Страница 2: ДСТУ prEN 12937-2002. Безпечність машин. Технічні правила та вимоги до підіймально-транспортних засобів (62962)

Примітка 2. «Максимальна вантажопідіймальність» для ПТЗ, елемента обладнання ПТЗ чи вантажозахоплю- вального пристрою ПТЗ дорівнює максимальній вазі вантажу, що може бути піднятий з дотриманням норм безпеки.

Примітка 3. Для тросів коефіцієнт динамічної навантаги дорівнює максимально припустимому коефіцієнту вико­ристання троса.

Примітка 4. Величину максимальної навантаги визначають з урахуванням статичних і динамічних навантаг та сил тертя (приклади наведено в ISO 4308-1).

Коефіцієнт, який дорівнює відношенню максимальної навантаги, визначеної на випробовуваль- ному стенді для статичного або динамічного випробовування для конкретного елемента обладнання або допоміжного приладдя, до максимальної вантажопідіймальності.

Випробовування, під часякого компоненти обладнання або вантажозахоплювальне приладдя досліджують попередньо перед тим, як піддати їх дії сили, еквівалентній за вагою максимальній робочій навантазі, помноженій на спеціальним чином підібраний коефіцієнт статичної навантаги. Після закінчення статичного випробовування проводять обов’язкове повторне дослідження зразків облад­нання, що їх випробовували, на предмет виявлення пошкоджень або деформацій, викликаних пере­вантаженням.

Випробовування, під час якого перевіряють функціювання обладнання в умовах максимальної робочої навантаги та для всіх експлуатаційних режимів, з тим, щоб з’ясувати, як динамічні чинники впливають на безпеку експлуатаціїданих зразків обладнання.

Максимальна вага вантажу, яка згідно з гарантією виробника може бути піднята за нормальних умов експлуатації.

Примітка. Цей термін широко використовують в стандартах. У додатку A EN 292-2/А1 вживають також терміни «максимальна навантага», «гранична максимальна навантага» (maximum load, working loadlimit (WLL)), «максимальна нормативна навантага» (maximum working capacity), які є близькі за визначенням.

У цьому стандарті з метою відповідності контексту використано визначення терміна «макси­мальна вантажопідіймальність», яке має деякі розбіжності від загальноприйнятого.

Вага вантажу, що вказана в супровідній документації та яка згідно з гарантією виробника може бути піднята наявною конфігурацією обладнання.

Примітка. Номінальна вантажопідіймальність залежить від конкретної конфігурації обладнання та умов експлуа­тації.

4. ОПИСАННЯ ПРИЧИН ВІДМОВ ПТЗ

ПІД ЧАС ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ПЕРЕСУВАННЯ

(див. також 4 EN 292-1)

Мета цього розділу полягає в тому, щоб ідентифікувати та описати усі можливі ситуації, за яких може порушуватися нормальне функціювання ПТЗ (умови їх виникнення та можливі наслідки). Це необхідно під час аналізування експлуатаційної безпеки на стадіях:

• проектування;

• розробляння стандартів з безпеки машин;

• оцінки ризику.

Небезпека відмови обладнання ПТЗ під час рухузбільшується:

• для самохідних ПТЗ та буксированих (за допомогою трактора чи машин), оскільки під час їх експлуатації можуть одночасно діяти декілька факторів, які знижують безпеку ПТЗ. Збільшення рівня аварійності під час експлуатації ПТЗ може відбуватися, якщо виконання робочих операцій вимагає або безперервного переміщення ПТЗ, або частково безперервного переміщення ПТЗ між робочими операціями від однієї фіксованої позиції до іншої;

• в ситуаціях, коли виконання робочих операцій вимагає фіксації ПТЗ у непорушному стані, у той час як ПТЗ оснащено пристроями для пересування (колесами, гусеницями, катками або рухо­мою платформою).

Небезпека відмови обладнання ПТЗ під час підіймання вантажузбільшується під час пе­реміщення вантажу робочими органами ПТЗ за траєкторіями, що охоплюють вертикальні переміщення. Вантаж може складатись з об’єктів, матеріалів або продукції.

Для самохідних ПТЗ ризик відмови збільшується у порівнянні зі стаціонарними ПТЗ, внаслідок наявності двигуна, систем енергоживлення, а також наявності експлуатаційних та додаткових зовнішніх факторів.

Пересування ПТЗ (у тому числі автоматичних машин) охоплює розгін двигуна, власне переміщен­ня та гальмування під час зупинок. Це може призвести до:

• випадкового або некерованого руху ПТЗ;

• небезпечного переміщення ПТЗ з незафіксованими відповідним чином робочими органами;

• виникнення неконтрольованої надмірної вібрації;

• неможливості утримання ПТЗ у стабільному положенні або до неможливості повністю його зупинити;

• перекинення ПТЗ за недостатньої стійкості внаслідок:

• прискорення;

• гальмування;

• повертання;

• пересування крутим схилом;

• чинника зовнішнього середовища (див. 4.2.4);

• руху окремих компонентів ПТЗ (стріл, грейфера).

Коли оператор перебуває біля ПТЗ, виникає загроза травматизму (див. 3.3).

Коли оператор перебуває у середині машини, випадки травматизму можливі:

• через незручний доступ до операторського місця;

• через неможливість оператора швидко покинути своє робоче місце у разі небезпечних си­туацій;

• під час падання оператора з робочого місця;

• під час механічного контактування оператора:

• з робочими органами;

• іншими елементами конструкції машини;

• із зовнішніми об’єктами.

Також є загроза зіткнення самохідних ПТЗ з:

• людьми;

• іншими машинами (як самохідними так і стаціонарними);

• навколишніми спорудами.

Зіткнення може призвести до втрати (скинення) вантажу, до довільного зміщення ПТЗ або до його нестабільного функціювання.

Під час пересування ПТЗ ергономічні аспекти (сектор огляду, вібрація) мають велике значення для запобігання виникненню небезпеки.

В окремих випадках перед виконанням робочих операцій доводиться транспортувати ПТЗ на нове місце, а також завантажувати витратні матеріали та встановлювати знімне вантажозахоплювальне приладдя.

Під час цих операцій може виникати механічна небезпека.

ПТЗ може мати власний двигун або, у випадку необхідності, до ПТЗ може бути підведена транс­місія від іншої машини (з механічним, гідравлічним, пневматичним або електричним приводом) або обладнання (тролейні мережі, кабелі або кабельно-барабанні системи).

Причинами відмов можуть стати:

• неполадки двигуна ПТЗ;

• несправність трансмісії.

Якщо двигун ПТЗ чи акумулятори встановлено поблизу місця оператора, то у деяких випадках це може становити загрозу безпеці оператора через можливі:

• випромінювання тепла;

• викиди іскр та полум’я;

• неприпустимо високий рівень шуму;

• вібрації;

• протікання електроліту;

• припинення енергоживлення.

Можливі причини несправності трансмісії:

• механічні чинники (для механічної трансмісії);

• викид робочої рідини під високим тиском (для гідравлічної трансмісії);

• електричні чинники (для електричної трансмісії).

Коли необхідно застосовувати дві машини, можуть бути використані зчепні пристрої. У цьому випадку може бути передбачено спеціальні заходи безпеки:

• під час зчеплення та розчеплення;

• в ситуаціях їх випадкового розчеплення.

За необхідності ПТЗ треба переміщувати з однієї позиції в іншудля виконання робочих операцій. У цьому випадку можливості їхньої експлуатації можуть бути обмежені чинниками середовища ви­користання, такими як:

• наявність нерівностей та нахилів, припустимий тиск на ґрунт та коефіцієнт зчеплення з ґрун­том;

• метеорологічні умови, наприклад, дощ, сніг, вітер, температура;

• фізичні перешкоди, наприклад, електричні кабелі, інші машини, сторонні об’єкти;

• умови освітленості, наприклад, недостатня освітленість, особливо у темний період доби.

Оскільки не завжди вдається перешкодити доступу сторонніх осіб, може виникати загроза внас­лідок:

• несанкціонованого запуску ПТЗ;

• пересування окремих компонентів ПТЗ;

• розкидання фрагментів вузлів ПТЗ та матеріалів;

• контактування з робочими органами ПТЗ та його знімним обладнанням.

Виконання технологічних операцій обумовлює пряме контактування робочих органів ПТЗ з ван­тажем, що його піднімають. Крім того не вдається надійно захистити деякі функціонально важливі вузли від проникання зовні небажаних предметів. У зв’язку з цим виявляються обмеженими мож­ливості проектувальника щодо запобігання поломкам робочих органів, механізмів, коліс тощо.

Через велику різноманітність вантажів та їхніх характеристик (температура, вологість, запиленість тощо) неможливо передбачити усі ситуації блокування вантажу під час підіймання/спускання і тому необхідні спеціальні заходи щодо запобігання скиданню та механічному пошкодженню вантажу.

4.3 Небезпека відмови ПТЗ під час підіймання вантажу

Під час вантажопідіймальних операцій виникає додатковий ризик відмови внаслідок сполучення специфічних факторів, пов’язаних з роботою вантажопідіймального механізму та деяких зовнішніх факторів.

Під час підіймання вантажу можуть виникати ситуації, що призводять до відмов функціональ­но важливих вузлів ПТЗ, наприклад:

• у разі будь-якого зіткнення або зісковзування чи падіння вантажів, що їх підіймають;

• у разі недостатнього рівня стійкості ПТЗ;

• у разі довільного розвантаження та перевантаження вантажонесівного пристрою;

• у разі невідстежуваного перевантаження підіймального пристрою або за неприпустимого збільшення перекидного моменту;

• у разі некерованих пересувань з небезпечною амплітудою, що може спричинити падіння опе­ратора та іншого персоналу;

• у разі довільного/некерованого руху вантажу;

• у разі неадекватних фіксувальних пристроїв/засобів кріплення;

• у разі перекидання під час зійдення з рейок;

• за недостатньої механічної міцності компонентів;

• за можливих відмов систем керування, якщо вони спроектовані так, що не гарантовано без­пеку керованих пристроїв та оператора;

• за невдало спроектованих конфігурацій блоків, лебідок та противаг;

• за поганого фіксування вантажу внаслідок вибору неадекватних тросів, ланцюгів та іншого приладдя;

• у разі уповільнення руху вантажу з використанням фрикційних пристроїв гальмування;

• за нештатних умов монтування (випробовування) експлуатації;

• за наявності персоналу у зоні пересування вантажу (особливо у разі недостатнього фіксу­вання вантажу чи противаг);

• під час підіймання вантажів за допомогою кількох вантажопідіймальних пристроїв ПТЗ.

Мають бути передбачені спеціальні заходи захисту ПТЗ під час роботи поблизу ліній електро­передач та в умовах блискавконебезпеки.

Небезпеку становить нехтування на стадії проектування ергономічними принципами, що може спричинити неадекватні дії оператора під час підіймання/спускання вантажу, наприклад:

• у разі поганої видимості з операторського місця;

• за незручного доступу до операторського місця;

• за незручного планування операторського місця;

• у разі наявності пристроїв керування, що потребують надмірних фізичних зусиль.

5 ЗАПОБІГАННЯ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИМ СИТУАЦІЯМ

ДЛЯ САМОХІДНИХ ПТЗ НА СТАДІЇ ПРОЕКТУВАННЯ

(див. також 3 EN 292-2)

Необхідно враховувати, що іноді пересування компонентів ПТЗ (наприклад, робочих органів) може розпочатися до того або разом з пересуванням його колес або гусениць.

Також необхідно гарантувати відсутність некерованих пересувань як ПТЗ так і його компонентів (коліс, траків, стріл та інших робочих органів) під час запуску двигуна ПТЗ.

Має бути унеможливлено рух самохідних ПТЗ за відсутності оператора та припинення енерго­живлення.

Для цього необхідно: