Страница 3: ДСТУ EN 138-2002. Засоби індивідуального захисту органів дихання.Апарати дихальні з подаванням чистого повітря через шланг для використання з масками, півмасками або мундштучними пристроями. Вимоги, випробовування, марковання (62734)

Якщо в апараті застосовують з’єднувальний вузол, що не відповідає EN 148-1 (стандартна нарізь), апарат випробовують відповідно до 5.6 EN 136:1989. Вміст діоксиду вуглецю у вдихува­ному повітрі не повинен бути меншим ніж 1 % в середньому.

Для апаратів з примусовим подаванням випробовування проводять під час встановленого ви­робником мінімального потоку повітря.

Під час випробовування, відповідно до 7.6.1, зміна тиску не повинна перевищувати 1 мбар. Апарати з примусовим подаванням повітря також можуть бути випробувані відповідно до 7.6.2. Під час випробовування не повинно бути помічено бульок, що виходять з апарата.

4. ВИПРОБОВУВАННЯ

   1. Загальні положення

Якщо не визначено спеціальні засоби і методи вимірювання, застосовують загальновживані методи і засоби.

Випробовування стійкості до займання, згідно з 7.8, проводять на двох непідготовлених зразках, які не використовують в подальших випробовуваннях.

Два подальші зразки попередньо підготовлюють за процедурами, описаними в 7.7.1 і 7.7.2, перед проведенням інших випробовувань.

Випробовують герметичність за допомогою двох зразків після попередньої підготовки і після проведення усіх випробовувань за винятком експлуатаційних. Експлуатаційні випробовування про­водять з двома зразками після усіх інших випробовувань (за винятком випробовування згідно з 7.8). В таблиці 4 детально подано пункти випробовування і вимог. В усіх випробовуваннях обидва ви- пробовувальні зразки повинні відповідати встановленим вимогам.

Візуальне перевіряння проводить випробовувальна лабораторія до лабораторного або екс­плуатаційного випробовування. Вона може включати просте розбирання відповідно до інструкції виробника з технічного випробовування. Перевіряють марковання І вказівки з експлуатації.

Апарат з лицевою частиною приєднують до дихальної машини за допомогою гнучкого шланга. Залежно від використовуваної лицевої частини, можна застосовувати різні з’єднувачі: апарат з мас­кою або півмаскою надягають на Шефілдівський муляж голови; апарат Із загубником приєднують без­посередньо до вихідного отвору гнучкого шланга.

Випробовування проводять з дихальною машиною, відрегульованою на режим роботи 25 циклів/ /хв і 2 дм³/хід. Повністю укомплектований апарат в стані для носіння І з достатньою для проведення випробовування довжиною повітроподавального шланга занурюють у воду на глибину в межах від 0,25 до 0,80 м на період не менше ніж З І не більше ніж 5 дихальних циклів. Випробовування про­водять з апаратом, зануреним у таких напрямках:

1. прямо і вертикально;

2. перевернутим і вертикально;

3. горизонтально, лицевою стороною догори;

4. горизонтально, лицевою стороною донизу.

Вимірювання опору диханню виконують у відповідному контрольному місці для тиску з викорис­танням точного манометра. До звіту заносять опір диханню до і безпосередньо після занурення.

Присутність води в лицевій частині після випробовування не є причиною для незадовільного результату. Будь-яка вода повинна бути вилучена з апарата перед випробовуванням опору диханню.

Експлуатаційні випробовування проводять з двома комплектами апаратів і з залученням чо­тирьох різних випробовувані в і оператора повітродувки (за наявності). До випробовувань допус­кають тільки ті апарати, які пройшли лабораторні випробовування. План випробовування показано нижче:

1-й і 3-й випробовувачі використовують 1-й апарат;

2-й і 4-й випробовувачі використовують 2-й апарат.

Апарати випробовують з двома випробовувачами, що мають досвід роботи з дихальними апа­ратами і задовільне медичне посвідчення. Випробовувачі повинні пройти медичний огляд і бути придатні для проведення випробовування. Необхідність в медичній перевірці безпосередньо до випробовування і в процесі випробовування визначає відповідальний за випробовування.

Таблиця 4 — Графік випробовування

Перед кожним випробовуванням апарати перевіряють на герметичність. Довжина повітропо- давальних шлангів повинна бути максимальна.

Усі випробовування проводять в умовах температури навколишнього середовища. Темпера­туру і вологість заносять до звіту.

В процесі випробовування виконують вправи, що моделюють практичне застосування апарата. Випробовування повинні бути безперервні, без знімання апарата, і виконані в межах загального робочого часу ЗО хв.

Послідовність операцій випробовування обирає відповідальний за випробовування.

1. ЗО поштовхів на робочій машині, кожен поштовх з висоти 1,8 м в напрямку підлоги масою 25 кг;

2. рух по горизонтальній площині в приміщенні без обмежень за висотою приміщення (загальна відстань 125 м)¹;

3. рух по горизонтальній площині в приміщенні з габаритною висотою (1,3 ± 0,2) м (загальна відстань 200 м)*;

4. плазування по горизонтальній площині в приміщенні з габаритною висотою (0,70 ± 0,05) м (загальна відстань 100 м)*;

5. лазіння вверх і вниз по драбині з проходженням один раз в обох напрямках квадратного отвору зі стороною 460 мм (загальна вертикальна відстань 20 м)*;

6. перенесення 22-х мішків з піском (12 кг кожний), кожного окремо, на відстань не менше ніж 10 м і складання їх на стіну висотою 1,5 м.

Під час випробовування випробовувач суб’єктивно оцінює апарат. Після закінчення випробо­вування реєструють таку інформацію:

1. зручність підвісної системи;

2. надійність кріплень і муфт;

3. бачення через лицеву частину;

4. легкість передавання мови;

5. рухомість повітроподавального шланга;

6. зручність лицевої частини;

д) інші зауваження випробовувана (за бажанням).

Прикладіть навантагу відповідно 50 або 250 Н на (10 ± 1) с до дихального шланга як це пока­зано на рисунку 1.

Перевірте апарат на наявність порушень у роботі.

250 Н для 2-го класу
або

50 Н для 1 -го класу

250 Н для 2-го класу
або

50 Н для 1-го класу

Рисунок 1 — Схема обладнання для випробовування з’єднань дихального шланга

Апарати зберігають:

1. не менше ніж 4 год і не більше ніж 16 год в умовах атмосфери за температури (60 ± 3) °С і відносною вологістю не менше ніж 95 %; і одразу після цього

2. не менше ніж 4 год і не більше ніж 16 год в умовах атмосфери за температури (-30 ± 3)°С.

Потім дають змогу апаратам охолонути до кімнатної температури.

Після зберігання, відповідно до 7.7.1, апарат випробовують з використанням дихальної ма­шини, встановленої на створення об’єму легеневої вентиляції 50 дм³/хв (25 циклів/хв, 2 дм³/хід) не менше ніж ЗО хв.

Готування

Лицеві частини двох комплектів апаратів чистять відповідно до інструкцій виробника і вида­ляють струшуванням надлишку рідини. Два комплекти апаратів готові до використання. Кожен апарат попередньо охолоджують не менше ніж 2 год і не більше ніж 3 год за температури (- 6 ± 3) °С.

Порядок проведення випробовування

Два тепло одягнені випробовувані надягають апарати в холодильній камері і виконують ро­боту в умовах температури навколишнього середовища (- 6 ± 3) °С. Випробовування повинно бути безперервним, без знімання апаратів, протягом ЗО хв.

Програма випробовування розділяється на періоди по 5 хв, протягом яких виконують:

1. повільний рух;

2. повільне плазування;

3. перенесення дерев’яних брусів або подібного матеріалу на відстань не менше ніж 6 м і скла­дання їх на висоту приблизно 1 м способом, що показаний на рисунку 2. Розміри дерев’яних брусів приблизно 160 мм х 160 мм для створення маси (7 ± 1) кг.

В кінці випробовування кожен апарат перевіряють на наявність неполадок, спричинених низь­кою температурою.

Повітряний потік через повітроподавальний шланг вимірюють до випробовування, після охо­лодження і в кінці випробовування.

Рисунок 2 — Дерев'яні бруски, що їх використовують в експлуатаційних випробовуваннях

Готування

Кожен готовий до використання апарат попередньо зберігають не менше ніж 2 год і не більше ніж 3 год за температури (23 ± 2) °С.

Порядок проведення випробовування

Два тепло одягнені випробовувані надягають апарат за кімнатної температури (приблизно 20 °С), заходять до холодильної камери і виконують роботу в умовах температури навколишнього середо­вища (- 6 ± 3)°С. Програма випробовування подібна до описаної в 7.7.3.1 з тривалістю випробо­вування ЗО хв.

В кінці періоду ЗО хв кожен апарат перевіряють на наявність неполадок.

Випробовувану складову частину тримають у полум'ї відомого розміру і температури. Заносять до звіту результати дії полум’я на складові частини.

За повністю закритого вентиля подавання повітря в пальнику встановлюють висоту полум’я (40 ± 4) мм за рахунок регулювання подавання газу. Перевіряють за допомогою термопари тем­пературу полум’я на висоті (20 ± 2) мм над основою полум’я, яка повинна становити (800 ± 50) °С.

Тримайте деталь у горизонтальному положенні на висоті (20 ± 2) мм над основою полум’я так, щоб полум’я діяло на край деталі протягом 12 с.

Вилучіть деталь з полум’я і занесіть до звіту наявність чи відсутність горіння деталі більше ніж 5 с після вилучання з полум’я.