1. ВОЛОГОСТІЙКІСТЬ

    1. Корпус інструмента має забезпечувати відповідний ступінь захисту від вологи згідно з класифікацією інструменту.

Відповідність вимогам перевіряють відповідним оброблянням згідно з 14.1.2, з додержан­ням умов 14.1.1.

  1. Інструмент не під’єднано до джерела живлення.

Інструмент під час випробовування постійно повертають у найнесприятливіші положення.

Інструмент із кріпленням шнура типу X оснащують гнучким шнуром найлегшого допу­стимого типу з найменшою площею перерізу згідно з 25.2, інший інструмент — випробову­ють у комплектації постачання.

Електричні складники, кришки й інші частини, придатні до видалення без застосування спеціального інструменту, треба демонтувати та за потреби піддавати відповідному оброб­ленню разом з основною частиною.

  1. Інструмент, окрім виконання ІРХО, випробовують згідно з ІЕС 60529 у такий спосіб:

  • інструмент виконання ІРХ1 — згідно з 14.2.1,

  • інструмент виконання ІРХ2 — згідно з 14.2.2,

  • інструмент виконання ІРХЗ — згідно з 14.2.3,

  • інструмент виконання ІРХ4 — згідно з 14.2.4,

  • інструмент виконання ІРХ5 — згідно з 14.2.5,

  • інструмент виконання ІРХ6 — згідно з 14.2.6,

  • інструмент виконання ІРХ7 — згідно з 14.2.7.

Для останнього випробування інструмент занурюють у воду що містить приблизно 1 % NaCI.

Безпосередньо після належного оброблення інструмент має витримати випробування на електричну міцність згідно з розділом 15, й огляд має показати відсутність слідів води на ізо­ляції, які можуть призвести до зменшення повітряних проміжків або довжини шляхів спливу менше від значень, наведених у 28.1.

Інструмент, що за нормальних умов експлуатації не підлягає впливу рідини, витримують протягом 24 год у нормальних зовнішніх умовах перед випробуванням згідно з 14.3.

  1. Інструменти, у яких за нормальних умов експлуатації можливий перелив рідини, має бути сконструйовано так, щоб цей перелив не мав шкідливого впливу на електричну ізоляцію.

Відповідність вимогам перевіряють таким випробуванням:

Інструменти, оснащені приладовим уводом, випробовують із відповідним з’єднувачем та гнучким шнуром; інструменти із кріпленням шнура типу X оснащують гнучким шнуром най­легшого допустимого типу з найменшою площею перерізу згідно з 25.2; інший інструмент — випробовують у комплектації постачання.

Електричні складники, кришки й інші частини, які може бути видалено без застосування спеціального інструменту, треба демонтувати, за винятком тих, що витримують випробу­вання згідно з 21.22.

Резервуар інструмента, призначений для рідини, заповнюють повністю водою, що має приблизно 1 % NaCI, а потім додають поступово протягом 1 хв кількість води, що становить 15 % від місткості резервуара чи 0,25 л, залежно від того, що більше.

Безпосередньо після цього оброблення інструмент має витримати випробування на елек­тричну міцність згідно з розділом 15, й огляд має показати відсутність слідів води на ізоляції', що можуть призвести до зменшення повітряних проміжків або довжин шляхів спливу мен­ше від значень, наведених у 28.1.

Інструмент витримують протягом 24 год за нормальних зовнішніх умов перед випробу­ванням згідно з 14.3.

  1. Інструмент має бути стійким до впливу вологи, що може бути за нормальних умов екс­плуатації.

Відповідність вимозі перевіряють таким випробуванням на вологостійкість:

Входи кабелю, за наявності, треба залишити незакритими; якщо є заглушені отвори, то один із них треба відкривати.

Електричні складники, кришки й інші частини, які може бути видалено без застосування спеціального інструменту, треба демонтувати та піддавати за потреби випробуванню на во­логостійкість разом з основною частиною.

Обробляють у камері вологи, повітря в якій має відносну вологість (93 ± 3) %, що може бути отримано, наприклад, за наявності в камері насиченого водного розчину Na2SO4чи KNO4, що має достатню площу контакту з повітрям. У всіх місцях можливого розміщування зразків температуру повітря підтримують із точністю до 1 К для будь-якого прийнятного значення t, що міститься в межах між 20 °С та ЗО °С. Для досягнення означених умов у вологій камері в ній треба забезпечити постійну циркуляцію повітря та, у загальному випадку, застосовувати термоізольовану випробовувальну камеру.

Перед розміщенням зразка в камері вологи треба довести його температуру до значен­ня між t та (t + 4) °С. Припустимо вважати, що інструмент досяг належної температури в разі витримування його за цієї температури протягом не менше ніж 4 год перед вологим оброб­ленням.

У камері інструмент має перебувати 48 год.

Безпосередньо після цього випробування інструмент має витримувати випробування згідно з розділом 13, за номінальної напруги або середнього значення номінального діапазону напруги, у положенні «УВІМКНЕНО» та за таких умов:

Для однофазних та трифазних, придатних для однофазного живлення, інструментів: S1 згідно з рисунком 3 в положенні «УВІМКНЕНО»; для трифазних інструментів — три секції з'єднано паралельно.

Для трифазних інструментів, непридатних для однофазного живлення: а, b та с згідно з рисунком 4 в положенні «УВІМКНЕНО»; повторити з розмиканням для кожного з вимикачів а, b та с почергово (два інших лишаються замкнутими).

Після цього інструмент має витримувати випробування згідно з розділом 15 у камері воло­ги або приміщенні, де його було доведено до належної температури після повторного монту­вання демонтованих частин.

  1. Рідинні системи не повинні створювати для оператора інструменту умов підвищеного ризику ураження електрострумом у разі неправильного користування.

Відповідність вимогам перевіряють таким випробуванням:

За наявності пристрою захисного відімкнених — вимкнути пристрій на час випробовування.

Інструмент працює за номінальної напруги, робоча рідина — приблизно 1,0 % розчину NaCI, режими роботи — за застосовністю:

після переповнення резервуара з рідиною приблизно на 15 % від ємкості контейнера чи на 0,25 л (обираючи більше значення);

не встановлювати шайбу чи будь-яку іншу частину, яку може видалити користувач; неправильно підімкнути рідинну систему, що зазвичай робить користувач.

У кожному з цих режимів інструмент працює протягом 1 хв у всіх погіоженнях згідно з відповідною частиною 2 та настановами виробника, у цьому разі контролюють силу струму спливу згідно з розділом 13. Під час випробовування сила струму спливу не має перевищувати:

  • 2 мА — для інструменту класу II;

  • 5 мА — для інструменту класу І.

Унаслідок цього випробування інструмент має відповідати критеріям випробування 13.1, яке виконують після його просихання протягом 24 год за кімнатної температури.

  1. Рідинні системи треба виготовляти зі складових, здатних витримувати без протікання тиск, передбачуваний за нормальних умов експлуатації.

Відповідність вимозі перевіряють таким випробуванням:

Закрити рідинну систему та піддати протягом 1 год гідростатичному тиску 1,0 % роз­чину NaCI, що дорівнюватиме подвоєному значенню тиску згідно з 8.12.2 d) 1). Силу струму спливу до доступних металевих частин треба виміряти згідно з розділом 13. Під час випро­бовування сила струму спливу не має перевищувати:

  • 2 мА — для інструменту класу II;

  • 5 мА — для інструменту класу І.

Унаслідок цього випробування інструмент має відповідати критеріям випробування 13.1, яке виконують після його просихання протягом 24 год за кімнатної температури.

За наявності пристрою захисного відімкнення — вимкнути пристрій на час випробовування.

  1. Пристрої захисного відімкнення, застосовувані для захисту від ураження електростру­мом у разі виході з ладу рідинної системи, мають відповідати вимогам ІЕС 61540, а також подаль­шим а) — с):

  1. ПЗВ-Д мають від'єднувати обидва полюси живлення, але тільки не дріт уземлення за його наявності, коли сила струму спливу перевищує значення 10 мА, із максимальною затримкою 300 мс.

Відповідність перевіряють огляданням та випробуванням згідно з 9.9.2 ІЕС 61540. Додат­ково, під час випробовування дріт уземлення не треба від'єднувати.

  1. 3 огляду на їхню цільову призначеність ПЗВ-Д мають бути надійними.

Відповідність перевіряють випробовуванням за номінальної напруги, коли пристрій захис­ного відімкнення працює за умови симульованої сили струму спливу, як наведено вище в а), та загальмованого ротору — протягом 50 циклів. Пристрій захисного відімкнення має належно спрацьовувати під час кожного з цих циклів.

  1. Треба встановлювати ПЗВ-Д у спосіб, що унеможливлює його видалення під час експлу­атації чи операцій зі штатного технічного обслуговування.

Цю вимогу вважають дотриманою, якщо пристрій захисного відімкнення прикріплено до інструмента або шнура живлення, приєднаного до інструмента.

Під час установлення пристрою захисного відімкнення на шнурі живлення можливо з’єднання типу Y або Z за підімкнення шнура живлення та перемикання шнура.

Відповідність перевіряють огляданням.

  1. ЕЛЕКТРИЧНА МІЦНІСТЬ

    1. Електрична міцність має бути відповідною.

Відповідність вимозі перевіряють випробуванням згідно з 15.2.

Захисний імпеданс перед випробуванням від’єднують від піднапругових частин.

Випробовують за кімнатної температури на інструменті, непідімкненому до мережі жив­лення.

  1. До ізоляції прикладають напругу синусоїдальної форми частотою 50 Гц чи 60 Гц про­тягом 1 хв. Значення випробувальної напруги та місця її застосування наведено в таблиці 2, якщо іншого не зазначено.

Доступні частини з ізоляційного матеріалу покривають металевою фольгою.Таблиця 2 — Випробовувальні напруги’

Місця застосування напруги

Випробувальна напруга, В

Інструмент та конструкції класу III

Інструмент та конструкції класу II

ІНШИЙ інструмент

Між піднапруговими частинами та доступними частинами, відділеними від них:

  • лише основною ізоляцією

  • посиленою ізоляцією

500

3750

1250

3750

Для частини з подвійною ізоляцією між металевими частинами, відділеними від піднапругових частин лише основною ізоляцією та:

  • піднапруговими частинами

  • доступними частинами

1250

2500

1250

2500

Між металевим корпусом або кришками з ізоляційним покривом та металевою фольгою, що контактує з внутрішньою поверхнею покриву, якщо відстань між піднапруговими частинами та цим металевим кор­пусом чи кришками, виміряна наскрізь, менша, ніж належний проміжок згідно з 28.1


2500

1250

Між металевою фольгою, що контактує з ручками, маховиками тощо та їхніми осями, якщо ці осі можуть перебувати під напругою в разі пошкоджен­ня ізоляції

2500

2500

Між доступними частинами та внутрішнім діаметром захисного пристрою шнура, огорнутим металевою фольгою

2500

1250

Між точкою з’єднання обмотки та конденсатора, якщо резонансна напруга U виникає між цією точкою та будь-яким виводом зовнішніх дротів, та

  • доступними частинами1'

  • металевими частинами, відділеними від під­напругових частин лише основною ізоляцією

——

2U + 1000

2U + 1000

11 Це випробування між точкою з'єднання обмотки й конденсатора та доступними чи металевими частинами треба виконувати лише, якщо під час нормальних робочих умов на ізоляцію впливає резонансна напруга Інші частини треба від'єднати, конденсатор закоротити.



На початку випробування прикладають не більше ніж половину від установленої напруги, яку потім поступово підвищують до повного значення.

Під час випробовування не має виникати ні іскріння, ні пробою ізоляції.

Високовольтний трансформатор, який використовують для випробування, конструктивно має надавати змогу отримання на виході струму не менше ніж 200 мА за умов короткого за­микання контактів виводу після того, як вихідну напругу встановлено на рівні відповідної випро- бовувальноїнапруги.

Реле максимального струму не має розмикатися, якщо значення вихідного струму мен­ше ніж 100 мА.

Треба забезпечити вимірювання середньоквадратичного значення випробовувальної напруги із точністю ± 3 %.

Потрібно уважно розміщувати металеву фольгу, уникаючи можливого іскріння на її краях або на краях .ізоляції.

Для конструкцій класу II, оснащених як посиленою, так і подвійною ізоляцією, треба при­діляти увагу тому, щоб напруга, застосована до посиленої ізоляції, не створювала переван­таження основної або додаткової ізоляції.