D.3.4 Внутрішній вентилятор для перемішування газової суміші, здатний витримувати температуру і надлишковий тиск вибуху.
D.4 Процедура випробувань
D.4.1 Випробувальна камера і всі компоненти повинні перебувати за номінальної кімнатної температури (22 оС ± 3 оС). Будь-які температурні відхилення поза цим діапазоном необхідно фіксувати.
D.4.2 З‘єднати перетворювач тиску з відповідним реєструвальним пристроєм, придатним для вимірювання зростання тиску у випробувальній камері до 70 Па.
D.4.3 Видалити повітря з випробувальної посудини
D.4.4 Подати вогнегасну речовину до досягнення концентрації, необхідної за методом парціальних тисків; якщо вогнегасна речовина рідка, необхідно дати час для її випаровування.
D.4.5 Подавати пару пального і повітря (відносна вологість 50 % ± 5 %) до досягнення концентрації, необхідної за методом парціального тиску, поки тиск у камері не буде дорівнювати 1 атм (1 бар або 14,7 фунтів на квадратний дюйм).
D.4.6 Увімкнути вентилятор і протягом 1 хв перемішувати газову суміш. Вимкнути вентилятор і витримати 1 хв, щоб суміш досягла стану спокою.
D.4.7 Зарядити конденсатори до напруги постійного струму від 720 В до 740 В. При цьому енергія заряду становитиме від 68 Дж до 70 Дж.
D.4.8 Замкнути вимикач і розрядити конденсатори.
Примітка. Розрядний струм конденсатора спричинює іонізацію на поверхні графітового стрижня, в результаті проскакує коронний розряд уздовж проміжку між струмопідводами.
D.4.9 Виміряти і зафіксувати величину надлишкового тиску, якщо він є.
D.4.10 Внутрішню поверхню випробувальної камери очистити за допомогою дистильованої води і матерії, щоб уникнути нашарування продуктів розкладу.
D.4.11 Залишаючи незмінним співвідношення горючої речовини і повітря, повторити випробування, використовуючи різні кількості вогнегасної речовини, доки не будуть досягнуті умови, коли збільшення тиску буде дорівнювати 0,07 від початкового тиску.
Примітка. Прийнято таке визначення поняття концентраційної межі поширення полум’я: це такий склад за якого відбувається підвищення тиску в 0,07 раза від початкового тиску або 1 фунт на квадратний дюйм, коли початковий тиск - 1 атм (1 бар або 14,7 фунтів на квадратний дюйм).
D.4.12 Випробування повторити, змінюючи співвідношення горюча речови- на/повітря і концентрацію вогнегасної речовини, щоб визначити максимальну концентрацію пари вогнегасної речовини, необхідну для флегматизування суміші.
D.5 Флегматизувальна концентрація
Флегматизувальна концентрація - концентрація, встановлена відповідно до D.4.12.
Умовні позначення
1 - Мембрана; 2 - Місце введення газу; 3 - Випробувальна камера місткістю 7,9 л; 4 - Пристрій для підпалення; 5 - Пристрій для видалення газів; 6 - Джерело вакууму; 7 - Манометр;
8 - Випробувальна камера
Рисунок D.1 — Установка для випробувань з визначення флегматизувальних концентраційДодаток E
(Обов’язковий)
Випробування з дверним вентилятором для визначення мінімальної
тривалості витримки
E.1 Галузь застосування
Цей додаток містить інформацію для встановлення цілісності приміщень та інших закритих просторів утримувати концентрацію вогнегасної речовини протягом необхідного часу. В ньому представлено детальний опис методу випробувань.
E.2 Випробування з визначення передбачуваної мінімальної тривалості витримки
E.2.1 Метод
Вентилятор тимчасово розташувують в межах отвору вхідних дверей з метою нагнітання повітря і скидання тиску в закритому просторі. Здійснюють серію вимірювань тиску і потоку повітря, за результатами яких визначають характеристики витікань.
Передбачувану тривалість витримки визначають, використовуючи характеристики витікань за таких припущень:
витікання відбувається за найбільш несприятливих умов, тобто коли половина площі нещільностей припадає на максимальну висоту закритго простору. Крізь ці нещільності до приміщення надходить повітря, а інша половина (нижня площа витікань) припадає на найнижчу частину закритого простору, і крізь ці нещільності відбувається витікання суміші вогнегасної речовини з повітрям;
всі ці витікання є одномірними, тобто нехтують функціями потоку;
витікання крізь будь-яку конкретну нещільність відбуваються тільки всередину або назовні закритого простору і всередину або назовні нескінченно великого простору;
систему розташовано на рівні моря, за температури 20 оС і атмосферного тиску 1,013 бар.
E.2.2 Апаратура
E.2.2.1 Вентиляторний вузол, який складається з рами, що вмонтована і ущільнює вхідний отвір закритого простору та один або більше вентиляторів зі змінною швидкістю з можливістю створення малих потоків і здатних забезпечувати на границі закритого простору різницю тисків не менше ніж 25 Па.
E.2.2.2 Два пристрої для вимірювання тиску: один - для вимірювання різниці тисків у закритому просторі і один - для вимірювання тиску в потоці, створюваному вентилятором.
E.2.2.3 Система гнучких труб для під’єднання пристроїв для вимірювання тиску.
E.2.2.4 Хімічні димові олівці та/або генератори диму.
E.2.2.5 Два термометри для вимірювання температури навколишнього середовища.
E.2.2.6 Знаки з текстом “НЕ ВІДКРИВАТИ — ПРОВОДИТЬСЯ ВИПРОБУВАННЯ ПІД ТИСКОМ” і “НЕ ЗАКРИВАТИ — ПРОВОДИТЬСЯ ВИПРОБУВАННЯ ПІД ТИСКОМ”.
Примітка. Може бути необхідна додаткова апаратура - мірні стрічки, факели, драбини, інструменти для пересування елементів підлоги і стелі, комп‘ютер або інший обчислювальний пристрій.
E.2.3 Повірення (калібрування) апаратури
E.2.3.1 Вентиляторний вузол
Вентиляторний вузол калібрують в таких інтервалах і таким методом, як рекомендовано виробником. Повинні вестися записи і, за необхідності, бути в наявності протоколи калібрування. Повинен використовуватися витратомір з точністю вимірювання до ± 5 % і прилади для вимірювання тиску з точністю вимірювання до ± 1 Па.
E.2.3.2 Прилади для вимірювання тиску
Прилад для вимірювання тиску повинен бути повіреним не раніше, ніж за 12 місяців до випробувань. Повинні вестися записи і, за необхідності, бути в наявності протоколи калібрування.
Якщо використовуються манометри з U-подібними трубками, необхідно заміняти рідину не більш ніж за 3 місяці перед випробуванням. Такі манометри перед кожним випробуванням необхідно урівняти і виставити на нуль.
E.2.4 Попередня підготовка
E.2.4.1 Необхідно одержати від користувача опис вентиляційного обладнання і системи видаляння вогнегасної речовини в даному закритому просторі.
E.2.4.2 Слід перевірити:
наявність підлог, рівень яких вищий за загальний, і просторів над підвісною стелею;
наявність видимих нещільностей у закритому просторі;
наявність шляхів повернення витоків з приміщення до вентиляторного вузла;
можливість проведення робіт, що не допускаються під час спрацювання системи, у закритому просторі та навколо нього.
2.4.3 Неохідно надати користувачеві таку інформацію:
опис випробування;
необхідна тривалість випробування;
яка допомога необхідна від персоналу користувача;
інформація відносно будь-якої необхідної зміни в будинку або його обслуговуваннях протягом випробування (наприклад: переміщення підлоги або підвісної стелі, закриття систем вентиляції, утримання дверей в відкритому та/або закритому стані).
2.5 Оцінка закритого простору
Необхідно одержати або підготувати ескізний план закритого простору, на якому повинні бути вказані стіни, розташування дверей та інших отворів, крізь які повітря проходитиме протягом випробувань, а також розташування будь-яких трубопроводів, що проходять крізь закритий простір, і будь-яких засувок в них. Зазначають положення (відчинені або зачинені під час випускання вогнегасної речовини з системи пожежогасіння) кожних дверей, люків, засувок, а також які саме вхідні отвори мають бути використані для встановлення вентилятора.
Вказують розташування стоків і каналізаційних труб.
2.6 Вимірювання розмірів закритого простору
Необхідно виміряти об‘єм захищуваного простору і зафіксувати такі дані:
загальна висота захищуваного простору, Но;
висота найвищого пожежонебезпечного об‘єкта у цьому просторі, H;
загальний об'єм захищуваного простору, Vg.
E.2.7 Процедура випробувань
E.2.7.1 Підготовка до проведення випробування
E.2.7.1.1 Повідомляють наглядовий персонал у районі проведення випробування.
E.2.7.1.2 Прибирають папери і предмети, що можуть бути порушені турбулентним потоком від вентилятора.
E.2.7.1.3 Двері фіксують у відкритому положенні поза захищуваним приміщенням, для забезпечення вільного потоку повітря від вентилятора до відкритих прорізів, при цьому повинні виконуватися всі вимоги до приміщення, в тому числі - вимоги безпеки, протипожежні вимоги і вимоги щодо охорони навколишнього середовища.
E.2.7.1.4 Використовуючи схему приміщення (див. E.2.5), встановлюють все вентиляційне обладнання і системи видалення вогнегасної речовини в положення, в якому вони повинні перебувати під час випускання вогнегасної речовини з системи пожежогасіння, за винятком нижченаведеного:
обладнання рециркуляції повітря без подавання свіжого повітря, яке не призводить до підвищення тиску всередині або впливає іншим способом на точність випробувань і повинне вимикатися в момент випуску вогнегасної речовини, за необхідності, може бути залишене працюючим протягом випробування, щоб запобігти нагріванню такого обладнання, як комп‘ютери;
обладнання рециркуляції повітря без подавання свіжого повітря, яке має продовжувати працювати в момент випуску вогнегасної речовини, повинне бути вимкнене, якщо воно створює надлишковий тиск.
E.2.7.1.5 Встановлюють відповідні знаки на дверях (див. E.2.2.6).
E.2.7.1.6 Відкривають двері й пересувають елементи підлоги або підвісної стелі в межах захищуваного системою пожежогасіння закритого простору, таким чином, щоб за- хищуваний об'єм можна було розглядати як єдиний простір. Не слід пересувати елементи підвісної стелі, якщо об'єм над підвісною стелею не захищається вогнегасною речовиною.
E.2.7.1.7 Всі двері й вікна закритого простору закривають.
E.2.7.1.8 Перевіряють заповнення рідиною уловлювачів рідини в підлозі і дренажних зливів.
E.2.7 2 Налагодження вентиляторного вузла
E.2.7.2.1 Вентиляторний вузол встановлюють у вхідному отворі, що виходить з за- хищуваного простору в найбільше за об‘ємом приміщення будівлі і замикає потік повітря від вентилятора, захищуваного приміщення, через місця витоків і інший об'єм приміщення до вентилятора.
E.2.7.2.2 Плавно нагнітають або висмоктують повітря з гнучкої системи труб так, щоб показання пристрою для вимірювання тиску пройшли по всій шкалі. Максимальне показання утримують протягом не менше 10 с.
Тиск скидають, пристрій для вимірювання тиску обнулюють.
E.2.7.2.3 Під’єднують пристрій для вимірювання різниці тиску в закритому просторі. Пересвідчуються, що відкриті кінці гнучкої системи труб біля вентилятора перебувають поза шляхом потоку повітря від нього і поза будь-якими іншими повітряними потоками, що могли б вплинути на показання пристрою.
E.2.7.2.4 Вентилятор(и) використовують для підвищення або пониження тиску в закритому просторі приблизно на 15 Па. Всі засувки перевіряють за допомогою диму щоб пересвідчитись, що вони належним чином закриті. Контролюють двері і люки, щоб пересвідчитись у правильності їх закриття. Оглядають периметр стін (вище і нижче будь-якої фальш-підлоги) і плити підлоги на предмет наявності будь-яких значних витікань, при цьому фіксуються їх розміри і розташування.
E.2.7.3 Вимір різниці тиску
E.2.7.3.1 Закривають вхідний або вихідний отвір вентиляторного вузла і при вимкнутому вентиляторі спостерігають за показаннями пристрою для вимірювання різниці тиску в замкнутому просторі протягом не менше 30 с.
E.2.7.3.2 У випадку, якщо буде виявлено різницю тиску, за допомогою диму виявляють результуючий повітряний потік і його напрямок. Якщо існування різниці тиску підтверджене, фіксують показання пристрою для вимірювання різниці тиску, як різнистний тиск.
E.2.7.3.3 Якщо закритий простір великий, або якщо перепад тиску у значній мірі спричинений вітром або тягою, то повторюють вимірювання за одного або декількох різних відкритих вхідних отворів. Записують всі виміряні значення і використовують як різницю тисків найбільше додатнє значення (якщо отримано тільки від‘ємні значення, використовують значення, найближче до нуля).
Навіть різнистний тиск 0,5 Па може вплинути на точність результатів випробувань. Якщо перепад тиску має чисельне значення, що відрізняється більш ніж на 25 % від тиску суміші повітря/вогнегасна речовина, то тривалість витримки скоріш за все буде малою і в закритому просторі не зможе утримуватися задана концентрація вогнегасної речовини. Не- обхідно встановити джерело надлишкового різнистного тиску і, за можливості, постійно знижувати його вплив.
