Страница 12: ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009. Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування і технічного обслуговування (62797)

1. резервний електрогенератор, що відповідає 6.8.3, запускався, рівень палива перевірено; і, якщо необхідно, поповнено;

2. є достатніми запаси паперу, тонера і стрічки для будь-якого принтера;

11. пристрої для тестування індикації (як зазначено у 12.11 ДСТУ EN 54-2) функціюють і не виявлено несправного індикатора елементу індикації.

В експлуатаційний журнал треба заносити усі виявлені несправності та їх треба якомога швид­ше усувати.

3. щоквартально

Користувач і (або) замовник повинен бути впевнений, що один раз на три місяці компетент­ний фахівець:

1. перевіряє усі записи в експлуатаційному журналі та вживає всіх необхідних заходів для приведення системи в працездатний стан;

2. перевіряє як спрацьовує щонайменше один автоматичний або ручний пожежний сповіщу- вач у кожній зоні, щоб бути впевненим чи буде ППКП правильно приймати і відображувати сигнал, вмикає оповіщування про пожежу й інші пристрої попередження або допоміжні пристрої;

Примітка. Процедуру треба виконувати так, що небажані функції (такі як випускання вогнегасної речовини) не здійс­нювалися.

3. перевіряє, чи правильно ППКП виконує функцію індикації несправностей;

4. перевіряє можливість ППКП керувати функцією зачинення і відчинення дверей;

5. за можливості, перевіряє зв’язок із підрозділами пожежної охорони або пунктом прий­мання пожежної тривоги;

6. виконує всі додаткові перевіряння і випробовування, запропоновані монтувальною організацією, постачальником або виробником;

7. переконується, що не проведено перепланування або зміни призначення окремих при­міщень, що може спричинити зміни у вимогах щодо розташування автоматичних, ручних пожеж­них сповіщувачів або пристроїв оповіщування, і якщо зміни мали місце, то треба провести візуаль­ний огляд відповідно до A.11.2.1d) 5).

В експлуатаційний журнал треба заносити будь-які виявлені несправності та їх треба якомо­га швидше усувати.

4. щорічно

Користувач і (або) замовник повинен бути впевнений, що один раз на рік компетентний фахівець:

1. виконує регламенти, рекомендовані для щоденного, щомісячного і щоквартального об­слуговування;

2. перевіряє правильність функціювання кожного сповіщувача відповідно до вказівок ви­робника;

Примітка 1. Незважаючи на те що треба перевірити кожний сповіщувач під час щорічного перевіряння, дозволено тес­тувати до 25 % сповіщувачів під час проведення щоквартального обслуговування.

3. перевіряє можливість ППКП виконувати будь-яку додаткову функцію;

Примітка 2. Процедуру треба виконувати так, щоб небажані функції (такі як випускання вогнегасної речовини) не здійснювалися.

4. проводить огляд для підтвердження, що всі кабельні з’єднання та устатковання не уш­коджені й надійно захищені;

5. проводить огляд із метою перевірити, чи проводили перепланування будівлі або чи немає змін призначення окремих приміщень, що може спричинити інші вимоги щодо розташуван­ня автоматичних і ручних пожежних сповіщувачів або пристроїв оповіщування. Крім того, під час оглядання треба перевіряти чи навколо кожного сповіщувача є вільний простір у радіусі не мен­ше ніж 0,5 м та всі ручні пожежні сповіщувачі знаходяться у відкритих і доступних місцях;

6. перевіряє та випробовує всі акумуляторні батареї.

В експлуатаційний журнал треба заносити всі виявлені несправності та їх треба якомога швид­ше усувати.

А.11.3 Позапланове технічне обслуговування

Додаткових вимог немає.

А.11.4 Ремонт та реконструкція

Додаткових вимог немає.

А.11.5 Запасні частини

Додаткових вимог немає.

А.11.6 Документація

Після завершення квартального та щорічного обслуговування організація, відповідальна за проведення перевіряння, повинна надати відповідальній особі підписане підтвердження, що пе­ревіряння відповідно до А.11.2.1с) і А.11.2.1d) завершено і що відповідальна особа сповіщена про усі виявлені недоліки.

А.12 Реконструкція або розширення змонтованої системи

Додаткових вимог немає.

А.13 Робота інших систем протипожежного захисту

Додаткових вимог немає.

А.14 Застосування за умов особливих ризиків

Додаткових вимог немає.

А.15 Інтегровані системи

Додаткових вимог немає.

А.16 Ієрархічні системи

Додаткових вимог немає.

ДОДАТОК В
(довідковий)

ХИБНІ ТРИВОГИ

Необхідно щоб проектувальники, підрядники та замовники системи використовували всі мож­ливості для попереджування хибних тривог.

Хибні тривоги можуть виникати внаслідок недосконалого устатковання та проекту системи, неякісного монтування, неправильного експлуатування або технічного обслуговування. Це також може бути результатом несприятливого впливу довкілля, що не було враховано під час проекту­вання системи.

Найпоширенішими причинами виникнення хибних тривог (необов’язково за порядком значу­щості) є такі:

1. виконання робіт, які проводили в контрольованій зоні без відповідних знань або без дот­римання необхідних застережних заходів;

2. умови навколишнього середовища, такі як тепло, дим або полум’я під час готування їжі або від технологічних процесів, вихлопні гази від двигунів внутрішнього згоряння або повітряні потоки високої швидкості;

3. механічні або електричні несправності, що часто відбуваються через впливання вібрацій, ударів або корозії;

4. проведення обслуговування або тестування без попереднього повідомлення підрозділів пожежної охорони або пункту приймання пожежної тривоги;

5. електричні перехідні процеси (наприклад від блискавки, або стрибки під час перемикання) або радіозавади (наприклад від стільникових телефонів);

6. невідповідний рівень обслуговування;

д) накопичування пилу або бруду всередині сповіщувача або потрапляння комах;

8. зміна призначення або перепланування будівлі;

9. випадкове або зловмисне ввімкнення ручних пожежних сповіщувачів або автоматичних по­жежних сповіщувачів.

Хибні сигнали тривоги від димових пожежних сповіщувачів можуть спричинятися через дим або інші випаровування, через пил (включно пил, що повільно накопичується, і пил, що звихрений у повітрі), волокна, водяну пару або конденсат; під час провадження звичайних технологічних про­цесів або видів діяльності, або незвичайних змін параметрів довкілля. Потрапляння комах може спричинити значну проблему, особливо наприкінці літа.

Оптичні димові променеві сповіщувачі зазвичай видають хибну тривогу, якщо промінь випад­ково частково перекривається; крім перешкод, які трапляються через людську діяльність (є випадки сідання птахів і кажанів). Деякі типи пожежних оптичних лінійних сповіщувачів можуть видавати хибні тривоги у разі впливання яскравого сонячного випромінювання або інших інтенсивних дже­рел світла, наприклад, фотоспалаху.

Димові сповіщувачі з іонізаційною камерою мають високу чутливість до диму, що складається з дуже дрібних частинок, включно з вихлопними газами від дизельного двигуна і випаровувань від самоочисних печей. Деякі типи цих пожежних сповіщувачів чутливі до сильних потоків повітря і мо­жуть видавати хибну тривогу, якщо їх встановлено на протягах. Через дуже малий струм, який ви­користовується в іонізаційних камерах, висока вологість може спричинити певні проблеми, особли­во, якщо сповіщувачі були попередньо забруднені матеріалами, що спроможні поглинати вологу.

Хибні сигнали тривоги можуть бути спричинені надмірним підвищенням температури через вплив конвективного нагрівального устатковання, технологічних процесів або сонячного випромі­нювання. Запобігти таким ситуаціям можна встановлюванням сповіщувачів із відповідно вищою температурою спрацьовування, або, у випадку потрапляння прямих сонячних променів, викорис­товувати відповідне екранування.

Хибні сигнали тривоги теплових сповіщувачів динамічного типу можуть також спричинятися через швидке підвищення температури до нормальної кімнатної температури після впливання низь­кої температури. Така ситуація може виникати, наприклад у вантажних відсіках, обладнаних ве­ликими дверима, що виходять безпосередньо назовні: взимку, поки двері відчинені, сповіщувачі піддаються охолодженню, після зачинення дверей відбувається різке підвищування температури. У таких ситуаціях краще не використовувати теплові сповіщувачі динамічного типу.

Пожежні сповіщувачі полум’я чутливі до ультрафіолетового випромінювання полум’я. Якщо сис­тема виявляння не може диференціювати різні джерела випромінювання, вони мояуть реагувати на такі джерела як блискавка, іонізаційне випромінювання, ультрафіолетові й кварцово-галогенні лам­пи, але вони не чутливі до сонячного випромінювання (ультрафіолетова складова сонячного спект­ра, до якої сповіщувач повинен бути чутливий, поглинається озоновим шаром на великих висотах атмосфери). Відомі джерела ультрафіолетового випромінювання треба екранувати від пожежних сповіщувачів полум’я; до того ж треба звернути увагу, щоб екран не загороджував можливі місця ви­никнення пожежі. Звичайне віконне скло захищає від ультрафіолетового випромінювання.

Більшість інфрачервоних пожежних сповіщувачів реагує на мерехтливу складову в інфрачер­воному спектрі випромінювання від пожежі. Цей тип сповіщувача повинен бути нечутливим до дже­рела постійного інфрачервоного випромінювання, таких як дуже гарячі предмети або сонячне ви­промінювання, але може спрацьовувати, якщо це постійне випромінювання буде модулюватися, наприклад рухом гілок дерев або лопатей вентилятора.

Інфрачервоні пожежні сповіщувачі можна виробляти нечутливими до сонячного випромінювання.

У теперішній час стають доступними системи, які можуть виявляти пожежу більше ніж за однією ознакою з метою одержання кращого розпізнавання між станом пожежі й станом, коли її ознаки відсутні Такі системи можуть мати кілька чутливих елементів в одному корпусі пожежного сповіщувача, або можуть поєднувати покази від кількох різних пожежних сповіщувачів. Типові ком­бінації можуть містити димовий і тепловий чутливі елементи, іонізаційну камеру і оптичний чутли­вий елемент розсіяного світла, або ультрафіолетовий і інфрачервоний чутливі елементи.

Переваги цих систем залежать від алгоритму, який використовують для прийняття рішення щодо виявлення ознак пожежі. Більший обсяг інформації, що надходить від цієї комбінації, може значно зменшити кількість хибних сигналів, що виникають через впливання навколишнього середовища

У деяких типах систем сигнал раннього попередження може бути виданий за умов, що може (або не може) означати виникнення пожежі. Такі попередні сигнали не повинні ініціювати пожеж­ну тривогу, але іх можна використовувати для оповіщування персоналу про те, що необхідно про­вести перевірку, таким чином зменшивши кількість хибних тривог і, можливо, заздалегідь розпо­чати дії у разі пожежі.

Якщо діяльність людини або технологічні процеси протягом робочого часу можуть спричини­ти хибні тривоги, особливо якщо присутність людей та їхнє поводження унеможливлює невиявлен- ня пожежі, то може бути корисним застосовування систем, що налагоджуються відповідно до активності діяльності. Існує багато варіантів систем, і кожну з них треба розглядати з урахуванням ризиків виникнення пожежі і призначення приміщень. Не можна використовувати жоден із цих ва­ріантів, як для нових систем так і для існуючих, доки не буде отримано узгодження відповідно до процедури, зазначеної у 5.2.

Нижче наведено випадки, де можна використовувати системи пожежної сигналізації, що на­лагоджуються відповідно до активності діяльності:

1. школи;

2. готелі, пансіонати та інші житлові будинки;

3. виробничі та торговельні об’єкти, що працюють в одну зміну;

Кілька прикладів системи, що налагоджуються відповідно до діяльності наведено нижче:

4. найпростішим прикладом використовування такої системи буде система, що вмикається від ручного сповіщувача в робочий час і функціює в автоматичному режимі в неробочий період;

5. система, що допускає використовування змінюваних алгоритмів виявляння, може викори­стовувати різні алгоритми (або змінювати способи виявляння пожежі) протягом робочого часу так, щоб система з меншою ймовірністю видавала хибну тривогу, що може виникнути протягом робо­чого часу;

1. система з димовими пожежними сповіщувачами, що використовують для контролю в неро­бочий час і яку можливо замінити на теплові пожежні сповіщувачі, що використовують для конт­ролю в робочий час;

д) у робочий період можна використовувати систему з затримкою передавання сигналу пожеж­ної тривоги на пункт приймання пожежної тривоги (див. В.8).

Якщо є ймовірність швидкого поширення пожежі під час такого способу виявляння, то такі сис­теми повинні використовуватися за умов наявності на об’єкті навченого персоналу та проведен­ня оцінювання ризику.

Перемикання на режим неробочого часу не повинно залежати від дії людини або її рішення; це повинно бути цілком автоматизована процедура в заздалегідь визначений час. Імовірність по­яви хибних тривог повинна залежати від необхідного рівня контролю в неробочий час. Пристрої ручного перемикання повинні бути легко доступними користувачу системи, за винятком таких місць, як наприклад, бари в готелі, де дозволено відтерміновувати зміну на більш чутливий режим за до­помогою ручного керування перемиканням за рівнем доступу 2. Повторне керування перемикан­ням можна використовувати для збільшення проміжку відтерміновування, але він не повинен пе­ревищувати 45 хв після останнього перемикання. На торговельних об'єктах інколи може бути до­пустимим автоматичне перемикання на інший режим, коли двері головного входу зачинені та зам­кнені на ніч.