БЗ № 4-2005/292


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

РОЗРОБЛЕННЯ
ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
ГРАФИ У ШТАМПАХ
ТА ОСНОВНИХ НАПИСАХ
(EN ISO 7200:2004, IDT)

ДСТУ EN ISO 7200:2005Видання офіційне





















Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2007

ПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації «Дизайн та ергономіка» (ТК 121)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А. Рубцов; В. Свірко, канд. психол. наук; С. Рибалко

  1. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 25 травня 2005 р. № 128 з 2006-10-01

З Національний стандарт ДСТУ EN ISO 7200:2005 ідентичний з EN ISO 7200:2004 Technische Produktdokumentation — Datenfelder in Schriftfeldern und Dokumentenstammdaten (Розроблення технічної документації. Графи у штампах та основних написах) і включений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В-1050 Brussels. Усі права щодо використання Європейських стандартів у будь-якій формі і будь-яким способом залишаються за CEN та її Національними членами, й будь-яке використання без письмового дозволу Державного комітету України з питань техніч­ного регулювання та споживчої політики (ДССУ) заборонено. Цей стандарт видано з дозволу CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з німецької (de)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 200

7ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Терміни та визначення понять 1

  4. Загальні положення 2

  5. Графи у штампах 2

Розташування штампа 5НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN ISO 7200:2004 Technische Produktdokumentation — Datenfelder in Schriftfeldern und Dokumentenstammdaten (Розроблення технічної документації. Графи у штампах та основних написах).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 121 «Дизайн та ергономіка».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

  • слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

  • до розділу 2 «Нормативні посилання» долучено «Національне пояснення», виділене рамкою;

  • у 5.1.4 подано «Національну примітку», виділену рамкою;

  • вилучено «Додаток ZA», що за змістом повторює розділ 2 «Нормативні посилання»;

  • структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

  • замінено позначення одиниць фізичних величин: mm на мм.

Міжнародний стандарт ISO 639 впроваджено в Україні через ДСТУ ISO 639-94 (ISO 639:1998). Копії міжнародних стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Голов­ному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».ДСТУ EN ISO 7200:2005

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
ГРАФИ У ШТАМПАХ ТА ОСНОВНИХ НАПИСАХ

РАЗРАБОТКА ТЕХНИЧЕСКОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ
ГРАФЫ В ШТАМПАХ И ОСНОВНЫХ НАДПИСЯХ

TECHNISCHE PRODUKTDOKUMENTATION
DATENFELDER IN SCHRIFTFELDERN
UND DOKUMENTENSTAMMDATEN

Чинний від 2006-10-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює графи для написів у технічній документації на продукцію, полег­шує обмін документацією, а також забезпечує тотожність назв граф, їхнього змісту та довжини (кількості знаків). Ці правила стосуються як інструкцій з експлуатації, так і документів, розробле­них за допомогою комп’ютерної техніки. Цей стандарт можна використовувати для всіх видів документації та продукції, на всіх стадіях життєвого циклу продукції, а також у різних галузях технічних дисциплін. У цьому стандарті описані графи, необхідні для розробляння документації, але без урахування конкретних технологій або вимог щодо виготовлення продукції. Цей стандарт обумовлює подальше та повторне використання документів.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Зазначені нижче стандарти є основою цього документа. За наявності датованих посилань дійсним вважається тільки вказане видання документа. За наявності недатованих посилань дійсним вважатиметься останнє його видання (з доповненнями та змінами).

ISO 639 (alle Teile) Codes for the representation of names of languages

ISO 5457 Technical product documentation — Sizes and layout of the drawing sheets.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 639 (усі частини) Коди для подання назв мов

ISO 5457 Розробляння технічної документації. Масштаби і формати креслень.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано такі терміни та відповідні їм визначення:

  1. класифікація (Klassifikation)

Метод структурування певних даних (об’єктів чи документів) у класи та підкласи відповід­но до їхніх характеристик

  1. графа (Datenfeld)

Обмежена ділянка, яка стосується певного виду даних

  1. Видання офіційнепередача даних (Dateniibertragung)

Переведення інформації від комп’ютерного застосування до іншого зі збереженням її впо­рядкованої форми

  1. розділ (Abschnitt)

Певна частина документа, кожна з номером, як і інші частини, а також з іншим змістом та складом

  1. аркуш (Blatt)

Частина технічного малюнка

  1. сторінка (Seite)

Нижня частина візуальної структури документа, яка розділяє його зміст (особливо якщо цей документ подано у формі тексту).

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Умовами передачі та відображення інформації є визначеність граф відносно змісту та кількості позначок.

Вимоги до граф, що діють в автоматизованих системах керування документуванням, відрізня­ються від тих, які складають без допомоги електронних приладів. Графа може бути одночасно частиною багатьох різних документів, оскільки комп’ютер може здійснювати передачу даних за допомогою функцій ототожнення, внесення змін та поєднання. Для застосування користувачами інформація має бути правильно внесена у відповідну графу. З цієї причини у комп’ютеризова­них системах застосовують більші графи, ніж у тих, що ґрунтуються на відображенні інформації на папері.

У цьому стандарті описані основні принципи поводження з документами цифрового вико­нання. Кількість граф у штампі тут є мінімальною. З іншими графами поводяться, навпаки, більш динамічно і, якщо це необхідно, вказують поза штампом, наприклад, масштаб, символ проекції, допуск, а також дані про поверхні.

  1. ГРАФИ У ШТАМПАХ

    1. Ототожнювальні графи

      1. Загальні положення

Ототожнювальні графи у штампах повинні відповідати 5.1.2—5.1.8 таблиці 1.

Таблиця 1 — Ототожнювальні графи у штампах

Підрозділ

Назва графи

Залежність від мови

Рекомендована кількість знаків

Обов'язковість наявності

5.1.2

Власник документа

Не встановлена

м

5.1.3

Номер документа

Не залежить

16

м

5.1.4

Індекс змін

Не залежить

2

0

5.1.5

Дата видання

Не залежить

10

м

5.1.6

Номер розділу/аркуша

Не залежить

4

м

5.1.7

Кількість розділів/аркушів

Не залежить

4

0

5.1.8

Покажчик мови

Не залежить

4 на кожну мову

0

М — обов’язково; 0 — на вибір.



  1. Власник документа

Під поняттям власника документа (а ним можуть бути фірма, товариство чи підприємство) розуміють офіційне ім’я власника, скорочену торгову марку або відповідну емблему.

  1. Номер документа

Номер документа застосовують для постачання документації. Номер документа повинен бути единим принаймні у межах організації власника документа.

  1. Індекс змін

За допомогою індексу змін ідентифікують різні версії технічного документа. Ці версії нумеру­ють послідовно: літери від А до Z , потім йдуть поєднання літер АА, АВ, АС... або цифри 1, 2, 3... Літер І та О треба уникати, оскільки їх можна переплутати з цифрами 1 та 0.

Національна примітка

У разі позначення індексів змін українською абеткою літери Ґ. Є, З, І, ї, Й, О, Ч, Ь не застосовують.

Як варіант, можна використати графу, в якій зазначають дату видання.

  1. Дата видання

Дата видання — це дата першого офіційного видання документа або дата видання кожної подальшої версії документа з моменту набуття ним чинності. Дата видання важлива з юридич­них причин, наприклад, для патентування або для знаходження документа.

  1. Номер розділу (аркуша)

За цим номером ідентифікують розділ або аркуш.

Примітка. Залежно від мети використання документа його інформаційний зміст може поділятися на частини, які називають розділами. Якщо йдеться про технічні рисунки, ці розділи називають аркушами.

  1. Кількість розділів (аркушів)

Загальна кількість розділів або аркушів, з яких складається документ.

  1. Покажчик мови

Покажчик мови призначений для відображення мови, якою складені частини документа. Він потрібен тоді, коли треба перевірити текст документа або його різні мовні версії. Зазначений покажчик ґрунтується на ISO 639.

Бажано, щоб документ було складено тільки однією мовою. У багатомовному документі повинні бути спеціальні позначки для відокремлення мов.

  1. Описові графи

    1. Загальні положення

Описові графи у штампах повинні відповідати 5.2.2 і 5.2.3 таблиці 2.

Таблиця 2 — Описові графи у штампах

Підрозділ

Назва графи

Залежність від мови

Рекомендована кількість знаків

Обов’язковість наявності

5.2.2

Назва

Залежить

25/30а

м

5.2.3

Додаткова назва

Залежить

2 х 25/30а

0

М — обов’язково; О — на вибір.

* 30 — для підтримання японської або китайської мови, оскільки вони потребують два байти на кожну літеру.



  1. Назва

Назва має відповідати змісту документа. Детальніші відомості, наприклад, про матеріал, постачання, умови дотримання стандартів, захист довкілля, конструктивний напрям чи положення тощо, можна подавати в додатковій назві (див. 5.2.3). Не можна писати назви, які визначають застосування чи використання певної деталі.

Назви треба вибирати, керуючись визначеними термінами. Вони можуть походити від міжна­родних, державних або галузевих стандартів, а також назв, які закріпилися в процесі відповід­ної професійної діяльності. Ці написані в штампах назви роблять процес знаходження та повтор­ного пошуку відповідної інформації більш ефективним. Скорочень у назвах треба уникати.

Приклад

  1. «Монтажна плата».Додаткова назва

Поле для додаткової назви треба використовувати, якщо необхідно надати подальшу інфор­мацію про об’єкт. Якщо інформацію подано в графі «назва», треба зважати на те, що в деяких випадках пишеться тільки додаткова назва. Скорочень додаткової назви треба уникати.

Приклад

«Збірка із затискачем».

  1. Адміністративні графи

    1. Загальні положення

Адміністративні графи у штампах повинні відповідати 5.3.2—5.3.11 таблиці 3.

В адміністративних системах, наприклад, у системі управління даними щодо продукції, інформація про розробника документа або про особу, яка затверджує його своїм підписом, може подаватися в окремій частині документа, наприклад, у графах даних щодо внесення змін.

Таблиця 3 — Адміністративні графи у штампах

Підрозділ

Назва графи

Залежність від мови

Рекомендована кількість знаків

Обов’язковість наявності

5.3.2

Відповідальна організація

Не залежить /залежить3

10

0

5.3.3

Технічне узгодження

Не залежить /залежить3

20

0

5.3.4

Особа, яка затверджує документ

Не залежить /залежить3

20

м

5.3.5

Розробник документа

Не залежить /залежить3

20

м

5.3.6

Вид документа

Залежить

ЗО

м

5.3.7

Класифікаційні дані/ключові слова

Не залежить /залежить3

Не встановлена

0

5.3.8

Статус документа

Залежить

20

0

5.3.9

Нумерація сторінок

Не залежить

4

0

5.3.10

Кількість сторінок

Не залежить

4

0

5.3.11

Формат паперу

Не залежить

4

0

М — обов’язково; О — на вибір.

а «Залежить», щоб підтримувати зображення різних видів абеток.