Вітрові електричні станції не належать до потенційно небезпечних об’єктів, відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» [6] виходячи з наступного:
ВЕС не належить до об'єктів, на яких використовуються,
виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні речовини;
ВЕС не належить до об'єктів, які є реальною загрозою виникнення
надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;
Постійний обслуговуючий персонал (N1) складає 3 особи, крім того на майданчику періодично може перебувати (N2) до 10 осіб.
За критеріями «Можлива небезпека для здоров’я і життя людей, які постійно перебувають на об’єкті» та «Можлива небезпека для життєдіяльності людей, які періодично перебувають на об’єкті» споруда вітрової електричної станції відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 та ІІ категорії складності.
ВЕС є об’єктом життєзабезпечення невеликого населеного пункту Чорноморського району Автономної Республіки Крим з населенням 800 осіб.
При підрахунку кількості осіб, які перебувають зовні об’єкта, необхідно враховувати загальну кількість споживачів електроенергії, для яких припинення функціонування ВЕС може спричинити порушення умов життєдіяльності.
За критерієм «Можлива небезпека для осіб, які перебувають зовні об’єкта» ВЕС відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ категорії складності.
Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення розраховуються за формулою (4.1):n
ХKa,i Л
7
Ф = с L P 1 -1 Tef
i=1 к 2
де n = 1 - кількість основних фондів.
c=0,45 - коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачається при відмові;
Tef=20 років - встановлений термін експлуатації основних фондів;
Ka=0,05- коефіцієнт амортизаційних відрахувань;
Pi= 23250 тис. грн. - вартість будівництва однієї ВЕУ.
Таким чином,
Ф=0,45х(2х23250000)х(1-0,5х20х0,05)=10462,5 тис. грн.
Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах складає:
10462,5/1,1022) = 9494,1 м.р.з.п.
Враховуючи обсяг можливого економічного збитку споруда вітрової електричної станції відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ категорії складності.
Згідно з ДБН В.1.1-12 майданчик розташування має сейсмічність 5 балів (Додаток Б, карта 3СР-2004-А Автономної Республіки Крим).
Об’єкт не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.
Об’єкт приєднано до власної електричної мережі напругою 35 кВ, і тому не впливає на припинення функціонування об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики загальнодержавного та регіонального рівнів.
Внутрішня електрична мережа не призначена для забезпечення сумісної роботи ВЕУ, тому наслідки відмови внутрішньої мережі окремо не розглядаються.
Висновок. Відповідно до 4.4 цього стандарту клас наслідків (відповідальності) об’єкту будівництва встановлюється за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.
За критеріями таблиці 1 «Можлива небезпека для осіб, які перебувають зовні об’єкта» та «Обсяг можливого економічного збитку» вітрова електрична станція відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2, а відповідно до таблиці А.1 належить до ІІІ категорії складності.
Додаток Г
(довідковий)
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВІДНЕСЕННЯ ЛІНІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ
ІНЖЕНЕРНО-ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДО
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО, РЕГІОНАЛЬНОГО АБО МІСЦЕВОГО РІВНЯ
Г.1 До об’єктів транспортної мережі загальнодержавного рівня відносяться:
лінійні об’єкти залізничного транспорту загального користування включаючи усі споруди на них, за винятком лінійних споруд промислового залізничного транспорту (зовнішніх та внутрішніх під’їзних залізничних колій промислових підприємств);
автомобільні дороги, що відносяться до міжнародних автомобільних доріг державного значення;
великі, позакласні (згідно з ДБН В.2.3-22);
середні мости (згідно з ДБН В.2.3-22) на міжнародних та національних автомобільних дорогах державного значення та залізницях;
тунелі незалежно від категорії дороги або значення залізниці;
розв’язки у різних рівнях на міжнародних та національних автомобільних дорогах загального користування незалежно від категорії дороги;
підпірні стінки, протилавинні та селезахисні споруди на міжнародних та національних дорогах державного значення та залізницях;
надземні (підземні) пішохідні переходи прольотом (довжиною) понад 40 м на міжнародних та національних дорогах державного значення та залізницях.
.2 До об’єктів (споруд) транспортної мережі регіонального рівня відносяться:
національні, регіональні автомобільні дороги та територіальні
автомобільні дороги державного значення;
середні автодорожні мости, які не віднесені до загальнодержавного рівня (згідно з ДБН В.2.3-22) та малі автодорожні мости згідно з ДБН В.2.3-22 в У-IV дорожньо-кліматичній зоні незалежно від категорії дороги;
розв’язки у різних рівнях на автомобільних дорогах загального користування, які не віднесено до загальнодержавного рівня;
підпірні стінки, протилавинні та селезахисні споруди на автомобільних дорогах, які не віднесено до загальнодержавного рівня;
пішохідні переходи у різних рівнях на автомобільних дорогах, які не віднесено до загальнодержавного рівня.
.3 До об’єктів (споруд) транспортної мережі місцевого рівня відносяться:
автомобільні дороги місцевого значення;
розв’язки в одному рівні з перехідно-швидкісними смугами;
лінійні споруди внутрішніх та під’їзних залізничних колій промислових підприємств включаючи всі допоміжні споруди на них
Г.4 До об’єктів мережі енергопостачання:
загальнодержавного рівня - слід відносити споруди магістральних повітряних ліній електропередавання напругою 330 кВ і вище (1-й и 2-й клас безвідмовності відповідно правил улаштування електроустановок (ПУЕ);
регіонального рівня - слід відносити споруди магістральних повітряних ліній електропередавання напругою 330 кВ (3-й клас безвідмовності відповідно до ПУЕ).
місцевого рівня - слід відносити споруди повітряних ліній електропередавання 220 кВ (4-й клас безвідмовності відповідно ПУЕ), призначені для передачі енергії від виробника до споживача.
Г.5 До об’єктів мереж зв’язку:
загальнодержавного рівня - слід відносити міжнародні і магістральні лінії та вузли зв’язку;
регіонального рівня - слід віднести зонові (регіональні) лінії та вузли зв’язку;
місцевого рівня - слід відносити міські та сільські лінії та вузли зв’язку.
Г.6 При визначенні категорії складності об’єктів газопостачання слід керуватися наступним.
До об’єктів загальнодержавного рівня доцільно відносити магістральні трубопроводи (газопроводи), які підпадають під дію Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів [11]. Напрями таких трубопроводів, що функціонують або проектуються, нанесені (або мають бути нанесені у подальшому) на Генеральну схему планування території України або схему планування окремої частини території України.
До об’єктів регіонального рівня доцільно відносити газові трубопроводи (крім трубопроводів місцевого рівня), які підпадають під дію Правил безпеки систем газопостачання України [12]. Такі трубопроводи, що функціонують або проектуються, нанесені (або мають бути нанесені у подальшому), щонайменше, на Схеми планування території Автономної Республіки Крим, області, групи районів.
При проектуванні розподільчих (вуличних) мереж потрібно проводити їх ідентифікацію як конкретних потенційно небезпечних об’єктів за ознакою «порогова маса небезпечних речовин» [13].
Г.7 Злітно-посадкові майданчики, що придатні та використовуються для зльоту та стоянки легких повітряних суден максимальною злітною масою не більше 5700 кілограмів відповідно до Повітряного кодексу [14] слід відносити до об’єктів регіонального значення, а злітно-посадкові смуги, що придатні та використовуються для зльоту та стоянки повітряних суден максимальною злітною масою понад 5700 кілограмів - до загальнодержавного значення.
Примітка 1. Цей додаток є допоміжним до п. 4.12 при визначенні загальнодержавного, регіонального та місцевого рівнів об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
Примітка 2. Рівень вулиць і доріг у населених пунктах, які збігаються за напрямками з автомобільними дорогами загального користування, визначається аналогічно рівню останніх.Додаток Д
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
Закон України «Про державний бюджет України».
Закон України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної
спадщини».
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 «Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».
Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».
Закон України від 08.09.2005 № 2862-1V «Про автомобільні дороги».
Закон України від 18.01.2001 № 2445-III «Про об’єкти підвищеної
небезпеки».
Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 219 «Про
встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом».
Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку».
Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 «Про
затвердження порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності».
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175 «Про
затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру».
Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 № 11 «Про затвердження Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів», зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.04.2010 за № 292/17587.
Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 № 254 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України», зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.05.1998 за № 318/2758.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 «Про
ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки».
Повітряний кодекс України від 19.05.2011 № 3393-VI.
Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368 «Про
затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями».ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013
Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 23.05.2011 № 53 «Про затвердження
Критеріїв, яким повинні відповідати експертні організації, що здійснюють експертизу проектів будівництва», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2011 за № 719/19457.
Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000.
УКНД 91.080.01
Ключові слова: клас наслідків, категорія складності, об’єкт будівництва, будинки, будівлі, споруди
Директор ОП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва»
О.М. Галінський
Науковий керівник
А.В. Перельмутер, д.т.н.
Відповідальний виконавець
А.А. Брусан
Виконавець
М.І. Захарчук