---

вимогам цього стандарту до зазначених листів.

     7.12 У випадках, що передбачені у 7.10 та  7.11,  повинно  бути

здійснено  перемаркування  продукції  на  відповідність  її  вимогам

5.3.1, про що має бути зазначено у супровідному документі.

     7.13  При  проведенні  випробувань   листів   споживачем,   при

інспекційному  контролі  та  сертифікаційних   випробуваннях   обсяг

вибірки та оцінювання результатів контролю здійснюють відповідно  до

вимог розділу 7.

     7.14 Виготовлювач повинен супроводжувати кожну партію  (частину

партії) листів документом про якість, в якому зазначають:

     - найменування виготовлювача та його адресу;

     - найменування та умовне позначення листів;

     - номер партії, дату виготовлення;

     - кількість листів у штуках та (або) квадратних метрах;

     - штамп та підпис керівника служби технічного контролю.

         8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

     8.1 Контроль зовнішнього виду

     8.1.1 Наявність (відсутність) малозначних дефектів перевіряють

візуально.

     Виміри малозначних дефектів здійснюють лінійкою  за  ГОСТ  427,

штангенциркулем з глибиноміром за ГОСТ 166 з  використанням  косинця

за ГОСТ 3749.

     Пошкодження кутів листа вимірюють за довжиною найбільшого кате-

та лінійкою з використанням косинця. Косинець прикладають до кожного

пошкодженого  кута  виробу,  відновлюючи  його  форму  та  виміряючи

відстань  від  внутрішньої  вершини  косинця  до  межі   пошкодження

відповідного боку листа.

     Довжину пошкодження поздовжніх крайок листа вимірюють  лінійкою

або штангенциркулем.

     Глибину пошкодження поздовжніх крайок листа вимірюють  штанген-

циркулем з глибиноміром з використанням лінійки у місці  найбільшого

пошкодження.

                        ДСТУ Б В.2.7-95-2000 (ГОСТ 6266-97) С.10

     8.1.2 Відповідність маркування вимогам стандарту перевіряють

візуально.

     Маркування вважають таким, що задовольняє вимоги цього стандар-

ту, якщо воно включає усю передбачену стандартом інформацію  та  при

цьому виключена можливість оскаржити її зміст.

     8.2 Контроль розмірів та форми

     8.2.1 Засоби контролю

     Рулетка металева з ціною поділки не більше 1 мм за ГОСТ 7502.

     Лінійка металева за ГОСТ 427.

     Товщиномір за ГОСТ 11358 або штангенциркуль за ГОСТ 166.

     Допускається застосовувати інші засоби вимірювань, похибка яких

не нижча за вимоги цього стандарту.

     Похибка засобів вимірювань не повинна бути більшою: +0,1  мм  -

при вимірюванні товщини, +1,0 мм - при  вимірюванні  інших  розмірів

листа.

     8.2.2 Проведення вимірювань

    8.2.2.1 Довжину та ширину листа вимірюють рулеткою на  відстані

(65+5) мм від відповідних крайок та посередині листа;  місце  виміру

може бути змішено від середини відповідного боку листа не більше ніж

на ЗО мм.

     8.2.2.2 Товщину листа вимірюють товщиноміром  (штангенциркулем)

по кожній торцевій крайці у трьох місцях: на відстані (65+5) мм  від

поздовжніх крайок та посередині торцевої крайки; місце  виміру  може

бути зміщено від середини торцевої крайки не більше ніж на ЗО мм.

     8.2.2.3 Відхилення від прямокутності визначають за різницею до-

вжини діагоналей. Довжину кожної діагоналі вимірюють  рулеткою  один

раз.

     8.2.3 Обробка результатів

     8.2.3.1 При вимірюванні довжини, ширини та діагоналей листа по-

казання засобу вимірювання округлюють до 1 мм.

     При вимірюванні товщини листа показання засобу вимірювання  ок-

руглюють до 0,1 мм.

     8.2.3.2 При вимірюванні довжини, ширини та товщини листа  резу-

льтат кожного виміру повинен відповідати вимогам розділу 4.

     8.2.3.3 Відхилення від  прямокутності  обчислюють  за  різницею

довжин   виміряних   діагоналей.   Отриманий    результат    повинен

відповідати вимогам 4.5.

     8.3. Визначення маси 1 м2 листа (поверхневої щільності)

     8.3.1 Засоби контролю

     Шафа  сушильна  лабораторна  з  перфорованими   полицями,   яка

дозволяє автоматично підтримувати температуру у межах (40-45) оС.

     Ваги лабораторні технічні за ГОСТ 24104, клас точності середній.

     Лінійка за ГОСТ 427.

     Рулетка за ГОСТ 7502.

     8.3.2 Зразки

     Випробування проводять на зразках, підготовлених за 8.4.1.3 або

8.4.2.3 та призначених для визначення руйнівного навантаження  після

проведення випробувань за 8.3.3.

     8.3.3 Проведення випробувань

     Зразки висушують при температурі (41+1)оС 24 години  та  зважу-

ють.  Потім  зразки  продовжують  сушити  до  постійної  маси.  Маса

вважається  постійною,  якщо  розходження  між   результатами   двох

послідовних зважувань не будуть перевищувати 0,1 %. Час сушіння  між

двома послідовними зважуваннями повинен бути не менше 2 годин.

     При проведенні випробувань виготовлювачем допускається скороти-

ти час первісного  сушіння  до  2  годин,  якщо  дотримується  умова

постійності маси зразків. Далі зразки охолоджують в умовах, що  вик-

лючають вплив на них вологи, та зважують,  результат  округлюють  до

                        ДСТУ Б В.2.7-95-2000 (ГОСТ 6266-97) С.11

0,01 кг. Після зважування вимірюють довжину та ширину зразка,  резу-

льтат округлюють до 1 мм.

     8.3.4 Обробка результатів.

     Масу 1 м2 листа m, кг/м2, обчислюють за формулою

                         m1

                 m = --------- ,              ( 1 )

                        l x b

      де m1  - маса зразка, який висушений до постійної маси, кг;

         l   - довжина зразка, м;

         b   - ширина зразка, м.

      Результат обчислення округлюють до 0,1 кг/м2.

     За масу 1 м2 партії листів приймають середньоарифметичне значе-

ння результатів випробувань всіх зразків.

      8.4 Визначення руйнівного навантаження та прогину листів

      8.4.1 Визначення руйнівного навантаження при випробуванні

зразків при постійному прольоті.

     8.4.1.1 Сутність методу полягає у зруйнуванні зразка зосередже-

ним навантаженням, що прикладається до середини прольоту за однопро-

льотною схемою.

      8.4.1.2 Засоби контролю

     Пристрій будь-якої конструкції, що забезпечує можливість  прик-

ладання навантаження за  схемою,  яка  наведена  на  рисунку  6,  зі

швидкістю нарощування навантаження 15-20 Н/с (1,5-2,0 кгс/с), та має

прилад для вимірювання руйнівного навантаження з похибкою не  більше

2 %.

     Опори та деталь, що передає навантаження, в місці зіткнення  із

зразком повинні мати циліндричну форму радіусом від 5 до 10 мм; дов-

жина опори та деталі повинна бути не менше за ширину зразка.

                           Схема випробування зразків на

                          міцність при згині при постійному

                                    прольоті

     8.4.1.3 Підготовка зразків

     З кожного листа, відібраного для контролю, вирізають по  одному

поздовжньому та одному поперечному зразку завдовжки  (450+5)  мм  та

завширшки (150+5) мм. Зразки вирізають на відстані не менше  100  мм

від  крайок  листа  біля  протилежних  кінців   будь-якої   з   його

діагоналей. Зразки маркують (поздовжній або поперечний) та висушують

за 8.3.3.

     Зразки випробовують у відповідності з 8.3.3, а потім їх викори-

стовують для випробувань за 8.4.1.4 Проведення випробувань.

     Поздовжні зразки поміщають на опори лицьовою стороною  униз,  а

поперечні - тильною.

     Навантаження підвищують зі швидкістю 15-20 Н/с (1,5-2,0  кгс/с)

до зруйнування зразка.

     8.4.1.5 Обробка результатів.

     Результат випробування округлюють до 1 Н(0,1 кгс).

     За руйнівне навантаження партії листів приймають  середньоариф-

метичне значення результатів випробувань окремо трьох поздовжніх  та

трьох поперечних зразків, при цьому результат  випробування  кожного

окремого зразка повинен відповідати вимогам 5.2.3.

     8.4.2  Визначення  руйнівного  навантаження  та   прогину   при

випробуванні зразків при перемінному прольоті

                        ДСТУ Б В.2.7-95-2000 (ГОСТ 6266-97) С.12

     8.4.2.1 Сутність методу полягає у створенні  згинальних  напру-

жень у зразку, що випробовується за однопрольотною схемою,  наванта-

женням, яке прикладається всередині прольоту,  за  заданими  рівнями

навантаження, вимірюванням прогину зразка всередині прольоту з  нас-

тупним доведенням зразка до зруйнування.

     8.4.2.2 Засоби контролю

     Пристрій будь-якої конструкції, що забезпечує можливість  прик-

ладання та вимірювання навантаження за заданою схемою  зі  швидкістю

прикладання навантаження 15-20 Н/с (1,5-2,0 кгс/с) до потрібних зна-

чень,  витримування  цього  навантаження  протягом  заданого   часу.

Пристрій має прилад, який дозволяє виміряти руйнівне навантаження  з

похибкою не більше 2 % та прогин зразка в середині прольоту при  за-

даних навантаженнях з точністю 0,01 мм;.

     Опори та деталь, що передає навантаження,-за 8.4.1.2.

     8.4.2.3 Підготовка зразків.

     З кожного листа, відібраного для контролю, вирізають по  одному

поперечному і одному поздовжньому зразку завширшки(400+5) мм та зав-

довжки [(40 s + 100)+5] мм,  де  s  -  номінальна  товщина  листа  в

міліметрах. Зразки вирізають на відстані не менше 100 мм від  крайок

листа біля протилежних кінців будь-якої з  його  діагоналей.  Зразки

маркують (подовжній або поперечний) та висушують за 8.3.3.

     Зразки випробовують у відповідності з 8.3.3, а потім їх викори-

стовують для випробувань за 8.4.2.4.

     8.4.2.4 Проведення випробувань.

     Встановлюють проліт - відстань між опорами - в  залежності  від

номінальної товщини зразка, що випробовується. Проліт / = 40s, де  s

- номінальна товщина листа у міліметрах.

     Поздовжні зразки поміщають на опори лицьовою стороною  униз,  а

поперечні - тильною.

     До зразка, який поміщений на опори, прикладають початкове нава-

нтаження, що дорівнює 50 Н (5,0 кгс), витримують його під цим наван-

таженням протягом 1 хвилини та вимірюють прогин в  середині  прольо-

ту.

     Потім навантаження збільшують зі швидкістю 15-20  Н/с  (1,5-2,0

кгс/с) до величини 100 Н (10 кгс).

     Під цим навантаженням зразок витримують протягом 1  хвилини  та

вимірюють прогин в середині прольоту. Потім навантаження  підвищують

з тією самою швидкістю до зруйнування зразка.

     8.4.2.5 Обробка результатів

     Результат вимірювання навантаження округляють до 1 Н(0,1  кгс),

прогину -до 0,1 мм.

     Прогин зразка, що виміряний при навантаженні 50 Н(5 кгс), прий-

мають за нульове значення.

     Обчислюють   різницю   між   значенням   прогину   зразка   при

навантаженні 100 Н(10 кгс) та навантаженні 50 Н  (5  кгс),  отримане

значення приймають за результат прогину зразка.

     За руйнівне навантаження партії листів приймають  середньоариф-

метичне значення результатів випробувань трьох поздовжніх  та  трьох

поперечних зразків окремо, при цьому результат випробування  кожного

окремого зразка повинен відповідати вимогам 5.2.4.

     За величину прогину партії листів приймають середньоарифметичне

значення результатів випробувань окремо трьох  поздовжніх  та  трьох

поперечних зразків, при цьому результат випробування кожного окремо-

го зразка повинен відповідати вимогам 5.2.4.

     8.5 Визначення міцності зчеплення гіпсового сердечника з картоном

     8.5.1 Засоби контролю

     Ніж із загостреним кінцем.

     8.5.2 Проведення випробування

     В будь-якому місці по довжині кожного листа, що відібраний  для

                        ДСТУ Б В.2.7-95-2000 (ГОСТ 6266-97) С.13

контролю, роблять по два таких, що перетинаються між собою під кутом

приблизно в 30о, надрізи картону завдовжки до перетину не менше  100

мм. Надрізи картону виконують з лицьової та тильної сторін листа  до

гіпсового сердечника. У місці перетину надрізів гострокутну  частину

картону трохи піднімають з допомогою ножа та вручну  відривають  від

листа  у  вертикальному  напрямку.  За  характером  відриву  картону

оцінюють міцність його зчеплення з гіпсовим  сердечником.  Результат

кожного випробування повинен відповідати вимогам 5.2.2.

     8.6 Визначення водопоглинання листів

     8.6.1 Засоби контролю

     Шафа сушильна з перфорованими полицями, яка дозволяє автоматич-

но підтримувати температуру у межах (40-45)оС.

     Ваги лабораторні технічні за ГОСТ 24104.

     Місткість для води.

     8.6.2 Підготовка зразків

     Від кожного листа, відібраного для контролю, вирізають по одно-

му зразку-квадрату з довжиною сторони (300+5) мм на відстані не мен-

ше 100 мм від крайок листа.

     8.6.3 Проведення випробування

     Для проведення випробування слід  використовувати  водопровідну

воду, температура якої повинна бути (20+2)оС.

     Зразок висушують до постійної маси при температурі  (41+1)оС  у

відповідності з 8.3.3. Висушені зразки після охолодження  в  умовах,

що виключають вплив на них вологи, зважують та поміщають на дві  го-

дини у воду в горизонтальному  положенні  на  підкладки,  при  цьому

рівень води повинен бути вище за зразки не менше ніж на 50 мм. Перед

зважуванням насичених  водою  зразків  з  кожного  зразка  видаляють

наявні на його поверхні краплі води.

     Зважування кожного зразка повинно бути закінчено не  пізніше  5

хвилин після витягнення його з води.

     8.6.4 Обробка результатів

     Результати зважувань округляють до 10г.

     Водопоглинаня W, %, обчислюють за формулою