних ділянок, виходячи з гідрогеологічних умов. Оцінюються принципові можливості створення систем ШППВ. Обгрунтовується необхідність і основні напрямки гідрогеологічних робіт на наступному етапі.

Графічні матеріали подаються у вигляді гідрогеологічної карти території, що вивчається, з виділенням перспективних зон для ШППВ і характерних регіональних розрізів.

7.2.4 На стадії попередньої розвідки підтверджується принципова оцінка можливостей ШППВ, дається оцінка експлуатаційних запасів підземних вод з урахуванням штучного поповнення. Здійснюється комплексна гідрогеологічна зйомка перспективної площі з метою вивчення умов формування і залягання водоносного горизонту.

На перспективних ділянках виконуються геофізичні дослідження з метою вивчення морфологічних характеристик водовмісних і водонепрохідних порід та радіаційної обстановки по геологічному розрізу, особливо в місцях розробки корисних копалин..

У процесі гідрогеологічного картування вивчається геоморфологія району. За даними пошукового буріння виявляють ділянки зі сприятливими умовами інфільтрації поверхневих вод у підземні горизонти. Оконтурюють площі поверхневого затоплення, площі надзаплавних терас у долинах річок.

Масштаб комплексного картування приймається від 1:10000 до 1:50000 залежно від складності геологічної будови і розмірів території, що вивчається. Обгрунтовується необхідність проведення розвідувальних робіт, буріння і опробування пошукових свердловин на визначених ділянках і, у разі потреби, ці роботи виконуються. Організовується вивчення режиму підземних і поверхневих вод, виконуються лабораторні дослідження якості води і порід. Проводяться фільтраційні дослідження (відкачки зі свердловини, наливи в шурфи) з метою попереднього вивчення гідрогеологічних параметрів водоносного горизонту і порід зони аерації.

При проведенні камеральних робіт необхідно:

• вибрати і обгрунтувати ділянки під розвідку інфільтраційних площ і споруд;
• дати на підставі наближених розрахунків попередню гідрогеологічну оцінку вибраних ділянок;
• сформулювати попередні рекомендації щодо технологічної схеми системи поповнення.

Експлуатаційний дебіт постійно працюючого групового водозабору Q3, тис.м3/добу, в умовах штучного поповнення і регулювання підземних вод визначається рівнянням

, (7.1)

де Qп – запаси підземних вод, які формуються у водоносному горизонті під впли-

вом природних джерел живлення, тис.м3/добу;

Qш – запаси підземних вод, які формуються у водоносного горизонті під впли-

вом штучних джерел живлення, тис.м3/добу .

Запаси підземних вод залежно від рівня розвіданості та вивченості території, якості вод і умов експлуатації на стадії попередньої розвідки оцінюються за категорією С2 і С1 відповідно до детальності геолого-розвідувальних робіт і достовірності вихідних даних.

Гідрогеологічне обгрунтування на стадії попередньої розвідки входить складовою частиною у техніко-економічне обгрунтування водозабору з застосуванням ШППВ.

Обгрунтування подається пояснювальною запискою і графічними матеріалами, які містять результати перелічених вище робіт, висновки і рекомендації щодо проведення робіт на наступному етапі.

Стадія попередньої розвідки передбачає: визначення потужності водозабору, обгрунтування технологічної та технічної схеми, оцінку експлуатаційних запасів підземних вод з урахуванням намічених заходів, попередню оцінку джерел поповнення та санітарно-гігієнічних умов. Дослідження проводяться на конкретних площах вибраних ділянок. При цьому виконуються такі роботи: детальна гідрогеологічна зйомка ділянок в масштабі від 1:5000 до 1:10000 з наземними геофізичними дослідженнями, бурінням гідрогеологічних свердловин, а також дослідно-фільтраційними роботами для визначення фільтраційних характеристик порід зон аерації та повного водонасичення.

Комплекс зазначених досліджень виконується традиційними методами:

• буріння розвідувальних і спостережних гідрогеологічних свердловин з проведенням у розвідувальних свердловинах комплексу каротажних геофізичних досліджень, у тому числі резистивіметрового каротажу і витратометрії для оцінки фільтраційної неоднорідності водоносних порід по вертикальному розрізу;
• дослідні відкачування з розвідувальних свердловин;
• камеральна обробка матеріалів вишукувальних та дослідних робіт з підрахунком експлуатаційних запасів і затвердження їх у ДКЗ або ТКЗ;
• оцінка джерел поповнення.

Оцінка гідродинамічних і гідрохімічних процесів, які відбуваються у поповнюваному водоносному горизонті, виконується на підставі прогнозу роботи системи ШППВ. Для простих геолого-гідрогеологічних умов і нескладних об'єктів прогноз виконується аналітичними методами, для складних - на підставі математичного моделювання.

Гідрогеологічне обгрунтування на стадії попередньої розвідки відповідає стадії проект (робочий проект) і входить відповідним розділом до проекту (робочого проекту) водозабору з ШППВ та створенням ПВ.

7.2.5 Детальна розвідка виконується з метою оцінки експлуатаційних запасів підземних вод з урахуванням їх поповнення за категоріями В і С1, підготовки вихідних матеріалів для розробки робочої документації, розробки програми подальших досліджень на водозаборі.

Розвідувальні гідрогеологічні роботи на цій стадії, якщо можливо, слід об'єднувати зі стадією будівництва основних об'єктів системи ШППВ.

При детальній розвідці виконується такий комплекс польових і лабораторних робіт:

• буріння розвідувально-екслуатаційних свердловин з відкачками з них;
• комплекс фільтраційних робіт на відповідних об'єктах (басейни, свердловини);
• буріння мережі спостережних свердловин, їх опробування;
• спостереження за режимом підземних вод;
• детальне дослідження якості підземних вод відповідно до діючих нормативних вимог;
• буріння експлуатаційних свердловин відповідно до проекту, їх опробування;
• проведення дослідно-експлуатаційного відкачування на водозабірних свердловинах і відповідні режимні спостереження. Одержані дані одно- і дворічних спостережень розглядаються як продовження групових відкачок, що дає можливість вирішити основне завдання детальної розвідки – переведення запасів підземних вод у промислові категорії;
• подовжене дослідно-експлуатаційне відкачування з бурових свердловин для переведення розвіданих запасів у вищі категорії слід суміщати з пуском в експлуатацію обладнаних водозабірних свердловин;
• організація проведення досліджень режиму підземних та поверхневих вод з визначенням дебітів експлуатаційних свердловин, динаміки рівня підземних вод, їх якості та температури;
• детальне обгрунтування джерел поповнення;
• камеральна обробка одержаних матеріалів для узагальнення, перерахунку експлуатаційних запасів підземних вод, а також прогнозної кількісної оцінки збільшення потужності водозабору;
• подання в Державний комітет запасів (ДКЗ) матеріалів розвідки для затвердження запасів підземних вод.

Результати робіт, пов'язаних з детальною розвідкою водозабору з впровадженням системи ШППВ та ПВ, викладаються у відповідному звіті.

7.2.6 Експлуатаційна розвідка передбачає розробку рекомендацій щодо раціонального режиму експлуатації системи ШППВ; рекомендацій щодо удосконалення методики розвідки і використання досвіду експлуатації з метою обгрунтування раціонального режиму експлуатації, охорони довкілля в зоні впливу системи ШППВ.

При цьому провадиться додаткова розвідка водозабору на суміжних ділянках зі створенням розвідувальних і спостережних свердловин, геофізичними дослідженнями. Ведуться спостереження за режимом експлуатації водозабору і системи штучної інфільтрації (вивчення режиму підземних і поверхневих вод), проводиться порівняльна оцінка даних спостережень і досвіду експлуатації водозабору. Розвідані експлуатаційні запаси питних і технічних підземних вод оцінюються за категорією А і В.

Результати робіт при експлуатаційні розвідці викладаються в окремому звіті, який використовується для розробки інструкції щодо експлуатації водозабору з системою ШППВ.

7.2.7 При вивченні гідрогеологічних умов відповідно до конкретних завдань вишукувальних і дослідних робіт необхідно встановити:

• наявність водоносних горизонтів, які впливають на загальний гідрогеологічний режим у місці створення систем поповнення і на умови створення систем ШППВ;
• умови залягання водоносних горизонтів і площ пролягання та гідравлічні особливості цих горизонтів; склад і фільтраційні характеристики водовмісних і водонепрохідних грунтів і зон аерації;
• змінність гідрологічних умов у плані та розрізі;
• граничні умови у плані та розрізі;
• закономірності руху підземних вод;
• основні джерела і умови живлення та розвантаження підземних вод;
• хімічний склад поверхневих вод та його вплив на фільтраційну здатність систем ШППВ;
• хімічний склад підземних вод та його вплив на інженерні споруди і на якість вод, які будуть сформовані при штучному поповненні;
• гідравлічний взаємозв'язок підземних вод з водами водоносних горизонтів, що залягають нижче, і поверхневими водами та режим поверхневих вод;
• вплив техногенних факторів на зміну гідрогеологічних умов тощо.

У складі гідрогеологічних досліджень необхідно виконати гідрохімічні роботи для визначення хімічного складу підземних і поверхневих вод з метою оцінки закономірностей формування якості штучно створених підземних вод, впливу їх на розвиток геологічних процесів (карст, хімічна суфозія тощо), виявлення ареалу і джерел забруднення підземних вод, визначення агресивності щодо бетону і корозійної активності щодо металів.