---

Якщо засоби протипожежного захисту постачають або монтують кілька організацій, то треба, щоб ці організації виконували роботи узгоджено між собою (див. також 5.2).

У деяких будівлях можуть бути небезпечні зони (наприклад, вибухонебезпечні, хімічні, біо­логічні або радіоактивні), що можуть значно впливати на проектування системи. У таких випадках необхідна тісна взаємодія між замовником (який повинен уявляти характер небезпеки), проекту­вальниками і монтувальниками системи пожежної сигналізації й оповіщування. При цьому треба виконувати вимоги національних нормативних документів.

Уразі встановлювання системи пожежної сигналізації або однієї з її частин на відкритій площі зовні будівлі, необхідно звернути особливу увагу на:

1. умови навколишнього середовища;

2. обирання типу сповіщувачів і їхнє розміщування;

3. заходи щодо запобігання хибним тривогам.

На додаток до відповідальності замовника відповідно до 5.6 і 5.7, проектувальник системи і користувач і (або) замовник повинні бути впевнені, що було надано всю необхідну інформацію для оцінювання особливих ризиків. Ця інформація, зокрема, включає порядок дій у разі пожежі в умовах такого ризику.

14. ІНТЕГРОВАНІ СИСТЕМИ

Незважаючи на те що в цих настановах не розглядають інтегровані системи, функції пожеж­ної сигналізації та оповіщування про пожежу таких систем повинні відповідати цим настановам.

14. ІЄРАРХІЧНІ СИСТЕМИ

Ієрархічні системи часто використовують для контролю місць, коли основна площа об’єкта поділена на певну кількість менших частин, наприклад, торговельні центри, великі лікарні або на­фтопереробні заводи.

Якщо об’єкт складається з кількох окремих будівель, розміщених на одній території, то для кожної з цих будівель може знадобитися встановлення окремої системи пожежної сигналізації та оповіщування, проте з можливістю видачі інформації про свій стан на центральний пульт об’єкта.

У великих будівлях для економного використовування кабельних ліній можна застосовувати кілька підпорядкованих ППКП, що забезпечують функції виявляння пожежі і (або) оповіщування про пожежу у певній частині будівлі, проте при цьому здійснюється обмін даними з центральним пуль­том у межах будівлі та (або) між собою.

У разі монтування системи такого типу особливу увагу треба звернути на:

1. забезпечування взаємної сумісності;

2. організацію зручної процедури роботи (разом із процедурами скидання, вимкнення звуко­вого сигналу, відімкнення тощо);

3. організацію зв’язку з будь-якими віддаленими пристроями;

4. визначання ступенів відповідальності системи.

Застосовуване устаткововання та проект мережі системи пожежної сигналізації повинні забез­печувати виведення на центральний пульт принаймні такої інформації:

5. ідентифікацію будь-якого підпорядкованого ППКП у режимі пожежної тривоги;

6. ідентифікацію будь-якого режиму підпорядкованого ППКП, що може перешкоджати здійснен­ню передачі пожежної тривоги (наприклад, режим несправності або режим відімкнення);

д) ідентифікацію будь-якої несправності на лінії, що веде до підпорядкованого ППКП, та яка може перешкоджати прийманню сигналу пожежної тривоги на центральному пульті об’єкта.

Інші вимоги щодо ППКП повинні бути визначені під час узгодження відповідно до 5.2.

Якщо використовують мережеві системи, що не мають ієрархічної структури, треба звернути увагу на те, що між системами буде здійснюватися лише обмін інформацією. Керування одного ППКП за допомогою іншого має бути дозволено лише тоді, коли один із ППКП визначено як голов­ний в ієрархічній системі.ДОДАТОК А
(довідковий)

ОСОБЛИВ! ВИМОГИ

Примітка Нумерація розділів цього додатка збігається з нумерацією основного документа Якщо в додатку стосовно будь-якого розділу немає інших вимог, тоді під цим номером і цією назвою виконують позначку «додаткових вимог немає».

А.1 Сфера застосування

Додаткових вимог немає.

А.2 Нормативні посилання

Перелік національних нормативних документів, що чинний у різних країнах ЄС, наведено 8 додатку

А.З Терміни та визначення понять

Додаткових вимог немає.

А,4 Загальні положення

А.4.1 Сфера застосування настанов

Компетентність осіб або організацій, що виконують будь-який вид робіт, зазначених у цих на­становах, повинна бути належним чином визначена та підтверджена акредитованим органом.

А.5 Оцінювання вимог

А.5.1 Призначення

Додаткових вимог немає.

А.5.2 Погодження

Додаткових вимог немає.

А.5.3 Частини будівлі, що потребують контролю

Додаткових вимог немає.

А5.3.1 Ступінь контролю

Додаткових вимог немає.

А 5.3.2 Опис ступеня контролю

Додаткових вимог немає.

А 5.3.3 Повний контроль

Додаткових вимог немає.

А 5.3.4 Контроль відсіку

Додаткових вимог немає.

А 5.3.5 Контроль шляхів евакуювання

Додаткових вимог немає.

А 5.3.6 Локальний контроль

Додаткових вимог немає.

А 5.3.7 Контроль устатковання

Додаткових вимог немає.

А.5.3.8 Площі, що не потребують контролю

Площі, що не потребують контролю автоматичною системою пожежної сигналізації, можуть бути такі, як наведено нижче:

1. ванні кімнати, душові, умивальні або туалети, якщо їх не використовують для зберігання горючих матеріалів або відходів;

2. вертикальні шахти або вертикальні кабельні канали з площею поперечного перерізу мен­ше ніж 2м², для яких передбачено відповідний протипожежний захист і заходи щодо непоширен­ня вогню за умов проходження їх крізь підлоги, стелі або стіни, і якщо вони не містять кабелів ава­рійних систем (за винятком, коли ці кабелі мають межу вогнестійкості принаймні ЗО хв);

3. на навантажувально-розвантажувальні майданчики, що розташовані просто неба;

4. невентильовані холодильні камери для харчових продуктів із загальним об’ємом менше ніж: 20 м³.

Порожнини (включно з порожнинами під фальшпідлогою і над підвісною стелею), потребують окремого контролю автоматичними пожежними сповіщувачами, якщо:

5. можливе швидке поширення вогню або диму вздовж цих порожнин за межі приміщення, де виникла пожежа до моменту виявлення пожежі пожежними сповіщувачами, розміщеними зовні порожнин; або

6. вогонь у порожнині може пошкодити кабелі аварійних систем до моменту виявлення пожежі.

Порожнини, які не мають потреби в контролюванні пожежними сповіщувачами:

д) висотою менше ніж 1 м; і

8. довжиною менше ніж 10 м; і

9. шириною менше ніж 10 м; і

J) повністю відокремлені від інших площ негорючим матеріалом; і

к) якщо питома пожежна навантага горючих матеріалів не перевищує 25 МДж на 1м² у будь- якому місці порожнини (див. додаток D); і

1. не містять кабелів аварійних систем (за винятком, коли ці кабелі мають межу вогнестійкості не менше ніж ЗО хв).

А.6 Планування та проектування

А.6.1 Пристрої, під’єднані до системи

Додаткових вимог немає.

А.6.2 Проектування системи

Додаткових вимог немає.

А.6.2.1 Сумісність

Додаткових вимог немає.

А.6.2.2 Несправності

А.6.2.2.1 Обмежування впливу несправностей

Система повинна бути побудована так, щоб одинична несправність кабелю в будь-якому поодинокому шлейфі не могла перешкоджати правильному функціюванню більше ніж однієї з ниж- ченаведених функцій:

1. автоматичне виявляння пожежі;

2. спрацьовування ручних пожежних сповіщувачів;

3. звукового передавання оповіщування про пожежу;

4. передавання або приймання сигналів до/від пристроїв вводу/виводу;

5. приведення в дію додаткового устатковання (див. 6.10).

Якщо в одному корпусі поєднано кілька пристроїв із різними функціями (наприклад, комбіна­ція пожежних сповіщувачів та звукових оповіщувачів), то в цьому корпусі мають бути ізолювальні пристрої для обмеження впливання одиничної несправності кабелю, як рекомендовано у цьому розділі.

Проектувати шлейфи треба так, щоб у випадку одиничної несправності кабелю внаслідок ко­роткого замикання або обриву:

■f) не більше ніж 32 пристрою були непрацездатні, і

д) усі пристрої, що непрацездатні через несправність, знаходилися в тій самій зоні, і

8. усі пристрої, що непрацездатні через несправність, виконували однакову функцію.

Система повинна бути побудована так, щоб одинична несправність кабелю в окремому шлейфі не могла перешкоджати:

8. увімкненню сигналу оповіщування про пожежу на площі, що більше припустимої площі для однієї зони пожежної сигналізації, або

9. звучанню оповіщування про пожежу на площі, що більше припустимої площі для однієї зони оповіщування, або

10. функціюванню всіх пристроїв оповіщування в будівлі (тобто, принаймні один пожежний опо- віщувач повинен функціювати).

Система повинна бути побудована так, щоб дві несправності в будь-якому окремому шлейфі не могли перешкоджати функціюванню ні автоматичним, ні ручним пожежним сповіщувачам, ні пристроям оповіщування на одному поверсі площею більше ніж 10000 м², або більше ніжу 5 про­типожежних відсіках, навіть якщо за площею вони менше.

Там, де використовують систему пожежної сигналізації для запуску додаткового устаткован­ая, можуть бути додаткові обмеження щодо впливання несправності в кабелі. Ці обмеження мо­жуть значно впливати на проектування системи пожежної сигналізації Ці обмеження (наприклад, одиночна несправність кабелю не повинна заважати функціюванню більше ніж в одній захищуваній від пожежі зоні) повинні бути зазначені у вимогах щодо монтування додаткового устатковання. Усі подібні вимоги повинні прийматися з урахуванням вимог відповідно до 5.2 і бути відображені в про­екті системи пожежної сигналізації та оповіщування про пожежу.

Примітка 1 Дві несправності в одному шлейфі треба розглядати як такі, котрі відбулися за однією причиною і спричи­нили дві або більше несправностей

Примітка 2 Для деяких будівель із високим імовірним ризиком зазначені вище площі можуть виявитися занадто вели- шми Додаткові обмеження можуть бути прийняті за узгодженням відповідно до 5 2 і потім долучені до документації, зазначе­но у 5 6

А.6.3 Зони

А 6.3.1 Загальні положення

Додаткових вимог немає.

А.6.3.2 Зони пожежної сигналізації

У приміщеннях, що їх контролюють автоматичні системи пожежної сигналізації, поділ при­міщень на зони пожежної сигналізації повинен відповідати всім нижченаведеним вимогам:

1. площа однієї зони на кожному поверсі не повинна перевищувати 1600 м²;

2. якщо зона охоплює більше ніж 5 приміщень, то адреса кімнати повинна відображатися на ППКП або має бути встановлений над дверима виносний пристрій оптичної сигналізації для інди­кації кімнати, в якій спрацював пожежний сповіщувач;

3. якщо зона виходить за межі одного протипожежного відсіку, то межі зони повинні відпові­дати межам протипожежних відсіків, і площа поверху зони не повинна перевищувати 400 м²;

4. кожна зона повинна бути в межах одного поверху будівлі, за винятком, якщо;

1. зона охоплює сходові клітки, кабельні, ліфтові шахти або інші подібні конструкції, що ви­ходять за межі одного поверху, але знаходяться в межах одного протипожежного відсіку, або

2. загальна площа поверху будівлі становить менше ніж 300 м².

Вищезазначені вимоги а)—d) можуть бути змінені під час узгодження відповідно до 5.2 і потім долучені до документації, зазначеної у 5.6. Чинники, які треба враховувати під час узгодження:

5. видимість у межах зони;

6. відстань, що має бути пройдена у межах зони;

д) конфігурація кімнат і вид діяльності у межах зони.

А.6.4 Вибір автоматичних і ручних пожежних сповіщувачів

Додаткових вимог немає.

А.6.5 Розташовування та розміщення автоматичних і ручних пожежних сповіщувачів

А.6.5.1 Загальні положення

1. рівна стеля

Загалом ефективність теплових або димових пожежних сповіщувачів залежить від того, на­скільки близько від стелі знаходиться сповіщувач. Пожежні сповіщувачі треба встановлювати так, щоб його чутливі елементи знаходилися в межах верхніх 5 % висоти приміщення. У зв’язку з імо­вірністю утворювання холодного граничного шару пожежний сповіщувач не можна вмонтовувати на рівні стелі

У таблиці А.1 надано робочі радіуси пожежних сповіщувачів, змонтованих у межах верхніх 5 % висоти приміщення.

Для точкових пожежних сповіщувачів горизонтальна відстань між будь-якою точкою контро­льованої площі й найближчим пожежним сповіщувачем не повинна перевищувати робочого радіу­са, зазначеного в таблиці А.1, за винятком зазначеного у А.6.5.1.

Для димових променевих пожежних сповіщувачів горизонтальна відстань між будь-якою точ­кою контрольованої площі й найближчим пожежним оптичним лінійним сповіщувачем не повинна перевищувати робочого радіуса, наведеного в таблиці А.1, за винятком зазначеного у А.6.5.1. По­жежні променеві димові сповіщувачі треба монтувати на стійкій конструкції.Для теплових і димових пожежних сповіщувачів, яких не охоплює сфера застосування чин­них стандартів (інші вимоги сумісності, ніж встановлені згідно з ДСТУ EN 54-13), треба керувати­ся рекомендаціями виробника. Ці пожежні сповіщувачі можна використовувати лише після узгод­жувань відповідно до 5.2.