Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ ISO 11064-6:2013
/ 4

Додаток А містить настанови щодо значень світлового середовища, яким мають задовольняти приміщення керування.

Аналіз основних чинників проектування освітлення приміщення керування подано на рисунку 3.

  1. Ергономіка й акустика

    1. Для оптимізації акустичного середовища приміщення керування потрібно проектувати так, щоб:

  • зменшити рівні шуму загального середовища навколо приміщення керування;

  • зменшити рівні звуку в приміщенні керування;

  • зменшити тривалість реверберації.

  1. Акустичний розрахунок має враховувати такі чинники, що впливають на оператора:

  • усне спілкування між операторами;

  • розмови по телефону;

  • чутність аварійних сигналів;

  • зниження продуктивності;

  • перешкоди когнітивним функціям, наприклад, від сусіднього радіоприймача;

  • мінімізація роздратованості оператора, наприклад, через шум в їдальні;

  • втрата важливої слухової інформації.

  1. Акустичний аналіз має враховувати як внутрішні, так і зовнішні джерела шуму від устат­ковання та інших його генераторів.

  2. Визначивши розташування блока керування в будинку, необхідно максимально зменшити потенційні шуми від зовнішніх джерел (наприклад, доріг, автостоянок, авторемонтних пристроїв та устатковання, аеропортів, оброблювальних агрегатів) згідно з ISO 11064-2.

Розраховувані
параметри


Засоби

Цілі


Рисунок 3 — Основні чинники проектування світлового середовища


  1. Якщо зовнішній шум має надавати операторам інформацію про технологічні процеси, які вони контролюють, наприклад, початок випуску сталеливарної продукції, то під час планування блока керування необхідно це враховувати.

  2. Потрібно враховувати вплив мовного спілкування в приміщенні керування, наприклад, від відвідувачів, ремонтних бригад і у вигляді дружніх розмов.

  3. Слухові аварійні сигнали мають суттєво відрізнятися від фонового шуму, щоб їх можна було надійно виявляти.

  4. Щоб розрізняти сигнали серйозності небезпеки від сигналів джерел небезпеки, потрібно використовувати різні частоти й рівні гучності.

Примітка. Настанови про конкретні акустичні значення див. у додатку А.

  1. Якщо обладнання, яке створює шум, визначено, його необхідно помістити в окремих акустично пристосованих приміщеннях або екранувати.

  2. Шум від машин можна максимально зменшити, забравши їх з приміщення керування, або вжити заходів, щоб звести до мінімуму вплив джерела цієї перешкоди.

Примітка. Заходи зменшення шуму містять зменшення шуму його джерела, ізоляцію шуму та зменшення часу реверберації.

  1. Рівні шуму в приміщенні керування не повинні бути причиною погіршення слуху.

  2. Готуючи технічні умови, необхідно враховувати потреби людей зі слуховими вадами.

У додатку А описано деякі основні значення, задовільні для приміщення керування; ці значення визначено в ISO 9241-6.

Взаємозв’язок між параметрами, пов’язаними з акустичним середовищем, показано на рисунку 4.

Розраховувані
параметри


Засоби


Цілі



Рисунок 4 — Основні чинники проектування акустичного середовища


  1. Ергономіка та вібрація

    1. Приміщення керування мають перебувати щонайдалі від джерел вібрації таких, напри­клад, як резервні генератори та компресори.

    2. Для захисту операторів приміщення керування та їхнього устатковання від вібрацій зовнішнього середовища потрібно використовувати ізоляцію.

    3. У разі необхідності потрібно ізолювати підлогу, стіни і стелю приміщення керування від дії вібрувальних пристроїв за допомогою вібропоглиначів.

Примітка. Впливи механічної вібрації на користувача, оптичні прилади й елементи керування описано в ISO 9241-6.

  1. Ергономіка, дизайн інтер’єру та естетика

    1. Розробляючи план приміщення керування, важливо враховувати співвідношення роз­мірів, що визначають загальний простір.

Примітка. Висота стелі, яка надто низька відносно загальної площі плану, може спричиняти відчуття клаустрофобії.

  1. Дизайн інтер'єру приміщення керування має сприяти основній робочій діяльності. Кольо­ри, текстури та матеріали необхідно вибирати так, щоб створювати приємне робоче середовище і заспокійливе тло під час виконання робочої діяльності.

  2. Якщо можливо, необхідно залучати кінцевих користувачів і керівників до вибору оста­точного проекту інтер’єру; альтернативні проекти можна пропонувати лише за умови, якщо вони відповідають критеріям, які не суперечать ергономічним вимогам до роботи.

  3. Вибір меблів та оздоблення приміщення керування має «гуманізувати» робоче середо­вище на відміну від інших «механічних» зон підприємства.

Приклад. Обшивка, яка захищає нижню частину стін, і використання натуральної твердої деревини створює більш якісне і тепле середовище.

  1. Під час вибору сидіння оператора необхідно керуватися ергономічними критеріями. У разі вибору його кольору та оздоблення потрібно враховувати вимоги щодо довговічності, ціло­добового використання і зношуваності.

Приклад. Матеріал темнішого кольору в «крапинку» на сидінні практичніше для довготермінового використання, ніж матеріал чистого кольору.

  1. Оздоблення стін має бути скоріше блідим ніж яскравим, а кольори мають допомагати уник­нути психологічного дискомфорту; текстуроване оздоблення допомагає зменшити відбитий блиск.

Примітка. Неправильно підібрані кольори можуть створювати гнітюче середовище або заважати виконанню візуальних завдань, пов'язаних зі спостереженням екранів на робочому столі чи оглядових дисплеїв.

  1. Потрібно уникати надмірного використання як темних, так і світлих оздоблювальних покривів будівельних конструкцій або меблів.

Примітка. Рівновага оздоблювальних покривів є лише частиною загального поля зору оператора, отже, потрібно врахову­вати всі вимоги до зорових характеристик, пов’язаних з роботою у приміщенні керування.

  1. Необхідно уникати надмірно інтенсивних візерунків, які сприймають як фон для відео­терміналів або для іншої апаратури керування.

  2. Килими, якщо їх використовують, повинні мати високу ступінь опору до зморщування і містити невеликий випадковий малюнок з незначним варіюванням кольору; необхідно уникати великих візерунків і геометричних малюнків.

  3. Щоб змінити текстуру й колір сталих геометричних форм робочих місць, шаф, оглядо­вих дисплеїв і стель у решітку, можна запропонувати рослини або інші форми зорової релаксації.

  4. Величина відхилу коефіцієнта відбиття має відповідати стандартному математичному очікуванню, при цьому стеля, як правило, має бути світлішою, ніж стіни, які, в свою чергу, світлі­шими, ніж покрив підлоги.

  5. Усі оздоблювальні покриви треба вибирати з урахуванням їхнього додаткового зно­шування та пошкодження протягом цілодобової роботи; їхню поверхню можливо легко чистити й ремонтувати в разі невеликого пошкодження.

  6. Оздоблювальні покриви робочого місця, меблів, устатковання, зокрема спільних дис­плеїв поза робочим місцем, мають бути без блиску.

  7. Потрібно уникати великого колірного контрасту оздоблювальних покривів робочих місць, меблів і устатковання.

  8. Під час планування приміщення керування необхідно враховувати використання мато­вих або невідбивних поверхонь, а також світильників з рефлектором низької яскравості в комплекті.

  9. Якщо не можна уникнути блиску від вікон, треба застосувати засоби мінімізації його впливу, наприклад регульовані жалюзі або тоноване скло.

  10. Оздоблювальні покриви приміщення керування потрібно вибирати з урахуванням того, щоб досягти встановленого часу реверберації, необхідного для хорошого мовного спілкування та передачі акустичних сигналів попередження.

Примітка. Значення часу реверберації надано в ISO 9241-6.

ДОДАТОК А

(довідковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ СЕРЕДОВИЩА

А.1 Загальне

Цифри, подані в цьому додатку, є лише загальними настановними даними. Щоб підібрати най- прийнятніші показники, для кожного окремого проекту приміщення керування визначають конкретні ергономічні вимоги, пов'язані із завданнями операторів. У разі необхідності, потрібно скористатися порадами спеціалістів.

А.2 Теплове середовище

Значення, надані тут як рекомендовані, ґрунтуються на вимогах ISO 7730.

  1. Для роботи сидячи взимку:

  1. робоча температура має бути в межах від 20 °С до 24 °С (тобто 22 °С ± 2 °С);

  2. вертикальна різниця температури повітря на висоті між 1,1 м і 0,1 м від рівня підлоги (рівень голови та гомілки) має бути менше ніж З °С;

  3. звичайна температура підлоги має бути в межах від 19 °С до 26 °С, але системи підігріву підлоги можна проектувати для 29 °С;

  4. середня швидкість повітря має бути менше ніж 0,15 м/с;

  5. асиметрія температури випромінювання від вікон або інших вертикальних холодних поверхонь має бути менше ніж 10 °С (відносно невеликої вертикальної площини на висоті 0,6 м над підлогою);

  6. відносна вологість має бути в межах від ЗО % до 70 %.

  1. Для виконання операцій у положенні сидячи влітку:

  1. робоча температура має бути в межах від 23 °С до 26 °С (тобто 24,5 °С ± 1,5 °С);

  2. вертикальна різниця температури повітря на висоті між 1,1 м і 0,1 м від рівня підлоги (рівень голови та гомілки) має бути менше ніж З °С;

  3. середня швидкість повітря повинна бути менше ніж 0,15 м/с;

  4. відносна вологість має бути в межах від ЗО % до 70 %.

  1. Оператори диспетчерської повинні вміти підвищувати температуру в приміщенні керування на 1 °С—2 °С вранці, щоб компенсувати добові ритми.

  2. Щоб зменшити тепловий вплив на людей, які заходять і виходять з приміщення керування, необхідно розглянути можливість створення буферної зони з проміжною температурою.

  3. Якщо обслуговувальний персонал або інші працівники тривалий час можуть працювати в технічних приміщеннях, необхідно звернути увагу на вимоги до теплового та світлового режиму.

А 3. Якість повітря

У приміщення керування треба постачати достатню кількість атмосферного повітря, щоб змен­шити створюване всередині забруднення.

Примітка. Адміністрація з питань охорони здоров'я і безпеки життєдіяльності Великої Британії вважає, що наявна норма атмосферного повітря 8 л/с (29 м3/год) на людину достатня для середовища, де заборонено палити.

Концентрація вуглекислого газу не повинна перевищувати 1,8 г/м3 (дорівнює 910 ppm), якщо приміщення керування повністю зайнято.

Національна примітка

ppm — одиниця вимірювання концентрації, мільйонна частина (від англ, parts per million — частин на мільйон).

А.4 Освітлення

  1. Рівні освітленості робочих поверхонь, призначених для роботи з паперами, необхідно під­тримувати в межах від 200 лк до 750 лк з верхнім граничним рівнем 500 лк, якщо використовують відеотермінали (VDTs); ці значення можна досягати поєднанням загального та робочого освітлення.

  2. Граничну освітленість з нижньою межею 200 лк на робочій поверхні необхідно «підтриму­вати» постійно.

  3. Рівень освітленості 500 лк має бути на робочих поверхнях, призначених в основному для роботи з документами.

  4. Для всіх робочих положень коефіцієнт блиску (UGR) від електричного освітлення має бути не більше ніж 19.

  5. Необхідно використовувати лампи із загальним коефіцієнтом передачі кольору вище ніж 80.

  6. Щоб уникнути мерехтіння, необхідно використовувати високочастотні прилади керування.

д) У разі використання самосвітних приладів їх коефіцієнт контрастності відносно найближчого оточення не повинен перевищувати 3:1, а коефіцієнт контрастності відносно периферійних частин поля зору має бути не більше ніж 10:1.

h) Середня яскравість освітлювальних приладів і світлих поверхонь приміщення не має пере­вищувати 1000 кд/м2 для екранів класу І і класу II, і не має перевищувати 200 кд/м2 для екранів класу III (згідно з ISO 9241).

і) У разі прямого світла необхідно дот

римуватися такої яскравості освітлювальних приладів.

Тип екрана

Максимальна яскравість, якщо для програмного забезпечення використано негативну полярність, кд/м2

Тип І і II (добра чи середня обробка екрана)

1000

Тип III (немає обробки екрана)

200

Примітка. Згідно з ISO 9241-6.

j) Для непрямого світла:

  • середня яскравість прямо освітленої стелі або інші поверхні не мають перевищувати 500 кд/м2;

  • максимальна яскравість не повинна перевищувати 1500 кд/м2;

  • зміна яскравості прямо освітлених поверхонь має бути поступовою.

А.5 Акустичне середовище

Навколишній шум у приміщенні керування не повинен перевищувати 45 дБ LAeq T. Фоновий рівень потрібно варіювати в межах від ЗО дБ до 35 дБ LAeq T, щоб підтримувати рівень акустичної конфіденційності, отриманий зменшенням відношення сигнал шум у певній зоні.

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →