Страница 2: ДСТУ EN 10207:2010. Сталі для простих посудин, що працюють під тиском. Технічні вимоги постачання листів, штаб та прутків (62777)

• Якщо присутня достатня кількість елементів, що зв'язують азот, мінімальний вміст Аілйг. не застосовують. Якщо такі елементи, які зв'язують азот, було додано у сталь, ЇМ ВМІСТ потрібно наводити у документі контролю

Таблиця 2 — Допустимі відхили результате аналізування виробу від величин, установлених у таблиці 1 для лпавкавога аналізування

• Якщо проводить аналізування кількох виробів ВІД □дмі$ї плавки і амірт Окремих елементів, які ьизначають. виходить зе мені інтервалу допусків для хімічного складу за планковим аналізуванням, тоді дозволено перевищити максимальну величину допуску або знизити мінімальну величину допуску, але не та та інше для одного аналі’ зування

Вимоги таблиці 3 і 4 застосовують для випробних зразків, відібраних, підготовлених і вилрен буваних відповідно до розділу 9 і 10,2—10.4. Значення стосуються встановленої товщини (товщини у замовленні) виробу і стану постачання, встановленого у 6.2.

Таблиця 3 — Механічні властивості

Таблиця 4 — Мінімум умовної границі плинності за величини залишкової деформації 0,2 % за підвищених температур

Вироби не повинні мати дефектів, які перешкоджають їхньому призначеному застосовуванню.

Розміри та допуски на розміри

Розміри та допуски на розміри для виробів, що постачають, потрібно встановити за такими стандартами на розміри:

а} у разі гарячекатаних листів товщиною 3 мм або більше з посиланням на EN 10029 допуск на товщину для класу В,

2. у разі

• широкої штаби, виготовленої безперервним гарячим прокатуванням (шириною £ 600 мм), — або- гарячекатаної штаби шириною < 600 мм, відрізаної від широкої штаби,

• або гарячекатаного листа товщиною менше ніж 3 мм Із посиланням на EN 10051;

2. у разі гарячекатаної вузької штаби (шириною < 600 мм} із посиланням на EN 10040;

d} у разі прутків із

• прямокутним перерізом із посиланням на EN 10055;

• квадратним перерізом із посиланням на ЕМ 10059;

• круглим перерізом із посипанням на EN 10060;

• шестигранним перерізом із посиланням на EN 10061.

77 Розраховування маси

Для розраховування номінальної маси для розмірів, установлених утаблиш 1, потрібно засто­совувати густину 7,05 кг/дм³.

в контролювання

8.1 Види контролювання

87.1 Вироби згідно з цим стандартом потрібно перевіряти неспецифічним контролюванням. 6*1,2 « За узгодженням під час замовляння можна встановити специфічне контролювання, 8.2 Документи контролю

82.1 Вид документа контролю

8.2.1.1 Якщо інше не встановлено (див. 0.1.2}, потрібно видавати протокол випробовування 2-Й згідно з ЄН 10204.

8*2.1.2 У разі специфічного контролювання (див. 8.1.2} потрібно видавати сертифікат прий­мання 3.1 згідно з EN 10204.

8.2.2 Зміст документів контролю

8.2.27 Зміст документів контролю повинен відповідати £N 10168.

8.2.2.2 Протокол випробовування 2.2 повинен містити такі коди й інформацію;

А — комерційна угода та залучені сторони;

В — опис виробів, яких стосується документ контролю;

С01—СОЗ — місце розташування і напрямок випробних зразків і температура випробовування;

С10—С13— випробовування на розтяг (результати одного випробовування);

040—С43— випробовування на удар, за потреби (результати одного випробовування);

С71—С92— хімічний склад (результати плавкового аналізу);

2 — затвердження.

8.2.2.3 Сертифікат приймання 3.1 повинен містити такі коди й інформацію;

А — комерційна угода і залучені сторони;

В — опис виробів, яких стосується документ контролю;

С00 —г ідентифікація виробу де необхідно;

001—003 — місце розташування та напрямок випробних зразків і температура випробовування;

010—C13— випробовування на розтяг (результати одного специфічного випробовування);

С40—С43— випробовування на удар, за потреби (результати одного специфічного випро­бовування);

С71—С92— хімічний оклад (результати плавкового аналізу і, за потреби, аналізу виробу);

D — результати візуального контролювання і, за потреби, ультразвукового контро­лювання;

7. — затвердження.

8.3 Випробовування, які проводять для специфічного контролювання

8 3.1 Потрібно проводити такі випробовування:

— випробовування на розтяг за кімнатної температури (див. 10.2);

• випробовування на удар (див. 9.3.2 і 10.3);

• візуальне оцінювання стану поверхні на кожному виробі (див. 10.5).

8.3.2 ** Під час замовляння можна узгодити такі випробовування:

• аналізування виробу (див. 10.1);

• випробовування на розтяг для визначення Ярр.г ^за підвищених температур (див. 10.4);

• ультразвукове випробовування для перевіряння відсутності внутрішніх дефектів на кожному листі (див. 10.6).

9 ВІДБИРАННЯ ТА ГОТУВАННЯ ПРОБ І ВИПРОБНИХ ЗРАЗКІВ

Проби потрібно відбирати згідно з EN ISO 14284.

Проби та випробні зразки потрібно відбирати та готувати згідно з EN ISO 377.

Проби потрібно відбирати так, щоб відстань від випробних зразків до крайки довгої сторони виробу відповідала приблизно такій;

• иУ4: у разі виробів шириною 600 мм;

• и/8: у разі виробів шириною 600 мм.

Примітні. Мйкаимні властивості зазвичай Оцінюють пчрЙД рЛЗрІЗанням. У незвичайних випадках, к(ілн вимагаються пш£ визначання після роарізаннн, потрібно, за м&жґіийьсгі, знайти г^идатні розміри для визначення місця розташування випробних зразків, усганойпймих вища.

Випробні зразки потрібно відбирати на достатній відстані від кінця виробу.

Відстань випробного зразка від гарячекатаної поверхні і орієнтацію осі випробного зразка визначають за вказівками, наведеними у таблиці 5.

9.Z2.3 Проби та випробні зразки, відібрані від прутків

Поздовжні випробні зразки від прутків потрібно відбирати відповідно до таблиці 6.

Таблиця 5 — Розташування випробних зразків для плоских Виробів (див. також 9.2.2.2)