1. Алгоритм розрахунку питомих витрат енергоресурсів

    1. Порядок розрахування питомих витрат енергоресурсів підприємств, що вже функціону­ють, технологічних процесів, робочих машин і механізмів залежно від кількості робочих машин

і устатковання, що працюють одночасно, треба виконувати відповідно до таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Назва обладнання

Номінальна потужність (номінальне споживання енергоресурсів), кВт (м3/год; кг/год;

ГДж/год)

Кількість, шт.

Сумарна номінальна встановлена потужність, Spbct кВт (м3/год; кг/год;

ГДж/год)

Коефіцієнт використання протягом роботи (коефіцієнт включення), Кві відн. од.

Коефіцієнт завантаження, к3, відн. од.

Споживання енергоресурсів за 1 год Wf за кількості обладнання і, що може одночасно працювати кВт-год (м3, кг, ГДж)

1

2

3

4

5




1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11




1














2



























Рекомендації щодо зменшення споживання ПЕР



























Разом:









Разом по об’єкту одиниць енергоресурсів за 1 год роботи









Обсяги виробництва, одиниць продукції за 1 год роботи









Питоме споживання енергоресурсів, (одиниць енергоресурсів)/(одиниць продукції)









Стовпчики 7 —14 таблиці 4.1 для механізмів з електроприводом заповнюють за формулою (витрати в мережах електропостачання, у трансформаторах тощо вираховують окремо):

И< = SPBCT ■ (1 год) ■ / ■ kB •/с3, де і — кількість одиниць однотипного технологічного обладнання, що може працювати одно­часно; / = 1, 2, ...

Інформацію, наведену в табл. 4.1, можна використовувати для порівняння розрахункових даних з їхнім фактичним значенням за звітний період, щоб оцінити ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів персоналом підприємства. Для цього слід з'ясувати, яка кількість технологічних установок має функціонувати для виконання виробничої програми в разі дотримання персоналом вимог технології.

Для таблиці 4.1 можна використовувати проектне (паспортне) значення коефіцієнта викорис­тання протягом роботи (коефіцієнта включення) типових технологічних установок. Якщо немає даних щодо кількісного значення цього коефіцієнта, його значення можна обчислити на підставі інформації про середню кількість пусків (зупинень), з урахуванням тривалості непродуктивного (без вироблення продукції) функціонування обладнання впродовж припинення роботи, а також виходу на робочий режим під час пуску. У такому разі слід брати до уваги середньодобову тривалість простоїв, як технологічних, так і пов’язаних з можливою неритмічністю подавання сировини та матеріалів від попередніх стадій технологічного процесу. Слід також враховувати простої облад­нання, зумовлені припиненням подавання ПЕР постачальними організаціями.

Продуктивність обладнання, що його наведено в передостанньому рядку таблиці 4.1, визна­чають таким чином:

  • для нового обладнання приймають паспортне (проектне) значення продуктивності;

  • для обладнання, що вже функціонує впродовж тривалого часу, слід експериментально визначити його продуктивність за номінального режиму роботи.

Виконуючи розрахування, слід пам’ятати, що коефіцієнт завантаження не повинен бути мен­шим за певне (наперед відоме) значення. Це зумовлено порушенням лінійності залежності спожи­ваної потужності від коефіцієнта завантаження. Наприклад, для електродвигунів у режимі роботи S1 згідно з ДСТУ 3886 мінімальне значення коефіцієнта завантаження становить від 0,4 до 0,5.

У разі роботи обладнання з меншим завантаженням треба вимірювати споживану цим облад­нанням потужність. За такої ситуації стовпчик 6 таблиці 4.1 можна не заповнювати, а у стовпчик 4 цієї таблиці замість сумарної встановленої потужності слід підставити значення фактично спожи­ваної потужності. Слід брати до уваги, що експлуатація обладнання з малим коефіцієнтом заван­таження нераціональна й недоцільна, а в окремих випадках — взагалі недопустима.

  1. Порядок розрахунку питомих витрат енергоресурсів для підприємств, технологічних процесів, робочих машин і механізмів у процесі проектування та під час експертування проектів слід дотримувати за таблицею 4.1.

Через неможливість виконання вимірювання під час розроблення та експертування проектів слід використовувати тільки паспортні (проектні) значення продуктивності та потужності робочих машин, а також розрахункові (нормативні) значення коефіцієнтів завантаження та використання протягом роботи (коефіцієнта включення).

  1. Порядок усереднення питомих витрат ПЕР упродовж звітного періоду в цілому по підприємству

Питомі витрати ПЕР у упродовж звітного періоду в цілому по підприємству обчислюють за формулою:

у = (W1 + IV2 + ■••+ Wn)/(x1 + х2 + ...хп),

де Wi W2 И/п — споживання певного виду ПЕР упродовж звітного періоду (у натуральних або грошових одиницях) цехами, підрозділами чи технологічними лініями підприємства, що випускають однотипну продукцію;

х-і х2 .... хл — обсяги виробництва (обсяги споживання теплової енергії для опалення бу­дівель та споруд) упродовж звітного періоду або цехами, підрозділами чи технологічними лініями підприємства, що випускають однотипну продукцію;

п — кількість або цехів, або підрозділів, або технологічних ліній підприємства,

що випускають однотипну продукцію.

  1. АЛГОРИТМ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА

    1. Для підприємств, що працюють уже понад 2 роки, неприпустимим є оцінювання ефектив­ності використання енергоресурсів «від досягнутого», тобто тільки на підставі результатів роботи в період, що передує звітному.

    2. Для аналізу (оцінювання) ефективності використання ПЕР підприємством необхідна така інформація:

  • річні обсяги виробництва в натуральних показниках (шт., кг, м3, м2) чи в грошовому еквіва­ленті в зіставних цінах (доцільно використовувати в цьому разі долари США чи Євро для підпри­ємств, продукцію яких експортують);

  • обсяги річного споживання кожного виду ПЕР (кВТ’Год; м3; кг; ГДж тощо), чи середньорічні значення питомих витрат ((одиниць енергоресурсів) / (одиниць продукції)) на одиницю продукції (в натуральних показниках або в грошовому еквіваленті в зіставних цінах);

  • середньорічна температура (градусо-дні) та/чи середньорічна температура за опалюваль­ний сезон (градусо-дні), а також тривалість (кількість днів) останнього (ця інформація необхідна для аналізу ефективності використання теплової енергії, наприклад, для аналізу роботи систем опалення житлових, адміністративних та виробничих приміщень і будівель).

  1. Бажано отримати первинну інформацію, що її наведено в 5.2 за останні 9 —10 років, починаючи, наприклад, з 1990 чи 1991 років, коли обсяги виробництва були максимальні (див. додаток Б).

  2. Для оцінювання ефективності використання ПЕР для кожного технологічного процесу (цеху, дільниці чи іншого підрозділу) доцільно на базі отриманої первинної інформації розрахувати залежність питомих витрат від обсягів виробництва чи, наприклад, температури довкілля (остан­нє— для аналізу ефективності роботи систем опалення).

Приклад розрахунку питомих витрат енергоресурсів наведено в додатку А.

  1. Для оцінювання ефективності роботи основних галузей національного господарства не­обхідно отримати таку первинну інформацію (див. додаток А):

  • річні обсяги виробництва в натуральних показниках (шт., кг, м3, м2) чи в грошовому еквіва­ленті в зіставних цінах (доцільно використовувати в цьому разі долари США чи Євро для галузей, продукцію яких експортують);

  • обсяги річного споживання кожного виду ПЕР (кВт-год; м3; кг; ГДж тощо) чи середньорічні значення питомих витрат ((одиниць енергоресурсів) / (одиниць продукції)) на одиницю продукції (в натуральних показниках чи в грошовому еквіваленті в зіставних цінах);

  • середньорічна температура (градусо-дні) та/чи середньорічна температура за опалюваль­ний сезон (градусо-дні), а також тривалість (кількість днів) опалювального сезону (ця інформація необхідна для аналізу ефективності використання теплової енергії, наприклад, для аналізу роботи систем опалення житлових, адміністративних та виробничих приміщень і будівель певного регіону).

  1. Процедуру оцінювання ефективності використання ПЕР основними галузями економіки провадять так само, як і для підприємств (див. 5.2 — 5.4).

  2. Питомі витрати ПЕР зі збільшенням обсягів виробництва найчастіше зменшуються. У такому разі, якщо питомі витрати енергоресурсів зі збільшенням обсягів виробництва збільшують­ся чи не зменшуються, можна зробити однозначний висновок щодо неефективного використання ПЕР як окремими підрозділами та підприємствами в цілому, так і основними галузями національ­ного господарства.

  3. Для окремих робочих машин, установок та технологічних процесів (механізми з так званим «вентиляторним завантаженням», трубопровідні системи тощо), для яких опір зі зростанням про­дуктивності збільшується нелінійно (за квадратичною, кубічною чи іншими нелінійними залежно­стями), питомі витрати ПЕР зі збільшенням обсягів виробництва найчастіше зростають. Для цього випадку, якщо питомі витрати енергоресурсів зі збільшенням обсягів виробництва не збільшуються чи зменшуються, можна зробити однозначний висновок щодо ефективного використання ПЕР як окремими підрозділами та підприємствами в цілому, так і відповідними галузями економіки (на­приклад, трубопровідний транспорт).

  4. Оцінюючи ефективність використання ПЕР, спід дотримуватися такого алгоритму.

  1. отримати всю первинну інформацію щодо фактичного споживання енергоресурсів, обсягів виробництва та питомого споживання енергоресурсів згідно з 5.2 (для підприємств, установ, органі­зацій) і згідно з 5.5 (для галузей економіки);

  2. виконати обчислення питомого енергоспоживання залежно від обсягів виробництва;

  3. порівняти фактичні питомі витрати за звітний період (див. а)) з розрахунковими (див. роз­діл 4 та пункт 5.9 б)).

Якщо для обсягів виробництва звітного періоду фактичні питомі витрати не перевищують розрахункові (не виходять за межі довірчого інтервалу) чи менші за розрахункові, — роботу підприємства (галузі національного господарства) можна вважати задовільною.

Якщо перевищено фактичні питомі витрати розрахункового значення (верхньої межі довір­чого інтервалу) для обсягів виробництва звітного періоду, роботу підприємства (галузі національно­го господарства) попередньо можна вважати незадовільною. У такому разі необхідно детальніше проаналізувати роботу підприємства (галузі національного господарства).

Слід мати на увазі, що коректнішим є порівняння фактичних і розрахункових значень пито­мих витрат ПЕР для випадків, коли обсяги виробництва звітного періоду не виходять за діапазон між максимальним та мінімальним значенням обсягів виробництва за періоди, використані під час обчислення залежності питомого енергоспоживання від обсягів виробництва (див. 5.9 б)).