---

До апарата повинна додаватися настанова з експлуатації згідно а ГОСТ 2 601

Примітка. За узгодженням із споживачем комплект може бути розширеним.

4. 3 Маркування

5. 3 1 На кожному апараті, на видному місці, крім передньої поверхні, повинна бути прикріплена табличка, що містить:

• товарний знак або назву підприємства-виробника;

• умовне позначення апарата,

• порядковий номер апарата за системою нумерації Г'дприсмства- вироб/ика;

'— рік і місяць випуску,

• знак відповідності для сертифікованих апаратів.

Маркування повинне бути нанесене способом, що забезпечує його збе­реженість протягом терміну служби апарата.

4.3 2 Транспортне маркування вантажу — згідно з ГОСТ 14192 з на­несенням маніпуляційних знаків «Верх», «Хрупкое Осторожно»

4.4 Пакування

4 4 1 Перед пакуванням зовнішні поверхні апарата, виготовлені з ма­теріалів, що піддаються корозії, повинні бути піддані тимчасовому протико- розійному захисту (варіант ВЗ—4 ГОСТ 9.014) з нанесенням шару мастила згідно з ГОСТ 19537.

Отвори штуцерів повинні бути захищеними від засмічування

4.4.2 Кожен апарат повинен бути обгорнутий папером згідно з ГОСТ 8020 чи іншим папером, що забезпечує збереженість апарата, обв'язаний шпага* том і упакований в обрешітку згідно з ГОСТ 12082 або іншу тару, яка забез­печує збережність апарата і виготовлена за технічними умовами і робочими кресленнями, затвердженими в установленому, порядку

Знімні деталі повинні бути обгорнуті папером згідно з ГОСТ 8828, об­в'язані шпагатом і укладені в камеру згоряння.

У разі відправлення апаратів у райони Далеко* Півночі та важкодостулні райони транспортна тара й пакування апаратів повинні відповідати ГОСТ 15846.

4.4.3 Настанова з експлуатації повинна бути укладена у водонепроник­ний пакет або загорнута в папір згідно з ГОСТ 8828 і укладена в камеру згоряння.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1. .1 Температура продуктів згоряння на виході з апарата повинна бути не меншою ніж 140 °С і не більшою ніж 400 °С (за умовами пожежної без­пеки).

5. 2 Шибер у закритому стані не повинен. закривати більше ніж 75% перерізу димовідвідного патрубка.

5 3 Спряження варильного настилу з корпусом апарата і з'єднання га­зоходів повинні бути герметичними У разі розрідження 15 Па присоси по­вітря не повинні перевищувати 0,4 м³/год на 1 кВт номінальної теплової по­тужності

5.4 Зольник апарата повинен бути закритий з усіх боків, а з боку обслу­говування — мати дверцята Його конструкція повинна запобігати випадан­ню розпечених частинок палива або золи крізь отвори для підводу повітря горіння.

5 5 Імовірність виникнення пожежі не повинна перевищувати 10“® на рік згідно з ГОСТ 12 1 004.

6 ВИМОГИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6 1 Вміст оксиду вуглецю в сухих нерозбавлених продуктах згоряння, відсоток об'ємний, повинен бути не більшим ніж:

під час роботи на антрациті 0,5

під час роботи на кам'яному вугіллі 2,0

під час роботи на бурому вугіллі або дровах 4,0.

6.2 Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі від виробництва за умови виконання вимог СанПиН 4946 [2] не повинен перевищувати «Гра­нично-допустимих концентрацій (ГДК) забруднених речовин в атмосферному повітрі населених місць» (список № 3086—84 з додатками).

7. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

   1. Для перевірки відповідності апаратів вимогам цього стандарту слід проводити випробування:

• приймально-здавальні;

• періодичні;

• типові;

• сертифікаційні.

• кожен апарат — на відповідність вимогам 4.1.5 (в частині наявності індикатора), 4 1.13, 4.1.14, 4.1.16 (в частині наявності регулятора повітря), 4.1.20 (в частині наявності ящика). 4.1.21. 4.1.22. 4.1 24. 4.2.1, 4.3.1, 4.3.2, 4.4.1 (в частині консервації та захисту отворів штуцерів). 4.4.2. 4 4.3, 5 3;

• один апарат з числа виготовлених в даній зміні — на відповідність вимогам 4 11;

• один апарат із 100 шт. — на відповідність вимогам 4.1.15, 4 1.23 (на відповідність сертифікату), 4 1.25

Допускається окремі перевірки здійснювати до повного збирання апа­рата.

Апарат, що не витримав випробувань, повертають для усунення де­фектів Після усунення дефектів апарат повторно піддають випробуванням у повному обсязі.

У разі позитивних результатів приймально-здавальних випробувань ставлять позначку відділу Технічного контролю в настанові з експлуатації

У разі отримання негативних результатів виробник готус та здійснює заходи щодо забезпечення якості апаратів і направляє не менше трьох апа­ратів на повторні випробування

На термін дії сертифіката відповідності періодичні випробування до­пускається здійснювати один раз на три роки.

Випробування на відповідність вимогам 4.1.6, 4.1.7 проводять не рідше одного разу у п'ять років не менше ніж на трьох апаратах Апарат установ­люють на випробування перший раз у рік початку серійного вироблення з числа тих. що пройшли приймально-здавальні випробування

Типовим випробуванням піддають апарати на відповідність тим вимо­гам цього стандарту, на які могли вплинути внесені зміни Кількість випро­буваних апаратів визначається з урахуванням внесених змін

7. 5. Сертифікаційні випробування слід проводити не менше ніж на трьох апаратах з числа тих, що пройшли приймально-здавальні випробуван­ня на відповідність обов'язковим вимогам, наведеним у розділі 1 цього стан­дарту, крім вимог розділу 10

8. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

1. .1 Засоби контролю і допоміжні пристрої

8. 1.1 Під час проведення випробувань повинні бути використані такі засоби контролю:

— термометр з похибкою вимірювання:

• 0,1 *С — для вимірювання температури води;

• 1,0 °С — для вимірювання температури повітря у приміщенні, * 2,0 ^вС — для вимірювання температури продуктів згоряння.

• психрометр вспіраційний з похибкою вимірювання ♦ 4% для вимі­рювання відносної вологості повітря у приміщенні;

• анемометр з діапазоном вимірювання від 0,1 до 5,0 м/с для вимірю­вання швидкості руху повітря у приміщенні;

• газоаналізатор з основною наведеною похибкою вимірювання:

• 2% — для вимірювання вмісту діоксиду вуглецю;

• 10% — для вимірювання вмісту оксиду вуглецю,

• секундомір класу точності 2 для вимірювання тривалості випробу­вань;

• мікроманометр рідинний класу точності 1 для визначення розрід­ження В димоході,

• перетворювач термоелектричний з похибкою вимірювання * З °С з вторинним приладом з похибкою вимірювання ♦ 0,5% від нормованого зна­чення для вимірювання температури: в духовці, поверхонь ручок керування, зовнішніх поверхонь апарата, підлоги під апаратом;

• калориметр спалювання з бомбою, рідинний, типу В-ОВ МА з гра­ницею допустимої похибки ♦ 1% для вимірювання нижчої теплоти згоряння палива, -

• блискомір з похибкою вимірювання * 4% для вимірювання нерів­номірності кольору випеченого виробу;

• манометр класу точності 1,5 з верхніми границями вимірів:

0.6 МПа — під час Випробування теплообмінника й безнапір­ного бака на міцність і герметичність;

1,6 МПа — під час випробування напірного бака або змійови­ка на міцність і герметичність;

— ваги з похибкою вимірювань:

• 10 г — для вимірювання маси розпалювального матеріалу, бачків і води в бачках;

• 75 г — для вимірювання маси палива Й витрати нагрітої води,

• труба термоізольована для виконання вимірювань;

• стенд перевірки апарата на герметичність;

• засоби вимірювання для контролю лінійних розмірів, які забезпечу­ють зазначену точність

Допускається застосовувати інші засоби контролю, які забезпечують зазначену точність.

8.2 Порядок підготовки до проведення контролю

8 2.1 Випробування слід проводити за таких умов: температура повітря у приміщенні 20 ^вС * 5 °С

відносна вологість повітря у приміщенні, не більше 80%

швидкість руху повітря у приміщенні, не більше 0,5 м/с.

8 2.2 Під час перевірки апарата в режимі опалення слід подати в теп­лообмінник воду, підігріту до температури 55 °С ♦ 5 °С.

Під час перевірки апарата в режимі гарячого водопостачання слід по­дати воду в бак (змійовик) з водопроводу

Визначити потрібну для випробувань витрату води Gp, що проходить через апарат, у кілограмах за годину, за формулою:

G_₽ = ^W₽'³⁶⁰⁰, (1)

^Р С-Л( '

де Л/р — розрахункова номінальна теплова потужність апарата, кВт; с — питома теплоємкість води, кДж/(кг • °С);

Лі — розрахункова різниця температур гарячої та холодної води: від 20 до 25 °С — в режимі опалення; від 35 до 40 ^вС — в режимі гарячого водопостачання

У процесі випробувань витрата води й розрідження в димоході повинні бути постійними.

Відкрити регулятор повітря на дверцятах зольника.

Установити розрідження в димоході згідно з 4.1.12

Обчислити потрібну для випробувань кількість палива 8р, у кілогра­мах, за формулою:

T_ps/f . ^3в0°. ₍2)

О U п₽ де tp — розрахункова тривалість робочого циклу, год;

к — коефіцієнт запасу, який приймається дорівненим 1,1—1,3; ОЙ — нижча теплота згоряння палива. кДж/кг;

Цр — розрахунковий коефіцієнт корисної дії апарата, %.

Дрова для розпалювання слід приймати у кількості, необхідній для за­повнення камери згоряння на 3/4 її висоти.

Завантажити на колосникову решітку апарата розпалювальний матеріал — дрова, 30% з них — дрібн<?нарубані Розмір дров повинен відповідати роз­мірам камери згоряння і забезпечувати їх поздовжнє та поперечне укладання Випробування апарата слід здійснювати на тому виді палива, на який він розрахований

Характеристика твердого палива наведена в додатку Б8.3 Порядок проведення контролю

Наступні дозааантаження робити тонким шаром, рівномірно, на всій площі горіння, не допускаючи загасання язиків полум'я над шаром палива. Масу кожної дозавантаженої порції палива слід вибирати залежно від кон­струкції та об'єму камери згоряння. Кожне наступне дозавантаження апарата паливом слід робити після падіння температури продуктів згоряння на виході з апарата не більше ніж на 10 °С без додаткового регулювання подавання повітря.

Тривалість робочого циклу апарата:

• функція опалення — не м ?нше ніж 8 год;

• функція гарячого водопостачання — ие менше ніж 3 год:

• функція приготування їжі — не менше ніж 3 год

8.3.2 Тривалість робочого циклу слід визначати від моменту займання розпалювального матеріалу до моменту, що характеризується вмістом діок- сиду вуглецю (СО г) в продуктах згоряння, що дорівнює 4% об'ємних У цей момент випробування слід припинити, вивантажити -огнищевий залишок з камери згоряння і зольника для проведення аналізу проб. Вогнищевий зали­шок слід швидко погасити, охолодити й розділити паливо на придатне і не­придатне для спалювання. Непридатне паливо слід зважити, здрібнити й відібрати на пробу. Придатне паливо слід зважити для визначення повноти згоряння.

Під час випробування теплової міцності варильного настилу бачки з водою слід зняти й зважити.

8 3.3 Перевірку апарата на відповідність 3 2 (таблиця 1), 4.1 1 (на від­повідність робочим кресленням), 4.1 14, 4.1.15, 4.1.20 (в частині кількості золи, яка розсипалася), 4.1 21 (в частині допустимих зазорів), 4.1.22, 5.2 слід проводити за допомогою засобів контролю.

8 3 4 Перевірку апарата на відповідність 4.1.1 (на відповідність до зразка-еталона), 4.1.5, 4.1.16 (в частині наявності регулятора повітря), 4.1.19, 4.1.20 (в частині наявності ящика), 4.1.21 (в частині самочинного від- чинення дверцят), 4.1.24, 4.2.1, 4.3.1. 4.3.2, 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3, 5.4 слід пе­ревіряти візуально.

8

(3)

3.5 Номінальну теплову потужність N, в кіловатах (4.1.2, 4.1.12), слід обчислювати за формулою:

" 100 -3600 ' де В — годинна витрата палива, кг/год;

Т] — коефіцієнт корисної дії апарата, %

Годинна витрата палива В, у кілограмах на годину, під час випробу­вання на антрациті, кам'яному або бурому вугіллі обчислюється за форму­лою:

0 5'
m+m_B- - - - - то

З

(4)

. =5
т

де т — сумарна маса палива, завантажуваного в камеру згоряння апарата за робочий цикл, кг;