Страница 6: ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009. Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування і технічного обслуговування (62797)

ППКП має бути розташоване так, щоб:

1. індикація та елементи керування були легкодоступні для підрозділів пожежної охорони та осіб, відповідальних за експлуатацію будівлі;

2. освітлення дозволяло легко розглянути та прочитати марковання та візуальну індикацію;

3. рівень фонових шумів дозволяв почути звукову сигналізацію;

4. навколишнє середовище було чисте і сухе;

5. імовірність нанесення механічних ушкоджень устаткованню була низька;

6. ризик пожежі був низький, а саме місце розташування контролювалося щонайменше одним пожежним сповіщувачем у межах цієї системи.

У разі, якщо ППКП розміщується у двох та більше корпусах, тоді:

д) місце розташування кожного корпусу повинно відповідати зазначеним вимогам а)—f);

8. усі з’єднання між корпусами повинні бути відповідним чином захищені від пожежі та меха­нічних ушкоджень (див. 6.11.2, 6.11.3);

9. необхідно забезпечити можливість виявляння несправностей з’єднань між корпусами.

ППКП бажано розміщувати в приміщенні, де постійно перебуває персонал.

Якщо за практичними міркуваннями ППКП треба розташовувати у приміщенні, що не відпо­відає вищезазначеним вимогам d), е) та f), то треба передбачати спеціальні заходи для захисту устатковання.

Дублювальну панель індикації треба встановлювати у випадках, коли ППКП розташовано віддалено від входів для підрозділів пожежної охорони, коли будівля має кілька таких входів, або коли ППКП розташовано у приміщеннях без постійно перебування персоналу.

Розташування дублювальних панелей індикації повинне відповідати вимогам 6.7.1а)—f).

Біля входу для підрозділів пожежної охорони може бути передбачено візуальну індикацію — як проблисковий маяк.

У випадку використовування кількох пожежних контрольних приладів, за допомогою яких мож­на здійснювати керування з різних місць, треба передбачати заходи, що унеможливлюють пода­вання суперечливих команд керування з різних позицій.

Індикація на ППКП повинна дозволяти швидко, легко й однозначно визначити місце розташу­вання будь-якого автоматичного або ручного пожежного сповіщувача, що перебуває в стані три- 16воги. Додатково для кожної зони пожежної сигналізації повинно бути забезпечено щонайменше один примірник нижченаведеного:

1. схема зон пожежної сигналізації;

2. плани зон пожежної сигналізації;

3. мнемонічні схеми;

4. виносні пристрої світлової індикації;

5. адресоване відображення на ППКП.

У деяких країнах висувають вимоги щодо встановлювання стандартизованої панелі для ви­користовування пожежної охорони. Вимоги щодо цих панелей містяться в національних норматив­них документах.

Вихідна потужність устатковання електроживлення повинна забезпечувати максимальне роз­рахункове навантаження систем.

Зазвичай як основне джерело електроживлення системи треба використовувати загальну сис­тему електропостачання. Енергію, що генерують приватно, можна використовувати там, де при­наймні вона характеризується такою самою надійністю, як і загальна система електропостачання або де відсутня можливість під’єднання до загальної системи електропостачання.

Основне джерело електроживлення системи пожежної сигналізації повинно бути забезпече­но відповідним окремим пристроєм захисту, встановленим якомога ближче до місця вводу мережі електроживлення в будівлю.

Для запобігання несанкційованому вимкненню основного джерела електроживлення треба вжити запобіжних заходів (наприклад, розмістити табличку або обмежити доступ).

У разі використовування кількох джерел електроживлення, кожне з них повинно відповідати цим вимогам.

У випадку виходу з ладу основного джерела електроживлення треба передбачати резервне електропостачання від акумуляторної батареї. Ємність акумуляторної батареї повинна бути дос­татньою для живлення системи протягом часу всіх ймовірних порушень електропостачання основ­ного джерела електроживлення або для прийняття інших відповідних заходів.

У деяких випадках можливе електропостачання від аварійних генераторів або від джерела безперебійного живлення. За наявності такого електропостачання, ємність резервних акумулятор­них батарей може бути знижена, проте акумуляторні батареї повинні бути завжди передбачені.

У разі використовування аварійних резервних генераторів треба вжити заходів для їхнього дозаправляння до того моменту, коли запас пального буде витрачено.

У додатку А.6.8.3 зазначено обмеження для:

1. необхідної тривалості роботи від резервного джерела електроживлення;

2. ємності резервних акумуляторних батарей, що забезпечують електроживлення системи в режимах «спокою» і «тривоги»;

3. допустимих типів джерел резервного електроживлення.

Для отримання максимального ефекту від роботи системи пожежної сигналізації та оповіщу- вання необхідно, щоб сигнали тривоги були якомога швидше передані до пожежної охорони. Най­кращим чином це можна забезпечити за використовування автоматичного зв’язку безпосередньо з пожежною охороною або через інший пункт приймання пожежної тривоги.

Якщо використовують пункт приймання пожежної тривоги, то він повинен відповідати націо­нальним стандартам.

Якщо в будівлі постійно перебуває персонал, то виклик можна здійснювати вручну за телефо­ном, номер якого було попередньо узгоджено з підрозділами пожежної охорони, або за номером національної служби порятунку. Необхідно звернути увагу на те, щоб у будівлі була достатня кількість телефонів, щоб уникнути затримки під час повідомлення пожежної охорони.

Навіть якщо використовують автоматичне передавання повідомлення та якщо під час пожежі в будівлі перебуває персонал, то за будь-яких умов повідомлення про пожежу має бути підтвер­джено за телефоном власноруч.

Необхідно, щоб лінії автоматичного передавання у будь-якому разі були контрольовані так, щоб будь-яка несправність лінії відображалася або на пункті приймання пожежної тривоги, або на ППКП.

За узгодженням із пунктом приймання пожежної тривоги рекомендується, щоб принаймні пе­редавалися загальні сигнали пожежної тривоги і несправності, з урахуванням сигналу несправності ліній передачі.

Окрім виконування системою своїх основних функцій із виявлення пожежі і оповіщування, сиг­нали системи можна також використовувати для безпосереднього або опосередкованого запуску додаткового устатковання, такого як:

1. системи пожежогасіння;

2. протидимні або протипожежні двері;

3. устаковання димовидалення,

4. протидимні або протипожежні клапани;

5. вимкнення вентиляції;

6. керування ліфтами;

д) двері, що контролюються системою доступу.

Робота або несправність додаткового устатковання не повинна порушувати правильне фун- кціювання системи пожежної сигналізації або перешкоджати видаванню сигналу на інше додаткове устатковання.

Національні вимоги щодо під’єднання додаткового устатковання можуть мати місце.

Кабелі повинні відповідати будь-яким вимогам, установленим виробником або постачальни­ком устатковання. Особливу увагу треба звертати на допустиме електричне навантаження та за­тухання сигналів інформації.

Щодо типу кабелів та їхнього монтування повинні виконуватися рекомендації національних нормативних документів.

За можливості кабелі необхідно прокладати в зонах із низьким ризиком пожежі. За необхід­ності прокладання кабелів в інших зонах та якщо ушкодження цих кабелів унеможливить:

1. приймання сигналів виявляння пожежі ППКП;

2. керування засобами оповіщування;

3. приймання сигналів від системи пожежної сигналізації для будь-якого керування устатко- ванням протипожежного захисту;

4. приймання сигналів від системи пожежної сигналізації будь-якими пристроями передаван­ня пожежної тривоги;

то в такому випадку треба або використовувати вогнестійкі кабелі, або передбачати заходи щодо їхнього захисту від пожежі.

Рекомендації щодо захисту кабелів від пожежі наведено у А.6.11.2.

Кабелі повинні бути захищені відповідним чином.

Кабелі треба прокладати в досить захищених місцях (наприклад, у системах кабельних лотків, коробів, трубопроводів), при цьому кабелі повинні мати достатню механічну міцність чи повинні бути забезпечені додатковим механічним захистом.

Примітка. Якщо використовують кільцеві шлейфи, треба враховувати, що за один випадок можливе одночасне пошко­дження обох ліній (наприклад, ушкодження обох ліній кабелю у разі удару транспортним засобом). Там, де існує ймовірність такого ушкодження, треба передбачити або механічний захист, або лінії кільця повинні бути достатньо рознесені для запобі­гання їхнього одночасного ушкодження.

Для захисту від ушкоджень або хибних тривог, за можливості треба уникати розміщення устатковання (у тому числі кабельних ліній) у місцях із імовірно високими значеннями електромаг­нітних завад, тобто зі значеннями вищими ніж ті, за яких проводили випробовування устаткован­ня. За неможливості дотримування цих умов, треба передбачати відповідний електромагнітний захист.

Проектувальник повинен надати достатній обсяг документації, що дозволяє монтувальній організації виконувати монтування належним чином. Принаймні повинні бути кресленики, на яких указано вибраний тип і місця розташування всіх пристроїв та принципова схема їх з’єднань.

Проектувальник має надати та підписати сертифікат проекту. Зразок сертифіката наведено у додатку С.

Якщо в затверджену документацію будуть внесені зміни, то ці зміни та інші нові документи також повинні бути затверджені в установленому порядку (див.7.1).

Відповідальність за побудову, проектування, повноту і правильність документації відповідно до 6.13 повинна бути чітко визначена відповідно до 4.7.

Особи або організації, що виконують проектування та підготовку документації відповідно до 6.13, повинні мати відповідні теоретичні й практичні знання для виконання цієї роботи.

7. МОНТУВАННЯ

   1. Загальні положення

Система повинна бути змонтована відповідно до документації, яка підготовлена відповідно до 6.13. Якщо з будь-яких причин під час монтування проект, розроблений відповідно до розділу 6, виявився непридатним, то будь-які необхідні зміни треба погоджувати з проектувальником, а по­годжені поправки треба вносити в документацію та долучати до сертифіката проекту.

Розташовування устатковання повинне відповідати документації. Будь-які відхили треба по­годжувати.

Під час розташовування устатковання треба враховувати будь-які особливі небезпеки, що за­звичай можуть виникнути під час експлуатування будівлі. У приміщеннях із потенційно вибухоне­безпечною атмосферою (середовищем) треба дотримуватися вимог, викладених у національних нормативних документах.

Загалом монтувати кабелі потрібно згідно з вимогами національних нормативних документів. В особливих випадках необхідно дотримуватися рекомендацій 6.11 та 6.12.

Під час використовування розміри кабельних каналів та трубопроводів повинні забезпечува­ти вільне уведення і витягування кабелів. Доступ до них треба забезпечувати за допомогою знімних або відкидних кришок.

Живильні кабелі та кабелі передавання сигналів системи пожежної сигналізації та оповіщу- вання про пожежу треба прокладати так, щоб уникнути несприятливого впливу на систему. Необ­хідно звернути увагу на такі чинники:

1. електромагнітні завади за рівнями, що можуть вплинути на нормальну роботу;

2. можливість ушкодження під час пожежі;

3. можливість механічного ушкодження, а також ушкоджень, що можуть спричинити коротке замикання між кабелями системи та іншими кабелями;

4. ушкодження в результаті проведення робіт із технічного обслуговування інших систем.

За необхідності кабелі систем пожежної сигналізації та оповіщування можуть бути відокрем­лені від інших кабелів використовуванням ізольованих або заземлених перегородок, або віднесені на відповідну відстань. Настанови щодо відокремлення кабелів наведено у А 7.3.3.