---

Якщо для трансформатора немає спеціальних вказівок, то застосовують граничні значення температури, зазначені у колонці S4,5. Використання інших величин має бути затверджено згідно з U.5.2

Теоритичну випробну температуру для трансформаторів з терміном служби 5 років визначають використанням рівнянь цього розділу.

Через 4 год дійсну температуру обмоток визначають методом «зміни опору» і, за необхідності, термостати шафи встановлюють повторно якомога ближче до об’єкта випробування. З цього часу щоденне визначення температури повітря в шафі провадять, щоб підтвердити, що термостати установлені за правильного значення ±2 °С.

Температуру обмоток вимірюють знову через 24 год і кінцевий випробний час для будь-якого трансформатора визначають з рівняння (U.2) Рисунок U.1 зображає це графічно. Допустима різниця між дійсною температурою найбільш нагрітої обмотки будь-якого з випробуваних трансформатрів і теоретичним значенням повинна бути такою, щоб остаточний час періоду випробування, щонайменше, був однаковим, але не більше дійсного випробного періоду.

Примітка 2. Для визначення температури обмоток методом «зміни опору» використовують рівняння (U.1):

= А (234,5 + ^-234,5 (U.1)

^Ri

де ti - початкова температура (°С);

tz- кінцева температура (°С);

Ri - опір за температури h (°С);

R₂- опір за температури t₂ (°С).

Стала 234,5 стосується мідних обмоток, для алюмінієвих обмоток це значення має бути 225.

Через 24 год після вимірювання не слід робити спроби зберегти постійною температуру обмоток. Тільки температура навколишнього середовища має бути стабілізована термостатичним контролем.

Випробний період для кожного трансформатора починається із часу, коли трансформатор підмикають до джерела живлення.

В кінці цього випробування трансформатор від’єднують від джерела живлення, але не виймають із шафи доти, поки випробування інших трансформаторів не буде закінчено.

Примітка 3. Теоретична випробна температура, наведена у таблиці 4.2, стосується трансформатора з терміном служби 10 років за максимальної номінальної робочої температури t_w.

Розрахунок провадять за допомогою рівняння (див. рисунок U.1):

10gI = 10gZ₍, + $U_:--!-| (U.2)

де L - випробування на стійкість проти спрацювання протягом ЗО днів;

L_o-3652 дні (10 років);

Т - теоретична випробна температура (Av+273) К;

T_w- максимальна номінальна робоча температура (f+273) К;

S - стала, яка залежить від конструкції трансформатора і використовуваних матеріалів. Якщо не передбачено інше, S приймають 4500, проте виробник може використовувати інші значення, якщо їх підтверджено іншими випробуваннями. Отже випробування на стійкість проти спрацювання можна проводити за більш короткий час ніж 10 років або за іншого терміну служби за відносно високої температури обмоток.

U.5.2 Використання сталої S замість значення 4500 у випробуваннях t_w

U.5.2.1 Випробування цього додатку дають можливість виробнику перевірити значення сталої S, яка відрізняється від 4500.

Значення теоретичної випробної температури Т для застосування у випробнуванні на стійкість проти спрацювання вираховують із рівняння (U.2) в U.5.1

Якщо не передбачено інше, застосовують S в значенні 4500, проте виробник може використовувати інші будь-які значення таблиці U.2, якщо вони перевірені процедурами а) і Ь), поданими далі.

Якщо значення константи, засноване на базових процедурах а) і Ь) для трансформаторів спеціального призначення не 4500, то ця константа може використовуватись у випробуванні на міцність від спрацюванню для трансформаторів і іншого обладннання з використанням тих же конструкцій і матеріалів.

U.5.2.2 Процедура а)

Виробник визначає експериментальні дані, за відповідного терміну служби, по температурі обмотки для конструкції трансформатора, що розглядається, отримані на основі достатньої кількості зразків, але не менше ЗО.

За цими даними вираховують лінію регресії відношення Т до log, разом з 95% графіком достовірності.

Пряма лінія проходить крізь точки, де абсциси перетинають верхній і нижній 95% графік достовірності відповідно (див. рисунок 4.2 для звичайного уявлення). Якщо зворотне значення кута за цим рисунком більше або дорівнює потрібним величинам S, то останнє підтверджується 95% достовірною границею. По критеріям відмови див. процедуру Ь).

Примітка 1. Точки 10 і 120 днів показують найменший інтервал, необхідний для застосування графіка достовірності. Інші точки можна використовувати, забезпечивши такий же або більший інтервал.

Примітка 2. Інформація з урахуванням використовуваних методик і метода розрахунку графіка регресії за достовірних границь наведена в ІЕС 60216.

U.5.2.3 Процедура Ь)

Випробувальна організація повинна випробувати 14 нових трансформаторів, додатково поділених на дві групи з семи трансформаторів кожна, крім основних трансформаторів, призначених для випробування на міцність від спрацювання. Виробник повинен визначити необхідне значення S і випробну температуру Ті, яка необхідна для номінальної середньої довговічності 10 днів, а також разом з відповідним випробуванням температури Тг для номінальної середньої довговічності, щонайменше 120, які вираховують, використовуючи Т1 і необхідне значення S за рівнянням (U.2).

1

(U.3)

1

—

Т₂

1 , 120 1 1 1079

=— н— log— або— = — н

Ту S ⁵ 10 Т₂Ту S

де Ті - теоретична випробна температура в К для 10 днів;

Тг - теоретична випробна температура в К для 120 днів;

S - необхідна константа.

Потому провадять випробування на міцність від спрацювання, використовуючи основний метод в СІ.5.1 на двох групах з семи трансформаторів, засновуючись на теоретичній температурі Ті (випробування 1) та Тг (випробування 2) відповідно.

Якщо відношення струму більше ніж 15% від початкового значення, врахованого через 24 години після початку випробування, випробування повторюють за більш низької температури. Тривалість випробування вираховують з рівняння (U.2) в U.5.1. Трансформатор вважають таким, що витримав випробування, якщо під час процедури випробовування у шафі відбувається таке:

а) трансформатор стає розімкнутим;

Ь) відбувається пробій ізоляції, який визначається спрацьовуванням плавкої вставки за номінального струму 150 % - 200 % від первісного значення струму джерела живлення, виміряного через 24 год.

Випробування 1, тривалість якого повинна бути більше або дорівнювати 10 дням, провадять доки всі трансформатори не вийдуть з ладу і середня довговічність не буде вирахувана із середнього значення для логарифму індивідуального терміна служби за температури Ті. Згідно з цим відповідна середня довговічність І_2 за температури Тг вираховують за рівнянням (U.2), яке має інший вигляд (рівняння U.4):

L₂= L_x exp

(U.4)

5 1 logeTj

де Li - середня довговічність;

L2 - відповідна середня довговічність (середня довговічність для Тг)

Ті - теоретична випробна температура в К для 10 днів;

І2- теоретична випробна температура в К для 120 днів;

S- необхідна константа.

Примітка 1. Слід зауважити і засвідчитись, що пошкодження одного або кількох трансформаторів не впливає на температуру решти трансформаторів під час випробування.

Випробування 2 продовжують доти, поки середня довговічність за температури Тг перевищить значення /_₂; цей результат передбачає, що константа для зразка є, щонайменше, необхідним значенням. Якщо зразки у випробуванні 2 пошкоджуються до досягнення довговічності L₂, константа для зразків є непровіреною.

Випробний термін служби має бути нормованим з дійсного випробування температури, використовуючи необхідну константу S.

Примітка 2. Продовження випробування 2 не обов’язкове, поки всі трансформатори не будуть пошкоджені. Розрахунок необхідної тривалості випробування простий, але вимагає поновлення у разі кожного пошкодження.

Якщо у трансформаторі є термочутливі матеріали, номінальний десятиденний термін служби його може бути не точним. В таких випадках виробник може зазначити більш тривалий термін служби, забезпечити тим самим коротший термін, ніж відповідний термін ЗО днів для випробування на стійкість проти спрацювання. В таких випадках більш тривалий номінальний термін служби трансформатора повинен, щонайменше, у десять разів перевищувати менший термін відношенням 15/150 днів, 18/180 днів, тощо.

Ці криві подані тільки для інформації та ілюстрації рівняння (2) з використанням константи S4500 (див. U.1).

Рисунок U.1 - Залежність температури обмоток від тривалості випробування на

стійкість проти спрацюванняД 95% допустима границя

Рисунок U.2 - Оцінювання необхідних значень S

ДОДАТОК V
(довідковий)

СИМВОЛИ ДЛЯ ТЕРМОВИМИКАЧІВ

• .1 Вступ

Мета цього додатку-забезпечити виробника і споживача обладнання інформацією щодо способу повторного вмикання трансформатора після спрацювання термовимикачів.

Передбачено використовувати ці символи як рекомендовані, а в майбутньому, після їх визнання, як обов’язкові.

• .2 Символи мають бути нанесені на трансформатор і повинні застосовуватись як для автономних, так і для приєднуваних трансформаторів. Слід застосовувати такі графічні символи.

Примітка. Символ 0 використовують у разі спрацювання пристрою за певної температури.

• .2.1 Термовимикач без самоповертання (див. 3.3.4)

• .2.1.1 Поновлює струм під час вмикання ручним способом

• .2.1.2 Поновлює струм під час вимикання від джерела живлення

• .2.1.3 Плавка вставка (див. 3.3.5)

V.2.2 Термовимикач із самоповертанням (див. 3.3.3)ДОДАТОКW
(обов’язковий)

ДРУКОВАНІ ПЛАТИ З ПОКРИТТЯМ

Випробування захисних покриттів друкованих плат провадять згідно з ІЕС 60664­3 з такими змінами:

W.1 Загальні положення

Застосовують вимоги підрозділу 5.1 ІЕС 60664-3, але у разі використання промислових зразків випробовують три зразки друкованих плат.

W.2 Холод

Випробування за 5.7.1 ІЕС 606644-3 провадять за температури мінус 25 °С.

W.3 Швидке змінення температури

У вимогах 5.7.3 ІЕС 60664-4 передбачені суворі умови середовища жорсткості 1.

W.4 Додаткові випробування

Вимоги підрозділу 5.9 ІЕС 60664 - 3 не застосовують.ДОДАТОК X
(довідковий)

АБЕТКОВИЙ ПРОКАЖЧИК ВИЗНАЧЕНИХ ПОНЯТЬ

блок живлення силовий 3.1.19

блоки живлення комутаційні 3.1.20

вставка плавка 3.3.5

деталь знімна 3.2.6

деталь незнімна 3.2.7

діапазон номінальних первинних напруг 3.5.2

екранування захисне 3.7.14

елемент електронний 3.2.12

забруднення 3.7.10

ізоляція додаткова 3.7.2

ізоляція основна 3.7.1

ізоляція подвійна 3.7.3

ізоляція посилена 3.7.4

ізоляція функціональна 3.7.22

інструмент 3.2.8

кабель або шнур гнучкий зовнішній 3.2.1

кінці з’єднувальні 3.2.3

коефіцієнт потужності номінальний 3.5.6

коло внутрішнє 3.4.5

коло вторинне 3.4.2

колоБННН 3.7.17

колоЗННН 3.718

колоФННН 3.7.19

коло електронне 3.2.13

коло первинне 3.4.1

корпус 3.2.4

мікросередовище 3.7.11

напруга короткого замикання 3.3.9

напруга наднизька 3.7.15

напруга наднизька безпечна 3.7.16

напруга неробочого ходу вторинна 3.6.2

напруга номінальна вторинна 3.5.5

напруга номінальна первинна 3.5.1

напруга робоча 3.3.8

обмотка вторинна 3.4.4

обмотка первинна 3.4.3

оболонка 3.2.9

потужність вихідна номінальна 3.5.7

потужність неробочого ходу 3.6.1

провід обмотувальний ізольований 3.4.6

провідник захисний уземлювальний 3.3.11

проміжок повітряний 3.7.8

реактор 3.1.21режим роботи короткочасний 3.3.10.2

режим роботи переривчастий 3.3.10.3

режим роботи тривалий 3.3.10.1

розділення захисне 3.7.13

розділення електричне 3.2.15

роз’єднання всіх полюсів 3.3.1

розмикач від перевантаження 3.3.6

струм вторинний номінальний 3.5.4

струм дотику 3.8.1

струм захисного уземлювального

провідника 3.8.2

ступені забруднення 3.7.12

ступінь забруднення 1 (Р1) 3.7.12.1

ступінь забруднення 2 (Р2) 3.7.12.2

ступінь забруднення З (РЗ) 3.7.12.3

температура навколишнього

середовища номінальна 3.5.8

температура навколишнього

середовища номінальна мінімальна 3.5.9

термовимикач 3.3.2

термовимикач без самоповертання 3.3.4

термовимикач із самоповертанням 3.3.3

тип режиму 3.3.10

трансформатор автономний 3.1.7

трансформатор безпечний у разі

пошкодження 3.1.11

трансформатор безумовно стійкий до

коротких замикань 3.1.9.2

трансформатор з розділеними

обмотками 3.1.4

трансформатор класу І 3.7.5

трансформатор класу II 3.7.6

трансформатор класу III 3.7.7

трансформатор нерухомо встановлений 3.1.14

трансформатор нестійкий до коротких

замикань 3.1.10

трансформатор переносний 3.1.12

трансформатор приєднуваний 3.1.6

трансформатор розділовий 3.1.2

трансформатор розділовий безпечний 3.1.3

трансформатор ручний 3.1.16

трансформатор силовий 3.1.1

трансформатор спеціального

призначення 3.1.6.2

трансформатор стаціонарний 3.1.15

трансформатор стійкий до коротких замикань 3.1.9

трансформатор сухий 3.1.18

трансформатор умовно стійкий до

коротких замикань 3.1.9.1.

трансформатор умонтований 3.1.6.1.

трансформатор щитовий 3.1.1

частина доступна 3.2.5

частина піднапругова 3.7.20

частина піднапругова небезпечна 3.7.21

частини слабкострумові особливі 3.3.7

частина струмопровідна 3.2.11