1. Кожен результат випробовування на зсув шарів кожного зразка з поперечним перерізом повинен відповідати таким вимогам, що стосуються границі міцності під час зсуву та відсотка руй­нування деревини.

Границя міцності щодо зсуву кожного клейового шва повинна бути не меншою 6 Н/мм2. Для хвойної деревини та деревини тополі як прийнятне можна розглядати значення границі міцності щодо зсуву, що дорівнює 4 Н/мм2, а якщо відсоток руйнування деревини дорівнює 100, дивись ок­ремі значення таблиці 2.

Середнє значення відсотка руйнування деревини у поперечному перерізі зразка та будь-які окремі значення повинні перевищувати найменші значення відсотка руйнування деревини, що наведено у таблиці 2.

Найменший відсоток руйнування деревини (НВРД) залежить від границі міцності щодо зсуву fv. Для проміжних значень треба застосовувати лінійну інтерполяцію

Таблиця 2


Середнє значення

Окремі значення

Границя міцності щодо зсуву fvy Н/мм2

6

8

fv> 11

4 < 4 < 6

6

4> Ю

Найменший відсоток руйнування деревини, % 1)

90

72

45

100

74

20

11 Для середнього значення найменшого відсотка руйнування деревини : 144 — (94).

Для окремих значень найменшого відсотка руйнування деревини і межі міцності під час зсуву43 6 Н/мм2:153,3 — (13,3 4).



  1. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА

    1. Умови виробництва

      1. Основні положення

Службовий персонал повинен мати потрібний досвід виробництва клеєних лісоматеріалів та сортування деревини.

  1. Приміщення

    1. Приміщення повинні бути придатні для всіх фаз виробництва згідно з вимогами цьо­го стандарту.

Окремо повинні бути обумовлені:

  1. розміри елементів, що виготовляють;

  2. температура повітря;

  3. відносна вологість повітря.

  1. Температура у виробничій зоні не повинна бути меншою ніж 15 °С.

Більш висока температура потрібна під час затвердіння клею (див. 6.4.4), однак цю вимогу можна обмежити застосовуванням камери для затвердіння клею.

  1. Відносна вологість повітря під час виробництва повинна бути в інтервалі від 40 % до 75 %. Під час затвердіння клею прийнятною буде вологість ЗО %. Відхил від цих інтервалів допус­кають на короткий час протягом дня.

  2. Обладнання для сушіння та зберігання повинне забезпечувати потрібну вологість і температуру лісоматеріалів.

  3. Для попередньо висушених лісоматеріалів наявні засоби зберігання повинні підтри­мувати потрібну вологість лісоматеріалів.

  4. У випадку, якщо клейові матеріали та затверджувач, не подають безпосередньо з вмістищ для зберігання і не змішують автоматично під час застосовування, повинно існувати спеці­альне приміщення для готування клеїв (змішування смоли та затверджувана). Ця вимога також за­стосовна до засобів зберігання смоли та затверджувана, а також до зони очищання обладнання від клеїв.

Засоби зберігання смоли та затверджувана треба розташовувати так, щоб виконувався прин­цип «перший ввійшов — перший вийшов».

  1. Обладнання

Треба застосовувати таке обладнання:

  1. для постійного контролювання температури та відносної вологості повітря (термогігрограф) у зонах зберігання, виробництва та затвердіння клею;

  2. для вимірювання вмісту вологи лісоматеріалів та для перевіряння (калібрування) воло­гомірів;

  3. для машинного та візуального сортування, якщо його виконує виробник;

  4. для виконання у склеєних шарах з’єднань встик з достатньою та достовірною міцністю;

  5. для вимірювання товщини склеєних шарів;

  6. для забезпечення поверхонь, які відповідають вимогам точності товщини та якості поверхні (звичайно склеєних шарів, див. 6.4.1.5 та 6.4.1.6);

  7. для зважування та змішування смоли та затверджувана у потрібному співвідношенні;

  8. для рівномірного використання потрібної кількості клеїв;

  9. для досягнення потрібного для клейових швів тиску, температури та відносної вологості повітря протягом затвердіння клеїв;

  10. для перевіряння міцності з’єднань встик у склеєних шарів;

  11. для перевіряння цілісності клейових швів.

  1. Лісоматеріали

    1. Породи

Треба використовувати тільки ті породи або суміші порід, для яких існує підтвердження мож­ливості їх застосовування у виробництві клеєних конструкцій.

Примітка. У більшості європейських країн є такі породи лісоматеріалів, які можна застосовувати: європейська ялина; європейська сосна, ялина Дугласька. Додатково для виробництва клеєних лісоматеріалів можна застосовувати такі породи: (західний) гемлок (тсуга); корсиканська сосна та австрійська чорна сосна; модрина; приморська сосна; тополя; радіальна сосна; ялина Сітки; західний червоний кедр.

Національна примітка

В Україні для виробництва клеєних лісоматеріалів можна застосовувати такі породи: бук, дуб, смерека, береза, вільха та інші породи, що поширені в країні.

  1. Вологість

Вологість склеєних шарів залежить від того, чи лісоматеріал попередньо обробили для за­хищеності.

Необроблений лісоматеріал. Під час склеювання вологість кожного шару повинна бути у межах від 8 % до 15 %.

Різниця вмісту вологи у шарах не повинна перевищувати 4 %.

Оброблений лісоматеріал. Під час склеювання вологість кожного шару повинна бути у ме­жах від 11 % до 18 %.

Різниця вологості у шарах не повинна перевищувати 4 %.

  1. Товщина та площа поперечного перерізу

Остаточна товщина та площа поперечного перерізу будь-якого шару не повинна перевищу­вати значень, які наведено у таблиці 3. .

Найбільша остаточна товщина t та найбільша площа поперечного перерізу А склеєних шарів.

Треба застосовувати у конструкціях наведених класів експлуатації

Таблиця З


1 клас експлуатації

2 клас експлуатації

3 клас експлуатації

t мм

мм2

t мм

мм2

t мм

4А мм2

Породи: хвойні листяні

45

40

12000

7500

45

40

12000

7500

35

35

10000

6000



Для викривлених елементів на найбільшу товщину впливає також радіус г кривизни склеєних шарів, а також характеристичне значення границі міцності щодо згинання з’єднання встик. Оста­точна товщина t повинна відповідати формулі:

t<-!— i-|/m-c'c'<f
250^ 80 ,

  1. Клеї

Клеї повинні відповідати вимогам 5.3.

  1. Виготовляння

    1. Виготовляння шарів

      1. Окремі шари треба з’єднувати встик для досягнення остаточної довжини до струган­ня. Під час цієї операції температура лісоматеріалів не повинна бути нижчою ніж 15 °С.

      2. Для зменшення пожолоблення впоперек та розтріскування на елементах, ширина яких більша за 200 мм, дозволено вирізати пази. У кожному шарі, посередині поперечного пере­різу, дозволено один паз шириною до 4 мм і глибиною до третини товщини шару.

Пази у суміжних шарах треба розташовувати зі зміщенням не менше ніж товщина елементу клеєного шару.

  1. Коли з'єднання шарів виконують за допомогою шипів, ці з’єднання треба виконувати згідно з prEN 385:2001. Однак опорний тиск повної величини треба прикладати протягом не менше ніж 1 с.

Вологість окремих дощок повинна відповідати вимогам 6.2.2 цього стандарту.

Примітка. Наведені у 6.2 стандарту prEN 385:2001 послаблені вимоги не можна застосовувати до шипових з’єднань у шарах.

  1. Коли горизонтальний шар складається лише з двох розташованих поряд дощок, крайки яких не з'єднані між собою, такі з’єднання у суміжних шарах пластини треба розташовувати зі зсу­вом вбік не меншим товщини шару. Елементи вертикальних склеєних шарів не потребують сти­кових з’єднань крайками, але такі з'єднання у суміжних елементах треба зсунути вбік на відстань не меншу товщини шару.

Для умов експлуатаційних класів 1 і 2 елементи, що розташовані на обох зовнішніх поверхнях склеєного елемента, треба з’єднати крайками. Для умов експлуатаційного класу 3, зовнішні елемен­ти, розташовані на чотирьох зовнішніх поверхнях елемента повинні бути з’єднані крайками.

  1. Шари до з’єднання повинні бути стругані або оброблені іншим способом. Стругати треба не раніше ніж за 24 год до з'єднання, крім випадку, коли породи лісоматеріалів та умови зберігання є такі, коли можливі неприйнятні зміни поверхні.

Для порід, які важко піддаються з’єднанню, наприклад, мають високий вміст смоли, або якщо елементи піддавали захисному оброблянню, стругати треба за 6 год до з’єднання.

  1. Для клеїв, які заповнюють порожнини, клейовий шов може досягати товщини 1 мм, найбільший допустимий відхил товщини шару на довжині 1 м становить 0,2 мм.

Під час використовування клеїв, які не заповнюють порожнини, відхил товщини не повинен перевищувати 0,1 мм.

Різниця товщини вподовж ширини поперечного перерізу шару повинна бути меншою ніж 0,15 % ширини і в будь-якому випадку не повинна перевищувати 0,3 мм.

Деякі клеї потребують менших відхилів товщини. Для цих клеїв допускають менші відхили за товщиною.

  1. З’єднання

    1. Під час з'єднання поверхні шарів повинні бути чисті.

Є.4.2.2 Наносити клей треба рівномірно і в достатній кількості, відповідно до вимог виробника.

Примітка. Як правило, треба наносити не менше ніж 350 г/м2, крім випадку високочастотного твердіння, коли треба наносити не менше ніж 200 г/м2.

  1. Склеєні шари, як правило, повинні бути напрямлені серцевиною в один бік (рисунок 2а). Для клеєних лісоматеріалів, які будуть використовувати в умовах експлуатаційного класу 3 серцеви­ни склеєних шарів, які розташовані на обох зовнішніх крайках клеєного лісоматеріалу, повинні бути направлені у протилежні сторони (рисунок 2Ь).


Ь)


  1. Основна орієнтація

  2. Орієнтація у клеєному лісоматеріалі для умов експлуатаційного класу З

Рисунок 2 — Орієнтація склеєних шарів у поперечному перерізі

  1. Притискання

    1. Під час притискання треба забезпечувати рівномірний тиск вздовж клейового шва.

Величина тиску повинна відповідати значенням, що наведено в інструкціях виробника вико­ристовуваного клею.

Рекомендовані значення наведено у таблиці 4.

Для склеєних шарів, які мають викривлення, треба прикладати більш високий за величиною тиск. Щоб запобігти розриванню клейових швів треба забезпечувати щільне притискання шарів у поздовжньому напрямі.

Таблиця 4 — Рекомендований тиск для хвойних порід

Товщина склеєного шару, мм

t < 35

35<Г<45

Тиск, Н/мм2

0,6

0,8, за наявності пазів

1,0, за відсутності пазів



    1. Достатню величину тиску треба підтримувати протягом притискання. Тиск повинен збільшуватись за потреби і, в усіх випадках після початкового притискання.

  1. Тверднення та кондиціювання

  1. Треба дотримуватись вказівок виробника клею. Як правило, сушити треба в зоні з тем­пературою не меншою ніж 20 °С, за початкової температури деревини вищої ніж 18 °С та не мен­шої ніж 25 °С, за початкової температури деревини вищої ніж 15 °С.

Протягом сушіння температура може бути менша від найбільшої температури, встановленої виробником клею.

  1. Час від початкового притискання до початку підвищення температури до рівня твер­днення не повинен перевищувати 8 год.

  2. Під час твердіння відносна вологість повітря не повинна бути меншою ніж ЗО %, (див. 6.1.2.3).

  3. Елементи клеєного лісоматеріалу не треба навантажувати або витримувати за тем­ператури, нижчої ніж 15 °С, до того часу, поки клей повністю не затвердне.

Примітка. Рекомендовано дотримуватися цієї вимоги протягом не менше ніж 72 год після закінчення притискання для клеїв на основі фенолів, та протягом не менше ніж 24 год для клеїв на основі амінопластів.

7 КОНТРОЛЮВАННЯ ЯКОСТІ

  1. Виробниче контролювання

    1. Основні положення

Щоб забезпечити клейові з’єднання вимогам цього стандарту, виробник повинен заснувати та підтримувати документоване внутрішнє контролювання виробництва на підприємстві.

Документоване внутрішнє контролювання виробництва на підприємстві можна ефективно впроваджувати за рахунок певних процедур та інструкцій.