1. нормальний метод стереофотограмметричної зйомки

Метод зйомки (фотографування) об’єкта спостереження, за якого оптичні осі лівої та правої фотокамер установлюються горизонтально та перпендикулярно до базису фотографування

  1. опорний знак

Знак, практично нерухомий у горизонтальній площині, відносно якого визначаються зміщення та крени фундаментів будинків або споруд

  1. орієнтирний знак

Знак, що служить для забезпечення вихідного орієнтирного напрямку при вимірюванні зміщень та кренів фундаментів будинків і споруд

  1. полігонометрія

Метод визначення планового положення точок будинку (споруди) за різницею координат, отриманих шляхом прокладення ходу полігонометрії по опорних знаках і деформаційних марках, у якому вимірюються всі сторони, що з’єднують ці точки та горизонтальні кути між ними

  1. похибка вимірювань

Відхилення результату вимірювань від дійсного значення вимірюваної величини

  1. прийом вимірювання

Дворазове вимірювання кута при двох положеннях вертикального кола кутомірного приладу

  1. проекційний метод

Метод вимірювання крену будинку (споруди), коли на двох взаємно перпендикулярних осях об’єкта закладають опорні знаки, з яких теодолітом встановлюють проекцію помітної верхньої точки на будь-яку горизонтально встановлену палетку (рейку), закріплену знизу будинку (споруди). Зафіксований протягом часу на палетці ряд точок є центральною проекцією траєкторії верхньої спостережуваної точки на площину

  1. репер

Геодезичний знак, що закріплює пункт нівелірної мережі

  1. репер глибинний

Геодезичний знак, основа якого встановлюється на скельні, напівскельні або інші ґрунти, які практично не ущільнюються та не мають особливих властивостей

  1. репер ґрунтовий

Геодезичний знак, основа якого встановлюється нижче глибини сезонного промерзання або переміщення ґрунту

  1. репер стінний

Геодезичний знак, що встановлюється на несучих конструкціях будинків і споруд, осідання фундаментів яких практично стабілізувалося

  1. рівномірно відхилений метод стереофотограмметричної зйомки

Метод зйомки (фотографування) об’єкта спостереження, за якого оптичні осі лівої та правої фотокамер відхиляються праворуч та ліворуч на один і той же кут

  1. стабілізаційний період експлуатації об’єкта

Період стабілізації деформацій основ, фундаментів та несучих конструкцій об’єкта, який вва­жається завершеним, якщо протягом трьох циклів спостережень, визначених технічним завданням на моніторинг об’єкта, значення вимірюваної величини деформацій коливається в межах заданої точності вимірювань

  1. стаціонарна гідростатична система

Прилад для вимірювання осідання, який складається з великої кількості водомірних стаканів- п’єзометрів, жорстко закріплених на фундаментах або конструкціях будинку (споруди)

  1. тахеометр електронний

Прилад для визначення величин деформацій в режимі реального часу, в якому конструктивно об’єднані теодоліт, електронний віддалемір і мікропроцесор з прикладним геодезичним програмним забезпеченням. Мікропроцесор дозволяє зберігати дані вимірювань у внутрішній пам’яті та робити обчислення і аналіз результатів за допомогою комп’ютера безпосередньо в польових умовах

  1. точність вимірювань

Якість вимірювань, що відображає наближення результатів до дійсних значень вимірюваної величини

  1. тригонометричне нівелювання

Метод визначення перевищення за допомогою геодезичного приладу з похилою візирною віссю

  1. тріангуляція

Метод визначення планового положення точок, які є вершинами побудованих на місцевості суміжно розташованих трикутників, у яких вимірюють кути та деякі із сторін, а координати вершин і довжини інших сторін отримують за допомогою обчислень

  1. тріщиномір

Пристрій для вимірювання величини розвитку тріщин

  1. трилатерація

Метод визначення планового положення точок, які є вершинами побудованих на місцевості суміжно розташованих трикутників, у яких вимірюють всі сторони, а координати вершин і горизон­тальні кути між сторонами визначають за допомогою обчислень

  1. центрувальний пристрій

Пристрій на опорному знаку для багаторазового встановлення геодезичних інструментів у однаковому положенні

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Вимірювання деформацій основ фундаментів будинків і споруд відповідно до ДБН В.1.3-2 виконуються у складі геодезичного моніторингу будівель (споруд), який включає в себе систему вимірювань, фіксацію результатів та аналітичну обробку отриманих даних. Геодезичному моніто­рингу, як правило, підлягають основи, фундаменти, конструкції будівель (споруд) або їх частин об’єкта нового будівництва, інженерні мережі, підземні споруди та об'єкти інфраструктури, що його оточують.

Для висотних будинків, експериментальних, складних будівель (споруд) та інших об'єктів, передбачених вимогами ДБН В. 1.2-5, геодезичний моніторинг входить до робіт з науково-техніч­ного супроводу, є складовою частиною загального моніторингу об’єкта будівництва.

  1. Виконання вимірювань, розрахунок та контроль точності геометричних параметрів при будівництві та експлуатації будівель (споруд) виконуються у відповідності з ДСТУ-Н Б В.1.3-1.

Вимоги до програмного забезпечення обробки результатів геодезичних робіт наведено в ДБН В.1.3-2.

  1. Вимірювання деформацій основ фундаментів будинків і споруд, що виконуються, методи геодезичного контролю, порядок, обсяг та періодичність його здійснення повинні відповідати вимо­гам ДБН В.1.3-2 та бути встановлені проектом виконання геодезичних робіт (ПВГР) у відповідності до вимог технічного завдання та програми, що відповідає вимогам, наведеним у додатку А, з метою:

  • визначення абсолютних і відносних величин деформацій та порівняння їх з раніше прове­деними циклами спостережень із складанням таблиці переміщень (додаток Ж);

  • порівняння отриманих величин деформацій з розрахунковими та нормативними значеннями;

  • виявлення причин виникнення та ступеня небезпеки деформацій для нормальної експлуа­тації будинків і споруд; вжиття своєчасних заходів щодо боротьби з деформаціями, що виникли, або усуненню їх наслідків;

  • одержання необхідних характеристик стійкості основ і фундаментів;

  • уточнення розрахункових даних фізико-механічних властивостей ґрунтів;

  • уточнення методів розрахунку та встановлення граничних допустимих величин деформацій для різних ґрунтів основи і типів будинків і споруд.

Вимоги до складу проекту виконання геодезичних робіт наведено в ДБН В. 1.3-2.

Програма проведення вимірювань складається організацією, якою виконуються вимірювання, на основі технічного завдання (додаток Б), виданого проектно-вишукувальною або науково-дос­лідною організацією за узгодженням з організацією, що здійснює будівництво або експлуатацію.

  1. Вимірювання деформацій основ фундаментів будинків і споруд, що будуються, проводять протягом усього періоду будівництва та у період експлуатації до досягнення умовної стабілізації деформацій, тобто протягом стабілізаційного періоду експлуатації об’єкта у відповідності з ДБН В. 1.2-12, якщо інше не встановлено проектною або експлуатуючою організацією та не вказано в технічному завданні. Якщо вимогами ДБН В.1.2-5 передбачено виконання науково-технічного супроводу будівництва об’єкта, то спостереження за деформаціями основ фундаментів будинків і споруд, що будуються та розташовані в зоні впливу даного будівництва, виконуються в рамках вказаного супроводу.

  2. Вимірювання деформацій основ фундаментів будинків і споруд, що перебувають в екс­плуатації, проводять у випадку появи неприпустимих тріщин, розкриття швів, а також різкої зміни стану будинку або споруди. Обов’язковим є вимірювання деформацій основ фундаментів будинків і споруд, що перебувають в експлуатації, якщо вони знаходяться в зоні впливу нового будівництва. Згідно з ДБН В.1.2-12 спостереження за деформаціями будинків і споруд, що перебувають в експлуатації та знаходяться в зоні впливу нового будівництва, проводять протягом усього періоду будівництва та у період експлуатації до досягнення умовної стабілізації деформацій.

  3. Вимірювання деформацій виконують на спорудах класу наслідків (відповідальності) ССЗ, V категорії складності, а також на спорудах, ідентифікованих як об’єкт підвищеної небезпеки згідно з законодавством (оболонки реакторів атомних електростанцій, сховища відпрацьованого ядер­ного палива, тіло гребель великих водосховищ тощо).

При цьому встановлюється система моніторингу із здатністю вести спостереження за деформаціями їх основ в режимі "реального часу". Для цього слід використовувати роботизовані тахеометри, електронні датчики нахилу, акселерометри, гідростатичні системи з електронними п'єзометрами тощо та відповідне програмне забезпечення, яке миттєво генерує сигнал "тривога" у разі виникнення понаднормативних деформацій.

  1. У процесі вимірювання деформацій основ фундаментів повинні бути визначені (окремо або спільно) величини:

  • вертикальних переміщень (осідань, просідань, підйомів);

  • горизонтальних переміщень (зсувів);

  • кренів.

  1. Спостереження за деформаціями основ фундаментів виконують в наступній послідовності:

  • розробляють програму вимірювань;

  • вибирають конструкції, місця розташування та установки вихідних геодезичних знаків висотної і планової основи;

  • здійснюють висотну і планову прив’язку встановлених вихідних геодезичних знаків;

  • установлюють деформаційні марки на будинках і спорудах;

  • проводять інструментальні вимірювання величин вертикальних і горизонтальних переміщень та кренів;

  • обробляють та аналізують результати вимірів.

  1. Метод вимірювання вертикальних і горизонтальних переміщень і визначення крену фун­даментів встановлюють програмою вимірювань деформацій в залежності від необхідної точності вимірювання, конструктивних особливостей фундаментів, інженерно-геологічних та гідрогеоло­гічних властивостей ґрунтів основи, можливості застосування та економічної доцільності методу в даних умовах.

  2. Клас точності вимірювання вертикальних і горизонтальних переміщень фундаментів будинків і споруд та значення допустимої похибки вимірювань наведені у розділі 8.

  3. При виконанні інженерно-геодезичних робіт з вимірювань деформацій будівель, споруд у період будівництва та експлуатації (у тому числі в районах розвитку небезпечних природних і природно-техногенних процесів) з виявленням причин недопустимих осідань керуються вимогами ДБН А.2.1-1 та чинних нормативних документів України.

  4. Деформації основ фундаментів будинків і споруд, що будуються, не повинні перевищу­вати граничних значень, встановлених у відповідності з вимогами ДБН В.2.1-10.

  5. Деформації основ фундаментів будинків і споруд, що будуються на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах, не повинні перевищувати граничних значень, встановлених у ДБН В.1.1-5.

  6. Додаткові деформації основ фундаментів будинків і споруд, що перебувають в експлуа­тації, не повинні перевищувати граничних значень, встановлених у ВСН 490 [1].

  • Допустимі додаткові деформації основ фундаментів житлових будинків при реконструкції і капітальному ремонті встановлюються з урахуванням компенсаційних заходів, встановлених у відповідності з вимогами ДБН В.3.2-2.рейки нівелірні (типу РН-3 або рівноточні) двобічні шашкові (кодові) згідно з чинними норма­тивними документами;

  • обладнання для супутникових систем визначення координат - одно- та/або двочастотні приймачі (базовий та роверний), антени, програмне забезпечення;

  • тріщиноміри;

  • обладнання для гідростатичного нівелювання: переносний шланговий прилад або стаціо­нарна гідростатична система;

  • різноманітні датчики деформацій, які використовують як в автоматичних системах моніто­рингу, так і при ручних вимірюваннях (екстензометри, інклінометри, датчики тиску або рівня рідини, тензодатчики, акселерометри);

  • прямий та зворотній висок;

  • матеріали та обладнання для виготовлення та встановлення реперів, знаків, маяків, марок.

Засоби вимірювальної техніки (прилади, що використовуються при спостереженнях за деформаціями) повинні бути сертифіковані в Україні, повірені та мати метрологічну атестацію відповідно до ДСТУ2708 та ДСТУ 3215-95.

6 МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ

  1. Методи вимірювання вертикальних переміщень

    1. Підготовка до вимірювання

      1. Перед початком вимірювання вертикальних переміщень основ фундаментів встанов­люють: