---

Система повинна дозволяти робити запис часу проходження надмірного потоку. Щоб визначи­ти значення потоку, дозволено вимірювати іншу величину, тобто швидкості плунжера, з якого потік може бути одержаний.

F.7.3.2 Вимірювальні інструменти

Вимірювальні інструменти повинні бути відповідно до F.0.1.6 (див. ISO 6403).

F.7.4 Процедура випробовування

Випробовування повинні:

1. імітувати пошкодження заповненого трубопроводу в момент, коли швидкість кабіни зведена до нуля;

2. визначати опір розривного клапана проти тиску.

3. 7.4.1 Імітація пошкодження заповненого трубопроводу

Для імітації пошкодження заповненого трубопроводу, потік повинен бути уведений в стаціонар­ному положенні за допомогою відкривання клапана згідно з умовою, що стаціонарний тиск перед розривним клапаном зменшений менше ніж на 10 %.

Наступне повинно бути взято до уваги;

1. допустимий зазор закривання клапана в межах установленої зміни потоку;

2. допустимий зазор закривання клапана в межах установленої зміни в'язкості;

3. допустимий зазор закривання клапана в межах установленої зміни тиску;

4. допустимий зазор закривання клапана в межах установленої зміни температури навколиш­

нього середовища.

Що може бути досягнуто 2 випробовуваннями:

1. з максимальним тиском, максимальною температурою навколишнього середовища, мінімаль­ним регулюванням потоку і мінімальною в’язкістю;

2. з мінімальним тиском, мінімальною температурою навколишнього середовища, максималь­ним регулюванням потоку і максимальною в’язкістю.

У кожних випробовувальних серіях як мінімум 10 випробовувань необхідно провести, щоб оці­нити допустимі дії розривного клапана з цими умовами.

Протягом випробовувань повинні бути зареєстровані відношення між:

— потоком і часом;

— тиском до і після розривного клапана і часом.

Типові характеристики цих кривих показані на рисунку F.2.

F.7.4.2 Опір проти тиску

Для визначання опору розривного клапана проти тиску, він повинен бути підданий 5-ти разо­вим випробовуванням з максимальним надлишковим тиском протягом 2 хв.

F.7.5 Інтерпретація випробовувань

F.7.5.1 Завершення випробовувань

Розривний клапан відповідає вимогам стандарту, якщо криві графіка відповідно до F.7.4.1 по­казують, що:

1. час t₀ між номінальним потоком (100%-ий потік) і максимальним потоком О_тахне перевищує 0,16 с;

2. час ї_йдля зменшення потоку:

ЮпахІ _{< <} Ютах І

6-4-9,81 ^d-6-4-1,96’

Де Qmax — максимальний потік гідравлічної рідини, л/хв;

t_a — час розриву, с;

А — площа гідроциліндра, який створює тиск, см²;

3. тиск більше ніж 3,5 х P_s не повинен продовжуватися більше ніж 0,04 с;

4. розривний клапан повинен бути вилучений за швидкості рівній номінальній швидкості + 0,3 м/с.

F.7.5.2 Опір тиску

Розривний клапан відповідає вимогам стандарту, якщо після випробовувань тиском відповід­но до F.7.4.2 не було пошкоджень.

F.7.5.3 Регулювання

Якщо межі потоку зменшені або максимальний тиск збільшений, виробник повинен відрегулю­вати розривний клапан. Після чого іншу серію випробовувань можна проводити.

F.7.6 Сертифікат типової перевірки

F.7.6.1 Сертифікат повинен бути виконаний в трьох примірниках, тобто два для заявника і один для лабораторії.

F.7.6.2 Сертифікат повинен містити:

1. інформацію відповідно до F.0.2;

2. тип і розташування розривного клапана;

3. межі потоку розривного клапана;

4. межі тиску розривного клапана;

5. межі в'язкості гідравлічної рідини;

6. межі температури навколишнього середовища розривного клапана.

Сертифікат повинен бути супроводжений графіками відповідно до рисунка F.2, на якому пока­зано співвідношення між потоком гідравлічної рідини і тиском, де Q_max і f_d можуть бути визначені

.

Р_р пік тиску тиск після розривного клапана

P_s постійний тиск потік гідравлічної рідини

t час тиск до розривного клапана

®розривний клапан повинен бути відключений перед тим, як швидкість буде дорівнювати номінальній швидкості З м/с

Рисунок F.2 — Повний потік гідравлічної рідини, тиск до і після розривного клапана

ДОДАТОК G
(довідковий)

ПЕРЕВІРКА НАПРЯМНИХ

G. 1 Загальні положення ⁷

G.1.1 Для виконання вимог 10.1.1 до напрямних, не призначених для особливого розподілу навантаження, приймають наступний метод розраховування.

G.1.1.1 Номінальне навантаження — Q — визначене навантаження нерівномірно розподілене на площі кабіни, див. G.2.2.

G.1.1.2 Приймають, що уловлювачі спрацьовують одночасно і що гальмівне зусилля розподі­лене рівномірно.

G.2 Навантаження і зусилля

G.2.1 Чинною точкою маси — Р — порожньої кабіни і компонентів на кабіні, наприклад, штока, підвісного кабелю, компенсувального каната/ланцюга (якщо є), повинен бути центр тяжіння маси кабіни.

G.2.2 Для випадків навантаження «нормальна робота» і «спрацьовування пристрою безпеки» номінальне навантаження — Q — відповідно до 8.2 повинне бути рівномірно розподілене на трьох чвертях площі кабіни, що є в найбільш несприятливому положенні, як зазначено в G.7.

Проте, якщо прийняті інші умови розподілу навантаження (0.2.5), розрахунки повинні проводи­тися на підставі цих умов.

G.2.3 Граничне зусилля подовжнього вигину F_K для кабіни повинне бути розраховане за фор­мулою:

k,-g_n-(P ₊Q)
F_k= -

де k-i —динамічний коефіцієнт за таблицею G.2;

д_п — стандартне прискорення земного тяжіння (9,81 м/с²);

Р — маси порожньої кабіни і компонентів на кабіні, тобто частина підвісного кабелю, компен­сувального каната/ланцюга (якщо є)тощо, кг;

Q — номінальне навантаження, кг;

п — кількість напрямних.

G.2.4 Граничне зусилля подовжнього вигину для противаги або балансувального вантажу з уловлювачем — F_c— повинно бути розраховано за такими формулами:

/q-g_n-(P + 9-Q) р k_vg_n-q-P

г_с= або г_с = ,

п п

де к- —динамічний коефіцієнт за таблицею G.2;

д_п— стандартне прискорення вільного падіння (9,81 м/с²);

Р — маса порожньої кабіни і компонентів на кабіні, тобто частина підвісного кабелю, компен­сувального каната/ланцюга (якщо є) тощо, кг;

Q — номінальне навантаження, кг;

q — коефіцієнт балансування, що показує величину зрівноважування номінального наванта­ження противагою або величину зрівноважування маси кабіни балансувальним вантажем;

п — кількість напрямних.

G.2.5 Передбачено, що під час завантажування або розвантажування кабіни зусилля на поріг — F_s— прикладене на поріг в центрі входу в кабіну. Величина зусилля на поріг повинна бути такою:

F_s = 0,4 ■ д_п • Q ’ для ліфтів із номінальною вантажопідйомністю менше ніж 2500 кг у приватних будинках, адміністративних будинках, готелях, лікарнях тощо.

F_s= 0,6 • g_n • Q для ліфтів із номінальною вантажопідйомністю 2500 кг і більше

F_s= 0,85 ■ д_п • Q⁸ для ліфтів із номінальною вантажопідйомністю 2500 кг або більше у випадку навантаження вилковим навантажувачем

Під час навантажування на поріг кабіна повинна вважатися порожньою. Для кабін із більш, ніж одним входом, зусилля на поріг розраховують для найбільш несприятливого входу.

G.2.6 Направлені зусилля противаги або балансувального вантажу — G — треба розраховува­ти, з огляду на:

• позначену точку маси;

• підвісну систему;

— зусилля від компенсувального каната/ланцюга (якщо є) із натягом або без нього.

Для противаги або балансувального вантажу, підвішених і керованих центрально, якщо ексцен­триситет активної точки маси перебуває біля центру ваги площі горизонтального перерізу протива­ги або балансувального вантажу якнайменше 5 % ширини і 10 % глибини, повинно бути враховано.

G.2.7 Повинне бути враховане зусилля М, що діє на кожну напрямну через закріплене на ній допоміжне обладнання, за винятком обмежувача швидкості і зв’язаних із ним частин, перемикачів або обладнання, установленого у певному положенні.

G.2.8 Для ліфтів із частково закритою шахтою, розташованих на зовнішній стіні будинку, по­винні бути прийняті у розрахунок зусилля WL, створені вітром, що їх визначають за узгодженням з розробником проекту будинку (0.2.5).

G.3 Випадки навантажування

G.3.1 У таблиці G.1 наведені навантаження і зусилля для двох випадків навантажування, що повинні бути введені в розрахунки.

Таблиця G. 1 — Навантаження і зусилля, що необхідно враховувати в різних випадках навантаження

G.3.2 У документації, що призначена для першого перевіряння і випробовування, достатньо пред­ставити тільки розрахунок для найбільш несприятливого випадку навантаження.

G.4 Динамічні коефіцієнти

G.4.1 Спрацьовування пристрою безпеки

Динамічний коефіцієнт к- залежить від типу пристрою безпеки.

G.4.2 Кабіна

У випадку навантаження «нормальне використання, експлуатація» маса кабіни (Р + Q), що пере­сувається вертикально, повинна бути помножена на коефіцієнт /с₂Для урахування жорсткого гальму­вання під час спрацьовування електричного пристрою безпеки або переривання подавання електро­енергії.

G.4.3 Противага або балансувальний вантаж

Зусилля, прикладені до напрямних від противаги або балансувального вантажу, як зазначено в G.2.6 повинні бути помножені на динамічний коефіцієнт к₃ для урахування можливого відскоку про­тиваги або балансувального вантажу, коли кабіна зупиняється з величиною гальмування більшою, ніж 1 Яп-

G.4.4 Величини динамічних коефіцієнтів

Величини динамічних коефіцієнтів наведені в таблиці G.2.

Таблиця G.2 — Динамічні коефіцієнти

G.5 Розрахунки

G.5.1 Межі розрахунків

Напрямні повинні бути визначені з урахуванням напруги вигину.

Для варіантів, якщо уловлювачі будуть впливати на напрямні, повинні бути враховані напруги вигину і подовжнього вигину.

Для підвісних напрямних (закріплених в верху шахти) замість подовжнього вигину повинна бути врахована напруга розтягу.

G.5.2 Напруга вигину

G.5.2.1 Залежно від:

• підвісної системи кабіни, противаги або балансувального вантажу;

• розташування напрямних кабіни, противаги або балансувального вантажу;

• вантажу і його розподілення в кабіні;