---

k_t= 0,4 - для довготривалого навантаження.

а =Чац+(1-0<Х| , . (8.2)

де а - деформаційна характеристика, що розглядається, наприклад, жорсткість або кривизна; /

а |, а и - параметри, обчислені для стану "без тріщин" та "з тріщинами" відповідно;

С , - коефіцієнт розподілу (враховує зниження жорсткості у перерізі при розтягу), що/визначається за формулою:

(8.3)

де р - коефіцієнт, що враховує вплив тривалості навантаження або повторюваного наван­таження на середню деформацію;

Р = 1,0 - для окремого короткотривалого навантаження;

Р = 0,5 - для постійних навантажень або багатьох циклів повторення навантаження;

cs_f - напруження у розтягнутій неметалевій композитній арматурі;

cs_fг - напруження у розтягнутій неметалевій композитній арматурі за умови навантаження, що викликає появу першої тріщини.

Для перерізу без тріщин Q = 0.

5. 4. Жорсткість або кривизну елементів з неметалевою композитною арматурою слід визначати при деформативних характеристиках композитної арматури згідно з таблицею 6.2.

6. КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ

   1. Загальні положення

      1. При проектуванні елементів з неметалевою композитною арматурою слід керуватися конструктивними вимогами розділу 8 ДБН В 2.6-98 і розділу 7 ДСТУ Б В.2.6-156.

      2. Відстань у чистоті (горизонтальна і вертикальна) між окремими паралельними стрижнями або горизонтальними рядами паралельних стрижнів слід приймати згідно з 7.1.4 ДСТУ Б В.2.6-156.

У випадках розміщення стрижнів в окремих горизонтальних шарах стрижні кожного горизон­тального шару повинні розташовуватися по вертикалі один над одним. При цьому між вертикаль­ними рядами стрижнів повинно бути достатньо простору для можливості проникнення вібратора та ущільнення бетону.

f_bd =2,2511^2^ - (9-¹)

де f_ctd - розрахункове значення міцності бетону на розтяг згідно з 3.1.5.2 ДБН В.2.6-98;

г|₁ - коефіцієнт, що враховує умови розташування арматури під час бетонування на

зчеплення з бетоном (рисунок 9.1):

т)і = 1,0 - за "хороших" умов (рисунок 9.1);

г) ₁ = 0,7 - для всіх інших випадків та для стрижнів у конструктивних елементах, що зведені у ковзній опалубці, якщо тільки не показано, що мають місце "хороші" умови;

г]₂ - коефіцієнт, що враховує діаметр стрижня:

гі2 = 1,О-для0 <32 мм; г|₂⁼ (132-0)/1ОО - для 0 >32 мм.

Напрямок бетонування Напрямок бетонування

б - h > 250 мм в - h > 600 мм

а - "хороші" умови зчеплення для всіх стрижнів; б і в - незєштрихована зона - "хороші" умови зчеплення, заштрихована зона - "недостатні" умови зчеплення

Рисунок 9.1 - Характеристика умов зчеплення

l_b,qd =(0/4)(c_fd/f_bd), (9.2)

де <j_fd - розрахункові напруження у стрижні в місці, від якого визначається довжина анкеру­вання;

f_bd - граничні напруження зчеплення згідно з формулою (9.1).

4><У ^=af^af2^аf3^b,rqd — 4>,min > (9-3)

де а_п , a_f2 і а^з - коефіцієнти, наведені у таблиці 9.1:

а_м - вплив мінімального захисного шару бетону (рисунок 9.2);

a_f2 - стримуючий вплив поперечної арматури (рисунок 9.3);

a_f3 - вплив поперечного тиску на площину розколювання вздовж розрахункової довжини анкерування;

t,min - мінімальна довжина анкерування, що приймається згідно 7.2.4 ДСТУ Б В.2.6-156.

Таблиця 9.1 - Величини коефіцієнтів , а^₂ іа^з

Рисунок 9.2 - До визначення коефіцієнта a _f ■)

К =0,05 К=0

Рисунок 9.3 - Значення К для балок і плит

а - довжина анкерування при загині на кут 45°; б - довжина анкерування при загині на кут 90°
Рисунок 9.4 - Анкерування поперечної сталевої арматури

• відстань у чистоті між стрижнями, з’єднаними внапуск, повинна бути не більше ніж 40, або 50 мм, в іншому разі довжина напуску повинна збільшуватись на величину перевищення відстані 40, або 50 мм у чистоті;

• поздовжня відстань між двома прилеглими місцями напуску повинна бути не менше ніж 0,3 від довжини напуску, /₀;

• у випадку суміжних напусків (розміщених поруч), як правило, відстань у чистоті між прилеглими стрижнями повинна бути не менше ніж 2 0, або 20 мм.

Рисунок 9.5 - Прилеглі з’єднання внапуск

/₀ = ^af1^af2 ^af3 ^af4 ^lb,rqd - ^O.min ■ (⁹-⁴)

де ^lb,rqd ~ визначається за формулою (9.2);

Iq, min >max{o,3a_f4l_{b rqd} ;150; 200 мм}, (9.5)

де а_м, a_f2 і a_f3 слід приймати за таблицею 9.1; при цьому, для обчислення a _f2, Z/A_s(,_min необхідно приймати як1,0Д^ (a_wI f_fd), p.eA_f - площа стрижня внапуск;

a_f4 = (р₁ /25)^0,5, але не більше ніж 1,5 і не менше ніж 1,0, де рі - відсоток арматури внапуск у межах 0,65 /₀ від центра довжини напуску, що розглядається (рисунок 9.6).

Величини a_f4 наведені у таблиці 9.2.

Таблиця 9.2 - Величини коефіцієнта а _м

L - переріз, що розглядається; 1 - стрижень І; 2 - стрижень II; 3 - стрижень III; 4 - стрижень IV Рисунок 9.6 - Відсоток стрижнів, які з’єднані внапуск в одному перерізі

Розташування поперечної арматури при з’єднанні внапуск розтягнутих стрижнів наведено на рисунку 9.7а, а при стикуванні постійно стиснутих стрижнів - на рисунку 9.76. Згідно з рисунком 9.7 для постійно стиснутих стрижнів на додаток до правил для розтягнутих стрижнів має бути встановлений один поперечний стрижень за межами з’єднання на кожному кінці напуску і в межах 40 від кінця напуску (рисунок 9.76).

Рисунок 9.7 - Поперечне армування в зоні з’єднання внапуск розтягнутих (а) і постійно стиснутих (б) стрижнів неметалевої композитної арматури

9.4 З’єднання в’язаних сіток внапуск

Додаткове поперечне армування у зоні напуску сіток не обов’язкове.

б

Рисунок 9.8 - З’єднання внапуск в’язаних сіток шляхом перехідного армування (а)
і нашаруванням сіток (б)

Якщо вищезгадана умова не виконується, то фактична висота перерізу арматури для визна­чення опору при згині згідно з 7.2 повинна застосовуватись для ряду, наступного за віддаленістю від розтягнутої грані.