Страница 2: ДСТУ EN ISO 9934-1:2005. Неруйнівний контроль. Контроль магнітопорошковий. Частина 1. Загальні вимоги (62773)

1. з використовуванням об’єкта випробовування, який має незначні природні або штучні не- суцільності, розташовані в найбільш несприятливих для магнітопорошкового контролю ділянках;

2. за допомогою вимірювання тангенційної напруженості поля якомога ближче до поверхні. Пояснення до такого вимірювання подано в стандарті prEN ISO 9934-3;

3. за допомогою розраховування тангенційної напруженості поля, виходячи зі значення струму. У більшості випадків застосовують прості формули, наведені в додатку А;

4. іншими методами, що ґрунтуються на придатних для цього способах.

Примітка. Контрольні зразки (наприклад типу кільця), встановлені на контрольованій поверхні, можуть давати дані про розмір і напрямок магнітного поля. Однак тільки вони не можуть бути доказом наявності достатнього намагнічування.

У цьому розділі описано ряд способів намагнічування. Для виявлення несуцільностей в усіх напрямках можна застосовувати комбіноване намагнічування. Для об’єктів контролю простих форм у додатку А наведено формули для розраховування необхідної сили струму для тангенційної на­пруженості поля. Прилади повинні задовольняти вимоги стандарту prEN ISO 9934-3 і застосову­ватися з урахуванням вимог цього стандарту.

У наступних розділах описані способи намагнічування.

Примітка. Для виявлення несуцільностей на всій контрольованій поверхні і в усіх напрямках може виникнути по­треба у застосовуванні кількох способів намагнічування. Якщо залишкове поле першого намагнічування не можна ліквіду­вати, може бути необхідним розмагнічування. Також можуть застосовуватись інші способи намагнічування, якщо мож­ливо підтвердити необхідне намагнічування за 8.1.

За допомогою цього способу з високою чутливістю виявляються неоднорідності паралельно напрямкові струму.

Струм проходить через об’єкт контролю, який повинен мати гарне електричне з’єднання з контактними пластинами. Типовий пристрій показано на рисунку 1. Передбачається, що струм рівномірно розподілений по поверхні. Потрібне значення треба виводити зі значення діаметра об­’єкта контролю. У додатку А наведено приклад формули для розраховування сили струму для от­римання необхідної тангенційної напруженості поля.

Треба уникати ушкодження ділянок електричних контактів. Може виникнути перенагрівання, проплавляння й електричні дуги.

Примітка. Матеріали контактів, такі як мідь і цинк, під час виникання електричних дуг можуть стати причиною ме­талургійних пошкоджень. Через отруйні пари свинцеві контакти можна застосовувати тільки за умови гарного провітрю­вання. Поверхні контактів повинні бути чисті, достатніх розмірів, а матеріал, з якого виготовлені контакти, має бути су­місним з об'єктом контролю.

Струм проходить через електроди, які тримають в руках або закріплені затискачами, причо­му контролюють невеличку ділянку більшої поверхні, ніж показано на рисунку 2. Контрольовану по­верхню відповідно до попередньо заданої сітки (растра) поділяють на ділянки контролю. Приклади ділянок контролю наведено на рисунках 2 і 3. У додатку А наведено наближені формули для роз­раховування сили струму, необхідної для досягнення встановленої тангенційної напруженості поля.

Цим способом найкраще виявляються несуцільності, розташовані паралельно напрямкові струму.

Як уже зазначалося у 8.3.1.1, треба уникати пошкоджень поверхонь контактів, таких як про­плавлення або забруднення через електроди. Варто враховувати застереження цього підрозділу щодо свинцевих контактів. Не треба використовувати цинкові електроди або електроди з гальва­нічним покриттям. Електричні дуги і місця проплавлення треба розглядати як можливі пошкоджен­ня, а також потрібно перевіряти їх допустимість. Якщо необхідне повторне перевіряння пошко­джених контактних ділянок, його треба виконувати іншим способом.

Струм індукується в кільцеподібному об’єкті контролю, що діє як вторинна сторона трансфор­матора, як показано на рисунку 4.

У додатку А наведено приклад формули для розраховування індукованого струму для необ­хідної тангенційної напруженості поля.

Струм проходить через ізольований стрижень або гнучкий провід, розташований в отворі об’єкта контролю, як показано на рисунку 5.

Цим способом найкраще виявляються несуцільності, розташовані паралельно напрямкові струму.

У додатку А наведені приклади формул для центрального проводу. Для нецентральних про­водів тангенційну напруженість поля треба визначати за допомогою вимірювання.

Струм проходить через один або кілька ізольованих проводів чи стрижнів, що перебувають на відстані d паралельно поверхні об’єкта іспитів, як показано на рисунках 6 і 7.

За такого намагнічування контрольна ділянка повинна щільно прилягати до проводів, по яких в одному напрямку проходить струм. Зворотний зв’язок проводу повинен бути, наскільки це мож­ливо, віддалений від контрольної ділянки. Відстань повинна бути більше ніж 10 d. Ширина конт­рольної ділянки становить 2 d.

Щоб забезпечити накладання контрольних ділянок, відстань проводу для двох кроків контро­лю не повинна перевищувати 2 d. У додатку А наведено приклад наближеної формули для роз­раховування необхідної сили струму для визначеної тангенційної напруженості поля в області кон­тролю.

Об’єкт іспитів або ділянку розташовано між полюсами електромагніта, як показано на рисунку 8.

Полюси ручного магніту змінного струму (ярма) притискаються до поверхні об’єкта контролю, як показано на рисунку 9. Контрольована ділянка не повинна бути більшою, ніж коло, діаметр якого дорівнює відстані між полюсами, і не повинна охоплювати прилеглу до полюсів площу. На рисун­ку 9 показано приклад спеціально обраної контрольної ділянки.

Примітка. Умови намагнічування, зазначені в 8.1, можуть бути виконані, як правило, тільки за допомогою ручно­го магніту (ярма). Магніти постійного струму і постійні магніти треба застосовувати тільки за домовленістю на момент запиту і замовлення.

Об’єкт іспитів намагнічується в котушці паралельно осі котушки, як показано на рисунку 10. Цим способом найкраще виявляються несуцільності, розташовані перпендикулярно осі котушки.

При котушках зі спіральною обмоткою крок повинен бути менше ніж 25 % діаметра котушки.

Примітка. При коротких циліндричних об’єктах контролю з відношенням довжина—діаметр менше ніж 5 рекомен­довано застосовувати магнітні подовжувані. Завдяки цьому зменшується необхідний для намагнічування струм.

Наближену формулу для розраховування необхідного струму для заданої тангенційної напру­женості поля наведено в додатку А.

Котушка з проводу щільно прилягає до об’єкта контролю. Контрольована ділянка повинна міститися між витками котушки, як показано на рисунку 11.

Наближені формули для розраховування струму для зазначеної тангенційної напруженості поля подано в додатку А.

9. ЗАСОБИ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Характеристики і вибирання засобу контролювання

Характеристики засобів контролювання повинні відповідати вимогам стандарту prEN ISO 9934-2.

Для магнітно-порошкового контролю використовують різні типи засобів контролювання. За­звичай засобом контролювання є суспензія з кольорових (охоплюючи чорні) і флуоресціювальних часток у рідині-носії. У рідину-носій на водній основі потрібно додавати змочувальні речовини і, як правило, антикорозійні засоби.

Також застосовують сухі порошки, але вони мають нижчу чутливість виявлення дрібних несу- цільностей поверхні.

Флуоресціювальні засоби контролювання зазвичай мають найбільшу чутливість. Необхідни­ми умовами при цьому є відповідне готування поверхні, забезпечена гарними умовами протікан­ня процесу оптимальна контрастність і умови спостереження відповідно до розділу 10.

Нефлуоресціювальні засоби контролювання також можуть виявляти високу чутливість конт­ролю. Вони можуть бути чорного й іншого кольорів.

Примітка. Для досягнення гарної контрастності між індикацією і поверхнею може бути потрібна контрастна фар­ба відповідно до розділів 7 і 10.

Необхідне і рекомендоване перевіряння засобів контролювання, яке треба виконувати перед і через рівні проміжки часу під час контролю, описано в стандарті prEN ISO 9934-2.

Перевіряння чутливості засобів контролювання потрібно виконувати перед і регулярно під час контролю за допомогою відповідних контрольних зразків згідно з prEN ISO 9934-2.

Під час повторного застосовування засобу контролювання за циркуляції в помпі особливу ува­гу потрібно приділяти перевіренню на придатність.

Засіб контролювання треба наносити незадовго до і під час намагнічування. Змивання повин­не бути завершене до вимкнення намагнічування. Утворення індикацій має завершитись до того, як об’єкт контролю почнуть рухати або контролювати.

За сухого контролю нанесення виконують так, щоб якнайменше спотворити індикації.

Змивання поверхні варто робити з якнайменшим тиском, щоб не зашкодити утворенню інди­кацій.

Після змивання об’єкт контролю повинен стекти так, щоб поліпшити розпізнаваність індикацій.

10. УМОВИ ОГЛЯДАННЯ

Умови оглядання повинні відповідати вимогам EN ISO 3059. Контрольовану ділянку треба оглядати перед наступним етапом контролю. Якщо щось заважає огляданню, потрібно встанови­ти об’єкт контролю або прилад намагнічування в інше положення, щоб уможливити необхідне оглядання об’єкта контролю. Необхідно стежити, щоб індикації після намагнічування і до оцінюван­ня та реєстрації не були зруйновані.

Під час застосовування нефлуоресціювальних засобів контролювання:

1. між засобом контролювання і поверхнею об’єкта іспитів потрібно встановити гарну кон­трастність;

2. контрольована ділянка повинна бути рівномірно освітлена природним світлом з інтенсив­ністю щонайменше 500 лк або штучним освітленням.

Примітка. Варто уникати сильних відблисків на поверхні.

Контроль флуоресціювальними засобами треба виконувати у затемненій випробовувальній кімнаті з освітленістю не більше ніж 20 лк. Контрольована ділянка повинна бути опромінена УФ- А-випромінюванням. Інтенсивність випромінювання повинна відповідати стандартові EN ISO 3059 і на ділянці контролю становити більше ніж 10 Вт/м² (1 000 мкВт/см²). За більшої інтенсивності опромінення допускається пропорційно сильніша освітленість іспитової лабораторії, якщо збері­гається контрастність між індикаціями і фоном навколишньої поверхні.

Для забезпечення необхідної інтенсивності опромінення УФ-А-випромінювач потрібно ввімкну­ти за кілька хвилин до початку контролю (зазвичай мінімум за 5 хв).

Примітка. Фахівець, який виконує контроль, повинен уникати прямого потрапляння в очі ультрафіолетового вип­ромінювання або відблисків від освітлюваної поверхні.

Не можна використовувати фотохромні окуляри, тому що вони затемнюються за ультрафіо­летового випромінювання й тим самим знижують розпізнаваність індикацій.

11. ПЕРЕВІРЯННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ

Перед початком контролю рекомендовано провести загальне перевіряння системи контролю. Воно повинно бути проведено так, щоб встановити працездатність та забезпечити необхідний рівень чутливості контролю даного пристрою під час намагнічування у комплекті з конкретним за­собом контролювання.

Надійним перевірянням є контроль типових об’єктів випробовування із природними і штучни­ми несуцільностями відомого типу, розташування і розмірів. Об’єкти випробовування повинні бути розмагнічені і вільні від індикацій попередніх випробувань.

Якщо об’єктів випробовування з відомими несуцільностями немає, можуть бути застосовані контрольні зразки зі штучними несуцільностями, наприклад типу «хрест» або «кільце».

12. ОЦІНЮВАННЯ І РЕЄСТРАЦІЯ ІНДИКАЦІЙ

Треба розрізняти справжні індикації і хибні, такі як подряпини, поперечні зчленування, пере­пади магнітної проникності або «магнітний шрифт». Фахівець, який виконує контроль, повинен встановити хибні індикації й усунути, якщо можливо, причини їхнього виникнення.

Примітка. Це можна зробити, якщо допускається, за допомогою легкого шліфування поверхні.

Усі індикації, які не можуть бути однозначно визначені як хибні, потрібно класифікувати, відпо­відно до нижченаведених вказівок, як лінійні або округлі і реєструвати згідно з вимогами виробни­чого стандарту.

Лінійними індикаціями є індикації з довжиною, що втричі більше за ширину. Округлими інди­каціями є індикації еліптичної або круглої форми з довжиною, що менше або дорівнює потрійно­му значенню ширини.