---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СТАЛІ КОРОЗІЙНОТРИВКІ

В

БЗ № 12-2005/901

изначення тривкості до міжкристалітної корозії
Частина 1. Аустенітні та феритно-аустенітні
(двофазні) сталі
Випробування на корозію у середовищі
азотної кислоти визначенням втрати маси
(випробування за Х’ю)
(ISO 3651-1:1998, IDT)

ДСТУ ISO 3651-1:2005

Видання офіційнеПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Технічний комітет «Стандартизація методів контролю механічних, металографічних і корозійних властивостей металопродукції» (ТК 81)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Вахрушева, д-р техн, наук; Т. Дергач, канд. техн, наук; Л. Сєвєріна

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від ЗО грудня 2005 р. № 385 з 2007-07-01

З Національний стандарт відповідає ISO 3651-1:1998 Determination of resistance to intergranular corrosion of stainless steels — Part 1: Austenitic and ferritic-austenitic (duplex) stainless steels — Corrosion test in nitric acid medium bu measurement of loss in mass (Huey test) (Визначання трив­кості до міжкристалітної корозії корозійнотривких сталей. Частина 1. Аустенітні та феритно-аус­тенітні (двофазні) корозійнотривкі сталі. Випробовування на корозію в середовищі азотної кис­лоти визначанням утрати маси (випробовування за Х’ю))

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2008

ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Ціль випробовування 1

   1. Перевіряння тривкості до міжкристалітної корозії самої сталі 2

   2. Перевіряння ефективності термічної обробки на твердий розчин 2

3. Термічне обробляння для сенсибілізування 2

4. Корозійні випробовування 2

   1. Суть методу 2

   2. Випробні зразки 2

5. Апаратура З

6. Корозійний розчин З

7. Випробовування 5

8. Опрацьовування результатів 5

9. Протокол випробування 5

Додаток НА Бібліографія 6НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 3651-1:1998 Determination of resistance to intergranular corrosion of stainless steels — Part 1: Austenitic and ferritic-austenitic (duplex) stainless steels — Corrosion test in nitric acid medium bu measurement of loss in mass (Huey test) (Визначання трив­кості до міжкристалітної корозії корозійнотривких сталей. Частина 1. Аустенітні та феритно-аус­тенітні (двофазні) корозійнотривкі сталі. Випробовування на корозію в середовищі азотної кис­лоти визначанням утрати маси (випробовування за Х'ю)).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 81 «Стандартизація ме­тодів контролю механічних, металографічних і корозійних властивостей металопродукції».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слова «цей міжнародний стандарт» змінено на «цей стандарт»;

• змінено назву стандарту відповідно до вимог національної стандартизації України;

• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національ­ний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено відповідно до вимог націо­нальної стандартизації України;

• термін «корозійнотривкі сталі», застосовний у цьому стандарті, відповідає терміну «не- іржавкі сталі» з ISO 3651-1;

• термін «сенсибілізуюча термічна обробка» відповідає терміну «провокуючий нагрів»;

• одиниці об'єму «мл», «л» замінено на «см³», «дм³» згідно з вимогами системи SI відпо­відно до ДСТУ 3651-97;

• до розділів 2, 4, 5, 7, 9 долучено «Національні примітки», виділені рамкою;

• вилучено «Foreword» та «Introduction»;

• до стандарту долучено національний додаток щодо чинних в Україні стандартів, на які є посилання в цьому стандарті.

Копії стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів.ДСТУ ISO 3651-1:2005

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СТАЛІ КОРОЗІЙНОТРИВКІ

Визначення тривкості до міжкристалітної корозії
Частина 1. Аустенітні та феритно-аустенітні (двофазні) сталі
Випробування на корозію у середовищі азотної кислоти
визначенням втрати маси (випробування за Х’ю)

СТАЛИ КОРРОЗИОННОСТОЙКИЕ

Определение стойкости к межкристаллитной коррозии
Часть 1. Аустенитные и ферритно-аустенитные (двуфазные) стали
Испытание на коррозию в среде азотной кислоты
определением потери массы (испытание по Хью)

STAINLESS STEELS

Determination of resistance to intergranular corrosion
Part 1. Austenitic and ferritic-austenitic (duplex) steels
Corrosion test in nitric acid medium by measurement of loss in mass (Huey test)

Чинний від 2007-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює метод визначання тривкості до міжкристалітної корозії аустенітних і феритно-аустенітних (двофазних) корозійнотривких сталей і сплавів у середовищі азотної кислоти визначанням утрати маси (випробовування за Х’ю). Описані також можливі сфери застосування цього методу випробовування.

Цей метод поширюється тільки на аустенітні і феритно-аустенітні (двофазні) корозійно-тривкі сталі та сплави, які постачають у вигляді литих або кованих виробів, прокату, труб та інших виробів і які призначені для використовування в дуже окисненому середовищі (наприклад у відносно кон­центрованій азотній кислоті). Загалом, випробування за Х’ю не можна застосовувати для марок сталей, які містять молібден, крім випадку, коли випробовуваний матеріал треба використовува­ти в азотній кислоті.

Примітка. Варто зазначити, що результат випробування на корозію строго дійсний тільки для корозійного середовища, застосовуваного у випробовуванні. Це випробування може бути застосоване для оцінювання тривкості до міжкристалітної ко­розії, проте його не можна використовувати для оцінювання тривкості до інших видів корозії (загальної корозії, пітингової ко­розії, корозії під напругою тощо) Споживачу металопродукци необхідно адаптувати це випробування на корозію до умов експ­луатування сталі. Це випробування у жодному разі не можна розглядати як абсолютний критерій якості сталі або сплаву

2. ЦІЛЬ ВИПРОБОВУВАННЯ

Це випробування на тривкість до міжкристалітної корозії можна проводити з цілями, вказани­ми в 2.1 або 2.2. Якщо в замовленні вказано це випробування на корозію, під час оформлюван­ня замовлення треба вказати ціль випробовування.

Видання офіційне

Це перевіряння поширюється тільки на марки аустенітних сталей і сплавів, які спеціально виготовляють тривкими до міжкристалітної корозії в дуже окисненому середовищі. Зразок випро­бовують після сенсибілізуючого термічного оброблення (див. розділ 3).

Цим способом перевіряють тільки тонкі вироби, швидкість охолоджування яких достатньо ве­лика. Зразок випробовують у стані постачання, тобто без сенсибілізування.

Національна примітка

Під тонкими треба розуміти вироби завтовшки 0,5 мм і менше. У цьому разі зразки випробовують без сенсибілізуван­ня лише тоді, коли це передбачено нормативним документом на виріб

3. ТЕРМІЧНЕ ОБРОБЛЯННЯ ДЛЯ СЕНСИБІЛІЗУВАННЯ

Для того, щоб перевірити тривкість до міжкристалітної корозії власне сталі або сплаву (див. 2.1), необхідно виконати сенсибілізуюче термічне обробляння для стабілізованих сталей і сплавів і для нестабілізованих сталей і сплавів з особливо низьким умістом вуглецю (С < 0,03 %). Таке сенсибілізуюче термічне обробляння виконують витримуванням випробного зразка протягом ЗО хв за температури (700 ± 10) °С з подальшим прискореним охолоджуванням (у воді). Тривалість на­грівання до заданої температури не повинна перевищувати 10 хв.

За угодою між зацікавленими сторонами можна використовувати інші способи сенсибілізуючого обробляння.

Зварені зразки не можна піддавати сенсибілізуючому термічному оброблянню.

4. КОРОЗІЙНІ ВИПРОБОВУВАННЯ

   1. Суть методу

Випробний зразок, підготовлений як вказано в 4.2.2, зважують, потім занурюють у посудину, заливають випробувальним розчином азотної кислоти, доводять розчин до кипіння і кип’ятять 5 циклів протягом 48 год кожний. Критерієм оцінювання результатів випробування є втрата маси зразка, визначена зважуванням його після кожного циклу випробовування.

Випробний зразок, відібраний від обробленого тиском виробу, повинен мати більший розмір у напрямку прокатки. Для оброблених тиском виробів і литва випробний зразок вирізають з шарів металу, розташованих якомога ближче до поверхні прокату. Розмір випробного зразка треба ви­значати можливостями пристроїв для зважування і об’ємом застосовуваного випробувального розчину. При цьому довжина випробного зразка має бути принаймні рівною подвоєній його ширині, і загальна площа поверхні перетинів, перпендикулярних напрямку прокатки або волокнам, має становити менше ніж 15 % загальної площі поверхні випробного зразка. У порівняльних дослі­дженнях співвідношення загальної площі поверхні зразків до загальної площі їх перетинів треба підтримувати однаковим.

Національна примітка

Розміри зразків, рекомендованих для випробовування: довжина — від 40 мм до 80 мм, ширина — від 10 мм до 20 мм, тов­щина — від 2 мм до 5 мм.

Зразки необхідної товщини виготовляють механічним оброблянням заготівки з труб тепло-1 холодноздеформованих — із зовнішньої поверхні, з труб гарячездеформованих — з одної або з обох поверхонь За наявності даних стосовно умов ро­боти виробу метал видаляють зі сторони, яка не торкається робочого середовища

Залежно від цілі випробовування (див. розділ 2) випробний зразок, із сенсибілізуючим оброб­ленням або без нього, має бути підготовлений так, як указано в 4.2.2.1 або 4.2.2.2.

Якщо немає інших указівок у замовленні, метод готування зразків вибирає на свій розсуд ви­робник, і його треба записати у протокол випробування.

Випробний зразок піддають механічному видалянню окалини шліфуванням усіх поверхонь і гострих крайок абразивом марки 120 на папері або тканині, що не містять заліза. Потрібно уни­кати перегріву зразка.Національна примітка

За механічного обробляння зразків не допустимо видалення з їх поверхонь шару металу, насиченого вуглецем, який може бути, наприклад, у холодно- і теплоздеформованих трубах. У зв’язку з цим поверхні зразків холодно- і теплоздефор­мованих труб шліфують на глибину не більше ніж 20 мкм. Шорсткість поверхні зразків (Ra) перед випробуваннями має бути не більше ніж 0,8 мкм за ГОСТ 2789 (1 НА].

З випробного зразка без будь-якої попередньої механічної обробки видаляють окалини ви­тримуванням не більше одної години в одному з розчинів з 50 об’ємів соляної КИСЛОТИ (р₂0 = = 1,19 г/см³), 5 об’ємів азотної кислоти (р₂₀ = 1,40 г/см³) і 50 об’ємів води за температури (50—60) °С або в розчині з 50 об’ємів соляної кислоти та 50 об’ємів води за температури навко­лишнього середовища.

У разі хімічного готування зразків необхідно усунути ризик виникнення міжкристалітної корозії в процесі готування зразків. Це досягається металографічним досліджуванням зразків кожної ви­пробної марки сталі.

Безпосередньо перед занурюванням випробного зразка в корозійний розчин його треба зне­жирити у відповідному розчині, що не містить хлоровмісних речовин, з подальшим промиванням у воді і сушінням.

5. АПАРАТУРА

Див. рисунок 1.

У порівняльних випробуваннях для всіх випробувань треба використовувати один вид апара­тури.

Примітка. Було показано, що швидкість корозії, за використання конденсатора Алліна, може бути вищою порівняно з одержуваними за використання конденсатора, що занурюється, внаслідок інтенсивнішого випаровування розчину в процесі випробовування в першому випадку.

Якщо кілька випробних зразків обробляють в одній колбі, підкладку необхідно виконати так, щоб було забезпечено дотримання вимоги, вказаної в розділі 7.

Національна примітка

Допустимо укладати випробні зразки на скляні або керамічні кульки, розміщені на дні колби.

5. 3. Нагрівальний пристрій для підтримуванням розчину в стані кипіння.

6. КОРОЗІЙНИЙ РОЗЧИН

Як корозійний розчин використовують (65 ± 0,2)-відсотковий (за масою) водний розчин азот­ної КИСЛОТИ (Р2О = 1,40 г/см³).

Використовувані реактиви мають відповідати марці «чисті реактиви для аналізування» і по­винні мати наведений нижче залишковий уміст домішок: