ДБН В 1.1-5-2000 Ч.1 С.43

ДОДАТОК 4

(обов'язковий)

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БЕЗКАРКАСНИХ БУДИНКІВ НА ДІЛЯНКАХ 3 ВИХОДАМИ ТЕКТОНІЧНИХ ПОРУШЕНЬ І МАЙДАНЧИКАХ НАД СТАРИМИ

ГІРНИЧИМИ ВИРОБКАМИ

Ділянки з виходами тектонічних порушень

  1. Проектування безкаркасних будинків для будівництва на ділянках земної поверхні з виходами тектонічних порушень повинно здійснюватися з урахуванням їх впливу на величину деформації земної поверхні. У залежності від характеру деформацій земної поверхні у процесі розробки порушень ділянки з виходами тектонічних порушень діляться на дві групи:
  2. ділянки, на яких не утворюються уступи (порушення з кутами падіння змішувачів D = 45° при кутах падіння вугільних пластів а = 35° та з кутами падіння змішувачів до 35° при кутах падіння пластів 35° < а = 60°);
  3. ділянки, на яких можливе утворення прямих або зворотних уступів (порушення з кутами падіння змішувачів D = 50° при кутах падіння пластів а = 35° та з кутами падіння змішувачів D =40° при кутах падіння пластів 35° < а = 60°).
  4. Діянкою виходу на поверхню тектонічного порушення вважається зона можливо- го прояву порушення, яка визначається таким чином:
  • за наявності натурних спостережень від попередніх підробок розмір і положення зони прояву порушення приймаються рівними зоні фактичного прояву порушення;
  • при використанні матеріалів геологорозвідувальних організацій зоною можливо- го прояву порушень вважається ділянка земної поверхні , яка включає горизонтальну проекцію всієї тектонічної зони і прилеглих до неї з боку висячого і лежачого боків 100- метрових ділянок;
  • при дослідженні ділянки порушення приймають всю ширину встановленої аномальної зони, яку збільшують в обидва боки на 20 м.

У всіх перелічених випадках ширина зони можливого прояву порушень повинна бути не менше 60 м.

  1. Будинки на ділянках підроблюваних територій з виходами тектонічних порушень першої групи слід проектувати з урахуванням розрахункових (очікувані чи імовірні, помножені на коефіцієнти перевантаження) максимальних величин нахилів, кривизни та горизонтальних деформацій від пластів, намічених до відпрацювання без врахування впливу порушень із збільшенням на 20 %.
  2. Проектування будинків для будівництва на ділянках підроблюваних територій з виходами тектонічних порушень другої групи, а також на ділянках з виходами осьових поверхонь синклінальних та флексурних складок допускається на основі висновку спеціалізованих організацій щодо величин деформацій земної поверхні.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.44

Майданчики над старими гірничими виробками, пройденими на малих глибинах

  1. Проектування безкаркасних будинків для будівництва на підроблюваних майданчиках над старими гірничими виробками допускається на основі висновку спеціалізованих організацій про можливість будівництва і величинах деформацій земної поверхні.
  2. Проектування при кутах падіння пластів а = 35° на майданчиках над старими гірничими (очисними) виробками, пройденими на глибинах до 50м + h (де h - потужність наносів, м) при невідомих системах розробок із недостовірним контуром гірничих виробок, а також ціликами у відпрацьованому просторі (короткі вибої, камери та ін.) і на майданчиках над старими гірничими виробками, пройденими на глибинах до 20 т, але не менше 25 м (де т - потужність пласта, м) з достовірним контуром гірничих виробок та відсутністю ціликів допускається тільки за умови проведення інженерно-вишу кувальних робіт з виявлення пустот у відпрацьованому масиві.

Майданчики над старими очисними виробками, які пройдені на глибині від 20 т (але не менше 25 м) до 50 м+h з достовірним контуром старих гірничих виробок і системою розробки без ціликів у виробленому просторі, потрібно відносити до Iy групи територій за максимальними величинами деформацій. У випадку їх підробки іншими пластами до очікуваних (імовірних) деформацій додаються викликані активізацією процесу зсуву і розраховані від раніше або від останнього відпрацьованого пласта.

  1. За межу зони впливу старих очисних виробок, пройдених на малих глибинах, при кутах падіння пластів а = 35° приймається контур, що знаходиться на відстані 15м у плані від межі очисних виробок у бік падіння пласта і проходить не далі проекції ізогіпси, проведеної на глибині 20 т або 50 + h. У межі очисних виробок включаються і підготовчі, якщо ширина цілика між ними і очисними виробками менше 0,1Н, де Н - відстань по вертикалі від земної поверхні до покрівлі цілика.

8 При кутах падіння пластів а >35° на земній поверхні можливе утворення провалів, якщо вертикальна висота ціликів, залишених на виходах пластів під наноси, менше 60 м.

В окрему групу включаються пласти, відстань між якими за нормаллю до напластування менше 70 т (де т - потужність нижче розміщеного пласта , м). Пласти, у яких на виходах під наноси залишені цілики заввишки більше 60 м, при розділенні на групи не враховуються.

Проектування будинків над рештами пластів групи у зоні впливу над старими очисними виробками допускається лише за умови проведення інженерно-вишукувальних робіт у старих виробках та над ними на глибині 60 м + h.

9 За межі зони впливу старих очисних виробок, пройдених на малих глибинах, при кутах падіння пластів а > 35° приймається на плані контур:

за простяганням - лінія, проведена паралельно межі очисної виробки на відстані ln;

при первинній розробці ln= h, але не менше 20 м;

при повторній - ln = 0,1 Hh +h, але не менше 20 м, де h - потужність наносів, а Hh - глибина нижньої межі виробки, при Н h > 50 м приймається Н h = 60м;

ДБН В, 1.1-5-2000 Ч.1 С.45

зі сторони лежачого боку - лінія, проведена на відстані в плані від виходу грунту пласта під наноси lh = h, але не менше 20 м;

зі сторони висячого боку - лінія, проведена на відстані від виходу покрівлі пласта під наноси Ів = ( 60+^сїда + h = 20 м, де а - кут падіння пластів.

  1. Проектування будинків на майданчиках, розташованих над старими підготовчими та розкривними виробками, пройденими на глибинах менше Нк +h, допускається тільки за умови проведення інженерно-вишукувальних робіт з виявлення пустот.

Для підготовчих та розкривних виробок, пройдених у пологих пластах з кутами падіння а = 35°, Нк = 15 he Kn де he - висота виробки (за відсутності даних приймається he =2,5 м); Кп - коефіцієнт, рівний 1,2 для тонкошарових, слабких та вивітрених порід (вуглисті сланці, аргіліти); для міцних монолітних порід Кп = 0,7, для підготовчих та розкривних виробок, пройдених з а > 35°, із яких можливий перепуск порід з падіння у пустоти, зв'язані з цими виробками, Нк = 80 м.

  1. Проектування будинків над виробками, пройденими на глибинах до 80 м під пливунами, допускається, якщо у висновку спеціалізованої організації зазначається, що на земній поверхні не будуть утворюватися провали внаслідок виносу слабозцементованих порід у гірничі виробки.
  2. !з забудови, як правило, виключаються майданчики над розвіданими та ліквідованими вертикальними виробками, що мають вихід на земну поверхню, та навколо них у радіусі 20 м.

У виключних випадках будівництво на таких ділянках допускається за спеціальним проектом та за висновком спеціалізованих організацій із заходами, що виключають можливість утворення провалів.

ДБН В. 1.1 -5-2000 Ч.1 С.46

ДОДАТОК 5

(рекомендований)

ЗАХИСТ БУДИНКІВ ВІД ПРОНИКНЕННЯ метану

  1. За ступенями небезпеки виділення метану земна поверхня гірничих відводів газових вугільних шахт розподіляється на безпечні, загрожуючі та небезпечні ділянки (зони) (додаток 1).
  2. Висновок про ступінь небезпеки ділянок забудови по виділенню метану видасться шахтами (об'єднаннями).

Проектні і проектно-вишукувальні організації при інженерно-геологічних вишукуваннях під забудову на загрожуючих по виділенню метану ділянках повинні виконувати роботи з виявлення виділення метану на поверхню ділянок забудови у послідовності, яка викладена в розділі 2 'Інструкції щодо захисту будинків від проникнення метану".

  1. Будівництво нових будинків на ділянках, які є загрожуючими і небезпечними по виділенню метану на поверхню, дозволяється тільки за проектами, що передбачають заходи захисту будинків від проникнення метану.
  2. Захист будівель від проникнення в них метану забезпечують одним із заходів:
  • вентиляцією підвалів і підпідлогового простору;
  • обладнанням дренажу під підлогою;
  • дренуванням газу на шляху його руху до будинку.
  1. Вентиляція підвалів і підпідлогових просторів в загрожуючих і небезпечних зонах повинна забезпечуватися з допомогою приточно-витяжних отворів, розміщених в протилежних частинах будинку.

Перекриття над підвалом і підпідлоговим простором повинно бути утеплене, газонепроникне і вогнестійке. Границя вогнестійкості для нових будинків - не менше 1 години.

В підвалах, які знаходяться поза будинками, один із вентиляційних отворів повинен розміщуватися в його перекритті. Приміщення підвалів, які не захищені від проникнення метану, забороняється використовувати під склади та інші підсобні приміщення. В них повинен бути забезпечений вільний доступ осіб, які виконують контроль наявності метану.

  1. Способи забезпечення газонепроникності перекриттів і підлог по грунту рекомендується вибирати, керуючись таблицею 5.1.

Таблиця 5.1

Види ізоляції

Кількість наметів

Загальна товщина,

або шарів

м

1 Штукатурна:

- з асфальтового розчину

3

12

- з асфальтової мастики

3

10

2 Лита з асфальтової мастики

2

10

3 Обклеювальна бітумна

5

-

4 Пластмасова листова

1

-

ДБН В.1.15-2000 Ч.1 С.47

При спорудженні газонепроникних перекриттів і підлог особливу увагу необхідно приділяти ізоляції від проникнення газу вздовж вводу комунікацій.

Влаштування газової ізоляції повинно відповідати "Правилам производства и приемки работ, кровли, гидроизоляции, пароизоляции и теплоизоляции”.

  1. Для виключення проникнення газу в будинки, які мають підлоги по грунту, а також у підвали, підпідлогові простори або технічні коридори використовуються дренажі, які влаштовуються по всій площі будинків під газонепроникною підлогою.

Дренаж влаштовується з шару щебеню крупністю не менше 20 мм, товщина шару не менше 0,3 мм. В шарі щебеню укладаються перфоровані азбестоцементні або пластмасові дренажні труби діаметром 80-90 мм на відстані одна від одної не більше Зм. Труби розміщуються з нахилом так, щоб кінці, які сполучаються з атмосферою, знаходилися у верхніх точках. Ці кінці з'єднуютьс між собою трубою-колектором діаметром 150-200 мм, яка у свою чергу з'єднуються з витяжною трубою діаметром 150 - 200 мм. Перфоровані отвори діаметром 10-15 мм в дренажних трубах влаштовуються з інтервалом 100-150 мм (10 штук на метр) у шаховому порядку.

  1. Дренування газу на шляху його руху до будинку виконується дегазаційними свердловинами. Параметри буріння, конструкція свердловин і у випадку необхідності режим вакуумування встановлюються для конкретних гірничо-геологічних умов за рекомендаціями спеціалізованих організацій.
  2. Витяжні труби з підвалів, підпідлогових просторів і газових дренажів повинні проходити зовні будинків і бути виведеними не менше ніж на метр вище найбільш виступної частини даху. На висоті 1,5 м від рівня землі на витяжних трубах встановлюються штуцери, які закриваються, для контролю складу газу.

ДБН В. 1. 1-5-2000 Ч.1 С.48

ДОДАТОК 6

( обов'язковий)

ОСОБЛИВОСТІ проектування будинків і споруд з

УРАХУВАННЯМ ЇХ ВИРІВНЮВАННЯ ПІДДОМКРАЧУВАННЯМ

  1. Вирівнювання будинків і споруд, окремих конструктивних елементів і технологічного обладнання допускається здійснювати з допомогою гідравлічних домкратів.
  2. Принципові конструктивні вирішення у типових проектах та проектах прив'язки будинків і споруд, що розробляються з урахуванням їх вирівнювання, слід узгоджувати з організацією, яка спеціалізується у цій галузі, а також із замовником і територіальним проектним інститутом з проблеми.
  3. При проектуванні безкаркасних будинків і споруд із можливістю їх вирівнювання домкратами у фундаментній частині слід передбачати прорізи (для розміщення домкратів) та горизонтальний розділовий шов між частиною, що піднімається, та опорною частиною будинку чи споруди. При цьому повинен бути забезпечений вільний доступ до місць установки вирівнювальних пристроїв. Висота приміщення у місцях розміщення пристроїв від підлоги до виступних конструкцій стелі повинна бути не менше 1,8 м.

В проектах будинків і споруд, які підлягають вирівнюванню, слід передбачати при їх будівництві закладення марок, необхідних для проведення інструментальних геодезичних спостережень у період експлуатації.

  1. Шахти ліфтів слід проектувати, як правило, з можливістю індивідуального коригування їх вертикального положення незалежно від передбачуваних робіт із вирівнювання будинків у цілому.

З цією метою необхідно влаштовувати під обв'язувальною балкою шахти ліфта прорізи для встановлення домкратів, а також зазори між поверховими конструкціями перекриття і шахтою ліфта.

Опирання шахти ліфта слід проектувати на окремо розташованих фундаментах або на горизонтальній замкнутій у плані будинку залізобетонній рамі, яка піднімається за необхідності разом з будинком.

  1. Системи теплопостачання, внутрішнього водопроводу і каналізації необхідно проектувати з урахуванням конструктивних заходів, які забезпечують нормальну експлуатацію трубопроводів у процесі вирівнювання будинку чи споруди: