---

Рекомендується перевірку виду небезпеки в межах приміщення і перевірку об'єму проводити регулярно, щоб гарантувати в ньому досягнення і підтримання заданої концент­рації вогнегасної речовини.

Користувач повинен виконувати програму огляду, встановити графік технічного об­слуговування і вести записи оглядів і технічного обслуговування.

Примітка. Тривала здатність до ефективної роботи системи пожежогасіння залежить від відповідних процедур технічного обслуговування. Необхідно, за можливості, проводити періодич­ні випробування.

Монтажна організація повинна надати користувачу журнал, в якому вказуються ро­боти щодо огляду і технічного обслуговування.

Монтажна організація повинна розробити для користувача програму для огляду сис­теми та її елементів. Програма повинна включати дії, що повинні вживатися у випадку ви­явлення несправностей.

Програма для огляду призначена для виявлення несправностей на ранніх стадіях, щоб дозволити усунути їх раніше, ніж виникне необхідність у спрацюванні системи. Дана програма повинна забезпечувати:

1. щотижня: візуальний огляд зони небезпеки і цілісності приміщення для виявлення змін, які могли б знизити ефективність системи. Проведення візуальної перевірки на пред­мет відсутності очевидних ушкоджень трубопроводу, правильності підключення і неушко­дженості всіх виконуючих механізмів і приладів. Перевірку правильності показань маноме­трів і ваговимірювальних приладів, за наявності, і здійснення дій, зазначених в інструкціях виробника.

2. щомісяця: перевірку, що весь обслуговуючий персонал належним чином навчений і допущений до роботи. Особливо ретельно повинні бути проінструктовані нові співробіт­ники.

Графік технічного обслуговування повинен включати вимоги до періодичного огляду і випробувань повністю змонтованої системи, включаючи резервуари під тиском, відповідно до вимог національних стандартів.

Графік повинен бути складений компетентною особою, яка повинна надавати користувачу підписаний протокол огляду, в якому містяться заходи по виконаному або необхідному ремонту.

Під час технічного обслуговування повинні прийматися міри для виключення можливості випуску вогнегасної речовини. Приклад графіку технічного обслуговування наведено в додатку F.

Весь персонал, що може проводити огляди, випробування, технічне обслуговування або експлуатацію систем пожежогасіння, повинен пройти відповідне навчання і бути пос­тійно готовим до виконання своїх задач.

Персонал, працюючий у захищуваному системою газового пожежогасіння примі­щенні, повинен пройти навчання щодо роботи і використання системи, в особливості, це стосується питань техніки безпеки.

Додаток A
(Обов’язковий)

Робочі документи

A.1 Загальні положення

Ці документи повинні бути підготовані тільки особами, що мають досвід у проекту­ванні систем пожежогасіння. Відхилення від цих документів допускається тільки з дозволу повноважних органів.

A.2 Робочі документи

Робочі документи повинні включати такі пункти:

1. креслення системи пожежогасіння, в тому числі резервуарів, розташування резер­вуарів, трубопроводів, насадок, клапанів і редукторів і просторового розташування крон­штейнів, що підтримують трубопровід, виповнені в заданому масштабі;

2. назва власника і користувача приміщення;

3. розташування будинку, в якому є небезпечна зона;

4. розташування і конструкція стін і перегородок захищуваного приміщення;

5. поперечний переріз приміщення, його повна висота або схема, яка також відобра­жає простір під підлогою і підвісною стелею;

6. тип вогнегасної речовини, що використовується;

7. вогнегасна концентрація або флегматизувальна концентрація, проектна концент­рація і максимальна концентрація;

8. опис функціонального призначення приміщень і небезпек, від яких проводиться захист;

9. технічні дані резервуарів, що використовуються, включаючи їх об'єм, тиск збері­гання і масу, в тому числі масу вогнегасної речовини;

10. опис насадків, що використовуються, в тому числі вхідний діаметр, конструкцію приєднувального штуцера, а також прохідний переріз (позначення і прохідний переріз) ре­дукторів тиску, за наявності;

11. опис трубопроводів, що використовуються, клапанів і з’єднувальних елементів (фітінгів), в тому числі специфікації матеріалу, з якого вони виготовлені, їх, тип і діапазон допустимих тисків;

12. паспорт або формуляр на обладнання та матеріали для кожної складової частини, в яких вказане найменування приладу, фірми-виготовлювача, модель або шифр компоненту, кількість і їх опис;

13. ізометричне креслення системи пожежогасіння з вказівкою довжини і діаметру кожної труби і номерів вузлів, що використовуються під час гідравлічних розрахунків;

n) розрахунки, надлишкового тиску і вентиляції приміщення;

o) опис систем виявлення пожежі, приведення в дію і управління.

A.3 Специфічні вимоги

A.3.1 Типові системи

У випадку застосування типових систем користувачу повинна бути надана проектна документація на систему, розроблена виробником.

A.3.2 Спеціально проектовані системи

Дані про такі системи повинні включати таке:

1. інформацію і розрахунки кількості вогнегасної речовини;

2. тиск у резервуарі зберігання;

3. об'єм резервуара;

4. розташування, тип і витрату з кожного насадка, в тому числі еквівалентний діа­метр її отвору та редуктора тиску, за наявності;

5. розташування, розміри і еквівалентні довжини або коефіцієнти опору з’єднувальних елементів і рукавів; повинні бути чітко позначені місця зменшення розмірів труби і орієнтація Т-подібних елементів;

6. розташування і розміри приміщення для зберігання.

Повинна бути надана інформація щодо розташування і роботи елементів системи ви- явленя пожежі, пристроїв управління, допоміжного обладнання і електричної схеми, за на­явності. Обладнання і пристрої повинні бути марковані. Будь-які специфічні особливості необхідно докладно пояснювати. Комп‘ютерна версія програми гідравлічного розрахунку системи повинна бути роздрукована.

Додаток B

(Обов’язковий)

Визначення мінімальної вогнегасної концентрації газових вогнегасних речовин
методом “чашкового пальника”

B.1 Сфера застосування

Цей додаток встановлює мінімальні вимоги до визначення мінімальної вогнегасної концентрації газових вогнегасних речовин у повітрі для займистих рідин і газів із викорис­танням установки, оснащеної “чашковим пальником”.

НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДХІЛЕННЯ

Дифузійне полум‘я горючих речовин, які горять у круглому резервуарі (чаші), що поміщена в центрі коаксіального повітряного потоку, гаситься додаванням газової вогнега- сної речовини до повітря.

Конструкція і розміри установки типу “чашкового пальника” повинні відповідати рисунку B.1. Допустимі відхилення для всіх розмірів повинні бути в межах 5 %, якщо не вказано інше.

“Чашка” повинна бути круглою і виготовлена зі скла, кварцу або сталі. Її зовнішній діаметр повинен бути в інтервалі від 28 мм до 31 мм, товщина стінки - від 1 мм до 2 мм. На верхній кромці повинна бути фаска 45 град. Повинен бути передбачений засіб для вимірю­вання температури пального всередині “чашки” на відстані від 2 мм до 5 мм нижче її вер­шини, а також засіб для нагрівання пального, як показано на рисунку B.1. “Чашка” повинна бути здебільшого подібна за формою до прикладу, наведеного на рисунку В.1. “Чашка”, що призначена для використання з газоподібним пальним, повинна оснащуватися пристроєм для підтримання однорідного газового потоку у верхній її частині (наприклад: “чашка” може бути ущільнена вогнетривкими матеріалами).

b

а) “Чашковий” пальник і випробувальний резе­рвуар для горючої речовини

) Деталізоване зображення “чашки”, яка обіг­рівається

1 - Пристрій для регулювання рівня пального; 2 - Ротаметри; 3 - Повітря; 4 - Вогнегасна речовина;

5 - Нагрівальна спіраль між внутрішньою і зовнішньою стінками; 6 - Трубка для термопари;

7 - Клема нагрівача

Розміри в міліметрах

Рисунок B.1 — Установка для визначення вогнегасних концентрацій газових вогнегасних речовин методом “чашкового пальника”

Газохід повинен бути круглої форми і виготовлятися зі скла або кварцу. Його внут­рішній діаметр повинен становити 85 мм ± 2 мм, товщина стінки від 2 мм до 5 мм і висота - 535 мм ± 5 мм.

Дифузор повинен оснащуватися пристроєм для кріплення до нижньої частини газохода та пристроєм введення заздалегідь перемішаного потоку повітря з вогнегасною речовиною і рі­вномірного розподілення потоку суміші повітря з вогнегасною речовиною в поперечному пе­ретині газохода. Температура суміші повітря з вогнегасною речовиною в дифузорі повинна становити 25 ^оС ± 10 ^оС і вимірюватися повіреним датчиком температури.

Пристрій для подавання рідкого пального в “чашку” повинен забезпечувати його по­давання з підтриманням у ній постійного, але регульованого рівня рідини.

Пристрій для подавання газоподібного пального повинен забезпечувати його пода­вання в “чашку” з регулювальною і фіксованою швидкістю.

До змішувача повинні поступати повітря і вогнегасна речовина, які у вигляді єдино­го змішаного потоку подаються до дифузора.

Пристрій для подавання повітря в змішувач повинен забезпечувати регулювання витра­ти повітря. Він повинен оснащуватись повіреним пристроєм для вимірювання витрати повітря.

Пристрій для подавання вогнегасної речовини до змішувача повинен забезпечувати регулювання витрати вогнегасної речовини. Якщо використовується метод для визначення концентрації вогнегасної речовини згідно з B.7.2, пристрій для вимірювання витрати вог- негасної речовини повинен бути повірений.

Система нагнітання повинна забезпечувати подавання до “чашкового пальника” вог- негасної речовини заданого виду i в контрольованій кількості в газоподібному стані.

Повітря повинне бути чистим, сухим і не містити домішок мастила. Концентрація кисню повинна становити 20,9 % об. ± 0,5 % об. Джерело і вміст кисню в повітрі, що вико­ристовувалося, повинні бути зафіксовані.

Примітка. “Повітря”, що постачається в балонах високого тиску, заряджених у заводських умовах, може мати вміст кисню, який значно відрізняється від 20,9 %.

Горюча речовина повинна бути підтвердженого виду і якості.

Вогнегасна речовина повинна бути підтвердженого виду і відповідати специфікації постачальника. Багатокомпонентні вогнегасні речовини повинні надходити заздалегідь пе­ремішаними. Зріджені вогнегасні речовини повинні надходити в чистому вигляді, тобто не повинні перебувати під надлишковим тиском азоту.

Примітка. Приймається, що температура горючої речовини, зазначена в B.5.3, є його тем­пературою на початку випробування.