Утримують акустичний випробувальний пристрій у випробувальному звуковому полі за допо­могою еластичного кріплення так, щоб забезпечити достатньо низький мінімальний рівень шуму.

Вертикальний і горизонтальний діаметри помічають відповідним чорнилом на бокових стінках акустичного випробувального пристрою за допомогою двох або трьох концентричних кіл відповідного радіуса для правильного розташування навушника.

  1. Випробувальний сигнал

Забезпечують випробувальний сигнал, отриманий із сигналу «рожевого шуму», відфільтрова­ного через третинооктавні смуги з середньогеометричними частотами згідно з ІЕС 60225 і пере­даного через устатковання, визначене в 5.4. Частотний діапазон середньогеометричних частот має бути в межах від 63 Гц до 8000 Гц. Окремі використовувані середньогеометричні частоти заносять у звіт.

Рівень звукового тиску випробувального сигналу вибирають такий, щоб вихідний сигнал із мікрофона з припасованим 313 органів слуху перевищував принаймні на 10 дБ мінімальний рівень шуму.

  1. Місце випробовування

Випробувальне звукове поле складається з випадкового звукового поля чи плоскої поступної хвилі, якість яких визначено в 5.3.1 і 5.3.2.

  1. Випадкове звукове поле

Без випробувального пристрою рівень звукового тиску вимірюють у шести точках, використо­вуючи всеспрямований мікрофон. Забезпечують однакову спрямованість мікрофона для будь-якої точки вимірювання. Шість точок повинні бути розташовані на відстані 150 мм від точки віднесен­ня на осях «вперед-назад», «вправо-вліво», «вверх-вниз». Допустимі відхили рівня звукового тиску повинні становити ± 2,5 дБ відносно точки віднесення. Рівні звукового тиску, виміряні у двох точ­ках на осі «вправо-вліво», не повинні відрізнятися більше ніж на 3 дБ.

Рівень звукового тиску в точці віднесення для середньогеометричних частот 500 Гц і вище не повинен відрізнятися більше ніж на 5 дБ для будь-яких двох напрямків вимірювання, які дають максимальне і мінімальне читання випадкової звукової потужності під час вимірювання спрямо­ваним мікрофоном з показником чутливості 5 дБ. Для інших спрямованих мікрофонів взаємо­зв’язок між коефіцієнтом чутливості і допустимими варіаціями поля наведено в таблиці 1.

Примітка. Випробовують у достатній кількості напрямків залежно від типу мікрофона.

Таблиця 1 — Вимоги до випадкового звукового поля

Показник чутливості, дБ

Допустимі варіації поля, дБ

> 5

4

< 4

5

4 Мікрофон не придатний

Примітка 1. Акустичний випробувальний пристрій може бути використаний як спрямований мікрофон для випробовування звукового поля в певних необхідних смугах частот. Подальші подробиці див. у додатку А.

Примітка 2. У разі використання більше ніж одного гучномовця для забезпечення необхідного звукового поля може бути потрібно живлення непослідовними електричними сигналами для усунення впливу стоячих хвиль та інших ефектів інтерференції хвиль.



  1. Плоска поступна хвиля .

Розташовують на місці випробовування акустичний випробувальний пристрій так, щоб забез­печити випадкові напрямки поширення звукового поля на бокові стінки.

За відсутності випробувального пристрою:

  1. рівні звукового тиску для двох точок, які розташовані в місцях, зазвичай зайнятих центра­ми бокових стінок акустичного випробувального пристрою, не повинні відрізнятися більше ніж на 2 дБ для будь-якого випробувального сигналу з середньогеометричною частотою в межах визна­ченого діапазону (див. 5.2) і кутом падіння 0°до мікрофона для кожного місцеположення;

  2. забезпечують для мети цього стандарту достатню якість дифузного поля, за якої для ви­пробувальних сигналів із середньогеометричними частотами 500 Гц і вище звуковий тиск, виміряний розташованим у напрямку до джерела звуку неспрямованим мікрофоном, не менше ніж на 10 дБ вище за звуковий тиск, виміряний цим самим мікрофоном, але розвернутим на 180° від джерела звуку. Мікрофон розташовують у точці віднесення (3.8). Вимірювальний мікрофон повинен мати показ­ник чутливості вище ніж 15 дБ. Може виникнути необхідність у використанні різних мікрофонів для різних середньогеометричних частот випробувального сигналу, щоб досягти необхідного показника чутливості.

Примітка. Необхідне дифузне звукове поле може бути відтворене у звуковідбивальному приміщенні. В іншому випадку, якщо такі засоби не доступні, дифузне звукове поле отримують, як показано на рисунку 2.

  1. Допустимий фоновий шум

Рівень фонового шуму на випробувальному місці, виміряний у третинооктавних смугах вимірю­вальним мікрофоном, розташованим у точці віднесення, повинен бути не менше ніж на 10 дБ ниж­чий за рівень звукового тиску випробувального сигналу.

  1. Випробувальне устатковання

    1. Випробувальне устатковання складається з:

  1. генератора (-ів) рожевого шуму, третинооктавного фільтра (-ів) третинооктавних смуг, гуч­номовця (-ів) і будь-яких необхідних засобів підсилення для створювання поблизу випробувального пристрою випробувального сигналу, визначеного в 5.2;

  2. підсилювача мікрофона, фільтра третинооктавних смуг та показувального приладу для вимірювання рівнів звукового тиску в мікрофоні акустичного випробувального пристрою.

Усі використовувані фільтри повинні відповідати вимогам ІЕС 60225.

Показувальний вимірювальний прилад повинен відображувати RMS-рівень.

Пікова потужність створюваного системою випробувального сигналу повинна перевищувати RMS-рівень сигналу не менше ніж на 12 дБ.

Примітка. Передбачають, що устатковання для створювання випробувального сигналу повинно бути здатним забезпечити випробувальні сигнали в місці розташування випробувального пристрою з такими рівнями (початковий звуковий тиск: 20 мкПа):

75 дБ — для діапазону частот від 63 Гц до 250 Гц;

90 дБ — для діапазону частот від 315 Гц до 4000 Гц;

85 дБ — для діапазону частот від 5000 Гц до 8000 Гц.

Вищі рівні можуть бути необхідними, якщо мінімальний рівень шуму устатковання є високим. Нижчі рівні можуть бути необхідними, якщо мінімальний рівень шуму устатковання є достатньо низьким або якщо виміряні акустичні втрати ЗІЗ органів слуху не дуже високі.

  1. Пікову встановлену потужність сигналу перевіряють, замінивши шумовий сигнал у сис­темі на синусоїдний сигнал. Цей сигнал повинен забезпечувати RMS-рівень на 9 дБ вище, ніж для шумового сигналу. До встановлення фільтрів третинооктавних смуг треба переконатись у відсут­ності візуального обмеження зображення сигналу під час спостерігання на осцилографі, з’єднано­му з вимірювальним контуром.

Завжди треба бути впевненим, що внаслідок замінювання випробного ЗІЗ органів слуху на випробувальний звукоізолювальний кожух вихідний сигнал із показувального приладу знижується принаймні на 10 дБ.

Переконуються в тому, що кількість вимірювань для кожної випробувальної частоти дає змогу отримати правильне середнє значення рівня сигналу.

Примітка. Використовуючи показувальний прилад, переконуються, що добуток ширини випробувальної смуги і вибрана середня кількість вимірювань перевищує величину 300.

Протягом випробовування рівень звукового тиску випробувального сигналу не повинен відрізнятися більше ніж на ± 1 дБ від рівня, встановленого перед початком вимірювання (див. 5.5.2).

Частотна чутливість системи до третинооктавних смуг рожевого шуму у випробувальному діа­пазоні повинна бути така, щоб різниця між будь-якими двома суміжними смугами не перевищувала 5 дБ. Частотна чутливість, виміряна чистими тонами на фактичному випробувальному місці, не повинна відрізнятися більше ніж на 10 дБ у межах будь-якої третинооктавної смуги. Якщо місцем випробовування є ревербераційна камера, гучномовець (-вці) необхідно пересунути так, щоб ство­рити для цього випробовування середовище вільного поля.

  1. Випробовування

    1. Розміщення навушника

Навушник розташовують у такий спосіб.

Розміщують навушники на акустичному випробувальному пристрої, слідкуючи, щоб ущільню­вальні прокладки розташувалися на кожній боковій стінці. Забезпечують рівновагу зусилля дуги притискального пристрою так, щоб дуга тільки торкалася відповідної опори притискального при­строю. Для моделей з дугою притискального пристрою за головою переконуються в тому, щоб на- головний пасок (за наявності) був розташований над вершиною опори притискального пристрою так, щоб урівноважити навушники на акустичному випробувальному пристрої. Заголовний притис- кальний пристрій відрегульовують так, щоб забезпечити максимальну паралельність у розміщенні корпусів навушників на бокових стінках пристрою.

  1. Вимірювання

Рівні звукового тиску в мікрофоні спочатку вимірюють без навушників. Розміщують ЗІЗ органів слуху, як зазначено в 5.5.1. Після того, як ЗІЗ органів слуху лишається в цьому положенні близь­ко ЗО с, знову вимірюють рівні звукового тиску. Для кожної частоти випробувального сигналу різни­ця в рівнях звукового тиску є акустичними втратами пристрою, визначеними згідно з цим стан­дартом.

Може виникнути необхідність у перекриванні капілярної трубки для врівноваження тиску (за наявності такої) після розміщення навушника.

    1. Процедуру, визначену в 5.5.1 і 5.5.2, повторюють достатню кількість разів (але не мен­ше трьох) до моменту, коли різниця між двома послідовними середніми значеннями акустичних втрат кожного звукоізолювального корпуса для всіх середньогеометричних частот не буде пере­вищувати 1 дБ.

  1. ВИМІРЮВАННЯ ПРИКЛАДЕНОГО ЗУСИЛЛЯ

Зусилля між звукоізолювальними корпусами вимірюють за допомогою відповідних засобів. Для цього вимірювання встановлюють відстань між протилежними сторонами ущільнювальних прокладок, яка дорівнює 145 мм. Регулюють притискальний пристрій так, щоб забезпечити відстань 129 мм2 між центром дуги притискального пристрою (внутрішня поверхня) і центром лінії, прове­деної через центри звукоізолювальних корпусів. Відпускають притискальний пристрій під час ви­мірювання. Виміряне зусилля виражають у ньютонах.

Зусилля вимірюють через ЗО с після остаточного регулювання притискального пристрою.

  1. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ ЗАНОСЯТЬ У ЗВІТ

У звіт заносять дані у формі графіка чи таблиці й чітко позначають написом «Метод перевірян­ня якості згідно з ДСТУ EN 24869-3».

Тип місця випробовування заносять у звіт разом з даними.

Результати вимірювання акустичних втрат і прикладеного зусилля можуть залежати від будь- якого попереднього готування ЗІЗ органів слуху та вимірювання. У звіт заносять будь-яку інфор­мацію такого характеру.

Якщо акустичні втрати представлено в графічній формі, застосовують шкали й розміри згідно з ІЕС 60263. Шкалу акустичних втрат на графіку направляють донизу.

У звіті надають прикладене зусилля, визначене відповідно до розділу 6.Розміри у міліметрах


50 + 1


145 + 1


Звукоізолювальний кожух


Ущільнювальне кільце


Капілярна труба


Матеріал: сплав алюмінію або латуні


Ґумова подушка


Рисунок 1 — Приклад акустичного випробувального пристрою Х-Х


Ґумова прокладка


Попередній підсилювач мікрофона


Приєднати до випробувальної
сторони


/їй матеріал
Оброблена
поверхня


38 ±0,


50 ± 0,5


700


Кабель мікрофона


800


1000


500


1000


X


Акустичний □

випробувальний пристрій Р


^/Гучномовець діаметром 300


Відстань 1 м
від будь-якої
відбивальної
поверхні


Примітка. Пра­востороння секція зав­довжки 1000 мм має бути знімною, щоб за­безпечити конструк­тивні переміщення й обслуговування.


Герметична частина


Стіни виготовляють завтовшки 17 мм, з поверхневою густиною дощатого настилу 9,24 кг/м2

Фібергласові екрани


Фібергласова обшивка навколо стін завтовшки 100 мм

Двері повинні висуватися вперед і потім убік разом з фібергласо- вою обшивкою


Тунель має відкриту бокову сторону


Фібергласові настильні екрани зав­товшки 100 мм у достатній кількості, щоб забезпечити відсутність будь- яких прогалин без помітного стис­нення екранів.

Примітка. Кількість екранів може змінюватись залежно від необхідності досягнення значення змінення звуково­го тиску «передня стінка - задня стінка» у 10 дб/хв, як визначено в 5.3.2.


Рисунок 2 — Приклад обладнання випробувального місця (звуковий тунель)










































ДОДАТОК А

(довідковий)

АКУСТИЧНИЙ ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ, ВИКОРИСТОВУВАНИЙ
ЯК СПРЯМОВАНИЙ МІКРОФОН

З погляду комплексної геометрії акустичного випробувального пристрою, властивості його схожі до мікрофона з обертальною симетрією, віссю симетрії є вісь циліндра. Показник чутливості виміряний і вказаний у таблиці 1 для інформації.