---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Енергоощадність

ГЕЛІОЕНЕРГЕТИКА

М

БЗ № 12-2007/614

етодика визначання ресурсів

ДСТУ 4885:2007

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
200

9ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Інститут відновлюваної енергетики Національної академії наук України

РОЗРОБНИКИ: С. Кудря, д-р техн, наук; Л. Півень, канд. техн, наук; І. Пуховий, канд. техн, наук; Л. Шинкаренко

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 4 грудня 2007 р. № 341 з 2009-01-01

3. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2009

ЗМІСТ

с.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 1

4. Познаки та скорочення З

5. Загальні положення 4

   1. Складники геліоенергетичного ресурсу 4

   2. Регіональний поділ території України 4

   3. Геліоенергетичні ресурси в гірській місцевості 5

6. Методика визначання геліоенергетичного ресурсу на рівнинній місцевості 5

   1. Визначання складників геліоенергетичного ресурсу 5

   2. Невизначеність оцінювання геліоенергетичного ресурсу 5

7. Методика визначання геліоенергетичного ресурсу в гірській місцевості 5

   1. Особливості визначання геліоенергетичного ресурсу в гірській місцевості 5

   2. Методика експериментального визначання геліоенергетичного ресурсу 5

Додаток А Приклади визначання геліоенергетичного ресурсу та застосування його в розрахунках енергії, що надходить до ГеліоЕУ 6

Додаток Б Бібліографія 9ДСТУ 4885:2007

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕНЕРГООЩАДНІСТЬ
ГЕЛІОЕНЕРГЕТИКА
Методика визначання ресурсів

ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ
ГЕЛИОЭНЕРГЕТИКА
Методика определения ресурсов
ENERGY SAVING
SOLAR ENERGY
Resource assessment methods

Чинний від 2009-01-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на геліоенергетичні установки будь-якого типу та потужності.

Цей стандарт установлює методику визначання геліоенергетичного ресурсу на рівнинній та в гірській місцевості.

Цей стандарт рекомендовано застосовувати під час проектно-пошукових робіт, передпроектних досліджень для будівництва геліоенергетичних установок або комплексів, що їх використовуватимуть, для техніко-економічного обґрунтований використання геліоенергетичних установок на певній місцевості.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилки на такі стандарти:

ДСТУ 2275-93 Енергозбереження. Нетрадиційні та поновлювані джерела енергії. Терміни та ви­значення

ДСТУ EN 12975-1-2001 Системи теплові сонячні та їхні компоненти. Колектори сонячні. Частина 1. Загальні технічні вимоги (EN 12975-1:2000, IDT).

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

Відношення відбитої сонячної радіації до сумарної сонячної радіації в заданій місцевості

Відношення плинної відбитої сонячної радіації до плинної сумарної сонячної радіації в заданій місцевості

Площа поверхні, через яку проходить сонячне випромінення, яке використовують в ГеліоЕУ для перетворення в інший вид енергії

Кількість сонячної енергії, яка надходить за певний період часу (місяць, рік) до 1 м² певної поверхні в заданій місцевості, обчислена на підставі статистичного обробляння даних з багаторічною тривалі­стю спостерігання безпосередньо в цій місцевості, або розрахована на підставі таких спостережень іншої місцевості, і подана своїми складниками, до яких належать річний хід прямої сонячної радіації на перпендикулярну до променя поверхню, прямої сонячної радіації на горизонтальну поверхню, роз­сіяної сонячної радіації, альбедо

Місцевість, яка має перепад висоти на відстані 1 км не більший ніж 200 м

Місцевість, яка має перепад висоти на відстані 1 км понад 200 м

Метеостанція, метеорологічні дані якої про геліоенергетичні ресурси місця її розташування вико­ристовують для визначення геліоенергетичного ресурсу в місцевості певного регіону

Метеостанція, установлена в місці можливого розташування ГеліоЕУ для проведення актиномет­ричної розвідки

Проміжок часу, що охоплює місяці й роки, протягом якого виконують неперервне спостерігання за сонячною радіацією в певній місцевості в режимі, прийнятому Держкомгідрометом [1]

Період спостерігання за сонячною радіацією, що становить не менше ніж 10 років

Усереднена за багаторічний період спостерігання кількість сонячної енергії, що надходить до 1 м² поверхні в заданій місцевості за певний період (місяць, рік)

Виміряна за визначений період спостерігання (проміжок між певними датами) кількість сонячної енергії, що надходить до 1 м² поверхні в заданій місцевості

Набір даних про плинну сонячну радіацію, що містить плинну пряму сонячну радіацію на перпен­дикулярну до променя поверхню, плинну пряму сонячну радіацію на горизонтальну поверхню, плинну розсіяну сонячну радіацію, плинне альбедо

Усереднена за багаторічний період спостерігання кількість сонячної енергії, що віддзеркалює від 1 м² освітленої Сонцем горизонтальної поверхні заданої місцевості за певний період (місяць, рік)

Виміряна за певний період спостерігання (проміжок між певними датами) кількість сонячної енергії, що віддзеркалює від 1 м² освітленої Сонцем горизонтальної поверхні заданої місцевості за певний пе­ріод (місяць, рік)

Усереднена за багаторічний період спостерігання в заданій місцевості кількість енергії сонячно­го випромінення, що надходить до 1 м² поверхні певної орієнтації (перпендикулярної до променя або горизонтальної), промені якого мають єдиний напрямок від Сонця

Усереднена за багаторічний період спостерігання кількість сонячної енергії, що надходить до 1 м² горизонтальної поверхні заданої місцевості завдяки освітленості атмосфери за певний період (місяць, рік)

Виміряна за певний період спостерігання (проміжок між певними датами) кількість сонячної енергії, що надходить до 1 м² горизонтальної поверхні заданої місцевості завдяки освітленості атмосфери за певний період (місяць, рік)

Сума прямої та розсіяної сонячної радіації

Сума плинної прямої та плинної розсіяної сонячної радіації

День, що припадає на 15-е число для лютого та місяців, що мають ЗО днів, і на 16-е число — для решти місяців

Енергетична установка, що перетворює енергію сонячного випромінення в інші види енергії, на­приклад, у теплову чи електричну

Верхній шар земної поверхні на певній місцевості разом з рослинністю, який впливає на перебіг геофізичних процесів (нагрівання земної поверхні, швидкість вітру, випаровування тощо)

Усереднений за багаторічний період спостерігання розподіл сонячної радіації за кожний місяць протягом року.

Решту термінів використано відповідно до ДСТУ 2275.

3. ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

   1. У цьому стандарті прийнято такі познаки:

А — альбедо, %;

А — плинне альбедо, %;

D — розсіяна сонячна радіація, МДж/м²;

Е_м — кількість сонячної енергії, що надходить до ГеліоЕУ за певний місяць т, кВт • год/м²;

Ер — кількість сонячної енергії, що надходить до ГеліоЕУ за рік, кВт • год/м²;

F — площа активної поверхні, м²;

Н — пряма сонячна радіація на перпендикулярну до променя поверхню, МДж/м²;

Н — плинна пряма сонячна радіація, МДж/м²;

Н_м — місячна пряма сонячна радіація на перпендикулярну до променя поверхню, МДж/м²;

Нр — річна пряма сонячна радіація на перпендикулярну до променя поверхню, МДж/м²;

К_п — коефіцієнт перерахунку, який є відношенням сонячної радіації, що надходить до похилої активної поверхні ГеліоЕУ, до сумарної сонячної радіації, МДж/м²;

Кн, м — коефіцієнт перерахунку прямої сонячної радіації на активну похилу поверхню ГеліоЕУ для заданого місяця т;

Р — рівень довіри в разі оцінювання розширеної невизначеності під час вимірювання, згідно з Рекомендаціями Міжнародної організації зі стандартизації [2];

Q — сумарна сонячна радіація, МДж/м²;

q — плинна сумарна сонячна радіація, МДж/м²;

R — відбита сонячна радіація, МДж/м²;

Х_а — складник геліоенергетичного ресурсу метеостанції-аналога, крім альбедо;

Х_а — складник плинної сонячної радіації метеостанції-аналога, крім альбедо;

Х_о — складник геліоенергетичного ресурсу опорної метеостанції, крім альбедо;

ГеліоЕУ — геліоенергетична установка.

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. Складники геліоенергетичного ресурсу

      1. Виробіток енергії ГеліоЕУ з концентратором визначають за річним ходом прямої сонячної радіації на перпендикулярну до променя поверхню за середніх погодних умов.

      2. Виробіток енергії ГеліоЕУ без концентратора визначають за річним ходом прямої та розсія­ної сонячної радіації на горизонтальну поверхню, а також альбедо для неї за середніх погодних умов.

      3. У загальному випадку складниками геліоенергетичного ресурсу для певної місцевості роз­ташування ГеліоЕУ мають бути:

• річний хід прямої сонячної радіації на перпендикулярну до променя поверхню;

• річний хід прямої сонячної радіації на горизонтальну поверхню;

• річний хід розсіяної сонячної радіації;

• річний хід альбедо.

Усі перелічені складники визначають за середніх погодних умов.

Допускають для загального оцінювання геліоенергетичного ресурсу використовувати річну сумар­ну сонячну радіацію на горизонтальну поверхню.

За особливостями річного ходу сонячної радіації територію України поділяють на 11 регіонів. Для кожного регіону зазначають метеостанцію-аналог, актинометричні дані якої слугують основою для ви­значення геліоенергетичного кадастру будь-якої місцевості всередині регіону. Перелік та місце розта­шування метеостанцій-аналогів регіонів наведено в Таблиці 1.