Відповідність вимогам перевіряють оглядом.
Нерухомо встановлені трансформатори необхідно сконструювати таким чином, щоб після кріплення трансформатора на опорі звичайним способом можна було під’єднати гнучкі або жорсткі провідники, зовнішньої проводки.
У трансформаторах, не призначених для постійного вмикання в стаціонарне коло, допускається розташування штепсельного пристрою на первинному боці.
Простір для проводів усередені трансформатора повинен забезпечувати вільне введення та під’єднання провідників, а кришки, за їх наявності, закріплюють так, щоб не пошкодити провідники або їхню ізоляцію.
Зовнішні проводи живлення слід приєднати до затискачів так, щоб їхня ізоляція не доторкалась до небезпечних піднапругових частин, охоплюючи піднапругові частини вторинних кіл, які мають іншу полярність, ніж полярність відповідного проводу.
Відповідність перевіряють оглядом і випробуванням під час установлення з проводами найбільшого перерізу, які відповідають номінальній пропускній здатності затискачів.
Для переносних трансформаторів, обладнаних силовими шнурами живлення, довжина шнура має бути:
-не більше 2 м для шнура з перерізом 0,5 мм2;
-понад 2 м для шнура з перерізом, який перевищує 0,5 мм2.
Відповідність перевіряють оглядом.
Силові шнури живлення як для трансформаторів із ступенем захисту ІРХО, призначених тільки для внутрішніх установок, так і зі ступенем захисту вище, ніж ІРХО мають бути такими:
-для трансформаторів з масою менше 3 кг силові шнури живлення мають бути більш легкими, ніж шнури у полівінілхлоридній оболонці (кодове позначення 52 за ІЕС 60227) або звичайні гнучкі шнури у полівінілхлоридній оболонці (кодове позначення 53 за ІЕС 60245);
-для трансформаторів з масою понад 3 кг силові шнури живлення мають бути не легше, ніж шнури у полівінілхлоридній оболонці (кодове позначення 52 за ІЕС 60227) або звичайних гнучких шнурів у полівілхлоридній оболонці (кодове позначення 53 за ІЕС 60245).
Силові шнури живлення трансформаторів із ступенем захисту понад ІРХО повинні бути не легше, ніж звичайні у полівінілхлоридній оболонці (кодове позначення 57 за ІЕС 60245), за винятком трансформаторів, призначених лише для внутрішніх установок.
Силові шнури живлення можуть являти собою комплект шнура та штепсельного пристрою, який відповідає вимогам ІЕС 60320, за умови, що трансфоматор є однофазним переносним трансформатором, первинний струм якого за номінальної потужності не перевищує 16 А.
Номінальний поперечний переріз зовнішніх гнучких кабелів або шнурів повинен бути не меншим від зазначеного в таблиці 9.
Таблиця 9 - Номінальний поперечний переріз зовнішніх гнучких кабелів або шнурів
Первинний або вторинний струм за номінальної потужності, А |
Номінальний поперечний переріз, мм2 |
До 3 включ.* |
0,50 |
Більше 3 “ 6 “ |
0,75 |
“ 6 “ 10 “ |
1,00 |
“ 10 “ 16 “ |
1,50 |
“ 16 “ 25 и |
2,50 |
“ 25 “ 32 “ |
4,00 |
“ 32 “ 40 “ |
6,00 |
“ 40 “ 63 “ |
10,00 |
Допускається застосування як силових шнурів живлення, якщо їх довжина від точки входу шнура або захисного пристрою шнура у трансформатор до входу в штепсельну вилку не перевищує 2м
Примітка. У Японії шнури з номінальним поперечним перерізом 0,5 мм2 не допускаються для застосування як зовнішний силовий шнур живлення.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом і проведенням випробувань.
Силові шнури живлення трансформаторів класу І повинні мати зелено- жовту заізольовану жилу, яку під’єднують до уземлювального затискача трансформатора і до уземлювального контакту штепсельної вилки, якщо він є.
Для силових шнурів живлення однофазних переносних трансформаторів, первинний струм яких за номінальної потужності не перевищує 16 А, має бути передбачено штепсельні вилки за ІЕС 60083 або ІЕС 60906-1. Для інших переносних трансформаторів може бути передбачено штепсельні вилки за ІЕС 60309.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом.
Приєднання зовнішних гнучких кабелів або шнурів до трансформаторів повинні бути сполученнями типів X, У, Z, якщо інше не зазначено вимогами відповідних стандартів.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом і, якщо необхідно, випробуванням ручним способом.
У разі сполучення типу Z оболонка трансформатора, відлита разом із зовнішнім гнучким кабелем або шнуром, не повинна впливати на ізоляцію шнура.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом.
Конструкція вхідних отворів, їхня форма і прохідні втулки повинні унеможливлювати пошкодження захисних покриттів зовнішних гнучких кабелів або шнурів, що вводяться.
Ізоляція між провідником і оболонкою повинна складатись з ізоляції провідника і додатково:
-основної ізоляції у трансформаторах класу І;
-подвійної або посиленої ізоляції у трансформаторах класу II.
Примітка 1. Захисне покриття зовнішнього гнучкого кабеля або шнура, еквівалентне, щонайменше, покриттю шнура, яке відповідає вимогам ІЕС 60227 або ІЕС 60245, розглядають як основну ізоляцію.
Примітка 2. Прокладку або втулку з ізоляційного матеріалу в металевій оболонці вважають додатковою ізоляцією, якщо вона відповідає певним вимогам.
Примітка 3. Оболонку з ізоляційного матеріалу розглядають як посилену ізоляцію, у цьому випадку в застосуванні двох самостійних ізоляцій нема необхідності.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом і випробуванням ручним способом
Прохідні втулки:
повинні мати форму, яка запобігає пошкодженню зовнішнього гнучкого кабеля або шнура;
повинні бути надійно закріплені;
не повинні зніматись без інструменту;
не повинні бути з природної гуми, крім випадку, коли вони становлять одне ціле з гумовим покриттям зовнішнього гнучкого кабеля або спеціального шнура для сполучень типу X, а також типів Y і Z у трансформаторах класу І.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом і випробуванням ручним способом.
Трансформатори з шнурами, які переміщуються під час експлуатації, слід сконструювати так, щоб шнур було певним чином захищено від надмірного вигину в місці його приєднання до трансформатора. Пристрої захисту шнура, якщо вони є, треба виготовити з ізоляційного матеріалу та надійно закріпити.
Відповідність перевіряють поданим нижче випробуванням, яке виконують на пристрої з коливальним елементом, зображеним на рисунку 7.
Частину трансформатора з вхідним отвором для шнура, захисним пристроєм шнура, за його наявності, і зовнішнім гнучким кабелем або шнуром прикріплюють до коливального елемента таким чином, щоб вісь шнура у точці його входу у захисний пристрій або вхідний отвір була розташована вертикально і проходила через вісь коливання в момент проходження коливальним елементом половини свого шляху.
Центральна вісь перерізу плоских шнурів має бути паралельною осі коливання.
До шнура прикладають таке зусилля:
ЮН для шнурів з поперечним перерізом більше 0,75 мм2;
5 Н для інших шнурів.
Подану на рисунку 7 відстань А між віссю коливання та місцем входу захисного пристрою шнура в трансформатор треба відрегулювати таким чином, щоб під час здійснення коливальним елементом повної амплітуди коливань переміщення шнура в горизонтальній площині було мінімальним.
Коливальний елемент переміщують під кутом 90° (по 45° з кожного боку вертикальної осі), при цьому кількість вигинів для сполучення типу Z становить 20 000, для інших типів - 10 000. Частота вигинів 60 раз/хв.
Примітка 1. Винти - це одне переміщення під кутом 90°.
Усі шнури, за винятком плоских, і під’єднані до них деталі після виконання половини вигинів повертаються на 90°.
Під час випробування провідники навантажують максимальним номінальним струмом кола за номінальої напруги.
Примітка 2.Струм не протікає через уземлювальний провідник.
Випробування не повинно призвести до:
короткого замикання між провідниками;
розірвання понад 10% жил будь-якого провідника;
відривання провідника від затискача;
ослаблення захисного пристрою шнура;
пошкодження шнура або захисного пристрою шнура згідно з вимогами цього стандарту:
появлення розірваних жил, які пробивають ізоляцію і стають доступними.
Примітка 3. До жил належать також уземлювальні провідники.
Примітка 4. Вважають, що коротке замикання між жилами шнура сталося, якщо струм перевищує величину, яка дорівнює двократному номінальному максимальному струму кола.
Стаціонарні трансформатори із зовнішнім гнучким кабелем або шнуром живлення та переносні трансформатори повинні мати такі пристрої для кріплення шнура, щоб проводи у трансформаторі не зазнавали натягу та скручування, а їхню ізоляцію було захищено від стирання.
У сполученні типу X у переносних трансформаторах не можна застосовувати сальники як пристрої для кріплення шнурів, якщо не передбачено затискачі для кабелів і шнурів усіх типів і розмірів, які можна використовувати як гнучкі кабелі або шнури. Недозволено такі способи виготовлення кріплень як литво, зав’язування шнура вузлами або перев’язування кінців мотузкою; лабіринти або аналогічні засоби дозволено застосовувати за умови, що буде чітко зазначено спосіб установлення зовнішнього гнучкого кабеля або шнура.
У сполученнях типу X пристрої для кріплення шнурів слід сконструювати або розмістити таким чином, щоб:
було легко здійснити заміну кабеля або шнура;
було зрозуміло, як виконано захист від натягу і скручування;
вони підходили для різного типу під’єднувальних шнурів, якщо тільки трансформатор не сконструйовано таким чином, що можна застосовувати шнур тільки одного типу;
увесь гнучкий шнур з покриттям, за його наявності, можна було встановити у пристрої для кріплення шнурів;
вони не пошкоджували шнур і не пошкоджувались під час затягування або послаблення за умов нормальної експлуатації;
не був можливим дотик шнуром до затяжних гвинтів пристроїв для кріплення, якщо ці гвинти є доступні або електрично під’єднані до доступних металевих частин.
Для сполучення типу X із спеціальним шнуром і сполучень типів Y та Z жили зовнішнього гнучкого кабеля або шнура має бути ізольовано від доступних металевих частин ізоляцією, яка відповідає вимогам до основної ізоляції трансформаторів класу І і додаткової ізоляції трансформаторів класу II.
Ізоляція може складатися із:
окремої ізоляційної перегородки, яку прикріплено до пристрою кріплення шнура;
спеціальної прокладки, прикріпленої до шнура;
оболонки шнура для трансформаторів класу І.
У сполученні типу X із спеціальним шнуром і типу Y пристрої кріплення шнура слід сконструювати таким, чином, щоб:
заміну зовнішнього гнучкого кабеля або шнура провадили згідно з вимогами цього стандарту;
увесь гнучкий кабель або шнур з покриттям, якщо він є, можна було встановити у пристрої кріплення шнурів;
вони не пошкоджували шнур і не пошкоджувались під час затягування або послаблення за умов нормальної експлуатації;
шнур не торкався затискних гвинтів пристроїв кріплення, якщо ці гвинти доступні або електрично під’єднані до доступних металевих частин.
Відповідність перевіряють оглядом і наступним випробуванням.
У сполученні типу X, за винятком поєднання спеціальним шнуром, трансформатор обладнують відповідним зовнішнім гнучким кабелем або шнуром. Жили кабеля або шнура вводять до затискачів, гвинти яких, за їх наявності, затягують настільки, щоб вони не могли легко змінювати своє положення. Пристрій кріплення шнура готують до випробування звичайним способом: затискні гвинти затягують крутним мементом, який дорівнює 2/3 визначеного в таблиці 11. Спочатку випробування провадять із найлегшими типами шнурів з найменшою площею поперечного перерізу, зазначеного в таблиці 9, а потім з важчим шнуром із найбільшим зазначеним поперечним перерізом, якщо тільки трансформатор не сконструйовано таким чином, що застосовується шнур тільки одного типу.
У сполученні типу X із спеціальним шнуром і сполучень типів Y і Z трансформатор випробовують з приєднаним шнуром. Не допускається проштовхування шнура у трансформатор настільки, щоб це призвело до пошкодження шнура або внутрішніх частин трансформатора.
Потім шнур піддають 25 натягуванням, значення яких подано у таблиці 10. Натягування виконують у найбільш несприятливому напрямку без ривків, кожне натягування триває 1 с.
Відразу після цього до шнура протягом 1 хв прикладають крутний момент, значення якого подано у таблиці 10.
Таблиця 10 - Натяг і крутний момент, які прикладають до зовнішнього гнучкого кабеля або шнура
Маса трансформатора, кг |
Сила натягу, Н |
Крутний момент, Нм |
До 1 включ. |
ЗО |
0,10 |
Понад 1 “ 4 “ |
60 |
0,25 |
“ 4 |
100 |
0,35 |
Під час випробування шнур не повинен бути пошкоджений.
Після випробування шнур не повинен бути зміщений у поздовжньому напрямку більше ніж на 2 мм, жили не повинні бути зміщені у затискачах більше ніж на 1 мм; у з’єднаннях не повинно бути значного натягу.