---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

З’ЄДНАННЯ ДЕРЕВ’ЯНИХ
КОНСТРУКЦІЙ ШИПОВІ

Функціональні та мінімальні виробничі вимоги
(prEN 385:2001, IDT)

Д

БЗ № 12-2001/523

СТУ prEN 385-2001

Київ
ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
200

2ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО Технічним комітетом зі стандартизації ТК 18 «Лісові ресурси»

2. НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 1 лютого 2002 р. № 69 з 2003-07-01

З Стандарт відповідає prEN 385:2001 Finger jointed structural timber — Performance requirements and minimum production requirements (З’єднання дерев’яних конструкцій шипові. Функціональні та мінімальні виробничі вимоги), який замінює стандарт EN 385:1995 і видається з дозволу CEN.

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад с англійської (еп) та німецької (de)

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5. ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: І. Бойко; І. Дерев’янко, канд. техн, наук; Н. Діанова; В. Кляцький; М. Курилець

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати документ повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Держстандарту України заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності звертатися до Держстандарту України

Держстандарт України, 2002

ЗМІСТ

с.

Національний вступ V

Вступ: V

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення 2

4. Позначення З

5. Технічні вимоги З

   1. Загальні положення З

   2. Лісоматеріали З

      1. Порода З

      2. Сучки та тріщини З

      3. Обзел або пошкодження крайки 4

   3. Клеї 4

   4. Границя міцності щодо згинання 5

6. Вимоги до виробництва 5

   1. Умови виробництва 5

   2. Лісоматеріали 6

   3. Нанесення клеїв 6

      1. Машинне нанесення клеїв 6

      2. Нанесення клеїв вручну 6

   4. З'єднування та торцевий тиск 6

      1. З’єднування 6

      2. Торцевий тиск 6

7. Контролювання якості 7

   1. Виробниче контролювання 7

      1. Основні положення 7

      2. Відбір зразків шипових з’єднань 7

      3. Випробовування шипових з’єднань 7

      4. Умови відповідності 8

   2. Організація виробничого контролювання на підприємстві 9

      1. Відповідальність та повноваження 9

      2. Надавання виробником повноважень виробничого контролювання на підприємстві 9

      3. Контролювання виробником 9

   3. Документація системи контролювання якості 9

   4. Інспектування та вибіркове контролювання 9

      1. Основні положення 9

      2. Дії у випадку невідповідності 9

      3. Огляд шипових з’єднань, які не відповідають вимогам 9

8. Типові випробовування, попереднє визначання міцності з’єднань 10

   1. Основні положення 10

   2. Матеріали 10

   3. Готування зразків 10

   4. Процедура 10

   5. Протокол випробовування 10

   6. Сортування з'єднань 10

Додаток А Функції незалежних органів сертифікації 11НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт ідентичний prEN 385:2001 Finger jointed structural timber— Performance requirements and minimum production requirements (З'єднання дерев’яних конструкцій шипові. Функціональні та мінімальні виробничі вимоги).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 18 «Лісові ресурси».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

Цей стандарт не замінює чинних в Україні стандартів внаслідок їх відсутності.

До стандарту внесено таку редакційну зміну: слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт».

У розділі 2 наведено «Національне пояснення» інформаційного характеру.

Копії стандартів EN, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національно­му фонді нормативних документів УкрНДІССІ.

ВСТУП

Цей стандарт розроблено на основі Рекомендаційного стандарту щодо шипових з'єднань хвой­них пиляних лісоматеріалів (Recommended Standard for Finger Jointing in Coniferous Sawn Timber), який підготував Комітет з лісоматеріалів (Timber Committee) Європейської комісії з економіки (ЕСЕ — Economic Commission of Europe) та опублікував у «Європейському бюлетені з лісоматеріалів» (том XXXIV, додаток 16, листопад 1982 року. — Timber Bulletin for Europe, vol. XXXIV, Supplement 16, November 1982), а також на основі проекту поправок до нього від травня 1988 року.

Цей стандарт розроблено для застосовування європейської соснової та ялинової деревини; однак більшість вимог дійсна для інших видів деревини.

Було визнано, що зараз в багатьох країнах використовують стандарти щодо шипових з'єд­нань, тому досвід у даній галузі впливає на цей стандарт.ДСТУ prEN 385-2001

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

З’ЄДНАННЯ ДЕРЕВ’ЯНИХ
КОНСТРУКЦІЙ ШИПОВІ

Функціональні та мінімальні виробничі вимоги

СОЕДИНЕНИЯ ДЕРЕВЯННЫХ
КОНСТРУКЦИЙ ШИПОВЫЕ

Функциональные и минимальные производственные требования

FINGER JOINTED STRUCTURAL TIMBER

Performance requirements and minimum
production requirements

Чинний від 2003-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює вимоги до клеєних шипових з'єднань і мінімальні вимоги до виго­товляння елементів шипових з’єднань, їх складання та склеювання.

Цей стандарт можна застосовувати лише до дерев'яних шипових з'єднань, елементи яких виконані з однієї породи.

Цей стандарт застосовний до шипових з’єднань з хвойних порід, а також листяних порід у тому випадку, коли є інформація, що їх склеювання буде виконано належним чином.

Цей стандарт не поширюється на гнутоклеєні з’єднання. У випадку клеєних шаруватих лісо­матеріалів цей стандарт можна застосовувати лише до окремих шарів. На відкриті шипові з’єднан­ня у клеєних лісоматеріалах поширюється дія стандарту prEN 387:2000.

Примітка. Цей стандарт узгоджено зі стандартом на конструкційні лісоматеріали із шиповими з'єднаннями, який буде опубліковано в майбутньому.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Стандарт містить датовані або недатовані нормативні посилання.

Нормативні посилання розміщено у відповідних місцях тексту, а назви видань наведено у цьо­му розділі.

Для датованих посилань зміни або виправлення, що вносили у стандарт після вказаних дат, можна враховувати в тому випадку, якщо стандарт переглянуто або в нього внесено зміни.

Для недатованих посилань врахована остання редакція видання, на яке є посилання.

EN 301 Adhesives, phenolic and aminoplastic for load bearing timber structures — Classification and performance requirements

EN 408 Timber structures — Structural timber and glued laminated timber — Determination of some physical and mechanical properties.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 301 Сполучні речовини, фенольні та амінопластичні для тримальних конструкцій з лісо­матеріалів. Класифікація та вимоги до робочих характеристик.

EN 408 Конструкції з лісоматеріалів. Суцільні та клеєні шаруваті конструкційні лісоматеріа­ли. Визначання основних фізичних та механічних властивостей.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті застосовано наведені нижче визначення:

Взаємопроникальне торцеве з’єднання, що виконане на верстатах у вигляді загострених си­метричних шипів на кінцях елементів конструкцій з лісоматеріалів, які з’єднані між собою за до­помогою клею, (рисунок 1).

/ — довжина шипа, р — крок, b_t — ширина верхівки, /_t — проміжок верхівки

Рисунок 1 — Типовий профіль шипового з'єднання

Відстань між основою шипа та його верхівкою, яку вимірюють вздовж середньої лінії шипа.

Відстань між середніми лініями шипів.

Шипи, кожен з яких має однаковий профіль, виготовлені з лісоматеріалів однієї породи, од­ного класу міцності, мають однаковий поперечний переріз, склеєний з використовуванням одна­кових клеїв та виготовлені у рамках безперервного процесу на одній виробничій лінії.

Клас експлуатування, якому характерна вологість матеріалів, що відповідає температурі 20 °С і відносна вологість навколишнього повітря, що перевищує 65 % лише декілька тижнів на рік.

Примітка. Для класу експлуатування 1 середня врівноважена вологість більшості хвойних лісоматеріалів не перевищує 12 %.

Клас експлуатування, якому характерна вологість матеріалів, що відповідає температурі 20 °С і відносній вологості навколишнього повітря, що перевищує 85 % лише декілька тижнів на рік.

Примітка. Для класу експлуатування 2 середня врівноважена вологість більшості хвойних лісоматеріалів не перевищує 20 %.

Клас експлуатування, якому характерні кліматичні умови, для яких значення вологості пере­вищує відповідне значення для класу експлуатування 2.

Відстань між поверхнями шипа, яку вимірюють на верхівці шипа.

4. ПОЗНАЧЕННЯ

А — площа у квадратних міліметрах;

• площа одного обзелу у квадратних міліметрах;

a_w — довжина обзелу по діагоналі у міліметрах;

b — ширина поперечного перерізу у міліметрах;

Ь[ — ширина верхівки у міліметрах;

d — діаметр у міліметрах;

• границя міцності щодо згинання у ньютонах на квадратний міліметр;

fm.k — характеристичне значення границі міцності щодо згинання у ньютонах на квадрат­ний міліметр;

^m,i5,k — характеристичне значення границі міцності щодо згинання 15-ти зразків, див. 7.1.4,

у ньютонах на квадратний міліметр;

^п,is,mean — середнє значення границі міцності щодо згинання 15-ти зразків, див. 7.1.4, у нью­тонах на квадратний міліметр;

fm,dc,k — характеристичне значення границі міцності щодо згинання, що декларує виробник, у ньютонах на квадратний міліметр;

h — глибина поперечного перерізу у міліметрах;

k_f — коефіцієнт, див. 7.1.4;

4. — статистичний коефіцієнт, див. 7.1.4;

І — довжина шипа у міліметрах;

/_t — проміжок верхівки у міліметрах;

р — крок у міліметрах;

з — стандартний відхил (змінне наводять у круглих дужках).

5. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

   1. Загальні положення

Виготовляння та склеювання шипів повинно забезпечити надійні та довговічні з'єднання по­трібної міцності.

Ці загальні вимоги можна вважати такими, що відповідатимуть необхідному рівню, якщо бу­дуть одночасно виконані вимоги, наведені у цьому пункті, а також мінімальні виробничі вимоги, що наведено у 6.

Щоб забезпечити задовільну якість склеювання лісоматеріалів, необхідно мати достатню інформацію щодо породи.

Сучків, діаметр яких не перевищує 6 мм, не враховують.

Не повинно бути сучків, тріщин, або чітко видного нахилу волокон у місцях з’єднання шипів.

Поза межами з'єднання відстань між сучком та торцем лісоматеріалу не повинна бути мен­шою за величину l+3d, де величина d є діаметром сучка, вимірювання якого виконують у повздовж­ньому напрямі, перпендикулярно до волокон (рисунок 2).Рисунок 2 — Найменша відстань від кінця лісоматеріалу до сучка

У випадку обрізування елемента для видаляння сучка розпилювання необхідно виконувати на відстані від сучка не меншій за 3d (рисунок 3).

Рисунок 3— Найменша відстань від сучка до місця розпилювання для видалення сучків

Обзел або пошкодження крайки недозволено більше ніж у двох кутах з’єднання у межах дов­жини шипа та у межах 75 мм від основи шипа.

Площа обзелу у будь-якому куті не повинна перевищувати 1 % від площі поперечного пере­різу (рисунок 4).

Примітка. Відповідність цій вимозі може бути перевірена вимірюванням діагоналі a_w обзелу та перевірянням, що це зна­чення є меншим величини найбільшої діагоналі, що наведена на рисунку 5 як функція площі поперечного перерізу А.

Клеї повинні забезпечувати з’єднанню таку міцність та довговічність, щоб цілісність з’єднан­ня зберігалася б протягом всього строку служби конструкції.

Рисунок 4 — Поперечний переріз лісоматеріалу з обзелом

А*, мм

Рисунок 5 — Найбільше значення діагоналі обзелу aw,max ⁼ -Уд 15

Потрібної міцності та довговічності можна досягти в разі використовування клеїв типу І, які відповідають вимогам цього класу, наведеним у стандарті EN 301.

Для конструкцій 1 та 2 класів експлуатування, можуть бути використані клеї типу II за стан­дартом EN 301, якщо температура елементів конструкції не буде перевищувати 50 °С.

Примітка 1. Клей треба вибирати з урахуванням кліматичних умов під час експлуатування, порід лісоматеріалів, мето­ду захисту деревини, що використовують (якщо використовують) та методів виробництва.