1. Ручний пуск

У системі пожежогасіння повинен бути передбачений ручний запуск за допомогою органів управління, розташованих поза захищуваним приміщення або біля головного вихо­ду з нього.

В доповнення до засобів автоматичного запуску, система повинна оснащуватися:

  1. одним або декількома приладами ручного запуску, віддаленими від резервуарів;

  2. пристроєм ручного запуску для безпосереднього ручного приведення в дію системи;

  3. електричною дистанційною системою запуску, оснащеною приладами контролю стану джерела живлення і видавання сигналу про несправність.

Ручний запуск повинен викликати одночасне спрацювання відповідних автоматич­них клапанів, призначених для випускання і розподілення вогнегасної речовини.

Примітка 1. Національні стандарти можуть не містити вимогу щодо ручного запуску або можуть містити вимогу про спрацювання від системи пожежної сигналізації і затримки спрацю­вання.

Пристрій ручного запуску повинен включати запобіжний або інший пристрій, що запобігає випадковому спрацюванню. Пристрій повинен бути споряджений засобами, що запобігають випа­дковому спрацюванню під час технічного обслуговування системи.

Примітка 2. Вибір способу приведення в дію залежить від виду небезпеки, проти якої пе­редбачений захист. Засоби автоматичного виявлення пожежі і сигнальне обладнання, що застосо­вуються, звичайно споряджаються ручним запуском для зазначення наявності пожежі.

  1. Контрольно-вимірювальні прилади

    1. Електричні контрольно-вимірювальні прилади

Електричні контрольно-вимірювальні прилади повинні використовуватися для конт­ролю за станом ланцюгів живлення, ручних і автоматичних ланцюгів спрацювання, сигна­льних ланцюгів, електричних пускових приладів і їх електропроводки, що зв'язує і, за не­обхідності, приведення їх в дію. Контрольно-вимірювальні прилади повинні працювати з пусковими приладами відповідного типорозміру.

  1. Пневматичне контрольне обладнання

У разі використання пневматичного обладнання контролю пневмомагістралі повинні бути захищені проти згибань і механічних ушкоджень. Там, де обладнання може працюва­ти в умовах, що моможуть призвести до втрати цілісності пневмомагістралей, повинні бути вжиті спеціальні заходи безпеки, щоб гарантувати їх цілісність.

  1. Засоби робочої сигналізації і індикатори

    1. Засоби робочої сигналізації і індикатори повинні використовуватися для ви­значення режиму роботи системи, виду небезпеки для обслуговуючого персоналу або для сповіщення про вихід з ладу якого-небудь контрольованого пристрою. Тип (звуковий, візу­альний або нюховий), типорозмір і розташування засобів повинні бути такими, щоб вони успішно виконували свої функції. Кількість і тип сигнального або індикаторного обладнан­ня підлягає узгодженню.

    2. Звукові і візуальні сигнали тривоги перед випуском вогнегасної речовини повинні подаватися в межах захищуваної зони, щоб заздалегідь попереджати про випуск вогнегасної ре­човини, що готується. Дія приладів попереджувальної сигналізації повинна бути продовжена піс­ля початку випуску вогнегасної речовини до тих пір, поки не буде прийнятий відповідний сигнал, що підтверджує прийняття сигналу тривоги і не будуть продовжені відповідні дії.

    3. Сигнали тривоги, що вказують на вихід з ладу контрольованих приладів або обладнання повинні забезпечувати швидку індикацію про будь-яку відмову і повинні відрі­знятися від сигналів тривоги, що вказують на спрацьовування установки або виникнення небезпечних факторів.

  2. Вимикачі утримання

Вимикачі утримання, якщо вони передбачені, повинні розташовуватися в межах за- хищуваної зони біля виходу з неї. Вимикач утримання вимагає прикладання постійного ру­чного зусилля для недопущення спрацювання системи. Під час дії утримання повинна спрацювати звукова і візуальна індикація відключення системи. Сигнал про спрацювання вимикача утримання під час роботи системи в черговому режимі повинен передаватися на пульт управління. Вимикач утримання повинен мати вигляд, що дає змогу легко розпізнати його призначення.

  1. ВОГНЕГАСНА РЕЧОВИНА

    1. Загальні відомості

В цьому розділі встановлюються вимоги до вихідних даних, гідравлічного розрахун­ку системи і концентрацій вогнегасної речовини. Його необхідно застосовувати спільно з відповідною частиною ISO 14520 для конкретної вогнегасної речовини.

  1. Вихідні дані, планування і погодження

    1. Вихідні дані

Вихідні дані для проектування систем газового пожежогасіння необхідно розробляти під контролем фахівців, які мають досвід у проектуванні систем газового пожежогасіння. За необхідності, повинні проводитись консультації з відповідним повноважним органом. Вихідні дані повинні включати всі пункти, необхідні для проектування системи, такі як: вимоги повноважного органу, відхилення від стандарту, дозволені повноважним органом, технічні дані, послідовність роботи системи, об'єм приймальних випробувань, що будуть виконуватися після монтажу системи, і вимоги до навчання її власника. Дані щодо конкре­тних вогнегасних речовин включено до відповідних частин ISO 14520.

  1. Робоча документація

Структура і перелік необхідних документів повинні бути подані для затвердження повноважним органом перед початком монтажу або зміни конструкції системи. Вид необ­хідної документації наведено в додатку A.

  1. Гідравлічний розрахунок системи

    1. Загальні положення

Гідравлічний розрахунок системи повинен виконуватися за номінальної температури зберігання вогнегасної речовини 20 оС, повинен бути затверджений акредитованими пов­новажними органами за результатами відповідних випробувань, описаних у цьому стандар­ті, і повинен бути відповідно оформлений. Проектування системи повинне виконуватися з урахуванням обмежень, встановлених виробником.

Примітка 1. Відхилення від номінальної температури зберігання 20 оС змінює гідравлічні параметри, що використовуються під час розрахунків.

Примітка 2. Типові системи не вимагають гідравлічного розрахунку, якщо вони викорис­товуються в межах допустимих обмежень.

  1. Збалансована і незбалансована система

    1. Збалансована система повинна задовольняти таким умовам:

  1. кожна фактична або еквівалентна довжина труби від резервуара до кожного наса­дка не відрізняються одне від одного більше, ніж на 10 %;

  2. інтенсивність подавання з кожного насадка однакова (див. рисунок 1).

Розміри в метрах

Примітка. Цифрами, що подані жирним шрифтом у круглих дужках, позначено точки конструкції, обрані для розрахунків.



Рисунок 1 - Типова збалансована система

    1. Будь-яка система, що не відповідає цим критеріям, повинна розглядатися, як незбалансована система (див. рисунок 2).

  1. Втрати на тертя

Під час розрахунку повинні бути враховані втрати на тертя в трубах і в резервуарних клапанах, гнучких з’єднаннях, селекторних клапанах, приладах затримки та іншому облад­нанні (наприклад, у редукторах тиску), що розташовані в межах потоку.

Примітка. Потік зрідженого газу є двофазовим, рідка фаза складається з суміші рідини і пари, співвідношення яких залежить від тиску і температури. Падіння тиску нелінійне, причому падіння тиску прискорюється в міру того, як тиск у трубопроводі зменшується за рахунок тертя в трубі.

Розміри в метрах

Примітка. Цифрами, що подані жирним шрифтом у круглих дужках, позначено точки конструкції, обрані для розрахунків.



Рисунок 2 - Типова незбалансована система

  1. Падіння тиску

Падіння тиску повинно бути розраховане з використанням рівнянь двофазового по­току для зріджених газів і рівнянь однофазового потоку для незріджених газів.

Примітка. У цих рівняннях використовують коефіцієнти тертя і константи, що залежать від тиску і густини, отримані дослідним шляхом. Оскільки рівняння не можуть бути розв‘язані безпосередньо, для полегшення виконання великої кількості ітеративних розрахунків використо­вуються ком‘ютерні програми, в яких розміри труб і насадків, а також, за необхідності, розміри редукторів тиску, обираються в межах заданих втрат на тертя.

  1. Клапани і з’єднувальні елементи

Коефіцієнти опору або еквівалентна довжина клапанів і з’єднувальних елементів по­винні бути розраховані відповідно до інтервалів розмірів труб або трубопроводу, з яким вони будуть використовуватися. Еквівалентна довжина запірно-пускових клапанів повинна бути врахована і повинна включати сифонну трубу (за наявності), клапан, випускну голов­ку і гнучкий з’єднувач.

  1. Довжина трубопроводу

Для забезпечення необхідних технічних характеристик системи довжина трубопроводу, орієнтація насадків і з’єднувальних елементів повинні відповідати вимогам виробника.

  1. Креслення

Якщо остаточний монтаж відрізняється від підготованих креслень і розрахунків, то повинні бути підготовані нові.

  1. Зріджені гази: спеціальні вимоги

    1. В залежності від висоти над рівнем моря необхідно передбачити зміни у про­екті та розрахунках системи, що вказані у відповідних частинах ISO 14520, які стосуються конкретних вогнегасних речовин.

    2. Мінімальна інтенсивність подавання для зріджених вогнегасних речовин по­винна бути достатньою для підтримання швидкості, необхідної для збереження турбулент­ного потоку, з метою запобігання його розшарування.

Примітка. Якщо не підтримується турбулентність потоку, відбувається розшарування рід­кої і газової фаз, що може призвести до непередбачуваних гідравлічних характеристик.

  1. Приміщення

    1. Захищувані приміщення повинні мати достатню міцність і цілісність, щоб ви­тримати випускання вогнегасної речовини. В них повинні бути передбачені отвори для за­побігання створенню надмірно високого або низького тиску.

    2. Щоб запобігти втраті вогнегасної речовини крізь нещільності в суміжні примі­щення або робочі зони, вони повинні бути постійно ущільнені або обладнані автоматични­ми запірними пристроями. Якщо достатня ізоляція вогнегасної речовини неможлива, за­хист повинен бути поширений на прилеглі приміщення або робочі зони.

    3. Система примусової вентиляції повинна вимикатися або перекриватися автома­тично, якщо продовження її роботи буде негативно впливати на роботу системи пожежога­сіння або призведе до розвитку пожежі. Системи вентиляції, необхідні для забезпечення безпеки, не обов’язково вимикати в разі спрацювання системи пожежогасіння. Щоб підт­римувати проектну концентрацію протягом часу, необхідного для захисту, слід застосову­вати тривале випускання вогнегасної речовини. Визначаючи необхідну кількість вогнегас- ної речовини, треба об'єм повітря, яке надходить у приміщення, і об‘єм системи вентиля­ційних каналів розглядати як частину повного об'єму зони небезпеки.

Всі роботи в межах захищуваного приміщення, (наприклад, з горючими матеріалами і з джерелами електроенергії, нагрівальними приладами, розпиленням фарби), що можуть погіршити роботу системи пожежогасіння, повинні бути припинені до або водночас із по­чатком випускання вогнегасної речовини.

  1. Вимоги до концентрації вогнегасної речовини

    1. Гасіння полум’я

      1. Класифікація пожеж - див. ISO 3941.

      2. Мінімальна проектна концентрація під час гасіння пожежі класу B для кожної вогнегасної речовини повинна бути визначена як величина вогнегасної концентрації під час гасіння конкретної речовини класу B з урахуванням коефіцієнта безпеки 1,3. Вогнегас- ну концентрацію слід визначати за результатами випробувань з “чашковим пальником”, що проводяться відповідно до методу, викладеного у додатку B, і перевіряти з використанням гептану в ході вогневих випробувань з гасіння модельних пальниківі визначення захищу- ваного простору за методикою, наведеною у додатку C. Якщо пожежогнебезпечний об‘єкт включає кілька горючих речовин, необхідно приймати величину проектної концентрації для найбільш пожежонебезпечної речовини.

      3. Вогнегасна концентрація для поверхневих пожеж класу A визначається під час випробувань відповідно до методики, наведеної у додатку C. Мінімальна проектна кон­центрація для гасіння пожежі класу A дорівнює вогнегасній концентрації з урахуванням коефіцієнта безпеки 1,3. У випадку гасіння речовин, які не містять целюлози, може виник­нути необхідність у створенні більш високої проектної концентрації.

Застереження. Визнано, що вогнегасна концентрація під час гасіння штабеля з дерев'яного брусу може не співпадати з необхідними вогнегасними концентраціями для захисту об‘єктів, які містять горючі пластмаси (наприклад: комп'ютери і внутрішні кімнати). Більш придатні методи випробувань перебувають на стадії розроблення і мають бути включені під час наступного перег­ляду ISO 14520. До того часу, як ці концентрації будуть остаточно визначені, необхідно викорис­товувати значення концентрації, яке становить не менш ніж 90% від концентрації, визначеної під час вонгневих випробувань з гасіння гептану.