враховувати обсяги виробництва. У цьому разі припустимим є виконання розрахунків за методикою, наведеною в 4;
включати до його складу інвестиційний складник, що передбачає витрати на реалізацію енергоощаджувальних та інших заходів, у тому числі — на проведення енергетичного аудиту, на створення служби енергоменеджменту, на модернізацію та ремонтні роботи і т. ін.
Попередню перевірку запропонованого до встановлення (фактичного за звітний період) енергетичного складника тарифу можна робити в такій послідовності:
визначити енергетичний складник тарифу щонайменше за 6 останніх років без урахування інвестиційного його складника та планового рівня прибутку;
визначити обсяги виробництва ПЕР щонайменше за 6 останніх років;
відповідно до методики, наведеної в додатку А, установити значення енергетичного складника тарифу без урахування інвестиційного його складника та планового рівня прибутку для обсягів виробництва періоду, за який здійснюється перевірка;
порівняти запропоноване до встановлення (фактичне) значення енергетичного складника тарифу без урахування інвестиційного його складника та планового рівня прибутку з отриманим відповідно до в); у разі, якщо значення енергетичного складника тарифу без урахування інвестиційного його складника та планового рівня прибутку з отриманим відповідно до в) перевищує запропоноване до встановлення (фактичне), — необхідною є детальна перевірка тарифу, в протилежному випадку проведення детальної перевірки можна відкласти;
у разі підтвердження після детальної перевірки перевищення запропонованого до встановлення (фактичного) значення енергетичного складника тарифу можна буде провести корекцію запропонованого до встановлення значення енергетичного складника тарифу (перерахунок фактично сплачених платежів), або вжити інших заходів, передбачених чинним законодавством.ДОДАТОК А (довідковий)
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРАХУВАННЯ ПИТОМИХ ВИТРАТ
ЕНЕРГОРЕСУРСІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА
За певних умов з-поміж інших можливих варіантів залежностей питомих витрат від обсягів виробництва можна вибрати таку, що забезпечує найменший середньоквадратичний відхил. У цьому випадку результати оцінювання ефективності використання енергоресурсів залежно від обсягів виробництва чи, наприклад, температури довкілля (останнє — для аналізу ефективності роботи систем опалення) мають тільки попередній характер і їх найчастіше використовують для визначення пріоритетності порядку ведення енергетичних обстежень виробничих та невиробничих підрозділів підприємства, окремих технологічних процесів тощо.
Обчислення питомих витрат енергоресурсів зводиться до апроксимації чи визначення раціональної форми зв’язку (залежності) питомих витрат ПЕР на виробництво від його обсягів.
Щоб вибрати раціональну форму зв’язку, можна використати декілька залежностей (функцій), що застосовуються для створення рівнянь регресії. Для отримання точної моделі виникає необхідність у застосуванні складніших залежностей, аніж лінійна чи квадратична, які використовують найчастіше.
Процедура апроксимації (отримання рівнянь регресії) полягає у визначенні функції, найбільш наближеної до реальних даних щодо залежності питомих витрат ПЕР від обсягів виробництва.
Нижче наведено приклади отримання рівнянь регресії для найважливіших практичних випадків.
Гіперболу, найбільш наближену до реальних даних, вважаємо кращим варіантом, якщо сума квадратів відхилів усіх реальних точок від гіперболи є найменшою:
І1(У/-Ух,)2= min, (1)
де У) — ордината реальної точки (питомі витрати ПЕР за конкретних обсягів виробництва);
ух. — ордината відповідної точки на гіперболі (розрахункове значення питомих витрат ПЕР за тих самих обсягів виробництва):
- А
У*,=^ + В- (2)
Після підстановки рівняння (2) до співвідношення (1) отримуємо:
п Г Га Д2
