Метод З
Використовують розсувні штангенциркулі з ноніусом, під час цього необхідно мінімізувати помилки через кривизну поверхні рукава. Для рукавів внутрішнім діаметром менше ніж 63 мм різницю між найбільшими та найменшими значеннями отримують з чотирьох показів з інтервалом 90° по колу. Для рукавів внутрішнім діаметром 63 мм та більше різницю між найбільшими та найменшими показами отримують з восьми показів з інтервалом 45° по колу.
Метод 4
Використовують товщиномір зі шкальним індикатором та із закругленими ніжками, призначений для використання з еластомерними матеріалами. Для рукавів внутрішнім діаметром менше ніж 63 мм різницю між найбільшими та найменшими значеннями отримують з чотирьох показів з інтервалом 90° по колу. Для рукавів внутрішнім діаметром 63 мм та більше різницю між найбільшими та найменшими значеннями отримують з восьми показів з інтервалом 45° по колу.
Метод 5
Використовують оптичний збільшувач зі шкалою, поградуйованою поділками 0,1 мм. Для рукавів внутрішнім діаметром менше ніж 63 мм різницю між найбільшими та найменшими значеннями отримують з чотирьох показів з інтервалом 90° по колу. Для рукавів внутрішнім діаметром 63 мм та більше різницю між найбільшими та найменшими значеннями отримують з восьми показів з інтервалом 45° по колу.
ВИМІРЮВАННЯ ТОВЩИНИ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО ШАРІВ
Загальні вимоги
Установлено три методи. Згідно з методом 1 товщину внутрішнього та зовнішнього шарів вимірюють на відрізаному кінці випробовуваного зразка. Цей метод придатний не тільки для рукавів із гладкими покривами, але також і для рукавів із рифленими чи гофрованими покривами. Метод 2 використовують для армованих рукавів. Метод 3 придатний тільки для вимірювання товщини зовнішнього шару рукавів.
Метод 1
Від рукава з рифленими і гладкими покривами відрізають чотири випробовувані зразки завдовжки 25 мм чи більше. У разі рифленого покриву товщину внутрішнього та зовнішнього шарів з кожного кінця кожного випробовуваного зразка вимірюють за допомогою оптичної збільшувальної лупи з поділками ціною 0,1 мм у найтоншому місці (тобто між впадинами). Записують середнє значення восьми вимірювань як товщину внутрішнього та зовнішнього шарів.
Від рукава з гофрованим покривом беруть випробовуваний зразок завдовжки приблизно 50 мм та розмічають діаметр з кожного кінця — два діаметри під прямим кутом один до одного (див. рисунок 4а). Розрізають випробовуваний зразок на дві частини однакової довжини та після цього кожну з цих частин розрізають уздовж у місці позначення діаметрів (див. рисунки 4Ь та 4с).
За допомогою оптичної збільшувальної лупи з поділками ціною 0,1 мм вимірюють товщину внутрішнього та зовнішнього шарів на кожному сегменті у найтоншому місці кожної з восьми поздовжніх крайок.
Записують середнє значення восьми вимірювань як товщину внутрішнього та зовнішнього шарів.
Метод 2
За цього методу товщину внутрішнього та зовнішнього шарів вимірюють на випробовуваному зразку будь-якої придатної довжини за допомогою стандартного мікрометра з поділками ціною 0,02 мм та з притискною ніжкою діаметром від 3 мм до 10 мм, яка спричинює тиск (22 ± 5) кПа.
У рукавів, що містять армування обплетенням чи спіральне армування, відокремлюють рукав і зовнішній шар від армування та мікрометром вимірюють товщину у двох напрямках з інтервалом 90° по колу. Після цього рукав та зовнішній шар для усунення нерівностей, спричинених армуванням, достатньою мірою полірують та повторно вимірюють товщину. Записують середнє значення чотирьох показів як товщину внутрішнього та зовнішнього шарів.
У рукавів із текстильним армуванням відокремлюють рукав і зовнішній шар від армування та полірують для усунення нерівностей, спричинених армуванням. Мікрометром вимірюють товщину у двох напрямках з інтервалом 90° по колу. Записують середнє значення двох показів як товщину внутрішнього та зовнішнього шарів.
Метод З
У рукавів із дротяним армуванням максимальну товщину зовнішнього шару вимірюють шкальним глибиноміром із закругленою ніжкою, розташованою паралельно рукаву та яка перекриває канавки, що виникли через відділення від рукава зовнішнього шару завширшки від 12,5 мм до 25,0 мм. Для гарантування мінімального зміщення від осі в отвір рукава поміщають осердя. Записують різницю між найбільшими та найменшими значеннями по колу як максимальну товщину зовнішнього шару.
а) Помарковані діаметри
Ь) Випробовуваний зразок, розрізаний навпіл
Рисунок 4 — Вимірювання товщини внутрішнього та зовнішнього шарів
с) Кожна половинка, розрізана уздовж
ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИНИ ТА ВИЗНАЧАННЯ
ТОЧОК ВИМІРЮВАННЯ
Вимірювання довжини
Для довжини до 20 м включно вимірювання виконують поградуйованою сталевою рулеткою, невелику довжину вимірюють металевою лінійкою, зовсім незначну довжину вимірюють розсувними штангенциркулями з ноніусом. У разі довжини більше ніж 20 м вимірювання виконують поградуйованою сталевою рулеткою чи колісчатим вимірювальним пристроєм.
Усі вимірювання виконують на рукаві у його прямолінійному і не натягнутому стані.
Точки вимірювання
Рукави
Довжину рукава визначають між кінцями його загальної довжини.
Складені рукави
Треба переконатися, що точки, між якими вимірюють довжину складеного рукава, визначено. На рисунках 5—10 наведено типові кінцеві з’єднання та визначено різні точки вимірювання довжини рукава.
Для складених рукавів з кінцевими з’єднаннями, не зображеними на рисунках 5—10, потрібно переконатися, що точку вимірювання на з’єднанні зазначено у паспортних даних цього з’єднання, які надав виробник.
Рисунок 5 — Довжина незахищеного рукава між муфтами
Рисунок 6 — Довжина до штуцера муфти (із внутрішньою наріззю)
Рисунок 7 — Довжина від осі штуцера муфти (кут 90°) (із внутрішньою наріззю)
Рисунок 8 —Довжина від осі штуцера муфти (кут 45°) (із внутрішньою наріззю)
Рисунок 9 — Довжина до штуцера муфти (із зовнішньою наріззю)
Рисунок 10 — Довжина від осі муфти типу «банджо»
ПЕРЕВІРЯННЯ НАСКРІЗНОГО ОТВОРУ СКЛАДЕНОГО РУКАВА
Це випробовування виконують для складеного рукава з кінцевими муфтами для підтвердження, що отвір після складення є наскрізний, зокрема, що будь-які випуклості чи звуження, спричинені приєднанням муфт, є в межах установлених значень.
Випробовування виконують випробовувальною кулею встановленого розміру, визначаючи, чи вона повністю проходить через складений рукав із з’єднаннями.
Примітка. Рекомендовано в технічних характеристиках рукава після його складення замість відсоткового відхилу внутрішнього діаметра від початкового встановлювати розмір використовуваної під час випробовування кулі зі стандартною кулько- вальницею, в іншому разі це зазвичай призводить до використання кулі нестандартних розмірів, що є важкодосяжним.
ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ
Протокол випробування має містити таку інформацію:
посилання на цей стандарт;
повний опис рукава чи складеного рукава, що випробовують;
дату випробовування;
внутрішній діаметр, зокрема використаний метод вимірювання й отримані окремі показники;
зовнішній діаметр, зокрема використаний метод вимірювання й отримані окремі показники;
діаметр армованих рукавів, зокрема використаний метод вимірювання й отримані окремі показники;
товщину стінки, зокрема використаний метод вимірювання й отримані окремі показники;
різнотовщинність, зокрема використаний метод вимірювання й отримані окремі показники;
товщину внутрішнього шару, зокрема використаний метод вимірювання й отримані окремі показники;
товщину зовнішнього шару, зокрема використаний метод вимірювання й отримані окремі показники;
довжину рукава чи складеного рукава, зокрема використаний метод вимірювання й вимірювальні точки;
І) розмір кулі, використаної для випробовування наскрізності отвору, та чи вільно й повністю куля пройшла через складений рукав.
БІБЛІОГРАФІЯ
1 ISO 8330 Rubber and plastics hoses and hose assemblies — Vocabulary.
Код УКНД 23.040.70
Ключові слова: внутрішній діаметр, зовнішній діаметр, рукави ґумові, рукави пластмасові, складені рукави, розміри, вимірювання.
