ххх —ДСТУ 3931-99 В125 — 4 — 05/99 — 0,3
Маркування гумотканинних рукавів слід проводити незмивною та необ- сипною фарбою, а термопластичних — штампуванням, з подальшою обробкою місця штампування такою самою фарбою.
Фарба не повинна містити агресивних до матеріалу рукава компонентів.
Пакування
Пакования повинне захищати рукава від механічних пошкоджень і забруднення.
Вид і спосіб пакування встановлюють за погодженням між споживачем та виробником і зазначають у нормативній документації.
До кожної пакувальної одиниці прикріплюють ярлик із зазначенням:
назви підприємства-виробника або його товарного знака;
позначення цього стандарту і нормативного документа на конкретний тип рукава;
номера пакувальної одиниці;
умовного позначення рукава;
загальної довжини рукава, м;
номера партії;
дати вироблення;
номера пакувальника;
номера сертифіката відповідності на них.
Ярлик до пакувальної одиниці прикріплюють способом, що забезпечує його (ярлика) неушкодженість.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
Вимоги безпеки — відповідно до нормативного документа на конкретний тип рукавів.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Загальні положення
Ці методи поширюються на приймальні, приймально-здавальні, періодичні, кваліфікаційні, типові та сертифікаційні випробування рукавів.
Методи випробувань за 5.1.2.1.1, 5.1.2.1.6, 5.1.2.2.3, 5.1.2.2.4, 5.3, 5.4, 5.5 повинні бути викладені в нормативному документі на конкретний тип рукава.
Програма випробувань та їхній обсяг, визначаються конструкторською документацією залежно від виду випробувань та номенклатури показників.
Стенди для випробувань повинні мати огородження, що охороняє випробувача від травмування.
Засоби вимірювальної техніки
Для вимірювання атмосферного тиску, температури та вологості повітря під час випробувань слід використовувати:
баром етр-анероїд типу М-67 з точністю вимірювань тиску ± 0,8 мм рт.ст.;
психрометр аспіраційний типу МВ-4М з точністю вимірювань: температури повітря ± 2 °С, вологості повітря ± 3 %.
Для вимірювання лінійних розмірів під час випробувань за 7.6, 7.7, 7.9, 7.11, 7.12 та 7.13 слід використовувати:
— рулетку Р5Н2К згідно з ГОСТ 7502;— штангенциркуль згідно з ГОСТ 166 з верхньою границею вимірювань 250 мм.
Для вимірювання гідравлічного тиску слід використовувати манометри згідно з ГОСТ 2405 або перетворювачі тиску з цифровою індикацією, яку обирають для кожного випробування так, аби тиск, що його використовують для випробування рукава, був у межах від 15 % до 85 % повної шкали.
Для вимірювання вакуумметричного тиску слід використовувати вакуумметр згідно з ГОСТ 2405 або перетворювачі тиску з цифровою індикацією, яку обирають для кожного випробування таким чином, щоб значення тиску, який використовують для випробування рукава, знаходилося в межах від 15 % до 85 % повної шкали.
Для вимірювання часу в процесі випробування необхідно використовувати прилад з абсолютною похибкою вимірювань ± 1 с.
Для визначення маси рукавів слід використовувати ваги з абсолютною похибкою ± 0,1 кг згідно з ГОСТ 29329 або динамометр класу точності 2 з границею вимірювань до 50 кг.
Засоби вимірювальної техніки та випробувальне обладнання, наведені в стандарті, можуть бути замінені іншими приладами або обладнанням з технічними характеристиками, не гіршими від передбачених цим стандартом.
Умови проведення випробувань
Випробування слід проводити за нормальних кліматичних умов, що відповідають вимогам ГОСТ 15150, якщо умови проведення випробувань не обумовлені додатково. Перед випробуваннями зразки слід витримати за цих умов щонайменше 24 години.
Опрацювання результатів.
Результати вимірювання повинні бути зафіксовані у послідовності, яка має місце під час вимірювання. Вилучення будь-яких результатів, отриманих під час вимірювання, не допускається.
Опрацювання результатів прямих вимірювань проводять за методикою відповідно до ГОСТ 8.207.
Оформлення результатів випробувань
Результати випробувань оформлюють протоколом, що повинен містити такі дані: — назву і адресу випробувальної лабораторії;
місце проведення випробувань;
назву і адресу замовника;
мету проведення випробувань;
характеристику і позначення зразка для випробувань;
дату одержання зразків і дату проведення випробувань;
описання процедури відбору зразків або копію акта відбору зразків, якщо він проводився сторонньою організацією;
умови підготовки зразків до випробувань;
опис зразків для випробувань;
умови випробувань;
вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції;
коротке описання процедури випробування;
засоби випробувань (обладнання та засоби вимірювальної техніки);
фактичні значення показників (дані вимірювань, результати обчислень) та будь-які виявлені пошкодження;
довірчі границі похибки вимірювань;
критерії відповідності та правила прийняття рішення;
висновки;
підпис і посаду керівника випробувань та осіб, що проводили випробування.
Контроль зовнішнього вигляду
Проведення контролю
Зовнішній вигляд та внутрішню поверхню (на просвіт) рукавів контролюють візуально на рівній горизонтальній поверхні.
Довжину складок вимірюють із точністю до 1 мм щонайменше п’ять разів за допомогою рулетки.
За результат береться середнє арифметичне вимірювань. Довірчі похибки результату обчислюють за ГОСТ 8.207.
Рукав вважають таким, що витримав перевірку, якщо не виявлено видимих пошкоджень, і він відповідає вимогам 5.1.2.1.2, 5.1.2.1.3, 5.1.2.1.5, 5.1.2.2.1, 5.1.2.3.1 цього стандарту.
Контроль лінійних розмірів рукавів
Контроль внутрішнього діаметра
Засоби контролю
Металевий калібр (Додаток А).
Зразки для контролю
Повнорозмірні рукава всіх типів та діаметрів без з’єднувальних пожежних головок.
Проведення контролю
Калібр вставляють у зразок рукава з обох боків зусиллям руки без упору до повного прилягання поверхонь калібру і рукава.
Рукав вважається таким, що пройшов випробування, якщо внутрішній діаметр кожного боку зразка знаходиться в межах розмірів di та d2 калібру і відповідає вимогам 4.2 та 5.1.2.4 цього стандарту.
Контроль довжини рукава
Зразки для контролю
Повнорозмірні рукава усіх типів та діаметрів без з’єднувальних пожежних головок.
Проведення контролю
Рукав розміщують на рівній горизонтальній поверхні.
За допомогою рулетки вимірюють довжину рукава та довжину манжети до першого витка спіралі з точністю до 1 мм.
Рукав вважають таким, що витримав контроль, якщо він відповідає вимогам 4.2 цього стандарту.
Контроль маси
Зразки для контролю
Повнорозмірні рукава усіх типів та діаметрів без з’єднувальних пожежних головок.
Проведення контролю
Рукав розміщують на платформі вагів або вертикально підвішують до динамометра та зважують щонайменше п’ять разів.
Обробка результатів вимірювання
За результат береться середнє арифметичне вимірювань. Довірчі похибки результату обчислюють згідно з ГОСТ 8.207.
Рукав вважають таким, що витримав контроль, якщо він відповідає вимогам 4.2 та 5.1.2.1.4 цього стандарту.
Визначення стійкості рукава до дії стискувального зусилля
Випробувальне обладнання
Стенд повинен складатися з металевої рами, напрямної штока з майданчиком для розміщення вантажу та пластини завширшки (100 ± 3) мм для створення стискувального зусилля на рукаві.
Зразки для випробувань
Зразки рукавів усіх типів та діаметрів.
Підготовка до проведення випробувань
У будь-якому місці рукава, не ближче ніж 500 мм до краю, поставити позначку.
Рукав розмістити на стенді так, щоб під час створення стискувального зусилля позначка знаходилась під натискною пластиною.
Виміряти зовнішній діаметр рукава в місці позначки щонайменше 5 разів у вертикальній площині.
Проведення випробувань
Рукав через пластину, шток та майданчик для розміщення вантажу навантажити зусиллям зазначеним у таблиці 2.
Під дією стискувального зусилля рукав витримати протягом (60 ± 1) с.
Рукав звільнити від навантаження і через (60 ± 1) с виміряти зовнішній діаметр рукава в тому ж місці, що й до початку випробування.
Опрацювання результатів
Залишкову деформацію зразка рукава AD обчислюють за формулою:
ДО = —100 , %, (1)
Do
де А - Do - Di — середнє арифметичне різниці розмірів рукава, мм;
О0 — середнє арифметичне значення зовнішнього діаметра до навантаження, мм.
Di — середнє арифметичне значення зовнішнього діаметра після навантаження, мм.
Довірчі границі похибки вимірювання різниці розмірів рукава до та після навантаження обчислюють за формулою:
AA = ±a/(AD0)2 + (AD1)2 , (2)
де ДОо — похибка вимірювань згідно з ГОСТ 8.207, мм;
ADi — похибка вимірювань згідно з ГОСТ 8.207, мм.
Довірчі границі похибки визначення залишкової деформації рукава після дії місцевого навантаження обчислюють за формулою:
д=±[р.2(^)2+а2(ар0)2(3)
V &Q
Рукав вважають таким, що витримав випробування, якщо отримані результати задовольняють вимоги 5.1.1.1.1 цього стандарту.
Визначення мінімального радіуса згину
Апаратура та засоби контролю
Кліматична камера
Оправи з радіусом кривизни, що відповідають значенням мінімальних радіусів згину, — згідно з таблицею 3.
Зразки для випробувань
Повнорозмірні рукава усіх типів та діаметрів без з’єднувальних пожежних головок.
Підготовка до проведення випробувань
Рукав фіксують хомутами на оправі відповідного діаметра.
Проведення випробувань
Випробування за нормальних умов
Рукав витримують на оправі протягом (600 ± 1) с, після чого його знімають з оправи та проводять візуальний огляд.
Рукав вважають таким, що пройшов випробування, якщо результати, отримані під час візуального огляду, задовольняють вимоги 5.1.1.1.2 цього стандарту.
Випробування за температури мінус (ЗО ± 5) °С.
Рукав на оправі відповідного діаметра розміщують у кліматичній камері та витримують за температури мінус (ЗО ± 5) °С протягом (5 ± 0,1) годин. Після чого рукав виймають з камери, знімають з оправи і проводять візуальний огляд.
Рукав вважають таким, що пройшов випробування, якщо результати, отримані під час візуального огляду, задовольняють вимоги 5.1.1.1.2 цього стандарту у разі відсутньої залишкової деформації у місці згину.
Визначення стійкості рукава до поздовжнього згину лід дією навантажень
Випробувальне обладнання
Стенд, що складається з стійки з напрямними для пересувної платформи, обладнаної з'єднувальною пожежною головкою.
Навантаження на рукаві створюють силовим механізмом (лебідка тощо), а величину створеного навантаження вимірюють динамометром.
Зразки для випробувань
Повнорозмірні рукава усіх типів та діаметрів із з’єднувальними головками.
Підготовка до випробувань
Рукав під’єднують до з’єднувальної пожежної головки пересувної платформи стенда, піднімають на висоту 4 м і фіксують платформу.
До з’єднувальної пожежної головки вільного кінця рукава під’єднують заглушку з канатом, з’єднаним через динамометр з силовим механізмом.
Вимірюють відстань між нижнім краєм рукава і віссю з’єднувальної пожежної головки на пересувній платформі стенда.
7.11 А Проведення випробування
За допомогою силового механізму на вільному кінці рукава створюють навантаження величиною, зазначеною в таблиці 4, та витримують рукав під його дією протягом (60 ± 1) с.
Після завершення часу, зазначеного в 7.11.4.1, визначають місце максимальної деформації рукава у зігнутій частині, маркують його та вимірюють зовнішній діаметр. Рукав звільнюють від навантаження, знімають зі стенда та розміщують на рівній горизонтальній поверхні.
Через (60 ± 1) с, не змінюючи положення рукава, в п’яти рівновідда- лених точках промаркованої частини вимірюють його зовнішній діаметр. Точність вимірювання до 1 мм.
