|
14.2.3 Електрична швидкоплинна провідність уздовж ліній, окрім ліній постачання |
|||||||
|
Відповідний стандарт |
Відповідний стандарт ISO 7637-3 [43] § 4.5: Випробувальні дії а і b |
||||||
|
Метод випробування |
Електрична швидкоплинна провідність уздовж ліній, окрім ліній постачання |
||||||
|
Об'єкт випробування |
Перевіряння відповідно до умов 5.1.1 або 5.1.2 за наявності перехідних процесів, які відбуваються в інших лініях у результаті процесів перемикання (дія а і Ь) |
||||||
|
Випробувальна процедура взагалі |
Випробуванням перевіряють реагування на піки напруги, що виникають від ємністного та індуктивного з’єднання уздовж ліній, окрім ліній постачання |
||||||
|
Жорсткість випробування |
Може бути застосовано такі жорсткості |
||||||
|
Рівні жорсткості |
I |
II |
III |
IV1’ |
Одиниці вимірювання |
||
|
t>nom= 12 В |
Дія а |
us |
- 10 |
-20 |
-40 |
-60 |
в |
|
|
Дія b |
us |
+ 10 |
+ 20 |
+ 30 |
+ 40 |
в |
|
Unom = 24 В |
Дія а |
us |
- 14 |
-28 |
-56 |
-80 |
в |
|
|
Дія ь |
us |
+ 14 |
+ 28 |
+ 56 |
+ 80 |
в |
|
11 Текст стандарту свідчить, що цей стандарт насамперед призначено як основу для контрактів між виробниками засобів пересування й електронних компонентів. Оскільки прилади мають відповідати умовам 5.1.1 або 5 1.2 в будь-якому автомобілі, рівень жорсткості IV зазначають як додаток в Рекомендаціях OIML. |
|||||||
|
Інформація, яку має бути наведено у відповідній Рекомендації під час її застосування |
|
||||||
ДОДАТОК A
(довідковий)
ОЦІНЮВАННЯ НЕСТАБІЛЬНОСТІ
А.1 Вступ
А.1.1 Завдання
Завданням оцінювання стабільності є встановлення властивості ЗВ правильно функціювати певний період часу. Погіршення функціювання ЗВ може відбуватися (перше) через неякісні його частини у непередбачених моментах протягом його терміну служби, і (друге) взагалі завдання оцінювання стабільності містить такі два аспекти:
визначення можливості ЗВ діяти з належною точністю в разі наявності частини з дефектом;
збирання відомостей щодо можливих випадків дефектів протягом строку служби ЗВ у цілому. А.1.2 Перевіряння адекватного функціювання ЗВ в разі наявності частини з дефектом Випробування можна виконувати для перевіряння правильності функціювання засобів захисту нестабільності та перевіряння засобів для створення умов випробування з урахуванням того, що ці засоби мають корпус, який забезпечує цілісність приладу. Можливість вивчення документації на кресленики наведено в настанові. Відповідна Рекомендація може конкретизувати частини, що має бути перевірено. Особливу увагу потрібно приділити частинам (електронним або механічним), періодична заміна можлива й очікується протягом строку служби ЗВ.
.1.3 Оцінювання можливих видів дефектів протягом строку служби ЗВ в цілому
Інформацію для такрго оцінення може бути зібрано лише під час виконання реальних тривалих випробувань за умов, які прискорюють зміни корпусу та дефекти ЗВ, що походять від часу. Виробник може провести такі дослідження для того, щоб поліпшити якість ЗВ в цілому на підставі підвищення якості визначеної частини, або ретельно розробити інші рішення для певних проблем, або встановити належну точність системи підтримки. Це рекомендовано в разі, якщо вимоги до випробування вказано в документації на ці випробування.
Відповідна Рекомендація може конкретизувати визначені тривалі випробування.
.2 Характеристики захисту від нестабільності
Захист від нестабільності в основному забезпечує оператор за інформацією щодо статусу самого ЗВ. Він може бути попередженим, що час певної дії минув або що безпосередньо виявлено суттєву нестабільність похибки ЗВ і тому треба вжити коригувальних заходів; альтернативно йому може бути рекомендовано певні перевіряльні дії.
Належні заходи для захисту, можливо, будуть безпосередньо чинником часу, якщо очевидна операція для перевіряння дії — перемикання ЗВ або, наприклад, перемикання на показувальному чи додатковому пристрої. Іншим підходом, можливо, є використання таймерів або приладів для операційного циклу, які визначають інший час перевіряння на підставі відомої або оціненої частоти випадку помилок стабільності.
У цих випадках оператор може допустити неврахування визначеного часу для здійснення перевіряльних впливів у відповідний момент; проте ЗВ не потрібно застосовувати через цей час, якщо не було зроблено перевірку.
У більш розвинутих формах захисту від нестабільності ЗВ може автоматично порівнювати результат проведених операцій із збереженими значеннями результату й автоматично припинятися, якщо ці результати відповідні або ні. Якщо однорідне перевіряння містить фізичні еталони (наприклад засоби вимірювання ваги), контроль стабільності аналогового вхідного перетворювача також буде можливим.
Для ЗВ схемове гарантування захисту від нестабільності має представляти логічну функцію з однорідним перевірянням властивостей. Для того щоб помилка стабільності стала нормальною, зазвичай потрібен певний проміжок часу для реалізації, ця однорідно-перевіряльна дія може бути переривчастою, і дуже часто взаємоблокування з увімкненим вимикачем може бути достатньою процедурою.
Із захистом стабільності не потрібно змішувати захист від збурення і впливних чинників, однак, перевіряючи засоби інколи також відстежують аспекти стабільності, наприклад виявлення суттєвого дефекту, який з’являється завдяки внесенню компонента у вимірювальний ланцюг. Завданням вимог 5.1.2 і 5.1.3 є збереження звичайних операцій вимірювання ЗВ від помилок.
Відповідна Рекомендація може містити настанови щодо засобів для забезпечення оброблення цифрового сигналу даних у разі однорідно-перевіряльної здатності. Різницю в однорідному перевірянні частоти (автоматична й постійна для деяких шаблонних дій; переміжність ефектів стабільності) потрібно розглядати як наслідок швидкості: повільна еволюція помилок стабільності під час передавання приблизно одного мільйона інформаційних несівних імпульсів кожну секунду під час обробляння цифрового сигналу.
Де передавання та зберігання цифрових даних має бути достатньо захищено, внутрішня функція типового мікропроцесора (який обробляє програмні завдання так само гарно, як і арифметичні дії, через ті самі функційні блоки) є його нормальним функціюванням, можна розглядати як самоперевіряння.
ДОДАТОК В
(довідковий)
ЗАСІБ ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ НА АТМОСФЕРНИЙ ТИСК
Вступ
Немає стандартів, де описано засоби для випробування оцінки впливу незначних змінень атмосферного тиску на функціювання засобів вимірювання.
Оскільки на функціювання певних засобів можуть впливати змінення атмосферного тиску, це випробування має сенс для таких засобів. Типовим прикладом є вплив на нуль деяких типів динамометричних елементів, які мають низьку напругу збудження.
Тому в цьому додатку наведено короткий опис простого випробувального стенду, який насамперед спроектовано для перевіряння навантаження давана, але може бути застосовано для іншого відносно малого ВО з безпечною низькою напругою збудження.
Для цього випробування потрібно відмітити, що змінення у тиску досить незначні: різниця тиску між випробувальною камерою та зовнішньою атмосферою ніколи не становитиме більше ніж 20 кПа. Тому немає жодних вимог обережності, які є щодо тиску, пов’язаного з небезпекою.
Крім того, немає жодної необхідності контролювати точний тиск. Достатньо контролювати різницю між тисками в камері тиску й атмосферним тиском у лабораторії.
Практичною проблемою у використанні маленької камери тиску для випробування електронних вимірювальних інструментів є створення простого герметичного з’єднання для кабелю(-ів) між тиском у кімнаті й зовнішньої атмосфери без потреби демонтувати пробку(-и) з’єднання.
Засіб для випробування на атмосферний тиск
Потрібно чітко відзначити, що описаний нижче засіб є лише одним із можливих рішень, за цього інші рішення, можливо, також відповідні.
В описаному засобі проблему герметичності для кабелів вирішують за допомогою витратної ємності, що є водною межею, яку використовують також для забезпечення змінення тиску.
Принцип дії випробувального засобу зображено на рисунку В.1, а практичну реалізацію показано на рисунку В.2.
Місткість (1) частково наповнюють водою. ВО (2) розміщують на столі (3) для запобігання від намокання. Прозору місткість (4), з меншою площею, ніж перша місткість, розміщують уверх дном у першій місткості (7) для формування водної межі (5) між двома місткостями. Крім того, має бути засіб (6), що перешкоджає місткості плавати. Це може бути бар, як показано на рисунку В.2, або деякий важкий об’єкт.
Тиск у камері (7), вищий за рівень води у другій місткості, установлюють уручну керованим насосом (8) і визначають за вимірювачем тиску (9).
Водна межа (5) між двома місткостями вирішує проблему герметичної витратної місткості для кабелів. У практичній реалізації, зображеній на рисунку В.2, місткість (7) має діаметр близько 50 см. Тиск у камері може бути збільшено будь-яким маленьким ручним насосом або додаванням невеликої кількості води.
Альтернативою для вимірювача тиску (9) може бути водяний манометр (10), що складається з водоналивної пластмасової труби та шкали.
УВАГА! Через наявність води й металевого корпусу цей засіб можна застосовувати лише для випадків, де безпечна низька напруга чи незначна електрична сила.
Рисунок В.1 — Принцип ДІЇ
Рисунок В.2 — Практична реалізація
ДОДАТОК НА
(довідковий)
ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ, ЗГАРМОНІЗОВАНИХ
З МІЖНАРОДНИМИ ДОКУМЕНТАМИ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ
В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ
ДСТУ 4177-2003 Обладнання для вимірювання та керування в промислових процесах. Умови експлуатації. Частина 2. Енергопостачання (ІЕС 60654-2:1979, MOD)
ДСТУ IEC/TR 61000-2-1:2007 Електромагнітна сумісність. Частина 2. Електромагнітне оточення та обстановка. Секція 1. Опис електромагнітної обстановки. Електромагнітна обстановка за низькочастотних кондуктивних завад та передавання сигналів в електропостачальних системах загальної призначеності (IEC/TR 61000-2-1:1990, IDT)
ДСТУ ІЕС 61000-2-2-2001 Електромагнітна сумісність. Частина 2. Електромагнітна обстановка. Розділ 2. Рівні сумісності для низькочастотних кондуктивних завад та сигналів систем передавання в низьковольтних електропостачальних системах загального призначення (ІЕС 61000-2-2:1990, IDT)
ДСТУ IEC/TS 61000-2-5:2007 Електромагнітна сумісність. Частина 2. Електромагнітне оточення. Секція 5. Класифікація електромагнітної обстановки. Базова публікація щодо EMC (IEC/TS 61000-2-5:1995, IDT)
ДСТУ ІЕС 61000-4-1:2007 Електромагнітна сумісність. Частина 4-1. Методики випробування та вимірювання. Огляд стандартів серії ІЕС 61000-4 (ІЕС 61000-4-1:2006, IDT)
ДСТУ ІЕС 61000-4-2:2008 Електромагнітна сумісність. Частина 4-2. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до електростатичних розрядів (ІЕС 61000-4-2:2001, IDT)
ДСТУ ІЕС 61000-4-3:2007 Електромагнітна сумісність. Частина 4-3. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до радіочастотних електромагнітних полів випромінення (ІЕС 61000-4-3:2006, IDT)
ДСТУ ІЕС 61000-4-4:2008 Електромагнітна сумісність. Частина 4-4. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до швидких перехідних процесів/пакетів імпульсів (ІЕС 61000-4-4:2004, IDT)
ДСТУ ІЕС 61000-4-5:2008 Електромагнітна сумісність. Частина 4-5. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до сплесків напруги та струму (ІЕС 61000-4-5:2005, IDT)
ДСТУ ІЕС 61000-4-6:2007 Електромагнітна сумісність. Частина 4-6. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до кондуктивних завад, індукованих радіочастотними полями (ІЕС 61000-4-6:2006, IDT)
ДСТУ ІЕС 61000-4-11:2007 Електромагнітна сумісність. Частина 4-11. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до провалів напруги, короткочасних переривань і змінень напруги (ІЕС 61000-4-11:2004, IDT)
ДСТУ ІЕС 61000-4-17:2007 Електромагнітна сумісність. Частина 4-17. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до пульсацій на вхідному порту електроживлення постійним струмом (ІЕС 61000-4-17:2002, IDT)
ДСТУ ІЕС 61000-6-1:2007 Електромагнітна сумісність. Частина 6-1. Родові стандарти. Несприйнятливість обладнання у житловому і торговому середовищах та у виробничих зонах з малим енергоспоживанням (ІЕС 61000-6-1:2005, IDT)
ДСТУ ІЕС 61000-6-2:2008 Електромагнітна сумісність. Частина 6-2. Родові стандарти. Несприйнятливість обладнання в промисловому середовищі (ІЕС 61000-6-2:2005, IDT).
БІБЛІОГРАФІЯ
International Vocabulary of Basic and General Terms in Metrology (VIM) (1993)
OIML В 3 (2003) OIML Certificate System for Measuring Instruments (formerly OIML P1)
З IEC 60068-1 (1988-6) Appendix В (including Amendment 1, 1992-4) Environmental testing. Part 1: General and guidance
