спіральний канат - канат з малим числом дротів, розташованих навколо прямого дроту, канат з волоконним стрижнем;
закритий спіральний канат з z-подібною формою дроту в декілька зовнішніх шарів;
канат із паралельних дротів - пучок дротів, розташованих паралельно один одному;
трос із дроту - складені разом спіральні пучки, що розташовані по спіралі навколо центрального сталевого чи волоконного стрижня;
Можливе виготовлення вант з пасом високоміцного дроту, сталі штабової та прокатних профілів (швелерів, двотаврів).
1 Кінцівки вант фіксуються в анкерах. Закріплення дротів може бути механічним через металеві клиноподібні вставки або через холодне чи гаряче заливання стакана анкера цинково- алюмінієво-мідним сплавом (ЦАМ).
2 Типи анкерів, їх розмір та розрахунок напруженого стану анкерів вказуються в робочих кресленнях КМ, КМД.
3 Несучі конструкції покриттів підрозділяються на системи з двома поясами і одним поясом.
4 У покриттях системи з двома поясами передбачаються стабілізуючі ванти, які розміщуються паралельно несучим вантам вище або нижче них. Несучі і стабілізуючі ванти з'єднуються між собою розтяжками, розпірками, утворюючи таким чином вантові ферми.
5 У покриттях системи з одним поясом стабілізуючі ванти розміщуються поперек напрямку несучим. У цих системах стабілізація можлива за рахунок навантаження плитами покриття.
6 Покриття обпираються або на замкнутий опорний контур, або на розімкнутий з поєднанням з підкосами, відтяжками або троспідбором.
7 Несучі і стабілізуючі ванти і елементи вантових ферм із сталевих канатів виготовляються, як правило, в заводських умовах і постачаються на монтажний майданчик на барабанних бухтах.
Рекомендуються наступні діаметри бухт:
при діаметрі каната до 42 мм - не менше 2 м;
при діаметрі каната більше 42 мм - не менше 3,5 м.
Кожну партію вказаних елементів випробовують і забезпечують паспортом заводу-виробника.
8 При виготовленні несучих і стабілізуючих вант і елементів вантових ферм на монтажному майданчику сталеві канати попередньо натягуються на зусилля, яке дорівнює 0,6 розривного зусилля каната з витримкою протягом 20 хв (якщо воно не вказано в робочих кресленнях КМ, КМД) до виконання монтажу покриття.
9 Для виготовлення і випробування канатних елементів на монтажному майданчику необхідні наступні основні спеціальні монтажні пристосування, які виготовляються за робочими кресленнями в складі проектної документації:
стенд для витягування і випробування ;
опорні тумби для розмотування канатів;
верстак для обробки кінців канатів;
ванна для миття канатів;
пристосування (виделки) для обгинання кінців канатів;
г) стіл для заливання втулок;
горн для розігрівання цинково-алюмінієво-мідного сплаву (ЦАМ) тощо.
0 Ванти з круглих арматурних стрижнів виробляються, як правило, на монтажному майданчику. Після витягування і випробування ванти подаються в зону роботи монтажного механізму.
1 Опорні металеві конструкції покриття постачаються заводами металоконструкцій. їх монтаж виконується укрупненими елементами послідовно по периметру споруди. Проектне закріплення виконується після вивірення повністю всіх змонтованих металевих конструкцій. Граничні відхили при монтажі опорних металевих конструкцій вказуються в робочих кресленнях КМ, КМД.
2 Монтаж елементів вантових покриттів виконується із застосуванням спеціальних, тимчасових опор та інших пристосувань, робочі креслення яких розробляються в складі проектної документації.
3 Після повного закінчення монтажу вантового покриття виконується натягування (перед- напруження) його елементів методом, вказаним в робочих кресленнях КМ, КМД споруди, з наступним геодезичним контролем форми покриття. Місця контролю і граничні відхили вказуються в робочих кресленнях КМ, КМД.
4 Після вивірення стану покриття виконується монтаж елементів покрівлі - залізобетонних плит, панелей, профільованого настилу.
5 Всі контрольно-вимірювальні роботи виконуються атестованими і тарованими приладами.
6 До акта здачі вантового покриття в експлуатацію додається документація, перелік якої вказується в проекті споруди і в ПВР
.7 Розроблення проектної документації металевих конструкцій вантових споруд виконується з урахуванням вимог проектно-технологічної організації, що розробляє технологію монтажних робіт.
ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ МЕМБРАННИХ ПОКРИТТІВ
Дані додаткові вимоги розповсюджуються на монтаж металевих конструкцій мембранних покриттів (далі - конструкції покриття), що являють собою металеві листи, які примикають до замкнутого металевого або залізобетонного контуру, який обпирається, як правило, на колони.
Конструкції покриттів постачаються заводами-виробниками у вигляді полотен, звальцьованих в рулони. Довжина полотен дорівнює величині прогону або (для покриттів з крутим та овальним планом) половині прогону. Ширина полотен приймається з умов транспортування не більше 12 м, вага обмежується технічними характеристиками вантажопідйомних монтажних механізмів.
Монтаж конструкцій покриття починається після закінчення монтажу колон, в'язей між ними, вивірення та проектного закріплення опорного контуру і закладних деталей.
Монтаж конструкцій покриття виконується безпосередньо на проектній відмітці, на спеціальних підмостках - "лежаку", при цьому розкручування рулонів виконується за допомогою лебідок із застосуванням спеціальних пристосувань. Робочі креслення цих споруд, пристосувань розробляються в складі проектної документації.
"Лежак" складається з напрямних і поперечних в'язей і визначає початкову поверхню покриття. Влаштування "лежака" виконується на суцільному або частковому підмащуванні. Рихтування "лежака" виконується підтяжкою до упорів, що закріплені на опорному контурі.
Можливий варіант монтажу прямокутних покриттів - розгортання рулонів внизу на спланованій площадці всередині опорного контуру і підйом в проектне положення складеного покриття із застосуванням підйомників, що встановлюються по кутах опорного контуру. Після цього виконується його тимчасове закріплення від можливого вихлопу при відриві від вітрового навантаження.
Для монтажу конструкцій покриття, круглих і овальних в плані, встановлюється центральна опора.
Натягування та проектне закріплення покриття виконується після геодезичного контролю в послідовності, вказаній в робочих кресленнях КМ, КМД. Граничні відхили фактичного положення змонтованих конструкцій вказуються в робочих кресленнях КМ, КМД.
Проектне закріплення полотнищ між собою виконується зварюванням під флюсом, елек- трозаклепками і високоміцними болтами в послідовності, вказаній в ПВР.
ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ЛЕГКИХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПОКРІВЛІ ТА СТІН
Встановлення сталевих листових гнутих профілів з трапецієподібними гофрами (далі - гофровані листи) при полистовому складанні покрівлі і стін проводиться за розміткою, що забезпечує фіксацію розрахункової ширини профільованого листа (відстань між осями крайніх гофрів), у відповідності із значеннями, встановленими в ГОСТ 24045, з точністю ± 10 мм на ширину профільованого листа.
При виході торців несучого гофрованого листа покрівлі на фасад будівлі у випадку встановлення фасадних торцевих гребінок відхили від точності монтажу листа по його ширині не повинні перевищувати ± 4 мм.
Кріплення гофрованих листів несучої обшивки покрівлі і стін до несучих елементів каркаса виконується за допомогою самонарізних або самозасвердлюваних гвинтів, або пристрілкою дюбелями у відповідності з вимогами робочих креслень КМ, КМД. У тих випадках, коли в документації не обговорений крок кріплення, гофровані листи кріпляться до несучих елементів покрівлі в поперечному напрямку через хвилю на проміжних опорах і в кожній хвилі по периметру будівлі.
Кріплення гофрованих листів покрівлі за допомогою заклепок допускається тільки в тих випадках, якщо листи не пофарбовані і ширина полиць несучих елементів (для кроквяних ферм ширина полиці одного з двох кутиків пояса), на які обпирається гофрований лист, більше 100 мм.
У повздовжньому напрямку гофровані листи кріпляться між собою за допомогою комбінованих заклепок або самонарізних гвинтів, крок кріплення - 500 мм, якщо інше не зазначене в робочих кресленнях КМ, КМД.
Пароізоляція покрівлі укладається на нижній гофрований лист з напуском окремих листів плівки не менше 300 мм або склеєна клейкою стрічкою. У випадку проривів пароізоляційної плівки ушкодження заклеюються латками із тієї ж плівки, що виходять за межі пошкодження, не менше ніж на 250 мм.
Перед укладанням пароізоляції нижній настил покрівлі ретельно очищується щітками від бруду, пилу, стружки, льоду, снігу та води.
Теплоізоляція укладається в суху погоду суцільним шаром. Мінеральна вата або жорсткі мінераловатні плити повинні мати природну вологість. Укладання теплоізоляції з підвищеною вологістю не дозволяється.
Верхній водозахисний шар покрівлі з гофрованих листів, якщо вони не є несучими, кріпиться до тятив покрівлі, укладених по несучому настилу покрівлі з гофрованих листів, або по жорстких мінераловатних плитах утеплювача із застосуванням самонарізних або самозасвердлюваних гвинтів, що встановлюються з кроком не менше 400 мм на проміжних тятивах і з кроком 200 мм по карнизних тятивах, якщо немає інших технічних вимог.
У повздовжньому напрямку верхні листи кріпляться між собою глухими комбінованими заклепками або самонарізними і самозассвердлювальними гвинтами з гідроізоляційними шайбами кроком 500 мм, якщо інше не зазначене в робочих кресленнях КМ, КМД.
Всі повздовжні і поперечні стики верхнього шару покрівлі ущільнюються герметиком, за винятком тих випадків, коли повздовжній шов сусідніх листів монтується в подвійний фальцевий шов.
У випадку неякісного встановлення кріплення (зріз стрижня гвинта, обрив головки, нещільна посадка тощо) поряд на відстані не менше п'яти діаметрів стрижня кріплення і не більше 60 мм встановлюється новий елемент кріплення. У тих випадках, коли можливо розсвердлити старий отвір, ставиться гвинт більшого діаметра. Старий отвір у верхньому шарі покрівлі закривається герметиком, зашпакльовується та фарбується під колір лакофарбового покриття листів покрівлі.
Для запобігання пошкодженням лакофарбового покриття верхнього настилу покрівлі при свердлінні отворів негайно видаляється стружка з поверхні настилу. Роботи на верхньому настилі, переміщення вантажів і складування виконуються з переносних дерев'яних містків, що розподіляють тиск по верхньому настилу покрівлі.
Вантажно-розвантажувальні роботи при монтажі покрівлі проводяться за допомогою м'яких фалів, траверс з вертикальними стропами або іншими способами, що виключають ушкодження листів і лакофарбового покриття.
Складування гофрованих листів покрівлі на будівельному майданчику виконується на дерев'яних прокладках перерізом не менше 50 мм або 100 мм, які встановлюються на відстані не більше 2500 мм одна від одної. Пакети гофрованих листів можуть бути укладені штабелями у складі не більше двох ярусів.
Якщо строк зберігання оцинкованих нефарбованих гофрованих листів на будівельному майданчику або на складі більше двох тижнів, їх розміщують під настилом або укритими плівкою від атмосферних опадів.
Монтаж стін і перегородок будівель з легких металевих панелей типу "сендвіч" і монопа- нелей вертикального і горизонтального розрізування виконують переважно попанельно.
Стропування пакетів панелей виконується у відповідності з вимогами заводу-виробника або схем стропування, розроблених в робочих кресленнях у складі проектної документації.
Стропування сендвіч-панелей на монтажі виконується у відповідності зі схемами стропування, розробленими в робочих кресленнях в складі проектної документації, із застосуванням спеціальних траверс, гнучких тканих фалів, іншими способами, що виключають зминання металевих крайок панелей і пошкодження лакофарбового шару.
Ущільнювальні прокладки у вертикальних і горизонтальних стиках сендвіч-панелей укладаються до їх встановлення.
Укрупнювальне складання стін з легких панелей в картини виконується на стендах у зоні дії основного монтажного крана.
Граничні відхили фактичних розмірів картин вказуються в проекті. За відсутності таких вказівок граничні відхили по їх довжині і ширині мають бути ± 6 мм, за різницею розмірів діагоналей -15 мм.
Всі накладки горизонтальних і вертикальних стиків, а також кутові елементи панелей монтуються з герметизацією для виключення попадання вологи всередину стику.
За відсутності в робочій документації спеціальних вимог з граничних відхилів фактичних розмірів змонтованих панелей стін і перегородок вони не повинні перевищувати величин, зазначених в таблиці 13.
Таблиця 13 - Граничні відхили фактичних розмірів змонтованих панелей стін і перегородок
|
Параметр |
Граничні відхили, мм |
Контроль (метод, обсяг, вид реєстрації) |
|
1 Відхили від вертикалі поздовжніх кромок панелі при їх вертикальному розміщенні (L - довжина панелі) |
0,001 L |
Вимірювальний, кожна панель, журнал робіт |
|
2 Різниця відміток кінців горизонтально встановлених панелей при довжині панелі, м: до 6 м більше 6м до 12 м включ. |
±5,0 ± 10,0 |
Те саме |
|
3 Відхил площини зовнішньої поверхні стінової огорожі від вертикалі (Н - висота огорожі) |
0,002Н |
Вимірювальний, через кожних ЗО м стіни по довжині, але не менше 3 контрольних вимірювань, журнал робіт |
|
4 Уступ між суміжними гранями панелей з їх площини |
3 |
Вимірювальний, кожна панель, журнал робіт |
|
5 Товщина шва між суміжними панелями по довжині |
±5 |
Те саме |
