---

А.4 Дані про заповнюваність

А.4.1 Внутрішня температура

Необхідно встановити фактичні значення внутрішньої температури, оскільки вона часто відріз­няється від проектної температури та має значний вплив на енергоспоживання для охолодження або опалення. Можливі методи цього:

• в будівлях з механічною вентиляцією температура повітря у витяжному каналі проти потоку вентилятора може дати попередню оцінку середньої температури вентильованої зони, коли виключений витяжний вентилятор;

• у багатьох великих будівлях система автоматизації та контролю будівлі регулює всі енерге­тичні системи та реєструє внутрішню температуру та іншу енергію у відношенні характеристик в різних місцях (згідно з ДСТУ Б EN 15232);

• температуру можна вимірювати (за допомогою невеликих одноканальних пристроїв реєст­рації даних) у розрахункових зонах приміщень під час репрезентативних днів, тобто днів, які мають метеорологічні характеристики, характерні для відповідного місяця або пори року;

• якщо системи опалення або охолодження регулюються термостатами, необхідно викорис­товувати їх задані величини за умови перевірки калібрування термостата.

• випадку, коли фактична внутрішня температура нижча за нормативне значення, необхідно враховувати нормативну величину.

А.4.2 Інфільтрація повітря та вентиляція

Швидкість потоку зовнішнього повітря також повинна ретельно оцінюватися. Зробити це можна шляхом:

1. оцінки замірів швидкості потоку повітря у припливних установках, де це доречно;

2. випробувань згідно з ДСТУ Б В.2.2-19.

Якщо кратність повітрообміну нижча за норму, необхідно враховувати нормативну кратність повітрообміну.

А.4.3 Внутрішні джерела тепла

Необхідно оцінити заповнюваність (кількість мешканців в житлових або осіб в громадських будівлях) та час присутності згідно з дослідженням або даними від організації, що управляє будівлею.

Внутрішні джерела від штучного освітлення та електричних приладів можливо оцінити за рахунками за електроенергію, якщо до одного лічильника не підключені системи опалення або охолодження.

Не вся спожита електроенергія стає внутрішнім джерелом тепла. Наприклад, освітлювальні пристрої можуть бути розташовані зовні будівлі або виділене тепло може бути використаним частково.

А.4.4 Використання гарячої води

Коли встановлений окремий лічильник, використання гарячої води можна одержати з різниці двох показань на початку та в кінці періоду оцінки.

Примітка. У такому випадку лічильники зазвичай використовуються для включення використаної гарячої води у рахунки, з яких можна отримати інформацію без перевірки лічильників.

Якщо використання гарячої води не обліковується лічильником, воно оцінюється відповідно до ДСТУ Б EN 15316-3 за кількістю мешканців, з використанням звичок будівлі та місцевих звичок, або можна використовувати дані, знайдені в національній документації.

А.4.5 Штучне освітлення

Рахунки за електроенергію можуть допомогти в оцінці енергоспоживання для освітлення за умови, що на тому ж лічильнику немає інших систем (приготування їжі, системи опалення, охо­лодження або інші прилади).

В іншому разі енергоспоживання для освітлення оцінюється за допомогою розрахунку згідно з стандартними величинами відповідно до ДСТУ Б А.2.2-12.

А.5 Оцінки на базі затвердженої розрахункової моделі

Для одержання стандартної розрахованої енергетичної оцінки на базі визначеної моделі виконують розраховану оцінку ще раз, використовуючи ту саму розрахункову модель, але зі стандартним набором вхідних даних відповідно до 5.3 замість фактичних даних.

Якщо стандартна розрахована енергетична оцінка не містить "інших послуг", потрібно відняти величини, що додавалися до визначеної енергетичної оцінки (див. вище).

Для внесення поправок на погоду чи клімат до виміряної енергетичної оцінки виконують розраховану оцінку ще раз, використовуючи ту саму розрахункову модель, але з кліматом замість фактичного клімату.ДОДАТОК Б

(довідковий)

ВИМІРЯНА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА

Б.1 Виміряна енергетична оцінка проводиться за бажанням замовника та може розглядатися як додаткова інформація для одержання документа оцінки енергетичної ефективності. Однак, ця енергетична оцінка не може використовуватися для новозбудованих будівель, будівництво яких завершилося не більше ніж 5 років тому.

Кількість всіх енергоносіїв, доставлених у будівлю та експортованих з будівлі, має бути вимі­ряна та подана у таблиці Б.1

Таблиця Б.1 — Облік енергоносіїв для виміряної енергетичної оцінки

Примітка. Стовпчики в таблиці 6 повинні бути адаптовані до відповідної будівлі.

Річна доставлена енергія (стовпчик 2, рядок L1) відповідає загальній поставці кожного енерго­носія, що є виміряним.Експортована енергія (стовпчик 2, рядок L2) вимірюється вихідним лічиль­ником або його замінником. Доставлена та експортована кількість енергоносіїв позначається в одиницях вимірювання. Кількість кожного виду енергетичного палива множиться на їх вищу тепло­творну здатність для одержання вмісту енергії (стовпчик 4).

Наведені в таблиці Б.1 параметри повинні оцінюватися якомога ближче до одного й того ж періоду, для чого необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

1. Період часу - це ціла кількість років. Необхідно брати середню цифру за декілька останніх повних років, якщо у самій будівлі та у тенденції використання нею енергії не відбувається змін.

2. Якщо період оцінки не є повною кількістю років, річне енергоспоживання можна одержати шляхом інтерполяції.

3. Якщо період часу менший ніж три роки, необхідно зробити поправку на погоду.

4. Протягом періоду оцінки не повинні виникнути ніякі зміни у будівлі, які могли змінити її енергетичну ефективність. Якщо такі зміни відбулися, після цього необхідно розпочати новий період оцінки, щоб отримати нову енергетичну оцінку.

5. Рекомендується відкидати перші один або два роки після зведення будівлі.

6. В той час, коли використання конкретного енергоносія є низьким, рекомендується знімати показання лічильників або вимірювати кількість палива, що зберігається. Тоді помилки обліку за неповне число років знизяться.

7. Методичні принципи проведення вимірювань повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.2-21.

Б.2 Екстраполяція на цілу кількість років

Відповідний метод залежить від використання енергоносія. Енергоносії, які використовуються для декількох видів послуг або для послуг, для яких не підходить жоден нижченаведений метод екстраполяції, мають оцінюватися за повну кількість років.

Для екстраполяції вимірів, що оцінюються для занадто короткого періоду часу, можна вико­ристовувати відповідну модель будівлі (вхідні дані та метод розрахунку, наприклад, згідно з ДСТУ Б EN ISO 13790 для опалення та охолодження). У такому випадку для одержання роз­рахованої енергетичної оцінки використовується модель будівлі, затверджена відповідно до додатка А.

Б.З Енергоносії, що використовуються при постійній середній потужності

Для енергоносіїв, що використовуються при постійній середній потужності, екстраполяція є лінійною:

Е.-Ьз-Є^, (Б.1)

‘per

де t_an - тривалість року;

^fper ” період оцінки, який повинен бути набагато більше ніж час періоду осереднення;

Ерег - кількість енергоносія, використана під час періоду оцінки.

Наприклад, якщо середня денна потужність є приблизно постійною, то значення t буде ста­новити декілька днів. Якщо тижневе середнє значення є постійним, період оцінки буде декілька тижнів.

Б.4 Енергоносії, що використовуються виключно для опалення або охолодження

Для енергоносіїв, що використовуються для опалення або охолодження, екстраполяція може виконуватися з використанням спрощеного розрахунку згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-13, що описано нижче.

Спрощений розрахунок для екстраполяції є таким. Кількість енергоносія, використаного для опалення або для охолодження на цілий рік, є такою:

г— ®ап,саІс f— /г-

^Еап=-^ ^Ерег ■

^рег,саІс

де О_аП'_Саі_с- розрахована енергія опалення або охолодження, необхідна на цілий рік;

^рег.саїс ~ розрахована потреба в енергії опалення або охолодження на період оцінки;

^Ерег ~ кількість енергоносія, використана для опалення або охолодження під час періоду оцінки.

Складові, що використовуються для визначення кількості енергоносія, розраховуються згідно з ДСТУ Б А.2.2-12 спрощеним способом, тобто з середніми внутрішніми температурами та надход­женнями по будівлі (без зонування) та з використанням середніх ввідних величин, як показано нижче:

Q_H,calc(t)=(H_tr + ^ve)’(®int ^{— —}^Н.дл ‘(^зо/ Isol ⁺ Qjnt) > (Б-3)

Qc.ca/c (0 ⁼ (^зо/ ' Isol ⁺ Qint) ^— Не, /з ' (^4r ⁺ int ~®_е) - t, (Б-4) де t - період оцінки, тобто один повний опалювальний або охолоджувальний сезон для розрахунку Q_Hса/с (ї) та період вимірювання для Q_cса/с(t);

H_tr, H_ve- коефіцієнти теплопередачі будівлі через трансмісію та вентиляцію, розраховані згідно з ДСТУ Б А.2.2-12;

0_int - задані температури опалення та охолодження, середні по будівлі;

0_е - середня зовнішня температура за період часу t;

^н.дп - коефіцієнт використання надходжень для опалення, розрахований згідно з

’ ДСТУ БА.2.2-12;

т]_Нк - коефіцієнт використання втрат для охолодження, розрахований згідно з

’ ДСТУ БА.2.2-12;

A_sol - ефективна площа збору сонячної енергії, репрезентативна для всієї будівлі, визначена для конкретної орієнтації координатних осей (південна вертикальна);

/_so/ - сонячна радіація протягом періоду часу t на площі A_so/;

Q_int - внутрішні надходження всієї будівлі протягом часу t, включаючи відновлювані теплові надходження технічної системи у разі наявності.

Б.5 Енергоносії, що використовуються в залежності від зайнятості будівель

Для цього використовується такий метод екстраполяції:

Е_ап--^Е_рег, (Б.5)

^рег

де О_ап - зайнятість (наприклад, середня кількість мешканців у будівлі) протягом цілого року;

t Е>ре_Г- заповнюваність протягом періоду оцінки;

Е_рег - кількість енергоносія, використана протягом періоду оцінки.

Б.5 Обмеження використання

Необхідно оцінити інтервал довіри результату.

Якщо інтервал довіри є надто великим через закороткий період оцінки або через неприй­нятність періоду оцінки (наприклад, сезони коливань), період оцінки повинен бути подовжений.

Б.6 Оцінка використаної кількості всіх енергоносіїв

Кількість всіх енергоносіїв повинна оцінюватися максимально точно згідно зі звітними даними, комунальними рахунками або вимірами.

Енергоносії, які не обліковуються, оцінюються шляхом розрахунку згідно з Б.7.

Б.7 Види палива, що обліковуються лічильниками (електроенергія, газ, централізоване опалення та охолодження)

Енергоспоживання - це різниця між двома показами лічильників, знятими на початку та в кінці періоду оцінки.

Для оцінки споживання енергоносіїв можна використовувати рахунки за електроенергію, газ, централізоване опалення та охолодження. Потрібно використовувати повні роки у якості періоду оцінки.

Б.8 Рідкі види палива, що транспортуються у цистернах

Збирається інформація за паливними накладними або згідно з реєстрами придбаного палива.

Рівень палива у цистерні вимірюється на початку та в кінці періоду оцінки, з використанням шкали з поділками. Тоді використання палива протягом періоду оцінки складатиме:

• кількість палива, що споживається дорівнює вмісту цистерни на початку періоду оцінки мінус вміст цистерни в кінці періоду оцінки плюс кількість палива, придбана протягом періоду оцінки;

• у випадку поставки в дрібних контейнерах споживання газу оцінюється шляхом підрахунку кількості використаних контейнерів. Якщо ця кількість мала, контейнери, що були використані першим та останнім у періоді оцінки, зважуються для оцінки залишків палива;

• якщо пальник працює з фіксованою потужністю (без коливань) та обладнаний лічильником часу горіння, то споживання палива - це різниця між двома показаннями, знятими на початку та в кінці періоду оцінки, помножена на рівень витрат палива пальником. Цей рівень витрат вимірюється до зняття перших показань та після кожного коригування або очищення пальника;

• енергоспоживання, що відповідає кількості використаного палива, одержується шляхом мно­ження цієї кількості на вищу теплотворну здатність.