Страница 2: ДСТУ ISO 128-1:2005. Кресленики технічні (62750)

^2> Чинний в Україні як ДСТУ EN ISO 7200:2005 «Розроблення технічної документації. Графи у штампах та основних на­писах» (EN ISO 7200:2004, IDT).

³⁾ Чинні в Україні як ДСТУ ISO 2768-1-2001, ДСТУ ISO 2768-2-2001, ДСТУ ISO 3040:2007, ДСТУ ISO 3098-0:2007.

ДСТУ ISO 5455:2005, ДСТУ ISO 5457:2007, ДСТУ ISO 6433:2007, ДСТУ ISO 7573:2007 відповідно.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому документі використано терміни та визначення, які наведені у ISO 10209-1.

4 СТРУКТУРА СТАНДАРТІВ ISO СЕРІЇ 128

Різні частини ISO 128 охоплюють певні теми. Зокрема:

• частини від першої (ISO 128-1) до ISO 128-19 є стандартами основоположними;

• частини ISO 128-20 — ISO 128-29 стосуються ліній;

• частини ISO 128-30 — ISO 128-39 Стосуються видів;

• частини ISO 128-40 — ISO 128-49 стосуються розрізів/перерізів;

частини ISO 128-50 — ISO 128-59 стосуються зображення площ на розрізах/перерізах, а — частини ISO 128-60 — ISO 128-69 стосуються додаткових положень.Частини ISO 128 складаються із вимог і правил застосування в різних галузях промисловості на засадах, що дають змогу приєднувати нові положення в межах тематичних угруповань. Розшиф- ровку структури ISO 128 (без долучення цієї частини ISO 128) наведено у таблиці 1. На час публ­ікації цього стандарту були чинні вказані частини ISO 128.

Таблиця 1 — Матриця структури IS0128 (номери в графах відповідають номерам частин ISO)

5. ОСНОВНІ ВИМОГИ

Технічні кресленики є специфічним видом взаємообміну інформацією. їх потрібно виконува­ти з дотримуванням таких принципів.

1. Однозначність і зрозумілість. Будь-який елемент кресленика повинен бути інтерпретова­ний однозначно і сприйнятий кожним користувачем.

2. Достатність (повнота). Технічний кресленик повинен передавати остаточне зображення предмета відповідно до його конкретної функціональної призначеності. Зміст кресленика повинен бути достатній, щоб забезпечити виконання ним своєї призначеності, наприклад, для виготовлення деталі і перевіряння її відповідності технічним вимогам. Підлягають виконанню і перевірянню тільки ті вимоги, що визначені на кресленику чи у відповідній документації.

3. Відповідність масштабу. Розміри контурів і елементів зображення повинні бути пропор­ційними виробу, що зображується (стосовно масштабів див. ISO 5455). Однак, значення розмірів предмета не повинні бути домінувальними, іншими словами, їх треба зображувати у певному мас­штабі, безпосередньо залежному від розмірів кресленика.

4. Придатність до дублювання та копіювання. Щоб забезпечити високу якість результату креслення, копіювання чи мікрофотокопіювання та відтворювання, треба дотримуватись вимог ISO 6428.

5. Мовна незалежність. Кресленики переважно повинні бути незалежними від мови. Слова слід використовувати тільки в графах основного напису або в тих випадках, коли неможливо по­дати інформацію графічно.

6. Відповідність стандартам. Використаний міжнародний стандарт повинен бути позначений на кресленику згідно з цим стандартом. Також вказують відповідні додаткові документи, які не­обхідні для розуміння кресленика.

Складальні кресленики повинні мати специфікацію відповідно до ISO 7573, яку можна розмі­щувати безпосередньо на кресленику або додавати окремим документом. Процедури внесення змін на кресленику і будь-які зміни на таких креслениках потрібно чітко документувати.

5. СУТТЄВІ ДОПОВНЕННЯ ШОДО ВИКОНАННЯ ТЕХНІЧНИХ КРЕСЛЕНИКІВ

   1. Загальні положення

Технічний кресленик може складатися з таких елементів:

• аркуш для розміщення кресленика — згідно з ISO 5457;

• основний напис на машинобудівних креслениках — згідно з ISO 7200 чи згідно з ISO 9431 на будівельних креслениках;

• зображення предметів відповідно до ISO серії 128;

• нанесені розміри — згідно з ISO серії 129;

• шрифти — згідно з ISO 3098-0;

• виносні позиції — згідно з ISO 6433;

• величини, одиниці величин та умовні познаки — відповідно до ISO 31-1 і ISO 1000;

• попереджувальні помітки — згідно з ISO 16016.

Геометричні характеристики потрібно подавати згідно з правилами відповідних стандартів матричної моделі GPS (Геометричні характеристики виробів) (див. ISO/TR 14638), зокрема:

• ISO 286-1 і ISO 8015 для позначання лінійних розмірів і допусків;

• ISO 1101, ISO 2692, ISO 5458 і ISO 7083 для позначання геометричних розмірів і допусків;

• ISO 1302 і ISO 8785 для позначання текстури і дефектів поверхонь;

• ISO 3040 для позначання конусності та

• ISO 5459 для позначання баз і систем баз.

Геометричні характеристики потрібно подавати згідно з правилами відповідних стандартів, таких як :

• ISO 6284 для позначання геометричних відхилів;

• ISO 8560 для позначання модульних розмірів, ліній і сіток та

• ISO 11091 для виконання ландшафтних креслеників.

Геометричні характеристики потрібно подавати згідно з правилами відповідних стандартів, які застосовують в різних галузях, таких як:

• ISO 2553 для позначання з'єднань зварюваних, паяних, зокрема м’якими припоями;

• ISO 2768 для позначання основних допусків для машинобудівних виробів;

• ISO 10135 для позначання формованих деталей;

• ISO 13715 для позначання і вказування допусків країв невизначеної форми;

• ISO 15785 для позначання з'єднань, одержаних склеюванням, фальцюванням і пресуван­ням та

• ISO 15787 для позначання термічного обробляння.

5. ЗАСТОСУВАННЯ СТАНДАРТІВ ISO СЕРІЇ 128

Приклад

Для виконання машинобудівних креслеників можна бути використовувати такі частини ISO серії 128:

• ISO 128-20 і ISO 128-24 стосовно типів ліній, що використовують для зображення окремих елементів виробів;

• ISO 128-30 і ISO 128-34 стосовно способів виконання видів предмета, окремих правил і спрощень, використовуваних на креслениках;

• ISO 128-40 і ISO 128-44 стосовно виконання розрізів і перерізів;

• ISO 128-50 стосовно правил зображення площ розрізів і перерізів.

ДОДАТОК А
(довідковий)

ПОКАЖЧИК ПОНЯТЬ ЗА ТЕМАТИЧНОЮ НАЛЕЖНІСТЮ

Таблиця А.1 є багатомовним покажчиком понять за тематичною належністю різних частин ISO 128.

Таблиця А.1 — Покажчик понять в ISO серії 128

Продовження таблиці А.1