Документ, який визначає, що необхідно для задоволення цілі(-ей) проекту (3.5)

.Примітка 1. План керування проектом має містити програму якості (3.8) проекту (безпосередньо або через посилання

на неї).

Примітка 2. План керування проектом також містить інші плани, наприклад, які стосуються організаційної структури, ре­сурсів, графіку виконання, бюджету, керування ризиком, екологічного управління, керування охороною праці та керування без­пекою (безпосередньо або через посилання на них. за потреби)

  1. програма якості (quality plan)

Д

иконання конк-

окумент, що визначає, які методики та відповідні ресурси, хто та коли повинен застосовувати

для виконання конкретного проекту (3.5), виготовлювання конкретної продукції, ретного процесу (3.3) чи контракту.

Примітка 1. До цих методик звичайно належать такі, що стосуються процесів управління якістю і процесів виготовляння продукції.

Примітка 2. Програма якості часто містить посилання на частини Настанови з якості або задокументовані методики.

Примітка 3. Програма якості зазвичай є одним з результатів планування якості.

(ISO 9000:2000,



изначення 3.7.5)




  1. постачальник (supplier)

Організація чи особа, яка постачає продукцію. Приклади

Виробник, посередник (дистриб’ютор), роздрібний або гуртовий (оптовий) продавець про­дукції, постачальник послуги чи інформації.

Примітка 1. Стосовно організації постачальник може бути внутрішнім або зовнішнім.

Примітка 2. У контрактній ситуації постачальника іноді називають підрядник.

(ISO 9000:2000, визначення 3.3.6).

Примітка 3. У контексті проектів замість терміна «постачальник» часто використовують термін «підрядник» або «суб­підрядник».

4 СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В ПРОЕКТАХ

  1. Характеристики проекту

    1. Загальні положення

Д

идів робіт;

еякі з характеристик проектів:
  • вони становлять унікальні, неповторювані фази, що складаються з процесів і — вони мають певний рівень ризику та невизначеності;

ід них очікують надання встановлених (мінімальних) кількісно виражених результаті

у межах попередньо визначених параметрі


наприклад, параметрів, пов’язаних із якістю;



  • вони мають планові дати початку й закінчення в межах чітко визначених обмежень щодо вартості та ресурсів;

  • до складу організації-виконавця проекту може бути тимчасово призначено персонал на період виконання проекту (організації-виконавці проекту може призначати організація-ініціатор проекту (див. 4.1.2) і їх можуть міняти в ході виконання проекту);

  • вони можуть бути довгострокові й зазнавати з часом внутрішніх і зовнішніх впливів

  1. Організації

Стандарт містить окремі посилання на «організацію-ініціатора проекту» і на «організацію-ви- конавця проекту».

«Організація-ініціатор проекту» — організація, яка вирішила започаткувати проект. Це може бути окрема організація, спільне підприємство, консорціум тощо. Організація-ініціатор проекту до­ручає виконання проекту організації-виконавцю проекту. Організація-ініціатор проекту може запо­чатковувати багато проектів, виконання яких може бути доручено різним організаціям-виконавцям проекту.

«Організація-виконавець проекту» виконує проект. Організація-виконавець проекту може бути частиною організації-ініціатора проекту.

  1. Процеси та фази а проектах

Процеси та фази становлять два різних аспекти проекту. Проект може бути поділено на взаємозалежні процеси та на фази як засіб планування й моніторингу досягнення цілей та оціню­вання пов’язаних з ним ризиків

.Фази проекту ділять життєвий цикл проекту на керовані частини, наприклад, концептуальне опрацювання, розроблення, реалізацію та завершення.

Процеси проекту — це процеси, які необхідні необхідні для виготовляння продукції проекту.


ля керування проектом, а також процеси, які



Не всі процеси, описані


цьому стандарті, обов'язково існуватимуть у конкретному проекті,



але в інших проектах можуть бути необхідними й


одаткові процеси. У деяких проектах потрібно



розрізняти основні та допоміжні процеси. У додатку А перелічено й узагальнено процеси, що їх уважають застосовними до більшості проектів.

Примітка. Щоб полегшити тлумачення настанови щодо управління якістю в проектах, у цьому стандарті прийнято «про­цесний підхід». Крім того процеси проекту згруповано у дві категорії: процеси керування проектом і процеси щодо продукції проекту (ті, що безпосередньо стосуються продукції проекту, наприклад, проектування, виробляння тощо).

Процеси згруповано відповідно до їх спорідненості, наприклад, усі процеси щодо строків, вне­сено до однієї групи. Подано одинадцять груп процесів.

У розділі 5 розглянуто стратегічний процес, що встановлює напрям, за яким виконують проект. У розділі 6 описано процеси щодо ресурсів і процеси щодо персоналу. Розділ 7 охоплює процеси щодо взаємозалежності: сфера застосування, тривалість, вартість, обмін інформацією, ризик, заку-


півля. Процеси щодо вимірювання, аналізування і постійного поліпшування, охоплено


розділі 8. Ці


розділи містять опис кожного процесу, а також настанови щодо управління якістю в цьому процесі.

4.1.4 Процеси керування проектом

Керування проектом передбачає планування, організування, моніторинг, контролювання, звіту-


вання та


иконування необхідних коригувальних дій щодо всіх процесів проекту, які потрібні для


досягнення цілей проекту, на безперервній основі. Принципи управління якістю (див 4.2.1 і 5.2 та ISO 9000:2000, 0.2) треба застосовувати до всіх процесів керування проектом.


4.2 Системи управління якістю

  1. Принципи управління якістю

Подана в цьому стандарті настанова щодо управління якістю принципах управління якістю (див. ISO 9000:2000, 0.2):

  1. орієнтація на замовника;

  2. лідерство;

  3. залучення працівників;

  4. процесний підхід;

  5. системний підхід до керування;

  6. постійне поліпшування;


проектах базується на восьми


д) прийняття рішень на підставі фактів;


h) взаємовигідні стосунки з постачальником.

Ці загальні принципи мають становити основу систем управління якістю для організацій-ініціа- торів проектів і організацій-виконавців проектів.

Примітка, Настанову щодо застосування принципів управління якістю до планування, виконуваного в межах стратегіч­ного процесу, викладено з 5.2.2 до 5.2.9.

  1. Система управління якістю в проекті


Необхідно керувати процесами проекту


межах системи управління якістю для досягнення


цілей проекту. Систему управління якістю


проекті має бути узгоджено, наскільки це можливо, із


системою управління якістю організації-ініціатора проекту.

Примітка. ISO 9004:2000 містить настанови щодо питань як результативності, так і ефективності систем управління якістю

Треба визначити документи, які потребує та створює організація-виконавець проекту для за­безпечення результативного планування, запроваджування та контролювання проекту, і контролю-


  1. Програма якості проекту

Систему управління якістю в проекті має бути задокументовано та внесено (безпосередньо або через посилання на неї) до програми якості проекту.

У програмі якості треба визначити види робіт і ресурси, потрібні для досягнення цілей проекту у сфері якості. Програму якості має бути наведено (безпосередньо або через посилання на неї) у плані керування проектом.


У контрактній ситуації замовник може встановлювати вимоги до програми якості. Ці вимоги не треба обмежувати сферою застосування програми якості, яку використовує організація-вико­навець проекту.


Примітка. ISO 10005 містить настанови щодо програм якості.


5 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЕРІВНИЦТВА

  1. Зобов’язання керівництва


Зобов’язання й активна участь найвищого керівництва організації-ініціатора проекту та органі


зації-виконавця проекту є суттєвими для розробляння результативної й ефективної системи управ­ління якістю в проекті та підтримування її функціювання.

Найвище керівництво як організації-ініціатора проекту, так і організації-виконавця проекту має забезпечити входи стратегічного процесу (див. 5.2).

Оскільки організацію-виконавця проекту може бути розформовано після завершення проекту, найвище керівництво організації-ініціатора проекту має забезпечувати впровадження заходів щодо постійного поліпшування у межах поточних і наступних проектів.

Найвищому керівництву організації-ініціатора проекту та організації-виконавця проекту по­трібно сформувати культуру якості, що є важливим чинником у забезпеченні успіху проекту.

  1. Стратегічний процес

    1. Застосування принципів управління якістю протягом усього стратегічного


процесу

Планування щодо розробляння, запроваджування та підтримування системи управління якістю


що базується на застосуванні принципів управління якістю, є стратегічним, спрямувальним проце­


сом. Планування має здійснювати організація-виконавець проекту.


Під час цього планування необхідно основну увагу приділяти якості як процесів, так і продукції ля досягнення цілей проекту.


Загальні настанови, наведені з 5.2.2 до 5.2.9, також треба застосовувати до процесів, описа­них в 6.1, 6.2, 7.2 та 7.8 і в розділі 8 додатково до конкретних настанов, наведених у цих розділах.


  1. Орієнтація на замовника

Організації залежать від своїх замовник!


і, тому вони мають розуміти поточні та майбутні


потреби замовників,


иконувати вимоги замовників і прагнути до перевищення їхніх очікувань


(див. ISO 9000:2000, 0.2а).

Задоволення вимог замовників та інших зацікавлених сторін є необхідною умовою успішного виконання проекту. Ці вимоги треба чітко розуміти для забезпечення того, щоб всі процеси було зосереджено на виконанні цих вимог і щоб була можливість їх виконувати.

Для цілей проекту, які охоплюють цілі щодо продукції, треба враховувати потреби й очікування


замовника та інших зацікавлених сторін. Цілі можна уточнювати в ході


иконання проекту. Цілі


проекту має бути задокументовано в плані керування проектом (див. 7.2.2) і мають бути докладні відомості стосовно того, що має бути виконано (у показниках часу, витрат і якості продукції) і що підлягає вимірюванню.


Під час визначання співвідношення між часом чи


витратами і якістю продукції треба оцінити


потенційні впливи на продукцію проекту з урахуванням вимог замовників.

Треба налагодити взаємодію з усіма зацікавленими сторонами для сприяння, за потреби, об­міну інформацією протягом всього проекту. Будь-які неузгодженості між вимогами зацікавлених сторін підлягають розв’язанню.

Зазвичай, коли конфлікти виникають між вимогами замовника та інших зацікавлених сторін,


переважне значення мають вимоги замовника, крім випадкі регламентувальні вимоги.


коли йдеться про законодавчі та


Розв'язок конфліктів треба погодити із замовником. Погодження зацікавлених сторін треба за­документувати. Протягом усього проекту потрібно приділяти увагу змінам у вимогах зацікавлених


сторін, охоплюючи додаткові


имоги


ід нових зацікавлених сторін, які ставатимуть учасниками



  1. проекту після його розпочинання.Лідерство

Керівники встановлюють єдність цілей і напрямів діяльності організації. їм треба створювати та

я

підтримувати таке внутрішнє середовище,

кому працівників можна цілком залучити до виконання завдань, що стоять перед організацією (ISO 9000:2000, 0.2b).

Керівника проекту треба призначати якомога раніше. Керівник проекту — це особа з чітко

і

означеними

дповідальністю та повноваженнями щодо керування проектом і забезпечення розробляння, запроваджування та підтримування системи управління якістю в проекті. Повноваження, надані керівникові проекту, мають бути сумірними з покладеною на нього відповідальністю.

Найвище керівництво як організації-ініціатора проекту, так і організації-виконавця проекту має брати на себе роль лідера у формуванні культури якості через:

  • формування політики у сфері якості та встановлення цілей (зокрема цілей у сфері якості) проекту;

  • забезпечення інфраструктурою та ресурсами для гарантування досягнення цілей проекту;

  • забезпечення організаційною структурою, придатною для досягнення цілей проекту;

  • прийняття рішень на підставі даних і фактографічної інформації;

  • підтримування та заохочування всього персоналу, залученого до проекту, щодо поліпшу­вання процесів і продукції проекту;

  • планування наступних запобіжних дій.