де t, - номінальна товщина поясу і стінки, мм;
tci - розрахункова товщина поясу і стінки при рівні наливу продукту /-/тах, мм;
№ - розрахункова товщина поясу / стінки при гідровипробуванні, мм;
th - мінімальна конструктивна товщина стінки, мм.Значення номінальної товщини листів окрайки повинно бути не менше визначеної за 5.1.2.5.
Значення номінальної товщини tr листового настилу покриття треба приймати за сортаментом при виконанні нерівності:
tr~c>trhl (2)
де trh - мінімальна конструктивна товщина настилу покриття.
Конструкції днища
Днище резервуарів повинно бути конічним із уклоном до центра або від центра. Для резервуарів об’ємом до 1000 м3 включно допускається застосування плоских днищ.
Товщина листів днища резервуарів об'ємом до 1 000 м3 включно повинна бути не менше 4 мм (без урахування припуску на корозію).
Днища резервуарів об’ємом від 2 000 м3 і вище повинні мати центральну частину та стовщену кільцеву окрайку. Товщина листів центральної частини днища повинна бути не менше 4 мм (без врахування припуску на корозію). Номінальна товщина листів окрайки днища повинна бути не менше ніж 6 мм.
Відступ листів окрайки за стінку повинен бути не менше ніж 50 мм і не більше 100 мм.
Для листів окрайки застосовують таку ж марку сталі, що й для нижнього поясу стінки, або відповідного класу міцності за умови забезпечення їх зварюваності.
Номінальну товщину і максимальну ширину листа окрайки від внутрішньої поверхні стінки до зварного шва прикріплення центральної частини днища до окрайки визначають розрахунком. При цьому мінімальна відстань від стінки до зварного шва повинна бути не менше ніж 600 мм.
Центральну частину днища допускається виконувати у вигляді окремих листів або рулонних полотнищ. Окремі листи зварюють між собою внапуск або у стик на підкладних пластинах, а полотнища/зварені у стик, з’єднуються внапуск. Листи або полотнища центральної частини днища з окрайкою внапуск (завширшки не менше 60 мм) зварюють суцільним кутовим швом зверху.
Конструкції стінки
Вертикальні з’єднання листів стінки повинні виконуватися у стик двосторонніми зварними швами. Вертикальні з’єднання листів на суміжних поясах повинні бути зміщенні один відносно до одного на відстань не менше 10 t (де t - товщина нижче розташованого поясу стінки).
Горизонтальні з'єднання листів повинні виконуватися у стик двосторонніми зварними швами. Взаємне розташування листів суміжних поясів встановлюється у проектній документації.
Вертикальні осі поясів розташовують по одній вертикальній лінії для РВС з зовнішньої поверхні стінки, а для РВСП і РВСПП - з внутрішньої поверхні стінки.
З’єднання стінки із днищем в резервуарах з товщиною листів 1-го поясу стінки 20 мм та менше допускається виконувати зварюванням у тавр без обробки кромок. Розмір катета кутового шва повинен бути не більше 12 мм і не менше номінальної товщини окрайки. При товщині листів більше 20 мм застосовується з’єднання у тавр з обробкою кромок.
Розрахункове значення товщини листів кожного поясу визначають відповідно до вимог ДБН В.2.6-163 та ДБН В.1.2-2
Для сейсмічних районів будівництва проводять додаткову перевірку несучої здатності стінки, яка виконується згідно з 5.3.6.9 і ДБН В.1.1-12.
Мінімальна конструктивно необхідна товщина стінки th наведена у таблиці 3.Таблиця З
|
Діаметр резервуара, м |
Мінімальна конструктивна товщина листів стінки, мм |
|
До 16 включно |
5 |
|
> 16 < 25 |
6 |
|
> 25 < 40 |
8 |
|
> 40 < 65 |
10 |
|
> 65 |
12 |
Ребра жорсткості на стінці резервуара
Стінка резервуара повинна бути підсилена основним кільцевим ребром жорсткості, яке встановлюється в її верхній частині.
У резервуарах із стаціонарним покриттям основне кільцеве ребро жорсткості одночасно використовується як опорна конструкція для покриття. Ребро жорсткості може бути встановлено з зовнішнього або внутрішнього боків стінки. Переріз ребра визначається розрахунком.
У резервуарах із плаваючим покриттям основне кільцеве ребро жорсткості встановлюється зовні резервуара на 1,1 м - 1,25 м нижче верху стінки і використовується одночасно як площадка обслуговування, ширина якої повинна бути не менше ніж 800 мм.
Кільцеве ребро жорсткості повинно бути суцільним (нерозрізним) по всьому периметру стінки. Кільця жорсткості розташовують на відстані не менше ніж 150 мм від горизонтальних швів стінки, а їх монтажні стики не менше ніж на 150 мм від вертикальних швів стінки. Конструкція кілець жорсткості не повинна допускати накопичування на них води, а також має забезпечувати зрошення стінки нижче рівня кілець.
Патрубки та люки в стінці резервуара
Всі отвори в стінці для встановлення патрубків і люків повинні бути підсилені накладками, розташованими по периметру отворів. Без підсилюючих накладок допускається установка патрубків із умовним проходом не більше 70 мм включно при товщині стінки не менше 6 мм.
Мінімальна площа поперечного перерізу накладки (у вертикальному напрямку, збігається із діаметром отвору) повинна бути не меншою добутку діаметра отвору на товщину листа стінки резервуара. Товщину накладки приймають такою, що дорівнює товщині стінки.
Підсилення стінки в зоні врізання патрубків допускається виконувати вварюванням вставки - листа стінки збільшеної товщини.
Товщина стінки патрубка повинна визначатися розрахунком з урахуванням тиску продукту і зовнішніх силових впливів. Патрубки в стінку резервуара повинні вварюватися суцільним швом з повним проплавленням стінки.
Катет суцільних кутових швів kf кріплення накладок до стінки резервуара повинен бути не менше наведеного у таблиці 4.
Таблиця 4
|
Параметри |
Розміри, мм |
||||||
|
Товщина стінки t |
) 4-ю |
11-14 |
15-20 |
21-25 |
26-32 |
33-38 |
|
|
Катет шва kf |
t |
f- 1 |
t — 2 |
f-3 |
t-4 |
t-5 |
|
Катети суцільних кутових швів kf кріплення накладок до обичайки патрубка повинні бути не менше наведених у таблиці 5.
Таблиця 5
|
Параметри |
Розміри, мм |
||||||
|
Товщина накладки t |
5 |
6 |
7 |
8-10 |
1Л15Л |
> 16 |
|
|
Катет кутового шва kf |
5 |
6 |
7 |
8 |
-Ио |
І2 |
|
Катет кутового шва /укріплення підсилюючої накладки до днища резервуара має дорівнювати найменшій товщині зварюваних елементів, але не більше 12 мм.
Відстань від зовнішнього краю підсилюючих накладок до осі горизонтальних стикових швів стінки повинна бути не менше 100 мм, а до осі вертикальних стикових швів або між зовнішніми краями двох поряд розташованих підсилюючих накладок патрубків - не менше 250 мм.
Дозволяється перекриття горизонтального шва стінки підсилюючим листом приймально-роздавального патрубка або люка-лазу умовним проходом Dy= 800-900 мм на величину не менше 150 мм від контуру накладки (додаток Б). Ділянка шва, яка перекривається, контролюється радіографічним методом.
Конструктивні розміри патрубків повинні бути не менше наведених у таблиці 6.
Таблиця 6
У міліметрах
|
Умовний прохід патрубка |
80-100 |
150-2р |
300-400 |
500-700 |
|
Товщина обичайки патрубка |
6 |
|
10 |
12 |
|
Відстань від стінки до фланця |
150 |
200 |
300 |
350 |
Всі резервуари повинні бути оснащені люками-лазами, розташованими в 1-му поясі стінки, а резервуари із понтоном та плаваючим покриттям додатково люками-лазами, які забезпечують вихід на понтон або плаваюче покриття. Умовний прохід люків-лазів повинен бути не менше ніж 600 мм.
Номенклатуру і кількість патрубків та люків-лазів у стінці резервуара вказують в ТЗ.
Листи стінок завтовшки 25 мм та більше із сталі з границею текучості > 345 МПа, які включають в себе врізку патрубків Dy> 300 мм, повинні бути термооброблені з подальшим контролем зварних швів фізичними методами.
Стаціонарні покриття
Загальні вимоги:
стаціонарні покриття повинні обпиратися по периметру на стінку резервуара з використанням кільцевого елемента жорсткості;
товщина листового настилу і елементів поперечного перерізу профілів каркаса покриття повинна бути не менше 4 мм без урахування припуску на корозію;
застосування покриттів інших конструкцій, що не оговорені в цьому стандарті, дозволяється за умови виконання вимог цього стандарту;
дозволяється застосування стаціонарного покриття із алюмінієвих сплавів (додаток В).
Безкаркасні покриття:
безкаркасні покриття повинні утворюватись листовим настилом у вигляді пологих конічних або сферичних оболонок;
конічні безкаркасні покриття рекомендується застосовувати для резервуарів діаметром не більше 12,5 м, а сферичні - для резервуарів діаметром не більше 25 м.
Максимальний кут нахилу твірної конічного покриття до горизонтальної площини має бути 30°, а мінімальний - 15°.
Оболонку покриття формують із полотнищ листового настилу. Зварні з’єднання полотнищ між собою повинні виконуватися внапуск із двосторонніми зварними швами.
Для безкаркасного сферичного покриття мінімальний радіус сферичної поверхні повинен складати 0,8 діаметра резервуара, а максимальний радіус - 1,2 діаметра резервуара.
Каркасні покриття:
каркасні покриття конічної форми рекомендуються для резервуарів діаметром від 10 м до 25 м, а сферичні форми - для резервуарів діаметром від 25 м і більше.
Мінімальний кут нахилу твірної каркасного покриття конічної форми до горизонтальної площини має бути не менше 6° (нахил 1:10), а максимальний - 9,5° (нахил 1:6).
Каркас покриття конічної форми може бути ребристим або ребристо-кільцевим;
для каркасного покриття сферичної форми мінімальний радіус сферичної поверхні повинен складати 0,8 діаметра резервуара, а максимальний радіус - 1,5 діаметра резервуара.
Каркас покриття сферичної форми можна виконувати ребристим, ребристо-кільцевим або сітчастим;
каркасні покриття можуть бути як у звичайному, так і в вибухозахищеному виконанні.
При звичайному виконанні каркасного покриття листовий настил необхідно прикріплювати до всіх елементів каркаса.
При вибухозахищеному виконанні листовий настил повинен кріпитися тільки до облямову- вального елемента стінки по периметру покриття. Катет зварного шва в з’єднаннях настилу з кільцевим елементом жорсткості приймають 4 мм.
Патрубки і люки у покритті:
кількість, розміри патрубків і люків у покритті залежать від типу й об'єму резервуара і повинні вказуватись замовником в ТЗ та підтверджуватись відповідними розрахунками;
вентиляційні патрубки повинні встановлюватись із мінімальним (не більше 10 мм) виступом відносно настилу покриття з середини резервуара;
фланці патрубків повинні виконуватися згідно з ДСТУ ГОСТ 12820 на умовний тиск 0,25 МПа, якщо інше не зазначено в ТЗ;
всі патрубки на покритті резервуара, який експлуатується з надлишковим тиском, повинні мати тимчасові заглушки, що забезпечують герметизацію резервуара під час випробувань;
для огляду внутрішнього простору резервуара та його вентилювання (при чищенні і ремонті) на стаціонарному покритті встановлюють не менше двох люків діаметром 500 мм.
Плаваючі покриття
Плаваючі покриття мають бути двох основних типів:
- одноденні, що застосовуються в кліматичних районах із розрахунковою вагою снігового покриву до 2.35 кПа (240 кг/м2);
-дводенні, які застосовуються без обмежень.
У робочому стані плаваюче покриття повинно повністю контактувати із поверхнею продукту, що зберігається.
Верхня відмітка периферійної стінки (борту) плаваючого покриття повинна перевищувати рівень продукту не менше ніж на 150 мм.
У спорожненому резервуарі покриття повинно знаходитись на стояках, які спираються на днище резервуара. Конструкції днища і основи повинні забезпечувати сприймання зовнішніх навантажень при обпиранні плаваючого покриття на стояки.
